Рішення

від 26.12.2013 по справі 925/1816/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року Справа № 925/1816/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Пухир О.О. голова господарства, Висоцька І.В. за довіреністю, відповідача - Суденко А.М. юрист за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Фермерського господарства "Престиж Агролюкс", смт.Лисянка Лисянського району Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК" м.Черкаси про розірвання договору та стягнення 329514,09 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій ФГ "Престиж Агролюкс" (далі - позивач) просить стягнути з ТОВ "АКВЕДУК" (далі - відповідач) 329514,00 грн., у тому числі: 290000,00 грн. основного боргу по Договору від 26.03.2013 року №17/03/13; 4481,09 грн. три проценти річних, 14500,0 грн. 5% штрафу за прострочення виконання послуг, 20533,00 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання Договору про надання послуг від 26.03.2013 року №17/03/13 (далі - Договір) позивач сплатив відповідачу 290000,00 грн. попередньої оплати за послуги із внесення безводного аміаку на земельних ділянках позивача, однак у встановлений договором строк відповідач послуги не надав, тому позивач вимагає стягнення суми попередньої оплати, договірного штрафу за прострочення надання послуг, а також за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі ст.625 ЦК України три процентів річних, згідно зі ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 26.04.2013 по 31.10.2013.

У письмовій відповіді на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що договір між сторонами не розірвано; позивач не виконав зобов'язання щодо сплати повної суми попередньої плати за послуги, тому до повного виконання позивачем своїх зобов'язань відповідач мав право не приступати до виконання послуг; відповідач звертався з відповідними листами до позивача, однак не отримав відповіді; для забезпечення виконання зобов'язань по договору, укладеного з позивачем, відповідачем було укладено відповідний договір з ТОВ "Агроеко Стандарт" щодо внесення добрив, однак позивач відмовився від подальшого виконання договору; накладенням арешту на рахунки відповідача була паралізована діяльність підприємства.

26 грудня 2013 року позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій він, відповідно до ст.907 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.22 ГПК України, збільшує позовні вимоги та додатково просить розірвати Договір №17/03/13 про надання послуг від 26.03.2013 року.

Збільшення розміру позовних вимог відповідає праву позивача, встановленому ст.22 ГПК України, прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні:

- представники позивача підтримали збільшені позовні вимоги, просили задовольнити позов повністю, пояснили розрахунок позовних вимог, вказали, що у договорі була допущена описка, оскільки замовником послуг є позивач, а виконавцем - відповідач, пояснили технологію, по якій повинен був вноситись безводний аміак, доказували, що на перераховану суму попередньої оплати відповідач зобов'язаний був внести аміак, що він не виконав, технологічний термін внесення аміаку був пропущений, відповідач ухилявся від отримання листів та переговорів, за вказаною відповідачем адресою місця знаходження техніки для внесення аміаку, вона не була знайдена, тому позивач змушений був змінити умови обробітку землі та звернутися за захистом до правоохоронних органів; грошові кошти, які були перераховані відповідачу, отримані позивачем у кредит і на даний час з вини відповідача позивач не може їх повернути банку;

- представник відповідача дотримувався доводів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, зазначив, що у разі відмови позивача від послуг та розірвання договору, відповідач змушений буде повертати суму попередньої оплати, але застосування санкцій вважає безпідставним, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання з вини замовника послуг (позивача), доказував, що відповідач не знав про звернення позивача до правоохоронних органів та порушення проти службових осіб відповідача кримінальної справи і дізнався про це після арешту грошових коштів на рахунках відповідача, що підтверджено судом при розгляді його скарг у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

26 липня 2013 року між позивачем (виконавець за Договором) та відповідачем (замовник за Договором) укладено Договір №17/03/13 про надання послуг, згідно умов якого виконавець зобов'язується надати послуги по внесенню аміаку рідкого ГОСТ 6221-90 спеціалізованою технікою виконавця на земельних ділянках замовника, а замовник прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором.

З пояснень представників позивача, даних ними у судових засіданнях, вбачається, що при визначенні сторони, у преамбулі договору була допущена описка, оскільки об'єктивно замовником послуг є позивач, а їх виконавцем - відповідач. Представник відповідача не заперечив наявність цієї описки.

У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:

- замовник замовляє, а виконавець надає послуги з внесення аміаку безводного з наступними умовами: форма внесення аміаку безводного становить 80 кг аміаку безводного на гектар оброблювальної поверхні, що в сумі складає 41 тону 600 кг. Протягом дії Договору сторони можуть погодити інші умови надання послуги з внесення аміаку безводного, про що укладається додаткова угода (п.1.2);

- виконавець приступає до виконання послуг в строк, визначений замовником та після отримання передоплати (п.п.4.4 Договору) та зобов'язується завершити їх в строк до 3 днів (без врахування строку на доставку техніки згідно п.п.3.2.2 Договору), якщо дозволяють погодні умови. Конкретний строк надання послуг може бути за взаємною письмовою згодою сторін, а також обов'язково у разі неможливості оброблення полів, неможливістю відвантаження аміаку на заводі. В разі збільшення об'єму виконаних послуг, сторони погоджують інший термін надання послуг (п.2.1);

- по завершенні оброблення окремих полів, та/або на кінці робочого дня, уповноважені представники сторін складають та підписують проміжні акти наданих послуг, в той же день або на наступний, у яких вказується фактична площа оброблених полів (п.2.10);

- акт здачі-приймання наданих послуг, складений на основі проміжних актів наданих послуг, відображає фактичну площу оброблених полів (п.2.11);

- замовник бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати всі грошові розрахунки згідно умов цього Договору та на підставі актів здачі-приймання наданих послуг (п.3.1.10);

- виконавець бере на себе зобов'язання виконати послуги з внесення аміаку за даним Договором у термін, що вказаний в п.2.1 Договору. Термін виконання послуг з внесення аміаку може бути змінений у зв'язку з погодними умовами, неможливістю оброблення полів, поломкою техніки, про що укладається додаткова угода (п.3.2.5);

- загальна вартість послуг становить 554440,00 гривень, у тому числі ПДВ - 20% (п.4.1);

- сторони дійшли згоди, що загальна вартість послуг може коригуватися в більшу або меншу сторону в залежності від остаточного розміру земельної ділянки і, відповідно, обсягу послуг, які фактично будуть виконані виконавцем за цим Договором (п.4.2);

- для початку виконання послуг та доставки техніки замовник здійснює передоплату в розмірі 367440,00 грн. від запланованої вартості послуг, що надаються по внесенню аміаку, що становить 557440,00 грн., у тому числі ПДВ - 20%, в термін протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення письмової заявки виконавцю про початок надання послуг та отримання рахунку від виконавця. Датою оплати рахується дата надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.4.4);

- сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору (п.6.4);

- за прострочення виконання послуг без поважних причин виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 5% від вартості ненаданих послуг (п.6.7);

- сплата стороною визначених цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному об'ємі (п.6.8);

- сплата пені та штрафу не звільняє сторони від виконання умов цього Договору (п.6.9);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року. У випадку, якщо в сторін на момент закінчення терміну дії Договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання і не задоволені законні вимоги, Договір діє до виконання всіх зобов'язань і задоволення законних вимог (п.9.3).

На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачу 290 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №102 від 01.04.2013 року на суму 190 000,00 грн., №110 від 10.04.2013 року на суму 100 000,00 грн., та банківськими виписками.

Згідно банківської виписки за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року позивач отримав від ПАТ "Банк "Київська Русь" кредит в розмірі 272 500,00 грн.

Листом від 15 квітня 2013 року відповідач повідомив позивачу про сприятливі погодні умови на період з 19 по 27 квітня 2013 року, тому просить прийняти техніку для проведення робіт, та звертає увагу, що згідно Договору передоплата становить 364440,00 грн., станом на 15.04.2013 року перераховано 290 000,00 грн., заборгованість до початку робіт становить 77 тис.440 грн.

Листом від 16 квітня 2013 року позивач повідомив відповідачу, що ним було сплачено 290 тис.грн. попередньої оплати по Договору, по усній домовленості роботи повинні були розпочатись 11 квітня 2013 року, з ініціативи відповідача роботи були перенесені на 15-16 квітня 2013 року, станом на 16 квітня 2013 року роботи не були розпочаті, тому позивач власними силами розпочав роботи по внесенню аміаку і просить терміново повернути грошові кошти на його розрахунковий рахунок.

Листом від 16 квітня 2013 року №46/16-04 відповідач повідомив позивачу, що ним порушені умови Договору, оскільки попередня оплата сплачена не в повному обсязі, а початок робіт залежав від виконання п.4.4 Договору.

Відповідач надання послуг по Договору не розпочав, отриману суму попередньої оплати позивачу не повернув, тому позивачем було подано заяву до правоохоронних органів щодо шахрайських дій вчинених відносно господарства ТОВ "Акведук".

Постановою слідчого СВ Лисянського РВ УМВС від 30.06.2013 року було залучено Пухиря О.О. (голова фермерського господарства) як цивільного позивача.

02 липня 2013 року слідчим СВ Лисянського РВ УМВС було винесено комплексне доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України.

Листом від 12 вересня 2013 року відповідач просив позивача підтвердити готовність земельної ділянки до внесення рідкого аміаку відповідно до умов визначених Договором та готовність прийняти техніку і забезпечити місцями для проживання працівників, підтвердити документально наявність аміаку рідкого в достатній кількості, а також звертає увагу на заборгованість по попередній оплаті в сумі 77 440 гривень.

Ухвалою Лисянського районного суду від 21 жовтня 2013 року у справі №70/1230/13-к скасовано арешт на рахунки ТОВ "АКВЕДУК" накладений ухвалою Лисянського районного суду від 01 жовтня 2013 року.

22 жовтня 2013 року позивач направив відповідачу претензію за вих.№1, у якій вимагав негайно сплатити заборгованість у розмірі 290 000,00 грн. Претензія отримана відповідачем 29.10.2013 року, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, однак залишена без відповіді, сума попередньої оплати не повернута.

11 листопада 2013 року слідчим СВ Лисянського РВ УМВС винесена постанова про закриття кримінального провадження, у якій вказано, що відповідальність юридичних осіб передбачена в цивільних та господарських судах, тому кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутністю складу кримінального правопорушення.

На підтвердження наміру надавати послуги по Договору відповідачем надано копію Договору №11/03/13 від 06 березня 2013 року, відповідно до якого ТОВ "АКВЕДУК" (замовник) замовляє ТОВ "АГРОЕКО СТАНДАРТ" (виконавець) послуги з внесення аміаку безводного на земельних ділянках, які належать замовнику на праві власності або знаходяться у правомірному володінні замовника, як-то оренда тощо.

По вказаному Договору відповідач сплатив ТОВ "АГРОЕКО СТАНДАРТ" 276600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №454 від 03.04.2013 року на суму 85 000,00 грн., №455 від 11.04.2013 року на суму 90 000,00 грн. та №452 від 02.04.2013 року на суму 101 600,00 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору підлягаючими задоволенню повністю, про стягнення грошових сум - частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є розірвання договору про надання послуг, у зв'язку з односторонньою відмовою від договору, стягнення грошової суми, яка складається із суми попередньої оплати, договірного штрафу за прострочення виконання послуг, трьох процентів річних та договірної пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

Сторони спірних правовідносин являються юридичними особами, суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2,55 ГК України, зобов'язання, що виникли між ними, є майново - господарськими зобов'язаннями.

Договір, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог та який просить розірвати, за правовою природою є господарським договором надання послуг.

Господарським кодексом України не встановлено особливостей регулювання договорів про надання послуг, тому до спірних правовідносин судом застосовані норми ЦК України, що регулюють загальні положення щодо договору про надання послуг, встановлені главою 63 цього Кодексу, а також положення ГК та ЦК України щодо розірвання договору та особливостей розірвання договору про надання послуг.

Так, згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.903 ЦК України).

Згідно зі ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

З обставин справи вбачається, що причиною спору між сторонами стало те, що кожна із сторін по різному тлумачить умови договору щодо порядку та строків надання послуг з внесення безводного аміаку: замовник (позивач у справі) вважає, що виконавець (відповідач у справі) повинен був приступити до виконання внесення безводного аміаку після отримання попередньої оплати в сумі 290000,00 грн. і на цю суму протягом трьох днів виконавець зобов'язаний був виконати роботи; виконавець вважає, що замовник повинен був сплатити повністю, визначену договором суму попередньої оплати у розмірі 367440,00 грн., після чого у нього виникає обов'язок приступити до виконання послуг, виконання яких він замовив через ТОВ "АГРОЕКО СТАНДАРТ", сплативши останньому 276600,00 грн.

З огляду на вищенаведені умови Договору, зміст зобов'язань, фактичні обставини справи, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо його права на односторонню відмову від договору з огляду на таке.

Враховуючи зміст договору про надання послуг, характер послуг, суд вважає, що позивач вправі був вимагати виконання послуг на суму попередньої оплати 290000,00 грн. протягом трьох днів від дня отримання цієї суми, тобто до 13 квітня 2013 року.

Позивач довів, що він вимагав виконання зобов'язань по договору; являються обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач ухилявся від співпраці, отримання його листів, про що свідчить повернення поштою за закінченням терміну зберігання, направлених позивачем повідомлень, претензій, вимог про повернення коштів, які були направлені за вказаними відповідачем адресами, що дало позивачу підстави сумніватись у добросовісності відповідача та змусило звернутися до органів міліції.

У процесі вирішення спору відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається, не довів, що після отримання у період з 01 квітня по 10 квітня 2013 року попередньої оплати в сумі 290000,00 грн. ним вжито всіх залежних від нього заходів для виконання зобов'язань по Договору.

Договір з ТОВ "АГРОЕКО СТАНДАРТ", на який посилається відповідач, як на такий, що укладений на виконання зобов'язань по договору з позивачем, не містить відомостей, які б свідчили про те, що ТОВ "АГРОЕКО СТАНДАРТ" (виконавець) повинен був виконати послуги з внесення аміаку безводного на земельних ділянках, які належать позивачу, та на виконання саме укладеного з позивачем договору від 26.03.2013 року №17/03/13. При чому, договір з ТОВ "АГРОЕКО СТАНДАРТ" відповідач уклав 06 березня 2013 року, тобто значно раніше укладення договору з позивачем, і за цим договором ТОВ "АГРОЕКО СТАНДАРТ" зобов'язався надати ТОВ "АКВЕДУК" (замовник) послуги з внесення аміаку безводного на земельних ділянках, які належать ТОВ "АКВЕДУК" (замовнику), а не позивачу. Відповідач не довів свою спроможність надати послуги особисто. Договором не передбачено право відповідача покласти виконання договору на іншу особу, зокрема, на ТОВ "АГРОЕКО СТАНДАРТ"

Доводи відповідача про те, що неповна сплата суми попередньої оплати дала йому підстави не розпочинати надання послуг, суд вважає безпідставними, такими, що не відповідають характеру, суті та змісту зобов'язань по договору про надання послуг, такими, що порушують право позивача на отримання послуг з внесення безводного аміаку, які необхідні для забезпечення належного обробітку землі для посіву сільськогосподарських культур у весняний період.

За таких обставин, суд вважає, що у позивача виникло, передбачене ч.2 ст.220 ГК України та ч.1 ст. 615 ЦК України право у повному обсязі відмовитись від зобов'язання внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною, у даному випадку виконавцем за договором, відповідачем у справі.

Зі змісту Договору, зокрема його п.9.3 вбачається, що він є чинним та діє до 31.12.2013 року та встановлює, що у всіх випадках Договір діє до виконання всіх зобов'язань і задоволення законних вимог.

Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порушення з боку відповідача (виконавець) зобов'язань по договору є істотним, оскільки позивач, як замовник, позбавився того, на що він розраховував при укладанні договору.

З огляду на правову природу договору, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, суд вважає, що за встановлених фактичних обставин справи згідно зі ст.907 ЦК України договір про надання послуг підлягає розірванню, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору.

Відповідно до ст.188 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з правовими позиціями Верховного суду України, зокрема, викладеними у постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 р. у справі № 3-74гс11, які відповідно до ст.111-28 ГПК України є обов'язковими, передбачене ст. 188 ГК України надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка використовує його добровільно, виходячи з власних інтересів, та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову про розірвання договору.

Згідно з ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, позовна вимога про розірвання договору відповідає, встановленому законом праву позивача, отже підлягає задоволенню.

Частиною 5 ст.188 ГК України встановлено, що якщо рішенням суду договір розірвано, він вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються ( ч.2 ст.653 ЦК України).

Вирішуючи питання щодо строку, з якого договір слід вважати розірваним, виходячи з обставин справи, змісту ст.907 ЦК України, суд вважає, що договір слід вважати розірваним 21 жовтня 2013 року, тобто з дня, коли Лисянський районний суд Черкаської області розглянув скаргу ТОВ "АКВЕДУК" про скасування накладення арешту на рахунки ТОВ "АКВЕДУК" у кримінальному провадженні проти службових осіб відповідача, у зв'язку із підозрою шахрайських дій проти позивача при укладанні та виконанні Договору. В процесі вирішення скарги ТОВ "АКВЕДУК" переконався про відмову позивача від договору та необхідність повернення коштів попередньої оплати.

Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг встановлена ст.906 ЦК України, якою передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 290000,00 грн. попередньої оплати. Факт отримання попередньої оплати в сумі 290 000,00 грн. в рахунок надання послуг, не заперечується відповідачем, і підтверджується належними вищенаведеними доказами у справі.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що позивач вправі відмовитись від виконання договору в натурі та вимагати повернення 290000,00 грн. попередньої оплати, які є збитками у розумінні ст.906 ЦК України, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання з надання послуг на вказану суму, які, як зазначено вище, повинен був надати до 13 квітня 2013 року.

Таким чином, і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на вищенаведені обставини справи та норми права, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 14500,0 грн., передбаченого договором штрафу, у розмірі 5% від вартості ненаданих послуг (290000,00 грн., сплачена позивачем сума, на яку він мав отримати послуги, але з вини відповідача їх не отримав х 5%). Відповідач не навів поважних причин невиконання зобов'язань, судом не встановлено обставин для звільнення відповідача від встановленої відповідальності.

Інші суми: 4481,09 грн. три проценти річних та 20533,00 грн. пені позивач нарахував за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Право на отримання грошової суми попередньої оплати у позивача виникло після припинення зобов'язань у зв'язку із відмовою від договору про надання послуг, яка з вищенаведених обставин визнана судом правомірною. Оскільки суд прийшов до висновку, що договір слід вважати розірваним 21 жовтня 2013 року, то у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення суми 290000,00 грн. Повернення грошових коштів відповідач повинен був здійснити негайно, коли в процесі розгляду у Лисянському районному суді його скарги він переконався, що послуги надавати не буде.

З огляду на викладене, у зв'язку з прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення 290000,00 грн., згідно ст.625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми нараховуються, починаючи з 22.10.2013 по 06.11.2013 (дата подання позову), відповідно, три проценти річних від простроченої суми становлять 381,37 грн., з розрахунку: 290000,00 грн. х 3% х 16 днів.

Позивач також застосовує пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, посилаючись на ст.3 Закону України "Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань". Проте положення цього Закону застосовуються при наявності встановленої відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, як її обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ. За прострочення виконання грошового зобов'язання Договором встановлена відповідальність замовника (позивач), а не виконавця (відповідач).

Таким чином, вимога про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання не відповідає праву позивача, як замовника по договору.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на розірвання Договору №17/03/13 про надання послуг від 26 березня 2013 року та стягнення з відповідача 290000,00 грн. попередньої оплати, 14500,00 грн. договірного штрафу за неналежне виконання зобов'язань з надання послуг, 381,36 грн. три проценти річних, отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 6097,63 грн. судового збору за подання позову з вимогами майнового характеру та 1720,50 грн. судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, а всього: 7818,13 грн.

При поданні заяви про збільшення позовних вимог позивач не сплатив судовий збір з вимог про розірвання договору, а тому, відповідно до ст.49 ГПК України, враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені у п.2.23 Постанови Пленуму від 21.02.2013 року №7, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору з вимог про розірвання договору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов про розірвання договору задовольнити повністю.

Розірвати договір №17/03/13 про надання послуг, укладений 26 березня 2013 року у м.Черкаси між Фермерським господарством "Престиж Агролюкс" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК" (виконавець) і вважати його розірваним 21 жовтня 2013 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК" (юридична адреса: Черкаська область, Черкаський район, с.Червона Слобода, вул Першотравнева, будинок,71; фактична адреса: м.Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, будинок 22 А, офіс 301), ідентифікаційний код 31918941 в доход державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси (м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235) із зарахуванням на рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, Черкаської області код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації 22030001 - 1147,00 грн. судового збору.

Позов про стягнення грошових сум задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АКВЕДУК" (юридична адреса: Черкаська область, Черкаський район, с.Червона Слобода, вул. Першотравнева, будинок,71; фактична адреса: м.Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, будинок 22 А, офіс 301), ідентифікаційний код 31918941 на користь фермерського господарства "Престиж Агролюкс" (Черкаська область, Лисянський район, смт.Лисянка, провулок Жовтня, будинок 8), ідентифікаційний код 36777704 - 290000,00 грн. попередньої оплати, 14500,00 грн. договірного штрафу, 381,36 грн. три проценти річних та 7818,13 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 31 грудня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко