Ухвала

від 05.03.2014 по справі 826/19075/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19075/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Петрика І.Й.

Сорочка Є.О.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Квазар-Мікро СДН" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Квазар-Мікро СДН" до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин справи, та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено наявності будь-яких рішень, дій чи бездіяльності відповідача, як суб'єкта владних повноважень, які стосувалися б порушення вимог чинного законодавства щодо порушення прав та законних інтересів позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р., позов ДП «Квазар-Мікро СДН» до Київської регіональної митниці задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.

На виконання зазначеної постанови Окружним адміністративним судом міста Києва за заявою позивача видано два виконавчих листа:

- про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн., в якому боржником зазначено Київську регіональну митницю,

- про стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судових витрат зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці, в якому боржником вказано - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 25 липня 2013 р. вих. № 25-07-2/2013, в якій просив здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на суму 46 605,37 грн. та 9325,07 грн. з рахунків Київської регіональної митниці на користь ДП «Квазар-Мікро СДН». До заяви було долучено:

- оригінал виконавчого листа по справі № 2а-12804/12/2670 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн.,

- завірену копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670,

- оригінали розрахункових документів щодо перерахування позивачем коштів до відповідного бюджету в сумі 46 605,37 грн. та 9325,07 грн. відповідно,

- копії податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 р. № 130 та від 10.05.2012 р. № 131.

Листом від 31.07.2013 р. відповідач повернув виконавчий лист без виконання, оскільки відповідно до п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, у виконавчому документі відсутнє посилання про стягнення коштів з рахунків боржника.

Також заявою від 25.07.2013 р. вих. № 25-07/2013 позивач просив відповідача стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці. До заяви було долучено:

- оригінал виконавчого листа по справі № 2а-12804/12/2670 про стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судових витрат зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці,

- завірену копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670,

- завірену копію розрахункового документу (платіжного доручення № 233 від 14.09.2012) щодо сплати позивачем судового збору до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Листом від 31.07.2013 № 05-08/2460-9553 відповідач повернув виконавчий лист без виконання, оскільки у ньому в порушення ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» невірно зазначено боржника.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 5 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать - Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення оскаржуваних правовідносин) контролюючими органами є, зокрема, митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Згідно п. 2.2 Порядку «Розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 № 64/11938, для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на ім'я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки органів стягання».

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 цього Порядку сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУ ДКСУ у м. Києві. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій: зарахування до відповідних бюджетів України; повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється - виключно на підставі платіжних доручень, що оформленні митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 (далі - Порядок № 618).

Відповідно до розділу ІІІ «Порядок повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету, а тому повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів, а оскільки позивачем не надано доказів, що ним учинялись дії щодо повернення коштів в Порядку № 618, тому у відповідача відсутні повноваження щодо безспірного списання коштів державного бюджету на суму 46 605,37 грн. та 9 325,07 грн.

Крім того, Порядком здійснення безспірного списання коштів державного бюджету щодо виконання судових рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів, затвердженого Наказом Державної казначейської служби України від 07.03.2013 № 35 та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 врегульовано випадки безспірного списання коштів у разі надходження виконавчих документів суду про стягнення сплачених до бюджету митних платежів та виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників , прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Разом з тим, посилання апелянта на порушення відповідачем цих порядків є необґрунтованими, з огляду на те, що в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670 кошти в розмірі 46 605,37 грн. та 9 325,07 грн. не стягнуто, а визнано протиправними та скасовано відповідні податкові повідомлення-рішення.

Щодо вимоги апелянта здійснити безспірне списання коштів - сплаченого судового збору в розмірі 295,75 грн., колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Порядок примусового виконання рішення судів врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Згідно пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа;судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п. 6 Порядку № 845).

Пунктом 19 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Як вбачається з виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-12804/12/2670 боржником вказано Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783) та стягувач - Дочірнє підприємство «Квазар - Мікро СДН» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1, код ЄДРПОУ 30403558).

Оскільки, ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві перебував в статусі боржника, воно не мало повноважень вчиняти дії згідно положень Порядку № 845 та не мало права на самостійну зміну сторони у виконавчому провадженні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України, а тому позовні вимоги про зобов'язання його здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на суму 56 226,19 грн. з рахунків Київської регіональної митниці на користь ДП «Квазар-Мікро СДН» є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41,160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Квазар-Мікро СДН" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.03.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович

Судді: І.Й. Петрик

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Сорочко Є.О.