Постанова

від 25.11.2013 по справі 801/9406/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2013 р. (11:44) Справа №801/9406/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Алексєєвої Т.В., при секретарі судового засідання Павленко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участі:

представник позивача - не з'явився

представник відповідача - не з'явився

Обставини справи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ( далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Ялті) про визнання не чинними податкових повідомлень - рішень.

Постановою Господарського суду АР Крим від 20.08.2009 року по справі № 2-19/555-2008А адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 14.04.2010 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишено без задоволення, постанову Господарського суду АР Крим від 20.08.2009 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2013 року по справі №2-19/555-2008А касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим задоволено частково: постанову Господарського суду АР Крим від 20.08.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 14.04.2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа передана на розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим із привласненням номеру №801/9406/13-а.

Позивач 11.11.2013 року надав уточнений адміністративний позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2007 року № 0001711701/1, прийняте заступником начальника ДПІ у м. Ялта Кас'яненко І.М., про сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 23122,10 грн., № 00017017001/1 від 27.07.2007 року, прийняте заступником начальника ДПІ у м. Ялта Кас'яненко І.М. про сплату визначеної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 120204,50 грн. з урахуванням податкового повідомлення - рішення від 16.10.2007 року №0002421701/2 в сумі 57,00 грн.

У судове засіданні 25.11.13 року позивач не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, до судового засідання надав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (том 2 а.с. 36).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 14.01.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (том 1 а.с. 80).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим з 16.01.2004 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована платником податку на додану вартість 29.04.2005р., свідоцтво за НОМЕР_10. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1. Зазначене свідоцтво анульоване 28.07.2005р. на підставі заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.07.2005 року.

В період з 28.07.2005 року по 13.02.2007 року була зареєстрована платником єдиного податку.

З 13.02.2007 року знову була зареєстрована платником податку на додану вартість, свідоцтво № НОМЕР_2 (том 1 в.с. 82).

У період з 29.05.2007 року по 14.06.2007 року посадовими особами ДПІ у м. Ялта проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки був складений Акт №96/17-1/НОМЕР_1 від 14.06.2007 року. Актом перевірки були виявлені, порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 податкового законодавства, а саме вимог ст.13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.92 року в частині заниження валових доходів, отриманих у 2006 році на суму 313928,88 грн., отриманих у 2007 році на суму 8196,18 грн., заниження валових витрат за 2006 рік на суму 100448,94 грн., за 1 квартал 2007 року - 3688,28 грн., заниження чистого (оподатковуваного доходу) за 2006 рік на 172660,88 грн., за 1 квартал 2007 року на 4507,90 грн.

за результатами вмявлених порушень, на підставі п.14.2 .14 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.92 р., п. 7.1. ст.7, 12.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 р., ч. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників датків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р позивачу було нараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 23122,10 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Ялта винесла у відношенні фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення 0001711701/1 від 27.07.2007 року.

Також, перевіркою були виявлені порушення вимог п.4.1.4 п. 41.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників датків перед бюджетами і державними цільовими фондами" в частині непредставлення податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, в результаті чого на підставі абзацу 4, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-ВР/97, згідно п. 4.1. ст. 4, п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлені податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2006 року у сумі 22191, за листопад 2006 року - 18804,00 грн., за грудень 2006 року -20300,00 грн., за січень 2007 року - 14436,00 грн., за лютий 2007 року -1116,00 грн.

Також, перевіркою виявлені порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищені податкові зобов'язання за червень 2005 року на 37,00 грн., занижені податкові зобов'язання за липень 2005 року на 747,00 грн., завищені податкові зобов'язання за лютий 2007 року на 163,00 грн.

В результаті виявлених порушень фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 додатково нараховане податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 120204,50 грн., в тому числі: 79683,00 грн. основний платіж, 40521,50 грн. - штрафні санкції.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Ялта винесла у відношенні фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0001701701/0 від 27.07.2007 р.

За результатами перевірки і апеляційного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень було додатково нараховане податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 57,00 грн. На підставі акту перевірки та рішення про результат розгляду повторної скарги №9136/7/25-021 від 03.10.2007 р., ДПІ в м. Ялта винесла у відношенні фізичної особи - ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0002421701/2 від 16.10.2007 року.

Позивач, не погодившись зі вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернулась до суду.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була платником наступних податків: єдиного податку, податку на додану вартість, збір за забруднення навколишньої природного середовища.

Для здійснення підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_1 використала наступні транспортні засоби:

автобус Мегсеdes-Веnz 312 Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 (замість державного номера НОМЕР_11); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_14 на ОСОБА_1; ліцензійна картка серії НОМЕР_12 до ліцензії НОМЕР_13;

автобус Volkswagen LT-35 ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_4 (замість державного номера НОМЕР_15); свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_16; ліцензійна картка серії НОМЕР_17 до ліцензії НОМЕР_13;

автобус Мегсеdes-Веnz 411 СDІ Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_5 (замість державного номера НОМЕР_18); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_19 на ОСОБА_1; ліцензійна картка НОМЕР_20 до ліцензії НОМЕР_21;

автобус Volkswagen LT-35 ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_6 (замість державного номера НОМЕР_7); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_22 на ОСОБА_1; ліцензійна картка серії НОМЕР_23 до ліцензії НОМЕР_13;

автобус Volkswagen LT Т-35 ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_7 тимчасовий реєстраційний талон на ОСОБА_1

автобус Мегсеdes-Веnz 312 СDІ Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_8 (замість державного номера НОМЕР_24); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_22 на ОСОБА_1, ліцензійна картка серії НОМЕР_25 до ліцензії НОМЕР_26;

автобус Мегсеdes-Веnz 312 ПЕ Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_9 (замість державного номера НОМЕР_27); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_28 на ОСОБА_1, ліцензійна картка серії НОМЕР_29 до ліцензії НОМЕР_13.

автобус Volkswagen LT Т-35 ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 на правах приватної власності.

Інші транспортні засоби використалися фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, що, на підставі договорів позичок.

Автобус Мегсеdes-Веnz 411 СDІ Sprinter використовувався ОСОБА_1 з 2007 року на підставі доручення від 18.01.2007р., виданої ОСОБА_4 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 виконувались види діяльності (по класифікації Кведа): діяльність таксі (60.22.0);діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.1).

Фактично, згідно поданих заяв на право застосування спрощеної системи оподатковування обліку й звітності, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 здійснювалася діяльність у сфері надання транспортних послуг населенню на мікроавтобусах.

Пасажирські перевезення здійснювалися на умовах договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, згідно яких Рада міністрів Автономної Республіки Крим надавала фізичній особі - підприємцеві ОСОБА_1 право на перевезення пасажирів із установленим графіком руху по встановлених маршрутах (Ялта - Сімферополь, Ялта - Чорноморське, Ялта - Севастополь. Ялта - Феодосія: з 28.11,06р - Ялта - Сімферополь.

Судом досліджено Договір №87 від 28.11.06р. укладений на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування; термін дії договору - з 28.11.06р. по 27.11.09 р. (том 1 а.с. 84-85).

Позивач здійснював послуги з перевезення на підставі дозволів на перевезення пасажирів.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 отримані ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів і їхнього багажу на таксі):

ліцензія серії НОМЕР_13; термін дії: з 25.02.2004 року по 24.02.2007 року, видана Міністерством транспорту України Державним департаментом автомобільного транспорту, рішення про видачу ліцензії від 24.02.2004р. №7;

ліцензія серії НОМЕР_30; термін дії: з 25.02.2007р. по 24.02.2012р.; видана Міністерством транспорту й зв'язку України Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті; рішення про видачу ліцензії від 13.02.07р. №24Л.

Для здійснення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладалися договори про організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом і надання автостанційних послуг з ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс», код ЕГРПОУ 03120667, ЗАТ «Автохолдінг «Кримавтотранс», код ЕГРПОУ 33433737, а саме: договір № 416 від 30.03.2006 року (том 1 а.с. 86-87) та договір №416-03Д-07 від 01.01.2007 року (том 1 а.с. 88-89).

Відповідно до умов укладених договорів сторони домовлялися про наступне:

ЗАТ «Автохолдінг «Кримавтотранс» надає фізичній особі - підприємцеві ОСОБА_1 платформи прибуття, відправлення й короткострокового міжрейсового відстою автобусів, забезпечує диспетчерське керівництво транспортним процесом, здійснює організацію продажу квитків, стягнення страхових платежів по обов'язковому страхуванню пасажирів, облік виторгу й розрахунки з підприємцем ОСОБА_1 Умови договорів з ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» аналогічні.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надає ЗАТ «Автохолдінг «Кримавтотранс» приналежні їй на законних підставах технічно справні автобуси, забезпечує перевезення пасажирів і багажу, виконання водіями автобусів вимог адміністрації й диспетчерського персоналу автостанції в частині дотримання «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», технології роботи автостанції й забезпечення умов безпеки руху. Умови договорів з ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» аналогічні.

Інструкцією «Про прибутковий податок із громадян», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.1993р. №12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за №64 визначено, що прибутковий податок з громадян справляється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" на підставі статті 23 якого ця Інструкція визначає порядок застосування положень указаного Декрету з урахуванням інших нормативно-правових актів України.

Згідно ст. 13 Інструкції оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до цієї Інструкції.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Додатком 7 до Інструкції визначено склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб, а саме:

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 "Валові витрати" і відповідно до статті 8 "Амортизація" вказаного Закону з деякими особливостями.

Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Відповідно до статті 8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід виключно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємництво". Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Вказаними нормами визначено, що фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік.

Додатком 10 до Інструкції затверджена форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року.

Суд зазначає, що при розгляді адміністративної справи за позовом ФОП ОСОБА_1 Господарським судом АР Крим було призначено судово-економічну експертизу.

Згідно висновку № 28/09 судово-економічної експертизи (том 1 а.с. 145-160) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на основі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку вела Книгу обліку доходів і видатків згідно додатка №10 до Інструкції «Про прибутковий податок із громадян», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.1993р. №12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за №64, що не заперечується відповідачем.

Матеріали справи свідчать про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надала до ДПІ в м. Ялта звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, що також підтверджується відповідачем у акті перевірки.

Відповідно до поданого до ДПІ у м. Ялті звіту суб'єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку СПД - фізичною особою ОСОБА_1 визначено обсяг виручки за 2006 рік - 497600 грн., але на підставі актів звірок взаєморозрахунків між СПД - фізичною особою ОСОБА_1 з ВАТ Акціонерною компанією «Крим- Авто-Транс" та ЗАТ «Автохолдинг „Крим-Авто-Транс" відповідачем визначено, що обсяг виручки СПД - фізичної особи ОСОБА_1 за 2006 рік складає - 1222119,46 грн., у тому числі: за 9 місяців 2006 року -911420,73 грн. і за IV квартал 2006 року-497600 грн.

Крім того, позивачем у 2006 році визначено обсяг виручки від реалізації товарів з наростаючим підсумком з початку року згідно наданих декларацій:

- за 1 квартал 2006 року - 97480,00 грн.;

- за 2 квартал 2006 року - 257104,00 грн.;

- за 3 квартал 2006 року - 422576,00 грн.;

- за 4 квартал 2006 року - 497600,00 грн.

Суд вказує, що ведення інших документів бухгалтерського обліку фізичною особою - платником податку, яка не є юридичною особою і платником податку на прибуток вимогами законодавства, яке діяло на момент здійснення перевірки не передбачено.

Приймаючи до уваги зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків ДПІ у м. Ялта з приводу перевищення ФОП ОСОБА_1 граничного обсягу виручки (500 тис. грн.) за 9 місяців 2006 року на 488844,70 грн. та обов'язок ФОП ОСОБА_1 перейти на загальну систему оподаткування з 4 кварталу 2006 року.

Таким чином, щодо порушення абзацу 5 ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподатковування обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р. зі змінами й доповненнями суд зазначає наступне.

У відповідності зі ст.1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва", зі змінами й доповненнями, спрощена система оподатковування, обліку й звітності встановлюється для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи й у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх родин, протягом року перебуває не більше 10 осіб і розмір виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Статтею 5 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва", зі змінами й доповненнями, визначено, що у випадку порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку зобов'язаний перейти на загальну систему оподатковування, обліку й звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Тому, суд не може прийняти посилання відповідача на акти звірок взаєморозрахунків між СПД - фізичною особою ОСОБА_1 з ВАТ Акціонерною компанією «Крим- Авто-Транс" та ЗАТ «Автохолдинг „Крим-Авто-Транс", як на документи, які є підставою для визначення суми одержаної позивачем виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, оскільки акти звірок взаєморозрахунків не можуть бути розрахунковим документом в підтвердження одержаної готівки, а також це суперечить Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

При цьому суд зазначає, що згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем документально не підтверджений факт того, що перевищення обсягу виручки позивачем мало місце у 3 кварталі 2006 року.

Приймаючи до уваги, що згідно даних податкової декларації за 2006 рік відповідачем самостійно визначено те, що у 4 кварталі 2006 року ним було перевищення обсягу виручки, суд вважає, що, починаючи з першого кварталу 2007 року, підприємець ОСОБА_1 повинна була перейти на загальну систему оподаткування обліку та звітності, порядок якої регулюється IV розділом Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян", починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), шляхом подання до податкового органу за місцем проживання податкової декларації за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки.

Що стосується визначення відповідачем валового доходу, суд вказує наступне.

Відповідно до наданої у ДПІ в м. Ялті декларації про отримані доходи за 1 квартал 2007 року (вх.№44230 від 16.04.07р.) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у розділі 1.3 задекларовано 99312,86 грн. валового доходу.

Згідно декларації фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у розділі 1.3 вказані валові витрати в розмірі 224504,82 грн. Згідно заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 08.02.07р., вх.№4084/т витрати враховані по нормі 45% до суми валового доходу (послуги пасажирським автотранспортом).

У відповідності зі статтею 13 ДКМУ "Про прибутковий податок із громадян" № 13-92 від 26.12.92р., зі змінами й доповненнями, до складу видатків, ставляться витрати безпосередньо пов'язані з одержанням доходу. Якщо ці видатки не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків по нормах, певним Головною державною податковою інспекцією України за узгодженням з Міністерством економіки України й Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам і підприємництву.

Норма видатків для послуг пасажирського автотранспорту, згідно Додатка №6 до Інструкції «Про оподатковування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю», затвердженої Наказом ДПАУ від 21.04.1993р. №12, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за №64, зі змінами й доповненнями діючими на той момент виникнення правовідносин установлена в розмірі 45%.

У відповідності зі ст.2 Указу Президента № 727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва" дохід отриманий фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в 2004р. і 2005р. (не перевищив 500,0 тис. грн.) від заняття підприємницькою діяльністю не включається в перерахунок сукупного річного доходу.

У відповідності зі статтею 13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок із громадян" №13-92 від 26.12.92р., зі змінами й доповненнями, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виторгом у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими видатками, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Підпунктом 9.12. 1 пункту 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.03р., зі змінами й доповненнями, оподатковування доходів, отриманих фізичною особою від продажу їм товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах його підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, установленими спеціальним законодавчими актами норм цього пункту.

На підставі п. 22.10. ст.. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.03 р. зі змінами й доповненнями, і відповідно до п. 14.2 ст. 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок із громадян» №13-92 від 26.12.92р., зі змінами і доповненнями, оподатковування доходів фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний) цього року або про фактично отриманий ними протягом року доході; матеріалів перевірок до діяльності громадян, проведених податковими органами.

Відповідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.03р., зі змінами й доповненнями, ставка податку становить 15% об'єкта оподатковування.

При цьому, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.03р., зі змінами й доповненнями, передбачено, що починаючи з 01 січня 2004 року до 31 грудня 2006 року ставка оподатковування, вказана у п.7.1 ст.7 дійсного Закону встановлюється на рівні 13% від об'єкта оподатковування.

Отже, позивачем надана до ДПІ в м. Ялті декларація про отримані доходи за 2006 рік (вх.№40831 від 08.02.07р.), в якій у розділі 1.3 відображено чистий (оподатковуваний) дохід у розмірі 224504,82грн.

Податок з доходів фізичних осіб за 2006 рік повинен становити 29185,63 грн.: 2224504,82х 13% = 29185,63грн.

Відповідно до наданої в ДПІ в м Ялті декларації про отримані доходи за 1 квартал 2007 року (вх.№44230 від 16.04.07р.) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у розділі 1.3 відображено чистий (оподатковуваний) дохід у розмірі 54622,07грн.

Податок з доходів фізичних осіб за 1 квартал 2007 року повинен становити 8193,31 грн.: 54622,07х 15% = 8193,31 грн.

Таким чином, суд вважає, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю обчислено вірно, в тому числі: за 2006 рік у сумі 29185,63грн., за 1 квартал 2007 року -.8193,31 гривень.

Суд ще раз звертає увагу, що єдиною підставою для визначення валових доходів та відповідно розрахунку податку з доходів фізичних осіб відповідачем прийняті акти взаємозвірки розрахунків позивача з контрагентами - ВАТ Акціонерною компанією «Крим- Авто-Транс" та ЗАТ «Автохолдинг „Крим-Авто-Транс", які не є документами первинного бухгалтерського обліку та не можуть бути підставою для визначення податкового зобовязання.

Щодо нарахування податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована платником податку на додану вартість 29.04.2005р., свідоцтво за НОМЕР_10. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1. Зазначене свідоцтво анульоване 29.07.2005 р. на підставі заява ФОП ОСОБА_1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.07.2005р., вх.№19952/т, відповідно до абзацу 2 ст.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р., зі змінами й доповненнями, знову зареєстрована платником податку на додану вартість 13.02.2007р., свідоцтво НОМЕР_2. Індивідуальний податковий номер платника НОМЕР_1.

У період реєстрації платником податків з 29.04.2005 року по 28.07.2005 року, а також з 13.02.2007 року по 31.03.2007 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 вела реєстр податкових накладних згідно діючого законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушені вимоги п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168\97-ВР від 03.04.1997р., зі змінами й доповненнями, завищені податкові зобов'язання за травень 2005 року на 114 грн., занижені податкові зобов'язання за червень 2005 року на 37 грн., занижені податкові зобов'язання за липень 2005 року на 747грн., завищені податкові зобов'язання за лютий 2007 року на 163грн.

На підставі абзацу 4 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168-ВР/97, зі змінами й доповненнями, відповідно до п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168-ВР/97, зі змінами й доповненнями згідно наданих актів звірення взаєморозрахунків із ЗАТ «Автохолдінг Крим-Авто-Транс» фізичній особі - підприємцеві ОСОБА_1 визначені податкові зобов'язання: обсяг оподатковуваних операцій за жовтень 2006 року склав 110955 грн. відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за жовтень складатимуть 22191 грн. (11095,74грн. * 20% = 22191,15грн.); - обсяг оподатковуваних операцій за листопад 2006 року склав 94019,06 грн., відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за листопад встановлені 18804грн. (94019,06грн. Х 20% Х 18803,81грн.);- обсяг оподатковуваних операцій за грудень 2006 року склали 101499,86 грн. відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за грудень 2006 року повинні становити 20300грн. (101499,86грн. х 20% - 20299,97грн.), обсяг оподатковуваних операцій за січень 2007 року склав 72177,72грн.; відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за січень 2007 року повинні становити 14436 грн. (72177,72грн. Х 20% = 14435,54грн.); обсяг оподатковуваних операцій за період з 01 лютий 2007 року по 12 лютого 2007 року (до дати фактичної реєстрації платником ПДВ) склав 5580,49 грн.; відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за період з 01 лютого 2007 року по 12 лютого 2007 року повинні становити 1116 грн. (5580,49грн. х 20% = 116,10грн.).

Судом вказувалось раніше, що акти звірок взаєморозрахунків між СПД - фізичною особою ОСОБА_1 з ВАТ Акціонерною компанією «Крим-АвтоТранс" та ЗАТ «Автохолдинг „Крим-Авто-Транс" не можуть бути розрахунковим документом в підтвердження одержання готівки, оскільки це суперечить Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 та не можуть бути включені до податкового зобов'язання з ПДВ.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168\97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами й доповненнями, ) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) уважається дата, що доводиться на податковий період, протягом якого відбувається кожне з подій, що відбулося раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), підметів поставці, а у випадку поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їхнього оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такий - дата інкасації наявних коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до «Стандартів бухгалтерського обліку в Україні», Зактверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 21.06.1999р. за № 391/3684; Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97- ВР та Закону №283/97-ВР, податковий і бухгалтерський облік базується на даних первинних документів (видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання - передачі, векселі, платіжні доручення та інші), які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. № 996-ХІХ/, із змінами і доповненнями, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 цього Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємно пов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони виникли.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, суд не може погодитися з висновками акту перевірки про те, що, згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Також суд не погоджується з відповідачем, який зазначає, що об'єм виручки від реалізації послуг ФОП ОСОБА_1 у 3 кварталі 2006 року перевищив 500 тис. грн., таким чином підприємець зобов'язаний був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з 4 кварталу 2006 року та відповідно надати до ДПІ у м. Ялта заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість.

З урахуванням того, що усі розрахунки відповідачем щодо обсягу виручки здійснювались на підставі актів взаємозвірки, суд не може розглядати їх, як належні докази перевищення обсягу виручки позивачем, а тому, враховуючи, що позивачем самостійно при визначенні перевищення обсягу виручки у 4 кварталі 2006 року було прийнято заходів щодо переходу на загальну систему оподаткування, обліку та звітності та реєстрації як платника податків на додану вартість, суд вважає, що висновки акту перевірки не обґрунтовані, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта № 0001701701/1 від 27.07.2007 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта № 0001711701/1 від 27.07.2007 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта № 0002421701/2 від 16.10.2007 року.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Алексєєва Т.В.