Рішення

від 05.12.2013 по справі 919/972/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року справа № 919/972/13 Господарський суд міста Севастополя у складі колегії суддів: Головко В.О. (головуючий), Альошиної С.М., Архипенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу:

за позовом Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 24872845

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3)

до Приватного підприємства „АВМ",

ідентифікаційний код 30703218

(99014, м. Севастополь, вул. Бориса Михайлова, буд. 6, кв. 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування

Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 35483402

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3)

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

Представники учасників судового процесу:

позивач - Шевченко В.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування, довіреність № 03-15/4179 від 27.08.2013;

відповідач - Андреєва М.Є. - представник, довіреність від 01.12.2013;

третя особа - Шевченко В.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового забезпечення, довіреність № 07-02/504 від 23.08.2013.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду міста Севастополя (далі - суд) перебуває справа за позовом Севастопольської міської Ради (далі - позивач) до Приватного підприємства „АВМ" (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради, про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 09.06.2008, з викладенням його пунктів у редакції, зазначеній у позовній заяві.

Позовні вимоги із посиланням на статтю 18 Закону України „Про оцінку земель", статті 4, 21-23, 30 Закону України „Про оренду землі", статтю 206 Земельного кодексу України, статті 20, 175, 188 Господарського кодексу України, статті 203, 626, 627, 631, 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 9, 274, 288 Податкового кодексу України, статті 26, 59, 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та інші нормативно-правові акти вмотивовані невідповідністю умов договору, укладеного між сторонами, вимогам законодавства в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за договором, а також розміру і порядку сплати орендної плати. Також позивач посилається на вимогу Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 № 07-08-6-14/5418, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі № 2а-2984/11/2770; постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28.01.2013 у справі № 2а-2986/12/2770; рішення Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 № 2163 „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію", від 07.02.2012 № 2318 „Про проведення заходів щодо введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя".

Ухвалою суду від 23.08.2013 порушено провадження у справі /арк. с. 1-2/.

Згідно з ухвалою від 24.10.2013 розгляд справи здійснюється колегіально у складі трьох суддів /арк. с. 124-126/.

Ухвалою суду від 19.11.2013 розгляд справи був відкладений на 05.12.2013 /арк. с. 134-135/.

Присутня у судовому засіданні 05.12.2013 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві /арк. с. 3-24/. Зокрема, представник позивача зазначила, що рішенням Севастопольської міської Ради від 13.02.2008 № 3701 внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі та встановлені нові ставки орендної плати за земельні ділянки, а 20.12.2011 Севастопольською міською Радою прийняте рішення № 2163 „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію". Вказані рішення, на думку позивача, є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки.

Відповідач у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав письмовий відзив на позовну заяву /арк. с. 141-153/, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково, а саме:

- погодився викласти пункт 2.3 Договору у наступній редакції:

„2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає:

478 170,00 грн (чотириста сімдесят вісім тисяч сто сімдесят грн 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 463-3.1/5, виданою Головним управлінням Держкомзему у місті Севастополі 01.02.2012";

- погодився викласти пункт 4.1 Договору у наступній редакції:

„4.1. На виконання вимог Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 № 07-08-6-14/5418, постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012 та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі № 2а-2984/11/2770, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється:

- до введення об'єкта до експлуатації відповідно до частини четвертої статті 21 ЗУ „Про оренду землі" (з 01.01.2011 - відповідно до пункту 5.1 статті 288 Податкового кодексу України) в розмірі: 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- після введення об'єкта до експлуатації - відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 № 1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика), в розмірі: 0,09% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки";

- погодився викласти пункт 4.2 Договору у наступній редакції:

„4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (грн) *Ставка орендної плати (%) =Сума річної орендної плати (грн) Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

- до здачі об'єкта до експлуатації - 478 170,00*0,03=14 345,10 грн;

- після введення об'єкта до експлуатації - 478 170,00*0,0009= 430,35 грн."

У задоволенні решти позовних вимог відповідач просив відмовити через їх необґрунтованість. Зокрема, відповідач вказав на неправомірність вимог позивача щодо зміни розміру орендної плати за минулі періоди строку дії договору оренди земельної ділянки.

Третя особа у засіданні суду 05.12.2013 надала письмові пояснення, в яких підтримала позицію позивача /арк. с. 158-164/ та зазначила, що у зв'язку з істотними змінами у законодавстві та затвердженням позивачем у новій редакції Примірного договору оренди земельної ділянки (рішення № 1326 від 13.09.2011), існують законні підстави для внесення змін і до відповідних пунктів договору (пункти 2.3, 3.2, 4.1-4.11, 4.13, 9.1.1, 9.2.2, 12.4, 12.5).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2008 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та Приватним підприємством „АВМ" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), який зареєстровано у Севастопольській міській філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.07.2008 за № 040865900089 /арк. с. 26-34/.

Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 3372 від 12.12.2007 Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 13, для будівництва та обслуговування житлового багатоквартирного будинку, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови (пункт 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1000 га.

Відповідно до пункту 2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає:

а) на період будівництва, до здачі об'єкта в експлуатацію 130 362,00 грн, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 659/1, виданим Головним управлінням земельних ресурсів в м. Севастополі 06.06.2008;

б) на наступний період - 260 724,00 грн, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 660/1, виданим Головним управлінням земельних ресурсів в м. Севастополі 06.06.2008.

Як убачається з пункту 3.1 Договору, цей Договір укладено строком на 25 років.

Пунктом 4.1 Договору обумовлено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради № 1348 від 14.10.2003 (в редакції від 13.02.2008) у розмірі 1,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до введення об'єкта в експлуатацію; 0,09% - після введення об'єкта в експлуатацію.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

а) на період будівництва: 130 362,00 * 0,01 = 1 303,62 грн;

б) на наступний період: 260 724,00 * 0,0009 = 234,65 грн.

При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж протягом двох років від дати приймання-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше двох років від дати приймання-передачі земельної ділянки. У разі внесення змін до цього договору в частині збільшення строку будівництва, відповідні зміни вносяться також до п. 4.2 Договору.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації, а також в інших випадках, передбачених Законом.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 09.06.2008 засвідчений факт передачі орендованої земельної ділянки відповідачу /арк. с. 38/.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 № 1348 затверджено Методику визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі (далі - Методика) /арк. с. 94-96/.

З метою приведення розмірів ставок щорічної орендної плати за земельні ділянки у відповідність із Законом України „Про оренду землі" рішенням Севастопольської міської Ради № 3701 від 13.02.2008, на підставі Законів України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", „Про плату за землю" до Методики були внесені певні зміни /арк. с. 39/.

Вказаними змінами встановлений наступний розмір орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового багатоквартирного будинку (Додаток до рішення Севастопольської міської Ради № 3701 від 13.02.2008 /арк. с. 40-44/):

1,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - під багатоквартирними жилими будинками до прийняття в експлуатацію;

2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - під багатоквартирними жилими будинками в період, що перевищує термін будівництва, встановлений у договорі оренди земельної ділянки, до приймання в експлуатацію;

0,09% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - під багатоквартирним житловим фондом.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 № 1326 внесено зміни до рішення № 1343 від 14.10.2003 „Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення" та затверджено у новій редакції Примірний договір оренди земельної ділянки (Додаток 2).

20.12.2011 Севастопольською міською Радою прийняте рішення № 2163 „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію" (далі - Рішення № 2163) /арк. с. 45/.

07.02.2012 Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 2318 „Про проведення заходів щодо введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" (далі - Рішення № 2318) /арк. с. 46/.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 13, станом на 01.02.2012 складає 478 170,00 грн, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держкомзему у місті Севастополі № 463-3.1/5 від 01.02.2012 /арк. с. 132/.

Як убачається з вимоги Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області № 07-08-6-14/5418 від 25.08.2011 /арк. с. 65-66/, Головним контрольно-ревізійним управлінням України відповідно до пункту 3.4 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на ІІ квартал 2011 року було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради за період з 01.01.2009 по 30.06.2011, якою встановлено окремі порушення, що відображено в акті ревізії № 07-08/47 від 10.08.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012 /арк. с. 67-71/, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 /арк. с. 72-77/ у справі № 2а-2984/11/2770, зокрема, визнано протиправним та скасовано пункт 5 вимоги Державної фінансової інспекції у Закарпатській області № 07-08-6-14/5418 від 25.08.2011 щодо необхідності проведення перерахунку і відповідних взаємозвірок сум внесків до Пенсійного фонду України та повернення до міського бюджету зайво сплачених коштів у сумі 4 569,80 грн.

На виконання вимоги Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 № 07-08-6-14/5418 /арк. с. 65-66/, постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012 /арк. с. 67-71/ та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі № 2а-2984/11/2770, рішень Севастопольської міської Ради № 2163 від 20.12.2011 та № 2318 від 07.02.2012 /арк. с. 45, 46/, Севастопольською міською Радою разом із супровідним листом за вих. № 03-15/1139 від 01.03.2013 на адресу відповідача - Приватного підприємства „АВМ" були надіслані проект додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі та розрахунки розміру орендної плати /арк. с. 47-58/.

Однак, вказані вище документи не були отримані Приватним підприємством „АВМ" та повернулись на адресу Севастопольської міської Ради із відміткою „за закінченням строку зберігання". Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України, так і спеціальних норм Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України „Про оренду землі" та Закону України „Про оцінку земель".

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України „Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради.

Як установлено судом, між сторонами укладено договір оренди землі, який не розірвано, не визнано недійсним та є чинним на теперішній час.

За приписами статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Аналогічну норму містить і спеціальне законодавство. Зокрема, статтею 30 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України „Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 21 Закону України „Про оренду землі" унормовано, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем земельної ділянки.

Статтею 274 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Підпунктами 288.5.1, 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України унормовано, що орендна плата не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, тобто трьох процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та не може перевищувати дванадцять відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд погоджується з висновками позивача, зробленими з аналізу норм законодавства, що орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній і комунальній власності, є податковим зобов'язанням; що механізм її визначення, встановлення та перегляду має особливий порядок, який відрізняється від відносин зі справляння орендної плати за землю на користь юридичних та фізичних осіб; що розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Водночас, позивачем не враховано, що спірний Договір оренди земельної ділянки було укладено 09.06.2008, а Податковий кодекс України набрав чинності лише 01.01.2011. Зважаючи на те, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, положення Податкового кодексу України не можуть регулювати правовідносини сторін, що виникли до набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом.

Згідно з пунктами 34, 35 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи з положень частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Також, згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Щодо позовних вимог про внесення змін до преамбули договору суд вважає за необхідне зазначити, що у преамбулі Договору наводяться установчі дані та реквізити сторін. Зміст преамбули Договору не змінює обсягу прав та обов'язків сторін, а тому внесення змін щодо осіб, які представляють сторін, та відомостей про їх юридичні адреси і ідентифікаційні коди є правом сторін договору.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги в частині внесення змін до преамбули договору не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про внесення змін до пункту 2.3 Договору в частині встановлення відомостей про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки, суд зауважує на наступному.

У своїй позовній заяві Севастопольська міська Рада просить суд внести зміни до пункту 2.3 Договору, виклавши його у наступній редакції:

„2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки до 01.01.2012, що підтверджена витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 659/1, № 660/1, виданими Головним управлінням земельних ресурсів у місті Севастополі 06.06.2008, з урахуванням коефіцієнтів індексації складає:

на 2009 рік:

а) на період будівництва

130362*1,152=150177,02 грн (сто п'ятдесят тисяч сто сімдесят сім гривень 02 копійки);

б) на період експлуатації

260724*1,152=300354,05 грн (триста тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 05 копійок);

на 2010 рік:

а) на період будівництва

130362*1,152*1,059=159037,47 грн (сто п'ятдесят дев'ять тисяч тридцять сім гривень 47 копійок);

б) на період експлуатації

260724*1,152*1,059=318074,94 грн (триста вісімнадцять тисяч сімдесят чотири гривні 94 копійки);

на 2011 рік:

а) на період будівництва

130362*1,152*1,059*1,0=159037,47 грн (сто п'ятдесят дев'ять тисяч тридцять сім гривень 47 копійок);

б) на період експлуатації

260724*1,152*1,059*1,0=318074,94 грн (триста вісімнадцять тисяч сімдесят чотири гривні 94 копійки).

При цьому, грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не більше ніж протягом двох років від дати приймання-передачі земельної ділянки. Грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту введення до експлуатації об'єкта будівництва, але не пізніше двох років від дати приймання-передачі земельної ділянки. У випадку внесення до цього договору змін в частині збільшення строку будівництва відповідні зміни вносяться також до п. 4.2 Договору.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 складає:

478 170,00 грн (чотириста сімдесят вісім тисяч сто сімдесят гривень 00 копійок), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 463-3.1/5, виданим Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 01.02.2012."

Суд вважає, що вимоги позивача у цій частині підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23.05.2011 № 7/105-10 (30/234-09), від 30.05.2011 № 17/299-10, від 04.07.2011 № 41/81, та в силу статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1657/2013 від 19.11.2013 нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Статтею 1 Закону України „Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України „Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною першою статті 15 цього закону передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

20.12.2011 Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію". Згідно із зазначеним рішенням було затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель в адміністративних межах міста Севастополя; нормативну грошову оцінку земель в адміністративних межах міста Севастополя введено в дію з 01.01.2012; Головне управління Держкомзему України в м. Севастополі зобов'язано забезпечити надання виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Згідно з пунктом 1 рішення Севастопольської міської Ради № 2318 від 07.02.2012 „Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" управління з питань земельних, водних відносин і містобудування Севастопольської міської Ради зобов'язано після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку внести відповідні зміни до діючих договорів.

Як установлено судом під час розгляду справи та не оспорювалось учасниками провадження у справі, відповідачем було одержано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 463-3.1/5 від 01.02.2012, відповідно до якого нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки складає 478 170,00 грн /арк. с. 132/.

За приписами частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторонами в спірному договорі оренди була передбачена можливість зміни розміру орендної плати. При цьому орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому зміна орендної плати при наявності такої підстави як зміна нормативної грошової оцінки, є обґрунтованою.

З урахуванням вказаного, суд вважає правомірною вимогу позивача про внесення змін до пункту 2.3 Договору щодо визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2012 у зазначеному розмірі.

Водночас, позивач просить внести до пункту 2.3 Договору зміни щодо визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди, що передували цьому, а саме з 2009 року.

Суд вважає такі вимоги безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В абзаці п'ятому пункту 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" також зазначено, що згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи вищенаведену норму права новий розмір орендної плати повинен застосовуватись саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. Суд звертає увагу учасників судового процесу на ті факти, що рішення № 2318 „Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" було прийнято Севастопольською міською Радою 07.02.2012, звернення до відповідача з пропозицією внести зміни до договору мало місце 01.03.2013, а звернення до суду з відповідним позовом - лише 20.08.2013.

За викладених обставин суд задовольняє вимогу позивача про внесення змін до пункту 3.2 Договору лише в частині внесення змін щодо визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2012 у розмірі 478 170,00 грн.

Стосовно внесення змін щодо розміру орендної плати (розділ 4 Договору), суд зазначає наступне.

Статтею 13 Закону України „Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі").

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України „Про оренду землі").

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004, розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, Методика визначення розміру орендної плати, затверджена відповідним рішенням Севастопольської міської Ради (з наступними змінами та доповненнями), є обов'язковою для виконання позивачем.

Як указувалося вище, рішенням Севастопольської міської Ради № 3701 від 13.02.2008 були внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в частині встановлення розмірів ставок щорічної орендної плати за земельні ділянки /арк. с. 39/.

Рішенням Севастопольської міської ради № 6529 від 18.03.2009 „Про внесення змін до рішення міської ради № 1348 від 14.10.2003 „Про затвердження Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі" /арк. с. 94-96/ до пункту 2.4 Методики визначення розмірів орендної плати були внесені зміни, відповідно до яких розрахунок розміру орендної плати згідно з дійсною Методикою виконується Управлінням з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради у складі договору оренди земельної ділянки чи додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною третьою пункту 6.1 Положення про оренду земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 1326 від 13.09.2011 „Про внесення змін в рішення Севастопольської міської Ради № 1343 від 14.10.2003 „Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення", величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в залежності від щорічної індексації грошової оцінки земельної ділянки, і в разі зміни розмірів ставок орендної плати за землю здійснюється відповідно до знову затверджених ставок розміру орендної плати.

Виходячи з умов договору та вимог чинного законодавства орендна плата за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна мінімального розміру цієї плати, у тому числі зміна методики її розрахунку, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що використання іншої орендної ставки ніж встановленої Севастопольською міською Радою, є таким, що суперечить чинному законодавству України.

Зважаючи на викладене, суд погоджується з позицією позивача щодо необхідності внесення змін до Договору в частині встановлення розмірів орендної плати відповідно до Методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003 (зі змінами та доповненнями).

Натомість, враховуючи положення частини п'ятої статті 188 Господарського кодексу України та частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України, з урахуванням правової позиції, що викладена у пункті 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", суд відхиляє вимогу позивача щодо встановлення річної орендної плати за користування земельною ділянкою: з 01.01.2009 до 01.01.2011 - до здачі об'єкта в експлуатацію - відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України „Про оренду землі" у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; з 01.01.2011 - відповідно до пункту 5.1 статті 288 Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до здачі об'єкта в експлуатацію та відповідно до Методики у розмірі 0,09 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки після введення об'єкта в експлуатацію.

В контексті згаданих норм річна орендна плата за користування земельною ділянкою повинна встановлюватися в обсязі, що відповідає Методиці встановлення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003 (зі змінами та доповненнями) з моменту набрання цим рішенням законної сили.

З наведених підстав суд також не погоджується з вимогою позивача щодо встановлення у пункті 4.3 Договору розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, починаючи з 2009 року.

Суд вважає можливим вимогу щодо зміни пункту 4.3 Договору задовольнити частково, а саме викласти цей пункт у наступній редакції:

„4.2. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (грн)хСтавка орендної плати (%) =Сума річної орендної плати (грн) Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

- до здачі об'єкта до експлуатації - 478 170,00*0,03=14 345,10 грн;

- після введення об'єкта до експлуатації - 478 170,00*0,0009= 430,35 грн."

Іншу частину позовних вимог щодо внесення змін до розділу 3; розділу 4 у редакції позивача; доповнення підпунктом ж) пункту 9.1.1 розділу 9; підпунктами б), п), р) пункту 9.2.2 розділу 9; пунктами 12.4, 12.5 розділу 12, суд повністю відхиляє та погоджується з доводами відповідача, що дані вимоги не стосуються орендної плати, та не підлягають змінам у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі.

Так, відповідно до статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За приписами статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами четвертою та сьомою статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 та 1.5 Рішення Севастопольської міської Ради № 2318 від 07.02.2012 Управління з питань земельних, водних відносин та містобудівництва Севастопольської міської Ради було зобов'язано /арк. с. 46/:

- після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 2163 від 20.12.2011, внести відповідні зміни до діючого договору оренди земельних ділянок (п. 1.1);

- за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок привести ставки орендної плати відповідно до діючого законодавства та Методики шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди (п. 1.3);

- надіслати на адреси орендарів пропозиції про намір внести зміни до договорів оренди земельних ділянок (п. 1.5).

Таким чином, Севастопольською міською Радою були прийняті рішення щодо внесення змін лише до пунктів 2.3, 4.1 та 4.3 Договору стосовно нормативної грошової оцінки землі та приведення ставок орендної плати відповідно до законодавства. Рішення щодо внесення змін до інших пунктів договору не приймалось.

13.09.2011 Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 1326 „Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради № 1343 від 14.10.2003 „Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення", яким був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки. Але, цим рішенням не вирішувалось питання щодо приведення діючих договорів у відповідність до затвердженого примірного договору.

Водночас, позивачем запропоновано доповнити пункт 9.1.1 розділу 9 договору підпунктом ж) наступного змісту:

„ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються."

Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких відомостей про розташування на спірній земельній ділянці відповідних зон, дана вимога задоволенню не підлягає.

Також позивач просить внести зміни до пукту 9.2.2 Договору, зокрема, змінити підпункти б) і п) та доповнити пунктом р) в такій редакції:

„б) виконувати обов'язки землекористувача відповідно до умов цього Договору, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України;

п) повідомляти орендодавця про зміну власних реквізитів, в тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та ін. у десятиденний строк;

р) у випадку переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, в десятиденний строк надати орендодавцеві копію документа, що підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договору купівлі-продажу, дарування та ін.) та в найкоротший термін вжити заходів щодо оформлення переходу прав користування земельною ділянкою до набувача об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці;".

Позивачем не доведено, а судом не встановлено передбачених законом підстав, в силу яких внесення змін до вказаного пункту Договору було б обов'язковим, а тому суд відмовляє в цій частині позову.

Позивач також просив суд викласти пункт 12.4 розділу 12 Договору у наступній редакції:

„12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України без укладення додаткової угоди до даного договору з моменту прийняття рішення про відмову від договору у наступних випадках:

- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);

- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;

- систематичної несплати орендної плати (протягом 3 місяців);

- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;

- порушення термінів будівництва, встановлених даним договором, без згоди Орендодавця;

- передачі чи відчуження права оренди третім особам."

Згідно зі статтею 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Враховуючи, що запропонована відповідачем редакція пункту 12.4 Договору не відповідає вимогам статті 31 Закону України „Про оренду землі", суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Крім того позивач просить викласти пункт 12.5 розділу 12 Договору в наступній редакції:

„12.5. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря, не є підставою для змін умов або розірвання договору".

Дану вимогу позивачем теж не доведено, а судом не встановлено передбачених законом підстав, в силу яких внесення змін до пункту 12.5 Договору є обов'язковим, через що суд відмовляє в цій частині позову.

Суд зазначає, що позовні вимоги Севастопольської міської Ради про внесення змін до договору оренди землі, зокрема, до пунктів, які не стосуються орендної плати у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки землі, не відповідають положенням статті 652 Цивільного кодексу України щодо підстав для внесення змін до чинного договору. Також вказані вимоги суперечать статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу України.

З пояснень третьої особи слідує, що вимога про внесення змін до умов договору (проти яких заперечує відповідач) обумовлена прийняттям Севастопольською міською Радою 13.09.2011 рішення № 1326 „Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради № 1343 від 14.10.2003 „Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення", яким був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки, та заявлена з метою приведення Договору у відповідність до умов Примірного договору.

Проте суд зазначає, що Примірний договір у новій редакції було затверджено позивачем вже після укладення сторонами Договору оренди та правові підстави для внесення змін до договору, проти яких відповідач заперечує, відсутні, оскільки це порушує принцип свободи договору. До того ж, передбачені законом підстави, в силу яких внесення вказаних змін до умов договору було б обов'язковим, так само відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом частково, суд вважає за доцільне покласти судовий збір на обидві сторони у рівних частках та стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 537,50 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Змінити умови укладеного між Севастопольською міською Радою (вул. Леніна, буд. 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) та Приватним підприємством "АВМ" (вул. Бориса Михайлова, буд. 6, кв. 3, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 30703218) договору оренди земельної ділянки від 09.06.2008 , зареєстрованого у Севастопольській міській філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.07.2008 за № 040865900089, а саме:

Пункт 2.3 договору викласти у наступній редакції:

"2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає: 478 170,00 грн (чотириста сімдесят вісім тисяч сто сімдесят грн 00 коп.), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 463-3.1/5, виданим Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 01.02.2012."

Пункт 4.1 договору викласти у наступній редакції:

"4.1. На виконання вимог Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 № 07-08-6-14/5418, постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012, ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі № 2а-2984/11/2770, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється:

- до введення об'єкта в експлуатацію - відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України „Про оренду землі" (з 01.01.2011 - відповідно до пункту 5.1 статті 288 Податкового кодексу України) - в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- після введення об'єкта в експлуатацію - відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 № 1348 (зі змінами та доповненнями) - у розмірі 0,09% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки."

Пункт 4.3 договору викласти у наступній редакції:

"Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (грн)хСтавка орендної плати (%) =Сума річної орендної плати (грн) Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком становить:

- до введення об'єкта в експлуатацію:

478 170,00 * 0,03 = 14 345,10 грн;

- після введення об'єкта в експлуатацію:

478 170,00 * 0,0009 = 430,35 грн."

3. В іншій частині - в позові відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "АВМ" (вул. Бориса Михайлова, буд. 6, кв. 3, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 30703218, відомості про наявність рахунків в установах банку відсутні) на користь Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845; п/р 35410001000917 в ГУ ДКС України в м. Севастополі, МФО 824509) витрати по сплаті судового збору у розмірі 573,50 грн (п'ятсот сімдесят три грн 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.2013.

Головуючий суддя підпис В.О. Головко

Суддя підпис С.М. Альошина

Суддя підпис О.М. Архипенко