Справа № 402/2886/12
2/171/54/13
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"21" жовтня 2013 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
- головуючого - судді - Марченко Н.В.,
при секретарі - Стяпонавічюс А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Плевич" про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та компенсацію шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, -
ВСТАНОВИВ:
19.09.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до фермерського господарства "Плевич" про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та компенсацію шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, зазначивши в обгрунтування своїх позовних вимог, що він разом зі своєю жінкою, ОСОБА_2, володів на праві приватної власності земельною ділянкою, кадастровий номер 1220310100:02:043:0005, що розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 6,5018 гектара та земельну ділянку, кадастровий номер 1220310100:02:043:0004, розташовану в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 12,1501 гектара відповідно. Після смерті його жінки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач успадкував належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 1220310100:02:043:0004, розташовану в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 12,1501 гектара, про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 936380. Починаючи з 2009 року даними земельними ділянками безпідставно, без укладання договорів оренди земельних ділянок, що пройшли державну реєстрацію, користується ФГ «Плевич». В усній розмові голова ФГ «Плевич» Ануфрієва О.Ф. стверджувала, що всі договори на оренду обох земельних ділянок, що пройшли державну реєстрацію, в неї є, та добровільно звільнити земельні ділянки вона відмовляється та надала копію договору оренди земельної ділянки розміром 6,5018 га від 09.06.2011 року за підписом позивача. Але даний договір позивач не підписував та згоди на користування ділянкою не надавав. Тому на підставі вищевказаного, просить суд, позов задовольнити в повному обсязі..
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник вівдповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, згідно вимог статей 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями, які направлялися відповідачу, про причини своєї неявки представник відповідача суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. В зв'язку з тим, що суд не має відомостей про причину неявки представника відповідача, який був повідомлений належним чином, і який про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надавав, суд відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).
Відповідно до ст.. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до державних актів № 936380 та № 046339, встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 1220310100:02:043:0004, яка розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 12,1501 гектара та земельна ділянка, кадастровий номер 1220310100:02:043:0005, що розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 6,5018 гектара, належать на праві приватної власності ОСОБА_1.
У судовому засіданні встановлено, що порушення інтересів позивача ОСОБА_1 зі сторони відповідача полягає в тому, що відповідач самовільно зайняв вищевказані земельні ділянки та використовує їх, у той час, як тільки власник може розпоряджатись своїм майном.
З копії договору оренди землі від 09.06.2011 року, встановлено, що ОСОБА_1 передав в орендне користування орендарю ФГ «Плевич», земельну ділянку загальною площею 6,5018 гектарів, відповідно до державного акта № 046339, за кадастровим № 1220310100:02:043:0005.
Ствердження відповідача, як вказано в позові, а саме голови ФГ «Плевич» Ануфрієвої О.Ф., що всі договори оренди земельних ділянок, які були укладенні з позивачем, нібито проходили державну реєстрацію, спростовуються Актом спільної перевірки від 25.06.2012 року, листами № 1395/1-10 від 07.06.2012 року та №1756/1-10 від 11.07.2012 року Відділу Держкомзему у Апостолівському районі Дніпропетровської області.
Суд вважає, що дані дії є незаконними, оскільки позивачу, як власнику земельних ділянок, згідно ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України належить право на її володіння, користування і розпорядження.
Ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі», укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Тому, вищевказаний договір оренди земельної ділянки, не відповідає вимогам чинного законодавства.
В даному випадку даний договір не підлягає визнання недійсним судом в силу його нікчемності відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України з огляду на ч. 2 ст. 203 ЦК України.
Таким чином, доказами самовільного зайняття земельних ділянок, кадастровий номер 1220310100:02:043:0004, що розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 12,1501 гектара та кадастровий номер 1220310100:02:043:0005, що розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 6,5018 гектара, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1, є факт відсутності вчиненого правочину щодо оренди цих земельних ділянок, встановленого Актом спільної перевірки від 25.06.2012 року, листами № 1395/1-10 від 07.06.2012 року та №1756/1-10 від 11.07.2012 року Відділу Держкомзему у Апостолівському районі Дніпропетровської області та в силу ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, визначений ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України - є відшкодування збитків.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства "Плевич"про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок та компенсацію шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок - задовольнити.
Зобов'язати Фермерське господарство «Плевич» припинити дії щодо порушення права користування самовільно зайнятою земельною ділянкою, кадастровий номер 1220310100:02:043:0004, яка розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 12,1501 гектара та самовільно зайнятою земельною ділянкою, кадастровий номер 1220310100:02:043:0005, розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 6,5018 гектара, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1.
Відновити становище, що існувало до порушення права користування, а саме, повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку, кадастровий номер 1220310100:02:043:0004, розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 12,1501 гектара та самовільно земельну ділянку, кадастровий номер 1220310100:02:043:0005, розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 6,5018 гектара.
Зобов'язати Фермерське господарство «Плевич» компенсувати ОСОБА_1 шкоду в розмірі 11 981,71 гривень, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, кадастровий номер 1220310100:02:043:0004, що розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 12,1501 гектара;
Зобов'язати Фермерське господарство «Плевич» компенсувати ОСОБА_1 шкоду в розмірі 6 411,69 гривень, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, кадастровий номер 1220310100:02:043:0005, що розташована в Апостолівському районі Дніпропетровської області площею 6,5018 гектара.
Стягнути з Фермерського господарства «Плевич» на користь ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області судовий збір в сумі 229,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданої протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Н. В. Марченко
Суд | Апостолівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2013 |
Оприлюднено | 24.02.2014 |
Номер документу | 36486537 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
Марченко Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні