Ухвала

від 19.12.2013 по справі 19/5007/1307-б/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Від "19" грудня 2013 р. Справа № 19/5007/1307-Б/12

За заявою Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області (м. Житомир)

До боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вереси" (с.Вереси, Житомирський район)

про визнання банкрутом

Суддя Макаревич В.А.

В засіданні суду прийняли участь:

- від кредиторів: Клепусова І.А., дов. №218/06 від 10.01.2013р. (представник УПФУ в Житомирському районі);

- від боржника: Ярмола О.Ю. - ліквідатор

Ухвалою господарського суду від 23.11.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області порушено провадження у справі №19/5007/11307-Б/12 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вереси" (с. Вереси, Житомирський район) в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 18.01.2013р. включно)

Постановою від 28.03.2013 р., господарський суд, зокрема, визнав банкрутом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вереси", відкрив ліквідаційну процедуру Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вереси" строком на дванадцять місяців до 28.03.2014р., призначив ліквідатором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вереси" арбітражного керуючого Ярмолу Ольгу Юліївну.

Ухвалою суду від 31.10.2013р., зокрема, ліквідатора зобов"язано вчинити певні дії у справі.

31.10.2013р. до суду від УПФУ в Житомирському районі Житомирської області надійшла заява про визнання поточних кредиторських вимог на суму 4143,90 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2013р. вищезазначену заяву було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

19.12.2013р. до суду від ліквідатора Ярмоли О.Ю. надійшов проміжний звіт з додатками.

У судовому засіданні ліквідатор повідомила про вчинені дії у ліквідаційній процедурі згідно поданого проміжного звіту.

У своєму звіті ліквідатор повідомила про наступне:

- згідно акту приймання-передачі прийнято від засновника ПП "Агро-Пром-Сервіс" Рудик Наталії Петрівни печатку та штамп;

- отримано довідку з архіву, книги були здані засновником ПП "Агро-Пром -Сервіс" Рудик Н.П.

У судовому засіданні розглядалась заява УПФУ в Житомирському районі Житомирської області про визнання поточних кредиторських вимог на суму 4143,90 грн.

Представник кредитора в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги до банкрута з підстав, викладених у заяві.

Ліквідатор у судовому засіданні суму поточних грошових вимог до боржника визнав частково.

Уповноважений представник Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі надав усні пояснення щодо заявлених кредиторських вимог до боржника. Просить визнати за 2012 рік, січень-вересень 2013 року заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених у відповідності до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на суму 4143,90 грн.

В силу ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Згідно ч.1 ст.5 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку частково задовольнити заяву УПФУ в Житомирському районі про визнання кредитором Управління Пенсійного фонду в Житомирському районі з грошовими вимогами до боржника на суму 4143,90 грн., з огляду на наступне.

Управління Пенсійного фонду в Житомирському районі звернулося до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 4143,90 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за 2012 рік, січень-вересень 2013 року.

Свою заяву кредитор обгрунтовує розрахунками заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 189-190).

Законами України врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663.

Відповідно до п.6.1 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктами 6.8, 6.9 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, боржник здійснював свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і був відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов за яких у підприємств та організацій не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду від 28.03.2013р. визнано банкрутом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вереси" (с. Вереси, Житомирського району); відкрито ліквідаційну процедуру Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вереси" (с. Вереси, Житомирського району) строком на дванадцять місяців до 28.03.2014р. включно; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ярмолу О.Ю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

В листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи зі змісту вказаної норми, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги УПФУ в Житомирському районі є обгрунтованими за період з листопада 2012 року по березень 2013р. та підлягають визнанню на суму 1025,53 грн.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.09.2013р. у справі №6/108-09.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян- довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Оскільки вимоги УПФУ становлять заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не зобов'язання зі сплати єдиного внеску, заявлені вимоги підлягають включенню до четвертої черги задоволення.

Крім того, відповідно до пункту 11.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 04 червня 2004 року №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредиторські вимоги визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги УПФУ в Житомирському районі підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню в розмірі 1025,53 грн. основного боргу до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовити.

Відповідно до п.4.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, зокрема, як-от у справах про банкрутство, здійснюється, оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами ст.49 ГПК.

З огляду на зазначене, судові витрати покладаються на боржника пропорційно розміру задоволених кредиторських вимог.

У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Житомирському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 283,71 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку прийняти звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури до відома та призначити наступне засідання суду для з"ясування стану здійснення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 4-1, 25, 32-34, 36, 43, 77, 86 ГПК України, ст.ст. 1, 5, 14, 22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (в редакції чинній до 18.01.2013р. включно), ст.ст. 1, 4, ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Звіт ліквідатора прийняти до відома та долучити до матеріалів справи.

2. Визнати грошові вимоги кредитора Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі до банкрута на суму 1025,53 грн. основного боргу, які віднести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог 3118,37 грн. відмовити.

У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Житомирському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду підлягає сплаті боржником 283,71 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

3. Призначити наступне засідання суду для з"ясування стану здійснення ліквідаційної процедури на "04" березня 2014 р. о 14:30 в приміщенні господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, кім. №409.

4. Зобов"язати ліквідатора Ярмолу О.Ю.:

- виявити додаткові докази про наявність/відсутність у банкрута майна на праві власності/користування;

- надати докази припинення трудових відносини підприємства-банкрута з найманими працівниками відповідно до законодавства України про працю;

- надати відомості про стан та рух коштів на рахунках боржника в установах банків, що його обслуговують; докази закриття банківських рахунків;

- за результатами проведеної роботи, згідно з ст. 32 зазначеного Закону, подати ліквідаційний баланс, звіт про проведену роботу та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків (докази, що свідчать про відсутність ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з зазначенням сум, які є неможливими до погашення).

5. Викликати у засідання суду уповноважених представників кредиторів та ліквідатора.

Суддя Макаревич В.А.

Список розсилки:

1.- у справу

2. - ліквідатору Ярмолі О.Ю.- реком. (або під розписку в розносній книзі)

3. - Житомирський областний Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатност і (або під розписку в розносній книзі)

4 - УПФУ в Житомирському р-ні - реком. з повідом. (або під розписку в розносній книзі)

5 - ЖМЦЗ (або під розписку в розносній книзі)

6- ВВД ФССНВ у м. Житомирі (або під розписку в розносній книзі)