Постанова

від 10.04.2014 по справі 803/2394/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Справа № 876/1216/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.

представник відповідача: Мельничук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" (далі - ТзОВ "Оксіджен") звернулося в суд із позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення №0005331702 від 05.07.2013 р., яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржила Луцька ОДПІ. Апеляційну скаргу мотивує тим, що вказані особи перебували у трудових відносинах з товариством і суд першої інстанції безпідставно відхилив в якості доказу їх пояснення. Тому просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 р. у зазначеній справі та прийняти нову,якою відмовити в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, що Луцькою ОДПІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТзОВ «Оксіджен» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині використання праці найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01.11.2011 р. по 31.08.2012 р., про що складено акт № 3249/17-2/34523915 від 14.06.2013 р., яким встановлено порушення вимог пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме встановлено факт неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому на підставі п. 176.1 ст. 176 ПК України донараховано податок з доходів фізичних осіб із виплат найманим працівникам в сумі 1599,45 грн.

На підставі розгляду вказаного акту перевірки, Луцькою ОДПІ 05.07.2013 р. було винесено податкове повідомлення - рішення №0005331702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2509,32 грн., в т. ч.: за основним платежем - 1599,45 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 909,87 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у трудових відносинах з позивачем та не взяв до уваги пояснення зазначених осіб, оскільки належним доказом по справі є акт перевірки, складений уповноваженим на те органом - Територіальною інспекцією з питань праці, яким було підтверджено, що зазначені особи у трудових відносинах з позивачем не перебували та ніякої роботи не виконували.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є неправильними з огляду на наступне.

Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерел їх надходження в Україні, так і іноземні доходи.

Як передбачено пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно із пп. 1 п. 4 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 386/2011, Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

Розглядаючи первинну скаргу та матеріали перевірки з'ясовано, що висновок акта перевірки щодо неутримання ТзОВ «Оксіджен» податку з доходів фізичних осіб в сумі 1599,45 грн. із виплачених найманим працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доходів було зроблено на підставі пояснень, наданих вищезазначеними працівниками.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області №1073/10/10.2-06 від 01.08.2013 р. строк розгляду первинної скарги продовжено до 14.09.2013 р. та призначено позапланову виїздну перевірку товариства з питань нарахування, утримання повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.11.2011 р. по 31.08.2012 р., в тому числі і вище зазначеним громадянам.

Проведеною позаплановою перевіркою, складено акт №600/17.3/34523915 від 02.09.2013 р., де встановлено, що у відомостях про нарахування та виплату заробітної плати найманих працівникам відсутня інформація про нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Накази прийняття чи звільнення вищевказаних громадян в ході перевірки не пред'явлено.

На запит №7492/10/17-2 від 11.06.2012 р. Луцької ОДПІ щодо надання письмового пояснення та його документального підтвердження щодо трудових відносин з найманим працівником ОСОБА_2, ТзОВ «Оксіджен» надано відповідь (лист №22 від 25.06.2012 р.), що громадянин в трудових відносинах не перебуває, щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснень в ході перевірки не надавались.

Згідно пояснень ОСОБА_2 від 07.06.2013 р. він працював з 04.02.2012 р. по 10.05.2012 р. на ТзОВ «Оксіджен» охоронцем, ОСОБА_3 від 07.11.2012 р. працювала з 01.03.2012 р. по 01.09.2012 р. в рестораені Бар Бам Бія посудомийницею, ОСОБА_6 з 18.11.2011 р. по 01.06.2012 р. працювала прибиральницею в розважальному комплексі ТзОВ «Оксіджен». Вказані особи працювали без офіційного оформлення трудових відносин.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком податкового органу про те, що проведеною під час розгляду первинної скарги позаплановою виїзною перевіркою (акт №600/17.3/34523915 від 02.09.2013 р.) підтверджено факти зазначених в акті перевірки №3249/17.2/34523915 від 14.06.2013 р. порушень та правомірності донарахування 1599,45 грн. податку з доходу фізичних осіб із виплат найманим працівникам, а також, доводи представника апелянта щодо неналежності як доказу акту перевірки Територіального управління праці, оскільки висновки у ньому зроблені на підставі положень директора товариства, який є зацікавленою особою.

Доводи апелянта представникам позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, спростовані не були.

Оцінюючи в сукупності все наведене вище, колегія суддів апеляційного суду, приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0005331702 від 05.07.2013 р. винесене відповідно до вимог чинного законодавства та правомірно застосовано штрафну санкцію, а тому постанова суду першої інстанції є необгрунтованою та безпідставною і такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року по справі № 803/2394/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" в задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст постанови виготовлений 15.04.2014 р.