Постанова

від 26.12.2013 по справі 826/19075/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2013 року 13:44 № 826/19075/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Абросімову Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» доГоловного управління Державної казначейської служби України у місті Києві прозобов'язання вчинити дії за участю: від позивача:Краснокутська Т.М., Карпічев Ю.Г., від відповідача:Фролова Є.М.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Квазар-Мікро СДН» (далі також - позивач, ДП «Квазар-Мікро СДН») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі також - відповідач) про зобов'язання здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на суму 56 226,19 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті двадцять шість гривень 19 копійок) з рахунків Київської регіональної митниці на користь ДП «Квазар-Мікро СДН».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2013 р. відкрито провадження у справі.

У судове засідання представники сторін прибули. Протокольною ухвалою суду відмовлено у прийнятті заяви про зміну позовних вимог в порядку ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з початком розгляду справи по суті.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 27.12.2013 р.

Представники позивача позов підтримують в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовують тим, що відповідач зобов'язаний у відповідній частині виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. у справі № 2а-12804/12/2670 та здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на суму 46605,37 грн., 9325,07 грн. з рахунків Київської регіональної митниці на користь ДП «Квазар-Мікро СДН» та 295,75 грн., що разом складає 56226,19 грн., з огляду на вимоги положень ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 та Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету щодо виконання судових рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів, затвердженого Наказом Державної казначейської служби України від 07.03.2013 № 35.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у письмових запереченнях від 17.12.2013 №05-12/3951-17683. Зазначає, що з врахуванням ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, пп. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної казначейської служби не мають права самостійно встановлювати або змінювати видатки Державного бюджету України. Звертає увагу, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670 позов ДП «Квазар-Мікро СДН» до Київської регіональної митниці задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670 набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р.

На виконання зазначеної постанови Окружним адміністративним судом міста Києва за заявою позивача видано два виконавчих листа:

- про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн., в якому боржником зазначено Київську регіональну митницю,

- про стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судових витрат зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці, в якому боржником вказано - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 25 липня 2013 р. вих. № 25-07-2/2013, в якій просив здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на суму 46 605,37 грн. та 9325,07 грн. з рахунків Київської регіональної митниці на користь ДП «Квазар-Мікро СДН». До заяви було долучено:

- оригінал виконавчого листа по справі № 2а-12804/12/2670 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн.,

- завірену копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670,

- оригінали розрахункових документів щодо перерахування позивачем коштів до відповідного бюджету в сумі 46 605,37 грн. та 9325,07 грн. відповідно,

- копії податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 р. № 130 та від 10.05.2012 р. № 131.

Листом від 31.07.2013 р. відповідач повернув виконавчий лист без виконання, оскільки відповідно до п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, у виконавчому документі відсутнє посилання про стягнення коштів з рахунків боржника.

Заявою від 25.07.2013 р. вих. № 25-07/2013 позивач просив відповідача стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці. До заяви було долучено:

- оригінал виконавчого листа по справі № 2а-12804/12/2670 про стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судових витрат зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці,

- завірену копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670,

- завірену копію розрахункового документу (платіжного доручення № 233 від 14.09.2012) щодо сплати позивачем судового збору до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Листом від 31.07.2013 № 05-08/2460-9553 відповідач повернув виконавчий лист без виконання, оскільки у ньому в порушення ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» невірно зазначено боржника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до таких висновків.

Згідно ст. 27 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (в редакції на час звернення позивача до відповідача із листами), якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп. 5 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать - Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення оскаржуваних правовідносин) контролюючими органами є, зокрема, митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Тобто, контролюючим органом стосовно стягнення митних платежів, вказаних позивачем у позовній заяві, є митний орган України.

Згідно п. 2.2 Порядку «Розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 № 64/11938, для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на ім'я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки органів стягання».

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 цього Порядку сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУ ДКСУ у м. Києві. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій:

зарахування до відповідних бюджетів України;

повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється - виключно на підставі платіжних доручень, що оформленні митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 (далі - Порядок № 618).

Відповідно до розділу ІІІ «Порядок повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Тобто, основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету, а тому повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Позивачем не надано суду інформації, що ним вчинялись дії щодо повернення коштів в Порядку № 618. А тому, при даних обставинах у відповідача відсутні повноваження щодо безспірного списання коштів державного бюджету на суму 46 605,37 грн. та 9 325,07 грн., та звернення позивачем із цим позовом є передчасним.

Посилання позивача на недотримання відповідачем норм Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету щодо виконання судових рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів, затвердженого Наказом Державної казначейської служби України від 07.03.2013 № 35, та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, суд вважає помилковими. Так, даними порядками врегульовано випадки безспірного списання коштів у разі надходження виконавчих документів суду про стягнення сплачених до бюджету митних платежів та виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Водночас, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670 кошти в розмірі 46 605,37 грн. та 9 325,07 грн. не стягнуто, а визнано протиправними та скасовано відповідні податкові повідомлення-рішення.

Аналогічну позицію висловлено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2013 р. по справі № К/800/25375/13.

Щодо вимоги позивача здійснити безспірне списання коштів - сплаченого судового збору в розмірі 295,75 грн., суд зазначає таке.

Згідно статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені в Розділі V Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядок примусового виконання рішення судів врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

А згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845), безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п. 6 Порядку № 845).

Пунктом 19 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суди зазначають у резолютивній частині судового рішення обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень-відповідача. Дана позиція також викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 р. № 2135/11/13-11.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому листі по адміністративній справі № 2а-12804/12/2670 боржником вказано Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783) та стягувач - Дочірнє підприємство «Квазар - Мікро СДН» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1, код ЄДРПОУ 30403558).

За таких обставин, відповідач не мав повноважень вчиняти дії згідно положень Порядку № 845, оскільки перебував в статусі боржника та це питання, в такому разі, мало б бути вирішено в межах виконавчого провадження.

А тому, суд приходить до висновку, що відповідач в межах повноважень не міг вчиняти дії по виконанню виконавчого листа, в якому він же був зазначений як боржник.

З огляду на встановлені судом обставини справи та враховуючи норми чинного законодавства, суд вважає безпідставними позовні вимоги зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на суму 56 226,19 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті двадцять шість гривень 19 копійок) з рахунків Київської регіональної митниці на користь ДП «Квазар-Мікро СДН».

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

За таких обставин, посилання позивача на протиправність відмови відповідача про безспірне списання коштів є помилковими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи те, що судом не встановлено наявності будь-яких рішень, дій чи бездіяльності відповідача, як суб'єкта владних повноважень, які стосувалися б порушення вимог чинного законодавства щодо порушення прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на суму 56 226,19 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті двадцять шість гривень 19 копійок) з рахунків Київської регіональної митниці на користь ДП «Квазар-Мікро СДН» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. О. Маруліна