Постанова

від 27.12.2013 по справі 816/6982/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/6982/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Марченка О.Є.,

та представників сторін:

від позивача - Лобач Л.В., Сіваєва Л.В.,

від відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства "Кристал" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільне підприємство "Кристал" (далі по тексту - позивач, ТОВБП "Кристал") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 листопада 2013 року №0013151501 - повністю та від 27 листопада 2013 року №0013161501 - в частині зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 4738 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у відповідній частині.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючим органом порушено права та інтереси ТОВБП "Кристал" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4738 грн. та відмову у наданні бюджетного відшкодування вказаного податку в розмірі 49 767 грн. Зазначав, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість підтверджується належним чином складеними податковими накладними та проведеними розрахунками.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях проти позову посилався на відомості, встановлені документальною позаплановою виїзною перевіркою правомірності нарахування ТОВБП "Кристал" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за червень 2013 року, викладені в акті перевірки від 14 листопада 2013 року №1790/16-01-15-01/13944286.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав та мотивів, викладених у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВБП "Кристал" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 13944286 та перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві.

Позивач є платником податку на додану вартість з 12 вересня 1997 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №23860046 (серія НВ №480679) /а.с. 11/.

Як підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №732296, основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво прянощів і приправ (10.84), виробництво олії та тваринних жирів (10.41), виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів (10.73), вантажний автомобільний транспорт (49.41) /а.с. 164/.

Фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВБП "Кристал" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за червень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 14 листопада 2013 року №1790/16-01-15-01/13944286 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1, підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме вказано на:

- завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) за червень 2013 року в розмірі 59 352 грн.;

- заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 49 767 грн. /а.с. 17-39/.

На підставі даних висновків Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 27 листопада 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0013151501, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2013 року в розмірі 49 767 грн. /а.с. 13-14/;

- №0013161501, яким ТОВБП "Кристал" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2013 року в розмірі 9585 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2396 грн. 25 коп. /а.с. 15-16/.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем у адміністративному порядку не оскаржувались.

Водночас, частково не погодившись із зазначеними вище рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку оскарженим рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 27 листопада 2013 року №0013151501, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Як встановлено судом, підставою для відмови у наданні ТОВБП "Кристал" бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року в розмірі 49 767 грн. є доводи контролюючого органу про заниження позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на вищезазначену суму.

При цьому, вказані доводи відповідач мотивував посиланням на те, що за даними перевірки розрахунки між позивачем та його контрагентами (Приватним підприємством "Віктор і К", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Синдикат", Товариством з обмеженою відповідальністю "Айварис") проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто, позивачем не здійснено фактичну сплату податку у ціні придбаних товарів, як того вимагають приписи пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Однак, суд не погоджується з даними твердженнями контролюючого органу з огляду на наступне.

На момент виникнення та реалізації спірних відносин порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачався статтею 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вищезазначене свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що фактичність вчинення господарських операцій між ТОВБП "Кристал" та ПП "Віктор і К", ТОВ "Компанія "Синдикат", ТОВ "Айварис" підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів, податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних /а.с. 50-51, 55-58, 62-67, 75-81/.

Факт використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача підтверджується долученими до матеріалів справи оборотними відомостями по рахунку 201 /а.с. 134-163/.

Відповідачем не заперечується товарність господарських операцій ТОВБП "Кристал" з ПП "Віктор і К", ТОВ "Компанія "Синдикат", ТОВ "Айварис" та правомірність віднесення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, ДПІ у м. Полтаві не заперечується та прямо відображено по тексту Акта перевірки, що станом на момент перевірки між ТОВБП "Кристал" та його контрагентами відсутня кредиторська заборгованість. Тобто, розрахунки між контрагентами проведено у повному обсязі.

При цьому, як встановлено судом, частину розрахунків позивачем проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог /а.с. 205-211/, що передбачено статтею 601 Цивільного кодексу України.

З приводу доводів відповідача про те, що відповідно до положень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплачена у ціні придбаних товарів, суд звертає увагу на наступне.

Стверджуючи про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 49 767 грн. відповідач виходить з того, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума ПДВ, сплачена платником податку у ціні придбаних товарів (послуг) та за умови проведення розрахунків між сторонами виключно у грошовій формі.

Разом з тим, суд звертає увагу на хибність таких тверджень контролюючого органу, адже зазначена вище норма пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України не містить застережень щодо проведення розрахунків виключно у грошовій формі.

Суд зазначає, що у разі проведення між сторонами розрахунків шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, покупець фактично сплачує ПДВ, адже сума такого податку у будь-якому випадку враховується постачальником у ціні товарів (послуг).

Інших обґрунтованих доводів, що підтверджували б правомірність висновків контролюючого органу про завищення ТОВБП "Кристал" суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 49 767 грн. та, як наслідок, заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на вищезазначену суму, відповідачем не надано.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що висновок ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем вимог підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Що стосується податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 27 листопада 2013 року №0013161501, судом встановлено наступне.

Дане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 4738 грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 1184 грн. 50 коп.

Судом встановлено, що рішення про зменшення ТОВБП "Кристал" суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року на 4738 грн. відповідачем прийнято з огляду на доводи про складення Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (далі по тексту - ПАТ "Полтаваобленерго") податкових накладних від 31 травня 2013 року №№3202/23, 272/23 з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки останнім не вірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань з постачання електроенергії.

Однак, суд не погоджується з такими доводами з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ПАТ "Полтаваобленерго" укладено договір від 16 грудня 2009 року №67 про постачання електричної енергії /а.с. 45-48/.

На підтвердження факту поставки ТОВБП "Кристал" електричної енергії у травні 2013 року постачальником 31 травня 2013 року виписано податкові накладні: №3202/23 на перетоки реактивної електричної енергії вартістю 1849 грн. 97 коп. (в т.ч., ПДВ - 308 грн. 33 коп.) /а.с. 40/, №272/23 про поставку активної електричної енергії вартістю 26 577 грн. 46 коп. (в т.ч., ПДВ - 4429 грн. 58 коп.) /а.с. 41/.

На підставі зазначених податкових накладних позивачем у травні 2013 року віднесено до податкового кредиту з ПДВ суму податку загалом в розмірі 4737 грн. 91 коп., що врахована при розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що постачання електричної енергії носить безперервний характер.

У свою чергу, відповідно до положень пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року №1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця .

Таким чином, податкова накладна, у разі дотримання умови щодо здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, повинна бути виписана не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Як встановлено судом, зазначені вище податкові накладні виписано у останній день місяця на загальний обсяг поставленої електричної енергії.

Крім того, до наведених податкових накладних додано акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії від 24 травня 2013 року /а.с. 42/.

З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими висновки податкового ревізора-інспектора у Акті перевірки про те, що ПАТ "Полтаваобленерго" невірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (послуг), що призвело до оформлення податкових накладних з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що фактичне виконання сторонами умов договору від 16 грудня 2009 року №67 про постачання електричної енергії у травні 2013 року підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів ДПІ у м. Полтаві щодо завищення ТОВБП "Кристал" суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року в розмірі 4738 грн.

Враховуючи визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням також неправомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1184 грн. 50 коп.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржених повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

Однак, відповідачем доказів в обґрунтування висновків, на підставі яких прийнято спірні рішення, не надано. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено правомірність декларування позивачем до бюджетного відшкодування зазначених вище сум ПДВ.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано такі рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВБП "Кристал" у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 172 грн. 05 коп. необхідно стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у м. Полтаві.

Водночас, суд враховує, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, як те передбачено частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19 вересня 2013 року №590-VII, що набрав чинності 23 жовтня 2013 року).

При цьому, даною нормою визначено, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Однак, зважаючи на те, що відповідно до положень пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог (90%) з відповідача до Державного бюджету стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства "Кристал" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27 листопада 2013 року №0013151501 повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27 листопада 2013 року №0013161501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 4738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім) гривень та застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 1184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства "Кристал" (код ЄДРПОУ 13944286) витрати зі сплати судового збору в розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 05 (п'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 31 грудня 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба