Постанова

від 19.12.2013 по справі 808/8486/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року (о 12 год. 00 хв.)Справа № 808/8486/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представників позивача Горенко Ю.М., Свідло Р.С.,

представника відповідача Бедрик А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агра Ком»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агра Ком» (далі -ТОВ «Агра Ком», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати не чинними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2013 №0001262211 про нарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 145 852,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 36 463,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.10.2013 № 0001272211 про нарахування основного платежу з податку на додану вартість в сумі 138 907,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 34 726,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Агра Ком» за період з 01.02.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 09.09.2013 №042/08-22-22-01/38042602. На підставі Акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.10.2013 № 0001262211, № 0001272211. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання позивачем товарів у ТОВ «Агропартнер» та по операціях з продажу цих товарів. Позивач не згодний із результатами перевірки та нарахованими сумами податкових зобов'язань. Вважає, що висновки в Акті про відсутність факту здійснення господарських операцій між ТОВ «Агра Ком» та ТОВ «Агропартнер», а також виключення із складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Агропартнер» є незаконними. Зазначає, що всі операції з купівлі-продажу товарів між ТОВ «Агра Ком» та ТОВ «Агропартнер» відповідають вимогам чинного законодавства. Товари дійсно поставлялись, розрахунки проводились, що підтверджено документами під час документальної перевірки. Вважає, що якщо податковий орган оспорює дійсність угод та юридичну значимість первинних та звітних документів, то на підставі чинного законодавства вони можуть бути визнані недійсними лише за рішенням суду. На підставі вищевикладеного, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2013 № 0001262211, №0001272211.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (вх. № 47646 від 05.12.2013). Зокрема, зазначає, що згідно наданих до перевірки видаткових, податкових та залізничних накладних встановлено, що фактично в серпні 2012 року ТОВ «Агропартнер» не здійснював поставку мінеральних добрив на адресу ТОВ «Агра Ком». Згідно наданих до перевірки залізничних накладних фактично поставка мінеральних добрив здійснювалась від ПрАТ «УкрАгро НПК» та ПАТ «Сумихімпром». На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Агра Ком» відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агра Ком» (ідентифікаційний код 38042602) є юридичною особою, яка зареєстрована 27.01.2012 року Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Із матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77 та ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, наказу Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 30.07.2013 № 562 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Агра Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено Акт від 09.09.2013 № 042/08-22-22-01/38042602 (далі - Акт). Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення, зокрема:

1. п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 145 852,00 грн., у т.ч. по періодам: III квартал 2012 року на суму 145 852,00 грн.

2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 138 907,00 грн., у т.ч. по періодам: серпень 2012 року на суму 138 907,00 грн.

На підставі Акту та виявлених порушень Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 21.10.2013 № 0001262211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 182 315,00 грн., в тому числі за основним платежем - 145 852,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 463,00 грн.

- від 21.10.2013 № 0001272211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 173 633,75 грн., в тому числі за основним платежем - 138 907,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 726,75 грн.

Судом встановлено, що фактично підставою для донарахування ТОВ «Агра Ком» податкових зобов'язань стали висновки Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, що ТОВ «Агропартнер» не здійснював поставку мінеральних добрив на адресу ТОВ «Агра Ком», а фактично поставка мінеральних добрив здійснювалась від ПрАТ «УкрАгро НПК» та ПАТ «Сумихімпром».

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агра Ком» мало господарські відносини з ТОВ «Агропартнер» на підставі договору № АП-0000103/03 від 26.03.2012, відповідно до п.1.1. якого продавець (ТОВ «Агропартнер») поставляє, а покупець (ТОВ «Агра Ком») приймає мінеральні добрива, в подальшому товар. Кількість, номенклатура, ціна, строки та умови поставки кожної партії товару визначаються в специфікаціях, які є додатками та невід'ємною частиною даного Договору.

07.08.2012 між ТОВ «Агропартнер» та ТОВ «Агра Ком» підписано Додаток № 5 до Договору № АП-0000103/03 від 26.03.2012, відповідно до якого продавець передає у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - нітроамофоска (16:16:16) на загальну суму 290 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 48 333,33 грн. Товар поставляється і ціна відповідно узгоджена сторонами на умовах поставки: СРТ ст. код ст. на умовах Інкотермс-2010.

ТОВ «Агропартнер» надана на адресу ТОВ «Агра Ком» податкова накладна № 51 від 09.08.2012 на суму 290 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 48 333,33 грн., сума без ПДВ 241 666,67 грн. У зв'язку з тим, що ТОВ «Агра Ком» поніс витрати на доставку товару у розмірі 816,30 грн., про що свідчить залізнична накладна, ТОВ «Агропартнер» зменшено вартість товару на вказану суму та виписана на адресу ТОВ «Агра Ком» видаткова накладна № АП00002726 від 13.08.2012 на суму 289 183,75 грн., в т.ч. ПДВ 48 197,29 грн., сума без ПДВ 240 986,46 грн.

08.08.2012 між ТОВ «Агропартнер» та ТОВ «Агра Ком» підписано Додаток № 6 до Договору № АП-0000103/03 від 26.03.2012, відповідно до якого продавець передає у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - нітроамофоска (15:15:15) на загальну суму 272 256,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 376,00 грн. Товар поставляється і ціна відповідно узгоджена сторонами на умовах поставки: СРТ ст. код ст. на умовах Інкотермс-2010.

ТОВ «Агропартнер» надана на адресу ТОВ «Агра Ком» податкова накладна № 46 від 08.08.2012, видаткова накладна № АП00002729 від 21.08.2012 на суму 272 256,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 376,00 грн., сума без ПДВ 226 880,00 грн.

14.08.2012 між ТОВ «Агропартнер» та ТОВ «Агра Ком» підписано Додаток № 7 до Договору № АП-0000103/03 від 26.03.2012, відповідно до якого продавець передає у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - нітроамофоска (15:15:15) на загальну суму 272 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 333,33 грн. Товар поставляється і ціна відповідно узгоджена сторонами на умовах поставки: СРТ ст. код ст. на умовах Інкотермс-2010.

ТОВ «Агропартнер» надана на адресу ТОВ «Агра Ком» податкова накладна № 146 від 15.08.2012, видаткова накладна № АП00002730 від 24.08.2012 на суму 272 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 333,33 грн., сума без ПДВ 226 666,67 грн.

Судом встановлено, що товар поставлявся залізничним транспортом, про що свідчать наявні в матеріалах справи залізничні накладні, а ПрАТ «УкрАгро НПК», ПАТ «Сумихімпром» є виробниками товару.

Оплата за придбаний товар здійснювалась на підставі виставлених рахунків в безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ «Агропартнер», про що свідчать платіжні доручення № 105 від 08.08.2012 на суму 272 256,00 грн., № 106 від 09.08.2012 на суму 290 000,00 грн., № 114 від 15.08.2012 на суму 272 000,00 грн.

В подальшому придбаний позивачем товар прямо з залізничної станції реалізовувався ПСП «Волошин», ТОВ «Агрофірма Даков», ФГ «Ювіал», СВК «Любимівський», СВК «Україна», СФГ «Денченка О.П.», про що свідчать договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

Оскільки ТОВ «Агра Ком» вважає, що податкові повідомлення-рішення від 21.10.2013 № 0001262211, № 0001272211 прийняті Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, за правилами ПК України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, а відповідно і правомірність віднесення цих витрат на валові витрати підприємства та декларування суми податкового кредиту. Придбаний товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, оптова торгівля хімічними продуктами.

Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, позивачем первинними документами доведено відсутність виявленого порушення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001262211 від 21.10.2013 про нарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 145 852,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 36 463,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001272211 від 21.10.2013 про нарахування основного платежу з податку на додану вартість в сумі 138 907,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 34 726,75 грн., прийняті Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агра Ком» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3560,00 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак