Ухвала

від 12.12.2013 по справі 2а-8633/10/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/38693/11

№ К/9991/38693/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011

у справі № 2а-8633/10/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бонк»»

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Іванківської МДПІ Київської області про не визнання податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бонк»» за травень 2010 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 постанову суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: зобов'язано Іванківську МДПІ Київської області визнати декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бонк»» (код ЄДРПОУ 34278775) за травень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків; в іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 залишено без змін.

У касаційній скарзі Іванківська МДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21.06.2010 позивачем подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року, якій було присвоєно статус «не визнано як податкова звітність» через зазначення у декларації недостовірних відомостей щодо місцезнаходження товариства, а саме: зазначено юридичну адресу, за якою позивач фактично не знаходиться.

Згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час подання позивачем податкової декларації до податкового органу, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Зі змісту наведеної норми слідує, що однією з підстав для визнання податкової декларації податковою звітністю є відсутність обов'язкових реквізитів.

Обов'язкові реквізити суб'єкта господарювання - юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. До таких даних відносяться, в тому числі, повне найменування підприємства, ідентифікаційний код, місцезнаходження, дата державної реєстрації.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, подана до Іванківської МДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року містила обов'язкові реквізити, зокрема, адресу місцезнаходження позивача, яка відповідала адресі місцезнаходження, зазначеній у Єдиному державного реєстру.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки в силу зазначеної норми адреса місцезнаходження позивача, що зазначалася у поданій ним податковій декларації, вважалася достовірною, суди дійшли правильного висновку про протиправність дій податкового органу щодо не визнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Бонк»» за травень 2010 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог та приймаючи у цій частині нову постанову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції правомірно визнав, що способом повного захисту (відновлення) порушеного внаслідок протиправних дій відповідача права позивача є прийняття судового рішення про зобов'язання Іванківську МДПІ визнати податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Бонк»» за травень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постановлене у справі судове рішення апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош