Постанова

від 25.12.2013 по справі 804/14914/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 р. Справа № 804/14914/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача представника відповідача Абрамова В.В. Туркіної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Віза-Агро" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2013 р. Сільськогосподарське приватне підприємство «Віза-Агро» (далі - позивач, СПП «Віза-Агро») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Верхньодніпровська ОДПІ) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»:

- від 30.10.2013 року №0002092201, яким СПП «Віза-Агро» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 336169,00грн., з них: 268935,00грн. - за основним платежем та 67234,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та

- від 30.10.2013 року №0002102202, яким СГПП «Віза-Агро» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні санкції за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Акт перевірки від 10.10.2013 р. №391/04-16-22-01/32433500 документально не підтверджений, висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер. Зокрема, позивач зауважує, що є цілком безпідставними висновки відповідача про порушення з боку підприємства п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки заниження податку на додану вартість на загальну суму 268935,13грн. не було; податковий кредит спірного періоду сформовано на підставі належних податкових накладних, виписаних контрагентами ТОВ «Торгівельний дім «Днепр Петроліум» та ТОВ «Нафтова компанія «Днепр Петроліум». Позивач наполягає на тому, що СПП «Віза-Агро» з контрагентами обумовлено усі суттєві умови договорів поставки нафтопродуктів, доказами виконання яких є не тільки факт оплати за отриману послугу, а також наявність первинних документів (як то податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, ТТН, паспорти якості та сертифікати відповідності тощо), які реально підтверджують рух активів і факт отриманих послуг перевезення. Позивач вважає, що посилання відповідача про неналежність поданих до перевірки ТТН, а відтак висновку про нереальність операцій з перевезення нафтопродуктів, є необґрунтованим, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним документом бухгалтерського обліку та не може нести належні відомості, в тому числі і про розмір ПДВ. Окрім того, позивач зазначив, що не погоджується з висновком відповідача про порушення підприємством положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; на думку позивача, якщо в місті отримання товару операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки підприємством не застосовуються. А тому вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив долучити до матеріалів справи додаткові пояснення, де зазначив, що позивач здійснює господарську діяльність у сфері сільського господарського виробництва; для обробки землі та зберігання-збирання готової продукції на балансі підприємства перебуває 27 одиниць сільськогосподарської техніки, двигуни яких працюють на дизельному пальному, а відтак, поставка нафтопродуктів вкрай необхідна СПП «Віза-Агро». При цьому, відповідач помиляється стосовно можливості підписання податкових накладних іншими невідомими особами, адже поставки нафтопродуктів у спірний період часу здійснювались як від ТОВ «Торгівельний дім «Днепр Петроліум», так і від ТОВ «Нафтова компанія Днепр Петроліум», керівником якого у 2012 році був ОСОБА_5 Крім того, відповідачу під час перевірки була надана інформація про те, що по ТОВ «Торгівельний дім «Днепр Петроліум» відповідальною особою на підписання податкової накладної від 15.03.2012 р. була головний бухгалтер підприємства ОСОБА_6, а по ТОВ «Нафтова компанія Днепр Петроліум» - головний бухгалтер ОСОБА_7 Саме на цих осіб було отримано сертифікат цифрового підпису. Щодо посилань відповідача про незазначення у видаткових накладних місця їх складання позивач зазначив, що відповідне не передбачалось умовами договорів поставки. У зв'язку з чим, наполягає, що порушень правил формування податкового кредиту з ПДВ на підставі виписаних вказаними контрагентами податкових накладних допущено не було, тому існують законні підстави для задоволення позову та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача проти позову заперечував. В доданих до матеріалів справи письмових запереченнях на адміністративний позов зазначено, що доводи позивача є безпідставними з урахуванням того, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2013р. №0002092201 та №0002192201 відсутні.

В ході судового розгляду справи від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення до заперечень, де зазначено, що доводи позивача, викладені у позові та додаткових поясненнях, спростовуються наступним. Так, податкова накладна від 03.10.2012 р. №3105 не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна від 15.03.2012 р. №15031 підписана не уповноваженою особою, оскільки відповідно до поданих документів ОСОБА_6 не є ані керівником товариства, ані його бухгалтером, податкові накладні №150910 та №140921, №14116 та видаткова накладна №ТД-14118 за одним прізвищем містять різні підписи, надані ТТН взагалі складені з численними порушеннями, що відповідно ставить під сумнів належність даних документів, і позбавляють їх статусу первинних. Отже, оспорювані податкові повідомлення-рішення правомірні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, а також пояснення свідка, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське приватне підприємство «Віза-Агро» зареєстроване виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області 28.01.2004 року за №1 225 120 0000 000012; код ЄДРПОУ 32433500 (а.с.100 т.1). Підприємство перебуває на обліку у Жовтоводському відділенні Верхньодніпровської ОДПІ за №778.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію №200059598 (НБ №068233) підприємство зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ з 01.01.2009р.; індивідуальний податковий номер - 324335004042 (а.с.102 т.).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10.09.2013р. по 03.10.2013р. фахівцями Верхньодніпровської ОДПІ на підставі направлень на перевірку від 10.09.2013 р. №73/04-16-22-01, №74/04-16-22-02 та №75/04-16-17-03, згідно з пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку Сільськогосподарського приватного підприємства «Віза-Агро», код за ЄДРПОУ 32433500, з питань дотримання вимог податкового законодавств за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої 10.10.2013р. Верхньодніпровською ОДПІ складено акт №391/04-16-22-01/32433500 (а.с.19-65 т.1).

За висновками акту №391/04-16-22-01/32433500 у ході виїзної планової перевірки СГПП «Віза-Агро» встановлено порушення:

1. п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 268935,13грн., у тому числі:

- за березень 2012 року у сумі 60635,45грн.;

- за травень 2012 року у сумі 61898,25грн;

- за червень 2012 року у сумі 45683,70грн.;

- за вересень 2012 року у сумі 32288,00грн.;

- за жовтень 2012 року у сумі 38546,67грн.;

- за листопад 2012 року у сумі 29458,33грн.

2. п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, що призвело до неперерахування до бюджету ПДВ у розмірі 3551130,51грн.

3. п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведені розрахункові операції на суму 389044,00грн. без використання РРО (РК).

4. п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, а саме: здійснення діяльності, передбаченої ст.267 ПК України, без отримання відповідного торгового патенту (а.46,47 акту перевірки, а.с.64,65 т.1).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем надані заперечення до Верхньодніпровської ОДПІ, що зареєстровані за вх. 907/10 від 18.10.2013 р.

За результатами розгляду заперечень СПП «Віза-Агро» до акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ рішенням від 25.10.2013р. за №656/04-16-22-01 «Про результати розгляду заперечень до акта перевірки СПП «Віза-Агро» від 10.10.2013 р. №391/04-16-22-01/32433500» внесено зміни до акту планової перевірки позивача, а саме: п.4 «Висновок акту перевірки № №391/04-16-22-01/32433500 від 10.10.2013 р. викладено у наступній редакції: «Перевіркою встановлено порушення СПП «Віза-Агро»:

1. п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 268935грн., у тому числі: за березень 2012 року у сумі 60635,45грн.; за липень 2012 року у сумі 33350грн; за серпень 2012 року у сумі 74657грн.; за вересень 2012 року у сумі 32288,00грн.; за листопад 2012 року у сумі 68005грн.

2. п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведені розрахункові операції на суму 389044,00грн. без використання РРО (РК), а.с.97 т.1.

На підставі зазначеного, 30.10.2013 року Верхньодніпровською ОДПІ були винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0002092201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 336169,00грн., з них: 268935,00грн. - за основним платежем та 67234,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0002102202 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.98, 99 т.1).

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку суду не надано.

Як вбачається з акту перевірки, наявність порушень щодо встановленої розбіжності по податковій звітності позивача з постачальниками товару та послуг (ТОВ «НК Днепр Петроліум» та ТОВ «ТД «Днепр Петроліум»), що виявлена в ході перевірки, обґрунтована наданням до перевірки неналежних первинних документів ведення фінансово-господарської діяльності СПП «Віза-Агро» та не в повному обсязі.

Так, проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 8.1 колонки А декларації період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. у загальній сумі 9646327грн. та відображеного показника у рядку 8.1 колонки Б декларації за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. у загальній сумі 1929264грн. на підставі реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, прибуткових накладних, банківських виписок, актів виконаних робіт та послуг, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 8.1 колонки Б декларації «придбання товарів (послуг) з ПДВ для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% на загальну суму 268935,35грн. (а.18 акту, а.с.36 т.1).

Дослідивши умови договорів поставки нафтопродуктів та надані до перевірки податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, договір про надання послуг по прийманню, зберіганню та відпустку нафтопродуктів Б/Н від 01.04.2012р., укладеного з ПП «Віза-Плюс ТД», акти приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання, акти приймання-передачі нафтопродуктів на повернення зі зберігання, а також товарно-транспортні накладні податковий орган дійшов висновку, що операції з перевезення та відповідного придбання товару у ТОВ «НК Днепр Петроліум» (код ЄДРПОУ 36641262) по накладним №НК-0000781 від 05.05.2012р., №НК-280512 від 28.05.2012р., №НК-190611 від 19.06.2012р., №НК-03105 від 03.10.2012р., у ТОВ «ТД «Днепр Петроліум» (код ЄДРПОУ 37732067) по накладним №ТД-15033 від 15.03.2012р., №ТД-150912 від 15.09.2012р., №ТД-14118 від 14.11.2012р. мають ознаки нереальності, оскільки:

- зберігання дизтоплива, отриманого від ТОВ «НК «Днепр Петроліум» в жовтні 2011 року та в лютому 2012 р. в кількості 29860 л. на загальну суму 274545,40грн., та дизтоплива, отриманого від ТОВ «ТД «Днепр Петроліум» в березні 2012 р. в кількості 38786 л. на суму 363812,68грн. документально не підтверджено (а.26 акту перевірки, а.с.44 т.1);

- до перевірки не надано належним чином оформлених ТТН (а.27 акту перевірки, а.с.45 т.1).

Податківцями зроблено висновок, що СПП «Віза-Агро» за фактом оприбуткування ПММ порушено вимоги податкового законодавства, а саме: п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Окрім того, готівкові кошти в сумі 389044,грн. здані до каси підприємства згідно прибуткових ордерів №45 від 26.03.2012 р., №47 від 27.03.2012 р., №70 від 26.04.2012 р. та №71 від 27.04.2012р. за реалізовану продукцію власного виробництва працівниками підприємства без застосування РРО або РК, що суперечить вимогам п.п.1,12 ст.9 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.44 акту перевірки, а.с.62 т.1).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р., Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 року.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів/послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа,, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Окрім того, відповідно до Спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерств і статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 №488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. А саме: «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф.№2; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф.№1 міжнародна; «Товарно-транспортна накладна», ф.1-ТН; «Талон замовника» ф.№1-Т3.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 від 29.12.95 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля (далі - Наказ №488), товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

При доставці товару автомобілем, обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Відповідно п.2 Наказу №488 застосування товарно-транспортної накладної Форми №1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною, посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються у товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про продукцію, допустимий термін його доставки.

Отже, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року №К-38733/06 за відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття включення до складу валових витрат на придбання такого товару є неправомірним. Крім того, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, та що не заперечується сторонами у справі, позивачем до перевірки надано договори поставки нафтопродуктів (№НК5018 від 17.05.2011 р., №НК120233 від 08.02.2012 р., укладених СПП «Віза-Агро» з ТОВ «Нафтова компанія «Днепр Петроліум», та №ТД1161 від 23.11.2011 р., укладеного з ТОВ «Торгівельний дім «Днепр Петроліум») , податкові накладні (№8103, №9029, №40528, №280512, №19068, №13076, №3105, №9107, №15031, №25081, №10099, №140921, №150910, 14116), видаткові накладні (НК-08104, №НК-100211, №НК-05053, №НК-280512, №НК-190611, №НК-13077, №НК-03105, №НК-09107, №ТД-15033, №ТД-25081, №ТД-100910, №ТД-150912, №ТД-14118), платіжні доручення (№885, №904, №902, №904, №96, №108, №486, №501, №500, №560, №604, №758, №1112, №1123, №1125, №1145, №1184, №1196, №215, №219, №222, №964, №963, №965, №993, №994, №1032, №1024, №1040, №1045, №1070, №1304, №1336, №1325, договір про надання послуг по прийманню, зберіганню та відпустку нафтопродуктів Б/Н від 01.04.2012р., укладеного з ПП «Віза-Плюс ТД», акти приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання, акти приймання-передачі нафтопродуктів на повернення зі зберігання, а також товарно-транспортні накладні (ТТН б/н від 08.10.2011 р., ТТН б/н від 10.02.2012 р., ТТН №42/05 від 05.05.2012р., ТТН №247/05 від 28.05.2012р., ТТН №207/06 від 19.06.2012р., ТТН №б/н від 13.07.2012р., ТТН №61/10 від 03.10.2012 р., ТТН №б/н від 09.10.2012р., ТТН б/н від 15.03.2012 р., ТТН б/н від 29.08.2012р., ТТН б/н від 10.09.2012р., ТТН №193/09 від 15.09.2012р., ТТН №179/11 від 14.11.2012р.).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем з ТОВ «Нафтова компанія «Днепр Петроліум» (керівник - ОСОБА_5.) та з ТОВ «ТД «Днепр Петроліум» (керівник - ОСОБА_8) укладено договори поставки нафтопродуктів №НК5018 від 17.05.2011 р., №НК120233 від 08.02.2012 р. та №ТД1161 від 23.11.2011 р. щодо виконання останніми (постачальниками) в погоджені строки передачі нафтопродуктів (товару) на користь СПП «Віза-Агро» (покупець), які є однотиповими.

Так, відповідно до означених договорів СРТ - пункт призначення, вказаний покупцем, постачання товару транспортом та за рахунок постачальника. Поставка товару автомобільним транспортом здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати зарахування грошових коштів (100% оплата товару) на банківський рахунок постачальника (п.п.2.2 договорів).

Судом досліджені наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи, надані позивачем до позову, та на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит спірного періоду, як то:

- податкову накладну №40528 від 05.05.2012р., виписані ТОВ «НК «Днепр Петроліум» згідно договору №НК-120233 від 08.02.2012 р.;

- податкову накладну №280512 від 28.05.2012р., виписані ТОВ «НК «Днепр Петроліум» згідно договору №НК-120233 від 08.02.2012 р.;

- податкову накладну №19068 від 19.06.2012р., виписані ТОВ «НК «Днепр Петроліум» згідно договору №НК-120233 від 08.02.2012 р.;

- податкову накладну №3105 від 03.10.2012р., виписані ТОВ «НК «Днепр Петроліум» згідно договору №НК-120233 від 08.02.2012 р.;

- податкову накладну №15031 від 15.03.2012р., виписані ТОВ «ТД «Днепр Петроліум» згідно договору №ТД-1161 від 23.11.2011 р.;

- податкову накладну №140921від 14.09.2012р., виписані ТОВ «ТД «Днепр Петроліум» згідно договору №ТД-1161 від 23.11.2011 р.;

- податкову накладну №15910 від 15.09.2012р., виписані ТОВ «ТД «Днепр Петроліум» згідно договору №ТД-1161 від 23.11.2011 р.;

- податкову накладну №14116 від 14.11.2012р., виписані ТОВ «ТД «Днепр Петроліум» згідно договору №ТД-1161 від 23.11.2011 р.

Судом встановлено, що зазначені податкові накладні мають ряд невідповідностей та відсутності обов'язкових реквізитів, що ставить під сумнів їх належності та допустимості як доказу понесених витрат.

Зокрема, податкові накладні №15031 (а.с.120 т.1), №40528 (а.с.156 т.) підписані не уповноваженою особою (ОСОБА_6 та ОСОБА_7). При цьому, доводи позивача про те, що вказані особи є працівниками відповідних підприємств (бухгалтерами), не приймаються судом до уваги, оскільки не доведені позивачем. Окрім того, видаткові накладні (копії яких містяться в матеріалах справи) №ТД-15033, №РН-0000017 підписані особою, яку не можна ідентифікувати, оскільки зазначений лише підпис (а.с.227 т.1).

Сумнівним є також і те, що в ході судового розгляду позивачем не надано подорожніх листів, що є вагомим порушенням закону.

Судом також досліджені залучені до матеріалів справи копії ТТН Форми №1-ТН, які є тим єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Проте, в досліджених ТТН Форми №1-ТН не зазначено особу, що здійснила відпуск товару, на зазначено дату та час виїзду і прибуття, відсутнє прізвище та ініціали особи, відповідальної за видачу товару, а здійснене зваження проведено не у спосіб, передбачений в разі транспортування нафтопродуктів, не зазначено відповідність даних товару про якість, що зазначений у сертифікаті; крім того, ТТН не містять відмітки про час виїзду з підприємства, про номер резервуара, з якого відпущено нафтопродукт, відсутній підпис оператора тощо.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з поданих документів, копії яких містяться в матеріалах справи, та з пояснень представника позивача, а також свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні не зміг пояснити навіть про вид діяльності свого підприємства, не представляється можливим встановити факт реального здійснення господарських взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами, зважаючи в тому числі на відсутність обов'язкових первинних документів.

Доводи позивача про те, що якщо в місті отримання товару операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки підприємством не застосовуються, не приймаються судом до уваги. Оскільки інформація щодо покупців сільськогосподарської продукції та якої саме у прибуткових ордерах СПП «Віза-Агро» №45 від 26.03.2012 р., №47 від 27.03.2012 р., №70 від 26.04.2012 р. та №71 від 27.04.2012р. відсутня, це оприбуткування готівки до каси підприємства свідчить про здійснення розрахункових операцій у місці отримання товарів зі складу готової продукції за адресою: вул.Монтажна,1 м.Жовті Води, що є порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за що визначена п.1 ст.17 Закону.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається відсутність реальності здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами позивача, а податковий кредит сформовано на підставі недостовірних, неповних та суперечливих первинних документів, отже такі суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись Конституцією України, нормами Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарському приватному підприємству "Віза-Агро" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2013 року

Суддя Н.Є. Куделько