Постанова

від 15.01.2007 по справі 20-11/127

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-11/127

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

17 січня 2007 року  

Справа № 20-11/127

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача:          Ребчук Ірини Сергіївни, довіреність №  3782   від 16.12.06;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"  в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя    Дмитрієв В.Є.) від 05.12.2006 у справі № 20-11/127

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18,Київ 30,01030)

в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Ген. Петрова, 15,Севастополь,99011)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" (вул. Шостака, 1, кв.1,Севастополь,99045); (вул. Хрустальова, 107, м. Севастополь, 99055)

про стягнення заборгованості в розмірі 86976,54 грн.;

за зустрічним позовом про стягнення заборгованості в розмірі 64493,79 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.12.2006 у справі № 20-11/127 первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" 66435,00 грн. заборгованості.

В задоволенні іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-телеком”69876,06 грн.

Проведено зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 66435,00 грн.  Взаємні зобов'язання сторін на суму 66435,00 грн. вважати погашеними.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-телеком" заборгованість в розмірі  3441,06 грн. та 34,41 грн. витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційне–технічне забезпечення в розмірі 5,80 грн.

В основу рішення покладено головний висновок суду про те, що, оскільки між сторонами існують двосторонні невиконані належним чином обов'язки за договором про спільну діяльність № 1 від 26.12.1997, а саме грошові борги, то вони підлягають задоволенню і стягненню. Однак, враховуючи однорідність вимог сторін, господарський суд врахував за можливе задовольнити клопотання сторін про їх зарахування шляхом взаємозаліку.

При цьому, суд першої інстанції відмовив відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" у задоволенні вимог стосовно стягнення суми боргу з товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" на підставі рахунку № 0000019 від 31.01.2004, тому що ця сума вже була стягнута Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2004 року у справі № 20-8/418.

Також, перша інстанція дійшла висновку про те, що прострочка платежу з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком” сталася з вини кредитора - відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", який в свою чергу першим припустився прострочки платежу. Таким чином, суд врахував необхідним застосувати положення частини 3 статті 219 Господарського кодексу України та звільнити відповідача від відповідальності у вигляді стягнення пені, трьох відсотків річних та збитків від інфляції.

Крім того, оскільки, позивачем не надано ніяких доказів того, що сторони вносили зміни до Договору № 1 з питань виключення ПДВ з розрахунку частки доходів, що підлягають перерахуванню товариству з обмеженою відповідальністю “ЮГ-телеком”, то є підстави задовольнити вимоги зустрічного позову в частині стягнення суми боргу з врахування податку на додану вартість.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не в повної мірі з'ясував всі обставини справи, що призвело до неправомірного рішення. Так, позивач не погоджується з тим, що суд врахував погашеною суму боргу на підставі рахунку № 0000019 від 31.01.2004. Він вважає, що, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" погодилось в акті звірки взаємних розрахунків з сумою боргу в період з 01.01.2004 по 30.04.2006, то сума за січень 2004 року також підлягає розгляду та стягненню у провадженні по цієї справі. Крім того, позивач посилається на невизначеність періоду за який була стягнута сума боргу по тексту Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-8/412. Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" зазначає те, що кінцева сума позовних вимог у справі № 20-8/412 була визначена клопотанням від 10.02.2004 вих. № 21-76.

Також, позивач в апеляційній скарзі вважає, що з січня 2003 по наступний час між сторонами у даній справі не існує угоди щодо визначення розміру долів і розміру плати у відповідності з цими долями, оскільки порядок розрахунків і розділу доходів між відповідачем та позивачем, який був визначений договором від 01.11.2001 № 2024 „Про взаєморозрахунки за надання послуг міжнародного і міжміського телефонного зв'язку” і діяв з 01.11.2001 до 01.01.2003, був припинений на підставі листа від 23.09.2002 вих. № 01-21-6257. Таким чином, позивач вважає, що з січня 2003 року взаємовідношення позивача та відповідача не відповідають вимогам законодавства про зв'язок. Оскільки саме відповідач ухиляється від урегулювання цього питання, то, на думку позивача, не має обґрунтованих підстав звільняти відповідача від відповідальності у вигляді 3 % річних та збитків від інфляції.

Крім того, апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновку суду стосовно задоволення зустрічного позову в частині включенні суми податку на додану вартість до тарифних доходів, які повинна перераховувати   Севастопольська філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком". При цьому, позивач посилається на положення Наказу Державного комітету зв'язку і інформатизації України від 07.06.2002 № 120 „Про затвердження граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку і тарифів на виплату державних пенсій та грошовій допомоги”. Позивач зазначає, що відповідачем не сплачується податок на додану вартість з доходів отриманих від Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", тому що цей податок вже сплачений позивачем як єдиним оператором мережі зв'язку.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2007 суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Щепанську О.А.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26 грудня 1997 року Севастопольська філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-телеком” уклали Договір про спільну діяльність № 1, згідно з умовами якого Севастопольська філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" прийняла на себе обов'язок здійснювати технічне обслуговування стаціонарного обладнання, належного відповідачу, а останній зобов'язався провадити оплату цих робіт.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків сторін, станом на 01 листопада 2006 року відповідач має заборгованість перед Севастопольською філією відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" за роботи, виконані та прийняті згідно умов зазначеного договору за період з 01 січня 2004 року по 30 квітня 2006 року. Сума основного боргу, узгоджена сторонами складає 69408,32 грн.

Відповідно до умов Договору про спільну діяльність № 1 від 26 грудня 1997 року (п.п. 3.5.1.), відповідач зобов'язався сплачувати послуги з технічного обслуговування засобів зв'язку, надані позивачем на підставі рахунків позивача протягом 5 банківських днів.

Дані обставини справи перевірені апеляційною інстанцією в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, підтверджуються матеріалами справи та сторонами у справі не заперечуються.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2004 року у справі № 20-8/418 за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" про стягнення заборгованості за Договором про спільну діяльність № 1 від 26 грудня 1997 року та зустрічним позовом про стягнення частки доходу за надання послуг зв'язку встановлено, що позивач першим почав порушувати умови договору, та з липня 2002 року відмовився від перерахування товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" частки його доходу. Ця заборгованість станом на 31 грудня 2003 року була погашена на підставі вищезазначеної постанови апеляційного суду.

При цьому, судова колегія не може погодитися з посиланням позивача стосовно того, що суд міста Севастополя помилково врахував погашеною суму боргу на підставі рахунку № 0000019 від 31.01.2004. Так, дійсно рішення суду першої інстанції від 19.04.2004 у справі № 20-8/418 містить в мотивувальній частині суперечливі дані про період стягнення суми боргу, яка була предметом спору у зазначеній справі. Однак, це рішення було скасовано постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2004 у справі 3 20-8/418 в порядку апеляційного провадження, мотивувальна частина якої містить наступні дані:

-          „Позивачем були доповнені позовні вимоги у зв'язку із збільшенням заборгованості відповідача на суму 8919,96 грн. на 01.02.2004.”

-          „Із матеріалів справи вбачається, що в період з жовтня 2002 року по лютий 2004 позивачем на адресу відповідача були пред'явлені рахунки на загальну суму 42466,92 грн.”

Відповідно, постановлене рішення суду у справі № 20-8/418 стосується періоду, в яких входить і січень 2004 року, а тому в цій частині вимоги позивача безпідставні.

В обґрунтування вимог позивача не можуть бути покладені і акти звірки між сторонами у справі, оскільки акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами –договором, накладними, рахунками тощо. Аналогічна думка викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2003 № 21/308.

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що рішенням у справі № 20-8/418 належним чином було встановлено, що позивач першим припустився порушення умов договору, відмовившись від перерахування відповідачу належних йому сум. Згідно з статті 35 Господарського процесуального кодексу України - факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Думка позивача про те, що договір від 01.11.2001 № 2024 „Про взаєморозрахунки за надання послуг міжнародного і міжміського телефонного зв'язку” діяв лише з 01.11.2001 до 01.01.2003 та був припинений на підставі листа від 23.09.2002 вих. № 01-21-6257, що, на його думку, дає підстави вважати невідповідність взаємовідношень позивача та відповідача вимогам законодавства про зв'язок з січня 2003 року, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки суперечить факту, встановленому постановою від 01.09.2004 у справі № 20-8/418. Так, мотивувальна частина вказаної постанови містить факт помилкової думки Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про те, що договір від 01.11.2001 був розірваний ним на підставі листа від 23.09.2002 вих. № 01-21-6257. Суд зазначив, що порядок розірвання договору не був дотриманий позивачем, у зв'язку з чим він був пролонгований на той же строк. Будь-яких інших доказів розірвання договору позивачем суду надано не було.

Таким чином, господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неправомірні дії (бездіяльність) сторони зобов'язання, а саме Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" яка в свою чергу першої припустилася прострочки платежу. Відповідно до частини 3 статті 219 Господарського кодексу України, суд має право звільнити відповідача від господарсько-правової відповідальності, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, відповідач має бути звільнений від відповідальності у вигляді стягнення пені, трьох відсотків річних та збитків від інфляції.

Господарським судом міста Севастополя вірно зазначено, що, оскільки позивачем у даній справі не надано суду доказів того, коли відповідач отримав рахунки за виконані роботи, як це передбачено п. п. 3.5.1. договору № 1, та чи отримав взагалі, тому що відповідні записи про це у журналі реєстрації вхідної кореспонденції товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" відсутні, то, таким чином, це є самостійною підставою для відмовлення Севастопольській філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"  в задоволенні позову в цій частині за недоведеністю вимог. Посиланні на вину саме товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" у неналежному веденні журналу реєстрації вхідної кореспонденції, ніякими доказами у матеріалах справи не підтверджуються і, крім того, перевірка дотримання вимог законодавства в цієї частині є прерогативою іншого, контролюючого органу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно документів про розмір загальних доходів товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" від надання послуг міжміського і міжнародного зв'язку та розрахунок частки доходу, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком", але не була перерахована останньому без урахування ПДВ, складає:

-          за 2004 рік (з січня по грудень) –25872,06 грн. (т. 2, а.с. 17-18);

-          за 2005 рік (з січня по грудень) –24282,30 грн. (т.2, а.с. 20-21);

-          за 2006 рік (з січня по квітень) –8075,69 грн. (т.2, а.с. 118-119);

Разом за період з січня 2004 року по квітень 2006 року включно заборгованість складає 58230,05 грн.  (без урахування ПДВ).

Судом встановлено, що позивач отримував та отримує платежі від абонентів відповідача з урахуванням ПДВ. Відповідно до п. п. 3.4.1. та п. 3.6. зазначеного договору, Севастопольська філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" зобов'язалась перераховувати позивачу за зустрічним позовом частку його доходу. З матеріалів справи вбачається, що у договорі чітко не зазначений факт того, що з частки доходу буде виключатись податок на додану вартість. З огляду на це, позивач здійснює висновок, про те, що тарифні доходи, які він повинен перераховувати відповідачу, регулюються Наказом Державного комітету зв'язку і інформатизації України від 07.06.2002 № 120 „Про затвердження граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку і тарифів на виплату державних пенсій та грошовій допомоги”, в якому зазначено, що граничні тарифи розраховані без урахування податку на додану вартість (ПДВ), який стягується додатково  відповідно  до  Закону України "Про податок на додану вартість".

Однак, колегія суддів вважає, що дана вказівка стосується саме граничних тарифів, при формуванні яких, уповноважена особа повинна виходити з даної обставини.

Крім того, до 2004 року позивач здійснював перерахування частки доходу відповідачу з урахуванням ПДВ. Аналогічні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Телеком" були задоволені постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2004  у справі 20-8/418 між тими ж сторонами.

За таких умов, посилання позивача на лист аудиторської фірми "Аудитінфо" від 06.10.2006 є безпідставним, оскільки у згаданому висновку не враховано положень договору № 1 від 26 грудня 1997 року.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, апеляційна інстанція звертає увагу на банківські документи, з яких вбачається, що Севастопольська філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" здійснювала перерахування належних їй за Договором № 1 сум з урахуванням ПДВ (том 2, а.с. 134-136).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що до визнаної відповідачем за зустрічним позовом суми (58230,05 грн.) має бути додано 11646,01 грн. податку на додану вартість, у зв'язку з чим сума, яка підлягає стягненню з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГ-телеком”, як частка доходу останнього за надання послуг міжміського і міжнародного зв'язку, складає 69876,06 грн.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов'язання    припиняється зарахуванням  зустрічних однорідних  вимог,  строк  виконання  яких настав, а також вимог, строк виконання  яких  не  встановлений  або  визначений  моментом пред'явлення вимоги.

З огляду на вищенаведену статтю та враховуючи однорідність зустрічних вимог сторін, господарський суд першої інстанції вірно здійснив зарахування вимог сторін у даній справі.

З урахуванням викладеного, судова колегія  вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"  в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду міста Севастополя від 05.12.2006 у справі № 20-11/127 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                О.А. Щепанська

                                                                                Н.П. Горошко