Вирок

від 30.12.2013 по справі 523/18829/13-к

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/18829/13-к

В И Р О К

Іменем України

30.12.2013

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Зудіхіна О.В.

при секретарі - Шелковій К.О.

за участю прокурора прокуратури Суворовського району м. Одеси Онищенко О.Г.

в присутності потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню (внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013170490006633 від 16.10.2013 року) за підозрою

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2013 року приблизно о 21:00 годині гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись в гостях у гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у приміщені квартири АДРЕСА_1 спільно розпивали спиртні напої. ОСОБА_2 висловився нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 та в результаті словесного конфлікту останній схопив кухонний ніж, який лежав на підлозі кухні вищевказаної квартири, та умисно спричинив тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкої кишки, брижейки тонкої та сигмовидної кишки.

Відповідно до акту судово-медичної експертизи за №3520 від 26.11.2013 року у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: одне проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні черевної стінки з пошкодженням тонкої кишки, брижейної тонкої кишки та брижейки сигмовидної кишки, що супроводжувалось внутрішньобрюшною кровотечею та розвитком геморрагічного шоку легкого ступеню.

Наявні тілесні ушкодження утворилися від дії колючо-ріжучого предмету, яким міг бути ніж, шириною клинка на рівні занурення 2.1-2.3 см., дані тілесні ушкодження могли бути заподіяні 15.10.2013 року.

Вказані тілесні ушкодження, згідно п. 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення міри тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17 жовтня 1995 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В ході досудового розслідування також встановлено, що ОСОБА_3 після скоєння вказаного правопорушення був затриманий на місці його скоєння.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 121 ч. 1 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив у своїх показаннях сутність пред'явленого йому обвинувачення. Про вчинені дії він жалкує, щиро кається.

Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При визначенні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.

Обставинами, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, повне визнання своєї провини, активне сприяння розкриттю злочину, негативне ставлення до вчинених дій, а також до негативних наслідків, що настали в результаті вчинених дій.

Зокрема, судом враховано, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Позитивно характеризується за місцем проживання, що підтверджується характеристикою старшого дільничного інспектора Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.с. 234). На наркологічному та психіатричному обліках не значиться, що підтверджується довідкою КУ «Одеський обласний наркологічний диспансер» від 31.10.2013 №957 та довідкою КУ «Міський психіатричний диспансер» від 21.10.2013 року № 1670, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження (а.с. 231, 233).

Крім того, судом враховано стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3, який відповідно до довідки МСЕК №062520 серії 2-18ОБ, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.с. 102), є інвалідом ІІ групи загального захворювання (а.с. 187-189).

Судом також врахована і поведінка потерпілого, яка передувала вчиненню злочину стосовно нього, зокрема спільне розпивання спиртних напоїв, образливе висловлювання на адресу обвинуваченого ОСОБА_3

Прокурор в судовому засіданні просив обрати покарання для ОСОБА_3 в межах санкції ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, визначивши іспитовий строк у три роки.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суворо ОСОБА_3 не наказувати, повідомивши про те, що вже простив останнього.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд вважає, що за наявності пом'якшуючих обставин, що істотно знижують суспільну небезпеку вчиненого злочину, а також враховуючи стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3, можливо призначити покарання із звільненням з іспитовим строком.

Відповідно до ст. 75 КК України, суд вважає можливим звільнити засудженого від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання, з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов прокуратури Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі КУ «Міська клінічна лікарня №9» ім. пр. О.І. Мінакова до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в сумі 3070 грн. 56 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Суворовським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 07 грудня 2012 року, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь КУ «Міська клінічна лікарня №9» ім. пр. О.І. Мінакова (м. Одеса, вул. Пастера, 9, код ЄДРПОУ 25419480, код ОКПО 02013082, р/р 35422016006071 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) витрати на стаціонарне лікування потерпілого. ОСОБА_2 в сумі 3070 грн. 56 коп., що підтверджуються калькуляцією статей витрат на лікування хворого ОСОБА_2, який знаходився на лікуванні в хірургічному відділені №1 ГБК-9 з 15.10.2013 року до 25.10.2013 року, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.с. 221-222)

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 10800 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з того, що в судовому засіданні доведена сума матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 становить 4110 грн. 18 коп., що підтверджується чеками, наданими потерпілим на підтвердження витрат, пов'язаних з лікуванням.

Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн., суд вважає їх такими, що не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, та вважає за необхідне зазначити.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до чинного законодавства моральна (немайнова) шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі. При цьому, якщо дії винної особи заподіяли як майнову, так і моральну (немайнову) шкоду, то відшкодування майнової шкоди не звільняє таку особу від обов'язку відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджено.

Враховуючи зазначені положення, судом не встановлено факту доведеності заподіяння моральної шкоди позивачеві, а сама позовна заява, окрім вимоги про стягнення суми моральної шкоди, не містить факту наявності та обґрунтування заподіяння такої шкоди.

З огляду на те, що під час досудового розслідування були проведені п'ять судово-медичних експертиз за №869 від 28.11.2013 року, за №868 від 28.11.2013 року, за №566 від 12.11.2013 року, за №479 від 12.11.2013 року, за №3520 від 26.11.2013 року, одна судово-імунолочічна експертиза за №841 від 11.11.2013 року, одна амбулаторна судово-психіатрична експертиза від 27.11.2013 року, дактилоскопічна експертиза за № 306 від 12.11.2013 року вартістю 880 грн. 20 коп., та криміналістична експертиза за №328 від 28.11.2013 року вартістю 733 грн. 50 коп., загальна сума витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складає 1613 грн. 70 коп., суд вважає необхідним судові витрати на проведення експертиз відповідно до ст. 124 ч. 2 КПК України стягнути з ОСОБА_3 в доход держави.

Речові докази по справі, а саме речі ОСОБА_3, вилучені під час огляду місця події 15.10.2013 року, а також речі потерпілого ОСОБА_2, які він добровільно видав співробітникам міліції, - повернути за належністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 349 ч. 3, 369-371, 373-374, 394-395, 471, 473-476 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку у 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази по справі - повернути за належністю.

Цивільний позов прокуратури Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі КУ «Міська клінічна лікарня №9» ім. пр. О.І. Мінакова до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 3070 грн. 56 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Суворовським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 07 грудня 2012 року, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь КУ «Міська клінічна лікарня №9» ім. пр. О.І. Мінакова (м. Одеса, вул. Пастера, 9, код ЄДРПОУ 25419480, код ОКПО 02013082, р/р 35422016006071 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 3070 (три тисячі сімдесят) гривень 56 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Суворовським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 07 грудня 2012 року, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 4110 (чотири тисячі сто десять) грн. 18 коп.

У задоволенні іншої частини цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи за № 306 від 12.11.2013 та криміналістичної експертизи за №328 від 28.11.2013 року в загальній сумі 1613 (одна тисяча шістсот тринадцять) гривень 70 копійок. в доход держави.

Скасувати обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, звільнивши зазначену особу з-під варти в залі суду.

Долучені до обвинувального акту матеріали кримінального провадження №12013170490006633 від 16.10.2013 року передати до канцелярії з кримінальних справ Суворовського районного суду м. Одеси.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: