Ухвала

від 20.01.2014 по справі 427/6916/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Кирильчук О.І.

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 427/6916/13-ц

Провадження № 22ц/782/4961/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

Головуючого: Стахової Н.В.

суддів: Кострицького В.В., Орлова І.В.

при секретарі : Щуровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Свердловського міського суду Луганської області від 17 жовтня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Фірма Блок» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП «Фірма «Блок», в обґрунтування якого зазначила, що у період з 17.05.2010 року по 29.06.2010 року вона знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, працюючи сторожем. 29.06.2010 року її було звільнено за власним бажанням. На час звільнення відповідач не здійснив з нею повного розрахунку з заробітної плати, у зв'язку з чим 18.03.2011 року Свердловським міським судом Луганської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості з заробітної плати. Посилаючись на те, що підприємство порушило строки розрахунку при звільненні, просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 40293 грн.36 коп., середній заробіток за час затримки виплати компенсації втрати частини заробітної плати у сумі 40293 грн.36 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у сумі 106 грн.53 коп., моральну шкоду у розмірі 18987 грн.30 коп.

Заочним рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 17.10.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПП «Фірма Блок» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 40293 грн. 36 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 97 грн.02 коп., на відшкодування моральної шкоди 4000 грн. На користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 443 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить зазначене рішення змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати компенсації втрати частини заробітної плати у сумі 40293 грн.36 коп., з урахуванням та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

У судове засідання позивачка не з»явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи телефонограмою. (а.с.63).

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні письмові матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 11 ЦПК передбачено те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ст. 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виплати компенсації втрати частини заробітної плати суд першої інстанції виходив з того, що до зазначеної компенсації положення статті 117 КЗпП України окремому застосуванню не підлягають.

Такі висновки суду ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з відповідачем у період з 17.05.2010 року по 29.06.2010 року, працюючи сторожем.

На підставі наказу № 18-к від 29.06.2010року позивачку звільнено за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України.

Судовим наказом від 18.03.2011 року № 2-н-522/2011, виданого Свердловським міським судом Луганської області було стягнуто з ПП «Фірма Блок» на користь ОСОБА_2 1054 грн.83 коп. заборгованості з заробітної плати.

Відповідно до ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, відповідно до ст. 117 КЗпП України, стягнення середнього заробітку проводиться за умови порушення роботодавцем строків розрахунку при звільненні з роботи.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» у зв»язку із порушенням строків виплати заробітної плати працівникам також проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків її виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, під якими слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).

Таким чином, доводи апелянта про те, що на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виплати компенсації втрати частини заробітної плати відповідно до статті 117 КЗпП України, на увагу не заслуговують, оскільки компенсація втрати частини заробітної плати входить у структуру заробітної плати, що належить до виплати працівникові при звільненні, а тому для цієї компенсації положення ст. 117 КЗпП України окремому застосуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Свердловського міського суду Луганської області від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді :