Ухвала

від 04.03.2014 по справі 801/9406/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/9406/13-а

04.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 25.11.13 у справі № 801/9406/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.13 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта № 0001701701/1 від 27.07.2007 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта № 0001711701/1 від 27.07.2007 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта № 0002421701/2 від 16.10.2007 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що у період з 29.05.2007 року по 14.06.2007 року посадовими особами ДПІ у м. Ялта проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки був складений Акт №96/17-1/НОМЕР_1 від 14.06.2007 року, яким виявлені порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 податкового законодавства, а саме вимог ст.13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.92 року в частині заниження валових доходів, отриманих у 2006 році на суму 313928,88 грн., отриманих у 2007 році на суму 8196,18 грн., заниження валових витрат за 2006 рік на суму 100448,94 грн., за 1 квартал 2007 року - 3688,28 грн., заниження чистого (оподатковуваного доходу) за 2006 рік на 172660,88 грн., за 1 квартал 2007 року на 4507,90 грн.

За результатами виявлених порушень, на підставі п.14.2 .14 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.92 р., п. 7.1. ст.7, 12.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 р., ч. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників датків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р позивачу було нараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 23122,10 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Ялта винесла у відношенні фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення 0001711701/1 від 27.07.2007 року.

Також, перевіркою були виявлені порушення вимог п.4.1.4 п. 41.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" в частині непредставлення податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, в результаті чого на підставі абзацу 4, п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168-ВР/97, згідно п. 4.1. ст. 4, п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлені податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2006 року у сумі 22191, за листопад 2006 року - 18804,00 грн., за грудень 2006 року -20300,00 грн., за січень 2007 року - 14436,00 грн., за лютий 2007 року -1116,00 грн.

Також, перевіркою виявлені порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищені податкові зобов'язання за червень 2005 року на 37,00 грн., занижені податкові зобов'язання за липень 2005 року на 747,00 грн., завищені податкові зобов'язання за лютий 2007 року на 163,00 грн.

В результаті виявлених порушень фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 додатково нараховане податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 120204,50 грн., в тому числі: 79683,00 грн. основний платіж, 40521,50 грн. - штрафні санкції.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Ялта винесла у відношенні фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення №0001701701/0 від 27.07.2007 р.

За результатами перевірки і оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень було додатково нараховане податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 57,00 грн. На підставі акту перевірки та рішення про результат розгляду повторної скарги №9136/7/25-021 від 03.10.2007 р., ДПІ в м. Ялта винесла у відношенні фізичної особи - ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення №0002421701/2 від 16.10.2007 року.

Матеріалами справи підтверджується, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 була платником наступних податків: єдиного податку, податку на додану вартість, збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Для здійснення підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_3 використала наступні транспортні засоби:

автобус Мегсеdes-Веnz 312 Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_2 (замість державного номера АДРЕСА_2); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_9 на ОСОБА_3; ліцензійна картка серії НОМЕР_11 до ліцензії НОМЕР_12;

автобус Volkswagen LT-35 ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_3 (замість державного номера НОМЕР_3); свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_10; ліцензійна картка серії НОМЕР_13 до ліцензії НОМЕР_12;

автобус Мегсеdes-Веnz 411 СDІ Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_4 (замість державного номера АК2348АМ); тимчасовий реєстраційний талон РРТ №619609 на ОСОБА_4; ліцензійна картка НОМЕР_14 до ліцензії НОМЕР_15;

автобус Volkswagen LT-35 ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_5 (замість державного номера НОМЕР_5); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_16 на ОСОБА_4; ліцензійна картка серії НОМЕР_17 до ліцензії НОМЕР_12;

автобус Volkswagen LT Т-35 ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_6 тимчасовий реєстраційний талон на ОСОБА_3

автобус Мегсеdes-Веnz 312 СDІ Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_7 (замість державного номера НОМЕР_7); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_16 на ОСОБА_3, ліцензійна картка серії НОМЕР_18 до ліцензії НОМЕР_19;

автобус Мегсеdes-Веnz 312 ПЕ Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_8 (замість державного номера НОМЕР_8); тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_20 на ОСОБА_3, ліцензійна картка серії НОМЕР_21 до ліцензії НОМЕР_12.

автобус Volkswagen LT Т-35 ПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 на правах приватної власності.

Інші транспортні засоби використалися фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 на підставі договорів позичок.

Автобус Мегсеdes-Веnz 411 СDІ Sprinter використовувався ОСОБА_3 з 2007 року на підставі доручення від 18.01.2007р., виданої ОСОБА_5

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 виконувались види діяльності (по класифікації Кведа): діяльність таксі (60.22.0); діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.1).

Фактично, згідно поданих заяв на право застосування спрощеної системи оподатковування обліку й звітності, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 здійснювалася діяльність у сфері надання транспортних послуг населенню на мікроавтобусах.

Пасажирські перевезення здійснювалися на умовах договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, згідно яких Рада міністрів Автономної Республіки Крим надавала фізичній особі - підприємцеві ОСОБА_3 право на перевезення пасажирів із установленим графіком руху по встановлених маршрутах (Ялта - Сімферополь, Ялта - Чорноморське, Ялта - Севастополь. Ялта - Феодосія: з 28.11.06р - Ялта - Сімферополь.

В матеріалах справи міститься Договір №87 від 28.11.06р. укладений на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування; термін дії договору - з 28.11.06р. по 27.11.09 р. (том 1 а.с. 84-85), який був досліджений під час апеляційного розгляду справи.

Позивач здійснював послуги з перевезення на підставі дозволів на перевезення пасажирів.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 отримані ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів і їхнього багажу на таксі):

- ліцензія серії НОМЕР_12; термін дії: з 25.02.2004 року по 24.02.2007 року, видана Міністерством транспорту України Державним департаментом автомобільного транспорту, рішення про видачу ліцензії від 24.02.2004р. №7;

- ліцензія серії НОМЕР_15; термін дії: з 25.02.2007р. по 24.02.2012р., видана Міністерством транспорту й зв'язку України Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, рішення про видачу ліцензії від 13.02.07р. №24Л.

Для здійснення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладалися договори про організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом і надання автостанційних послуг з ВАТ "Акціонерна компанія "Кримавтотранс", код ЕГРПОУ 03120667, ЗАТ "Автохолдінг "Кримавтотранс", код ЕГРПОУ 33433737, а саме: договір № 416 від 30.03.2006 року (том 1 а.с. 86-87) та договір №416-03Д-07 від 01.01.2007 року (том 1 а.с. 88-89).

Відповідно до умов укладених договорів сторони домовлялися про наступне:

ЗАТ "Автохолдінг "Кримавтотранс" надає фізичній особі - підприємцеві ОСОБА_3 платформи прибуття, відправлення й короткострокового міжрейсового відстою автобусів, забезпечує диспетчерське керівництво транспортним процесом, здійснює організацію продажу квитків, стягнення страхових платежів по обов'язковому страхуванню пасажирів, облік виторгу й розрахунки з підприємцем ОСОБА_3 Умови договорів з ВАТ "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" аналогічні.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 надає ЗАТ "Автохолдінг "Кримавтотранс", приналежні їй на законних підставах, технічно справні автобуси, забезпечує перевезення пасажирів і багажу, виконання водіями автобусів вимог адміністрації й диспетчерського персоналу автостанції в частині дотримання "Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту", технології роботи автостанції й забезпечення умов безпеки руху. Умови договорів з ВАТ "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" аналогічні.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Інструкцією "Про прибутковий податок із громадян", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.1993р. №12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за №64 визначено, що прибутковий податок з громадян справляється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" на підставі статті 23 якого ця Інструкція визначає порядок застосування положень указаного Декрету з урахуванням інших нормативно-правових актів України.

Згідно ст. 13 Інструкції, оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до цієї Інструкції.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Додатком 7 до Інструкції визначено склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб.

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 "Валові витрати" і відповідно до статті 8 "Амортизація" вказаного Закону з деякими особливостями.

Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Відповідно до статті 8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід виключно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.

До податкової декларації за звітний податковий період включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком, відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємництво". Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Аналіз наведених норм, дає судовій колегії право на висновок, що фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, таким чином не має обов'язку вести бухгалтерській облік.

Додатком 10 до Інструкції затверджена форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року.

По справі була призначена судово-економічна експертиза, висновок якої був долучений до матеріалів справи.

Так, висновком № 28/09 судово-економічної експертизи (том 1 а.с. 145-160) встановлено, що ФОП ОСОБА_3 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на основі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку вела Книгу обліку доходів і видатків, згідно додатка №10 до Інструкції "Про прибутковий податок із громадян", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.1993р. №12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за №64.

Матеріали справи свідчать про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 надала до ДПІ в м. Ялта звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, що також підтверджується відповідачем у акті перевірки.

Відповідно до поданого до ДПІ у м. Ялті звіту, ОСОБА_3 визначено обсяг виручки за 2006 рік - 497600 грн., але на підставі актів звірок взаєморозрахунків між СПД - фізичною особою ОСОБА_3 з ВАТ Акціонерною компанією "Крим- Авто-Транс" та ЗАТ "Автохолдинг „Крим-Авто-Транс" відповідачем визначено, що обсяг виручки СПД - фізичної особи ОСОБА_3 за 2006 рік складає - 1222119,46 грн., у тому числі: за 9 місяців 2006 року -911420,73 грн. і за IV квартал 2006 року-497600 грн.

Крім того, позивачем у 2006 році визначено обсяг виручки від реалізації товарів з наростаючим підсумком з початку року згідно наданих декларацій:

- за 1 квартал 2006 року - 97480,00 грн.;

- за 2 квартал 2006 року - 257104,00 грн.;

- за 3 квартал 2006 року - 422576,00 грн.;

- за 4 квартал 2006 року - 497600,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що ведення інших документів бухгалтерського обліку фізичною особою - платником податку, яка не є юридичною особою і платником податку на прибуток, вимогами законодавства, яке діяло на момент здійснення перевірки не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновків ДПІ у м. Ялта з приводу перевищення ФОП ОСОБА_3 граничного обсягу виручки (500 тис. грн.) за 9 місяців 2006 року на 488844,70 грн. та обов'язок ФОП ОСОБА_3 перейти на загальну систему оподаткування з 4 кварталу 2006 року.

Щодо порушення абзацу 5 ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998р. зі змінами й доповненнями, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами й доповненнями, спрощена система оподатковування, обліку й звітності встановлюється для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи й у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх родин, протягом року перебуває не більше 10 осіб і розмір виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Статтею 5 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами й доповненнями визначено, що у випадку порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку зобов'язаний перейти на загальну систему оподатковування, обліку й звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, судова колегія не приймає у якості належних та допустимих доказів посилання відповідача на акти звірок взаєморозрахунків між СПД - фізичною особою ОСОБА_3 з ВАТ Акціонерною компанією "Крим- Авто-Транс" та ЗАТ "Автохолдинг „Крим-Авто-Транс", як на документи, які є підставою для визначення суми одержаної позивачем виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, оскільки акти звірок взаєморозрахунків не можуть бути розрахунковим документом в підтвердження одержаної готівки, а також це суперечить Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів підтвердження факту того, що перевищення обсягу виручки позивачем мало місце у 3 кварталі 2006 року.

Приймаючи до уваги, що згідно даних податкової декларації за 2006 рік відповідачем самостійно визначено те, що у 4 кварталі 2006 року було перевищення обсягу виручки, судова колегія вважає, що починаючи з першого кварталу 2007 року, підприємець ОСОБА_3 повинна була перейти на загальну систему оподаткування обліку та звітності, порядок якої регулюється IV розділом Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), шляхом подання до податкового органу за місцем проживання податкової декларації за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки.

Що стосується визначення відповідачем валового доходу, слід зазначити наступне.

Відповідно до наданої у ДПІ в м. Ялті декларації про отримані доходи за 1 квартал 2007 року (вх.№44230 від 16.04.07р.), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у розділі 1.3 задекларовано 99312,86 грн. валового доходу.

Згідно декларації, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у розділі 1.3 вказані валові витрати в розмірі 224504,82 грн. Згідно заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 08.02.07р., вх.№4084/т, витрати враховані по нормі 45% до суми валового доходу (послуги пасажирським автотранспортом).

У відповідності зі статтею 13 ДКМУ "Про прибутковий податок із громадян" № 13-92 від 26.12.1992 зі змінами й доповненнями, до складу видатків, ставляться витрати безпосередньо пов'язані з одержанням доходу. Якщо ці видатки не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків по нормах, певним Головною державною податковою інспекцією України за узгодженням з Міністерством економіки України й Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам і підприємництву.

Норма видатків для послуг пасажирського автотранспорту, згідно Додатка №6 до Інструкції "Про оподатковування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю", затвердженої Наказом ДПАУ від 21.04.1993р. №12, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за №64, зі змінами й доповненнями, встановлена в розмірі 45%.

У відповідності зі ст.2 Указу Президента № 727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва", дохід отриманий фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 в 2004р. і 2005р. (не перевищив 500,0 тис. грн.) від заняття підприємницькою діяльністю не включається в перерахунок сукупного річного доходу.

У відповідності зі статтею 13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок із громадян" №13-92 від 26.12.92р. зі змінами й доповненнями, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виторгом у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими видатками, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Підпунктом 9.12. 1 пункту 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.03р. зі змінами й доповненнями встановлено, що оподатковування доходів, отриманих фізичною особою від продажу їм товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах його підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, установленими спеціальним законодавчими актами норм цього пункту.

На підставі п. 22.10. ст.. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.03 р. зі змінами й доповненнями та відповідно до п. 14.2 ст. 14 Декрету КМУ "Про прибутковий податок із громадян" №13-92 від 26.12.92р. зі змінами і доповненнями, оподатковування доходів фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі:

- декларацій громадян про очікуваний цього року або про фактично отриманий ними протягом року доходи;

- матеріалів перевірок про діяльність громадян, проведених податковими органами.

Як встановлено п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.03р. зі змінами й доповненнями, ставка податку становить 15% об'єкта оподатковування.

При цьому, п.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.03р. зі змінами й доповненнями передбачено, що починаючи з 01 січня 2004 року до 31 грудня 2006 року ставка оподатковування, вказана у п.7.1 ст.7 дійсного Закону встановлюється на рівні 13% від об'єкта оподатковування.

Таким чином, позивачем надана до ДПІ в м. Ялті декларація про отримані доходи за 2006 рік (вх.№40831 від 08.02.07р.), в якій у розділі 1.3 відображено чистий (оподатковуваний) дохід у розмірі 224504,82грн.

Податок з доходів фізичних осіб за 2006 рік повинен становити 29185,63 грн.: 2224504,82х 13% = 29185,63грн.

Відповідно до наданої в ДПІ в м Ялті декларації про отримані доходи за 1 квартал 2007 року (вх.№44230 від 16.04.07р.), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у розділі 1.3 відображено чистий (оподатковуваний) дохід у розмірі 54622,07грн.

Податок з доходів фізичних осіб за 1 квартал 2007 року повинен становити 8193,31 грн.: 54622,07х 15% = 8193,31 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю обчислено вірно, в тому числі: за 2006 рік у сумі 29185,63грн., за 1 квартал 2007 року -.8193,31 гривень.

Щодо нарахування податку на додану вартість слід зазначати наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрована платником податку на додану вартість 29.04.2005р., свідоцтво за № 51156640. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1. Зазначене свідоцтво анульоване 29.07.2005 р. на підставі заяви ФОП ОСОБА_3 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.07.2005р., вх.№19952/т, відповідно до абзацу 2 ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998р. зі змінами й доповненнями, знову зареєстрована платником податку на додану вартість 13.02.2007р., свідоцтво НОМЕР_22. Індивідуальний податковий номер платника НОМЕР_1.

У період реєстрації платником податків з 29.04.2005 року по 28.07.2005 року, а також з 13.02.2007 року по 31.03.2007 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 вела реєстр податкових накладних згідно діючого законодавства.

Згідно акту перевірки, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 порушені вимоги п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168\97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами й доповненнями, завищені податкові зобов'язання за травень 2005 року на 114 грн., занижені податкові зобов'язання за червень 2005 року на 37 грн., занижені податкові зобов'язання за липень 2005 року на 747грн., завищені податкові зобов'язання за лютий 2007 року на 163грн.

На підставі абзацу 4 п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168-ВР/97 зі змінами й доповненнями, відповідно до п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168-ВР/97 зі змінами й доповненнями, згідно наданих актів звірення взаєморозрахунків із ЗАТ "Автохолдінг Крим-Авто-Транс", фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 визначені податкові зобов'язання: обсяг оподатковуваних операцій за жовтень 2006 року склав 110955 грн. відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за жовтень складатимуть 22191 грн. (11095,74грн. * 20% = 22191,15грн.); - обсяг оподатковуваних операцій за листопад 2006 року склав 94019,06 грн., відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за листопад встановлені 18804грн. (94019,06грн. Х 20% Х 18803,81грн.) ;- обсяг оподатковуваних операцій за грудень 2006 року склали 101499,86 грн. відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за грудень 2006 року повинні становити 20300грн. (101499,86грн. х 20% - 20299,97грн.), - обсяг оподатковуваних операцій за січень 2007 року склав 72177,72грн.; відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за січень 2007 року повинні становити 14436 грн. (72177,72грн. Х 20% = 14435,54грн.); - обсяг оподатковуваних операцій за період з 01 лютий 2007 року по 12 лютого 2007 року (до дати фактичної реєстрації платником ПДВ) склав 5580,49 грн.; відповідно податкові зобов'язання по ПДВ за період з 01 лютого 2007 року по 12 лютого 2007 року повинні становити 1116 грн. (5580,49грн. х 20% = 116,10грн.).

Як вже було зазначено вище, акти звірок взаєморозрахунків між СПД - фізичною особою ОСОБА_3 з ВАТ Акціонерною компанією "Крим-АвтоТранс" та ЗАТ "Автохолдинг „Крим-Авто-Транс" не можуть бути розрахунковим документом в підтвердження одержання готівки, оскільки це суперечить Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 та не можуть бути включені до податкового зобов'язання з ПДВ.

Як передбачено підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168\97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами й доповненнями), датою виникнення податкових зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) уважається дата, що доводиться на податковий період, протягом якого відбувається кожне з подій, що відбулося раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), підметів поставці, а у випадку поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їхнього оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такий - дата інкасації наявних коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до "Стандартів бухгалтерського обліку в Україні", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 21.06.1999р. за № 391/3684; Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97- ВР та Закону №283/97-ВР, податковий і бухгалтерський облік базується на даних первинних документів (видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання - передачі, векселі, платіжні доручення та інші), які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. № 996-ХІХ із змінами і доповненнями, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 цього Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємно пов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони виникли.

Приписами пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, суд не може погодитися з висновками акту перевірки про те, що, згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача, що об'єм виручки від реалізації послуг ФОП ОСОБА_3 у 3 кварталі 2006 року перевищив 500 тис. грн., таким чином підприємець зобов'язаний був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з 4 кварталу 2006 року та відповідно надати до ДПІ у м. Ялта заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.13 у справі № 801/9406/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва