Постанова

від 26.12.2013 по справі 803/2394/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року Справа № 803/2394/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Осадовського Р.Е.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксіджен» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксіджен» (далі - ТзОВ «Оксіджен», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 року № 0005331702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТзОВ «Оксіджен» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині використання праці найманих працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року, про що складено акт № 3249/17-2/34523915 від 14.06.2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 05.07.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005331702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 2509,32 грн., в т. ч.: за основним платежем - 1599,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 909,87 грн.

Позивач не погоджується із вказаними податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

В акті перевірки № 3249/17-2/34523915 від 14.06.2013 року встановлено порушення підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (ПК України), а саме встановлено факт неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, тому на підставі пункту 176.1 статті 176 ПК України донараховано податок з доходів фізичних осіб із виплат найманим працівникам в сумі 1599,45 грн.

Проте, такі висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях податкового інспектора, зазначені громадяни не перебували у трудових відносинах з позивачем.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.07.2013 року № 0005331702.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 10.12.2013 року (а. с. 51-52) представник відповідача адміністративний позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що в ході перевірки було встановлено, що в період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року на ТзОВ «Оксіджен» без належним чином оформлених трудових відносин працювали наймані працівники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, заробітна плата яким виплачувалася без утримання податку з доходів фізичних осіб, позивачем як податковим агентом не утримано та не перераховано до бюджету 1599,45 грн. податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу вказаним працівникам, у зв'язку з чим згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням правомірно донараховані грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТзОВ «Оксіджен» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині використання праці найманих працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року, про що складено акт № 3249/17-2/34523915 від 14.06.2013 року (а. с. 14-18), який підписаний платником із запереченнями (а. с. 19-21), та які відхилені згідно із листом Луцької ОДПІ від 03.07.2013 року № 674/10/17-2 (а. с. 22-23).

В акті перевірки № 3249/17-2/34523915 від 14.06.2013 року встановлено порушення підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (ПК України), а саме встановлено факт неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, тому на підставі пункту 176.1 статті 176 ПК України донараховано податок з доходів фізичних осіб із виплат найманим працівникам в сумі 1599,45 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 05.07.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005331702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 2509,32 грн., в т. ч.: за основним платежем - 1599,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 909,87 грн. (а. с. 24).

Позивач подав скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Волинській області (а. с. 25-26), в ході розгляду якої було призначено та проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Оксіджен» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині використання праці найманих працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року, про що складено акт № 600/17.3/24523915 від 02.09.2013 року (а. с. 53-55), яким підтверджено порушення, встановлені актом перевірки № 3249/17-2/34523915 від 14.06.2013 року.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській області від 06.09.2013 року про результати розгляду первинної скарги та Міністерства доходів і зборів України від 08.10.2013 року про результати розгляду повторної скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна та повторна скарги - без задоволення (а. с. 27-30, 34-36).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Як передбачено підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно із пунктом 167.1 статті 167 цього ж Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 цього ж Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Як слідує із матеріалів перевірки (акти № 3249/17-2/34523915 від 14.06.2013 року, № 600/17.3/24523915 від 02.09.2013 року) донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням проведено у зв'язку з тим, що перевіркою встановлено, що в період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року на ТзОВ «Оксіджен» без належним чином оформлених трудових відносин працювали наймані працівники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, заробітна плата яким виплачувалася без утримання податку з доходів фізичних осіб, позивачем як податковим агентом не утримано та не перераховано до бюджету 1599,45 грн. податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу вказаним працівникам. При цьому, відповідач при встановленні факту трудових відносин вказаних громадян із позивачем, факту та розміру отриманого ними доходу виходив виключно із письмових пояснень зазначених осіб (а. с. 57-59).

Проте, на думку суду, одних лише письмових пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які не підтверджені будь-якими іншими належними та допустимими доказами, недостатньо для формування таких висновків.

Так, з листа прокуратури міста Луцька від 19.12.2013 року № 98-8042 вих. 13 слідує, що 25.05.2012 року до прокуратури міста надійшло звернення ОСОБА_3 з приводу невиплати заробітної плати ТзОВ «Оксіджен», яке було скеровано за належністю до Територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області, а ОСОБА_5, ОСОБА_4 з приводу невиплати заробітної плати ТзОВ «Оксіджен» до прокуратури міста Луцька не зверталися (а. с. 75).

Листом від 16.12.2013 року № 1243/02-2-09 Територіальна державна інспекція з питань праці у Волинській області повідомила суд про те, що була проведена перевірка додержання законодавства про працю у ТзОВ «Оксіджен» у період з 22.08.2013 року по 30.08.2013 року, в ході якої на підставі поданих документів встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у трудових відносинах з даним підприємством не перебували та ніякої роботи не виконували (а. с. 67), про що вказано в акті перевірки № 03-01-23/0743 від 30.08.2013 року (а. с. 68-70).

При цьому, суд звертає увагу, що згідно із підпунктом 1 пункту 4 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011, Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України на Державну інспекцію України з питань праці та її територіальні органи покладено здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з питань трудових відносин та оплати праці, тому при вирішенні даного спору суд бере до уваги акт перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області № 03-01-23/0743 від 30.08.2013 року, яким встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у трудових відносинах з позивачем не перебували та ніякої роботи не виконували.

При цьому, суд не бере до уваги письмові пояснення зазначених осіб (а. с. 57-59), оскільки жодними іншими доказами вони не підтверджуються.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.07.2013 року № 0005331702.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1720,50 грн., сплачений квитанцією № 64/64 від 29.11.2013 року (а. с. 12).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 05 липня 2013 року № 0005331702.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксіджен» (43000 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 67А, ідентифікаційний код 34523915) судовий збір в розмірі 1720 гривень 50 копійок (одна тисяча сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 30 грудня 2013 року