Рішення

від 17.10.2013 по справі 427/6916/13-ц

СВЕРДЛОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 427/6916/13-ц

Провадження № 2/427/2368/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Кирильчука О.І., при секретарі В'юненко А.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фірма "Блок" про стягнення середнього заробітку,

встановив:

Позивач звернувся із позовом про стягнення середнього заробітку, в обгрунтування якого зазначив, що з 17.05.2010 року по 29.06.2010 року працювала на ПП "Фірма "Блок", звідки була вимушена звільнитись у звязку із невиплатою заробітної плати. На день звільнення з роботи позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 1054,85 грн., яку відповідачем не виплачено до теперішнього часу, незважаючи на видання 18.03.2011 року судового наказу №2-н-522/2011. Оскільки остаточний розрахунок із позивачем не проведено, він просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку по заробітній платі за період з 01.07.2010 року по 21.08.2013 року в сумі 40293,36 грн., середній заробіток за час затримки виплати компенсації втрати частини заробітної плати за період з 01.07.2010 року по 21.08.2013 року в сумі 40293,36 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати за один місяць в сумі 106,53 грн., моральну шкоду в розмірі 18987,30 грн., а разом - 99680,55 грн. з вимогою про збільшення суми на час винесення рішення по справі.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмових заперечень не надав. Судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до записів №13-14 у трудовій книжці позивача її було прийнято на роботу в якості сторожа 17.05.2010 року, звільнено з роботи 29.06.2010 року за ст.38 КЗпП за власним бажанням з Приватного підприємства "Фірма "Блок"(а.с.15).

Судовим наказом від 18.03.2011 року по справі №2-н-522/2011, виданого Свердловським міським судом Луганської області, було стягнуто з ПП "Фірма "Блок" на користь ОСОБА_1 1054,83 грн. заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Частиною 1 ст.116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так як судовим наказом з відповідача було стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі, факт непроведення розрахунку при звільненні не підлягає доказуванню на підставі ч. 3 ст.61 ЦПК України.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачено, що з'ясувавши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати через затримання розрахунку в разі звільнення, що працівникові не було виплачено належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, а коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримання розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини.

Оскільки фактичний розрахунок відповідачем не проведено, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 01.07.2010 року по 21.08.2013 року, загалом за 1146 днів, так як саме цей кінцевий період зазначено позивачем і вийти за межі позовних вимог суд не вправі. Вина відповідача в невиплаті заробітної плати останнім не спростована. Середньоденна заробітна плата визначена діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі дні протягом останніх двох місяців, які передували звільненню з роботи, і становить 35 грн. 16 коп., згідно розрахунку, зробленого позивачем. Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано, а тому суд вважає за необхідне стягненути з відповідача кошти у сумі 40293 грн. 36 коп., оскільки зазначений розрахунок відповідає вимогам ст. 27 Закону України "Про оплату праці", п.2,8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку окремо за час затримки виплати компенсації втрати частини заробітної плати задоволенню не підлягають, оскільки зазначена компенсація є однією із сум, що належать до виплати працівникові при звільненні, а тому для цієї компенсації положення ст. 117 КЗпП України окремому застосуванню не підлягають. Згідно ст. 34 Закону України "Про оплату праці" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, вказана компенсація нараховується у зв'язку з затримкою термінів її виплати, а не у разі затримки виплати підприємствами усіх форм власності нарахованої заробітної плати.

Позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати підялагють задоволенню частково у звязку із невірним обрахуванням позивачем її розміру відповідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159. Сума компенсації за період з червня 2010 року по жовтень 2013 року, яку має бути стягнуто з відповідача, складає: 1054,83 грн. х (0,996 х 0,998 х 1,012 х 1,029 х 1,005 х 1,003 х 1,008 х 1,01 х 1,009 х 1,014 х 1,013 х 1,008 х 1,004 х 0,987 х 0,996 х 1,001 х 1,001 х 1,002 х 1,002 х 1,002 х 1,003 х 0,997 х 0,997 х 0,998 х 0,997 х 1,001 х 0,999 х 1,002 х 1,002 х 0,999 х 1,001 х 0,999 х 0,993 х 100 - 100) :100 = 97,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд приходить до висновку, що передбачене ст.ст. 47, 116 КЗпП України право позивача на отримання остаточного розрахунку при звільненні було порушене і це порушення сталося з вини відповідача. Між протиправними діями відповідача, які виявились в несвоєчасній виплаті винагороди за працю, та збитками позивача, що виявились у моральних стражданнях внаслідок порушення її прав протягом понад трьох років, існує прямий причинний звязок. Встановлена законодавством гарантія виплати заробітку в день звільнення була порушена відповідачем і це вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема звернення до суду за захистом своїх прав.

Разом з тим, наведені позивачем критерії для розрахунку розміру моральної шкоди не мають законодавчого закріплення, а методичні рекомендації "Відшкодування моральної шкоди", викладені Міністерство юстиції України в листі від 13.05.2004 року № 35-13/797, відкликані листом від 20.09.2013 року №10.3-26/618. Виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи тривалість моральних страждань позивача, суд вважає за необхідне зменшити заявлену позивачем суму стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди 18987,30 грн. до 4000,00 грн.

Всього на користь позивача підлягає сума: 40293,36 + 97,02 + 4000,00 = 44390,38 грн.

У зв'язку із задоволенням позову з відповідача має бути стягнуто судовий збір на користь держави пропорційно задоволеної частини вимог, а саме 443,90 грн.

На підставі ст.47, 116-117, 237-1 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 215, 218, 224 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фірма "Блок" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Блок", код 34033290, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 40293 грн. 36 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 97 грн. 02 коп., суму в розмірі 4000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а всього - 44390 грн. 38 коп.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Блок", код 34033290, судовий збір на користь держави в сумі 443 грн. 90 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І.Кирильчук