Ухвала

від 05.02.2014 по справі 816/6982/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р.Справа № 816/6982/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2013р. по справі № 816/6982/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства "Кристал"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства «Кристал» до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндходів у Полтавській області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27 листопада 2013 року №0013151501 повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27 листопада 2013 року №0013161501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 4738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім) гривень та застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 1184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства "Кристал" (код ЄДРПОУ 13944286) витрати зі сплати судового збору в розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 05 (п'ять) копійок.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.ст.200,201 Податкового Кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВБП "Кристал" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за червень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 14 листопада 2013 року №1790/16-01-15-01/13944286 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1, підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме вказано на:

- завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) за червень 2013 року в розмірі 59 352 грн.;

- заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 49 767 грн.

На підставі даних висновків Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 27 листопада 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0013151501, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2013 року в розмірі 49 767 грн.;

- №0013161501, яким ТОВБП "Кристал" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2013 року в розмірі 9585 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2396 грн. 25 коп.

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин. Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки носять характер суб»єктивних припущень та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для відмови у наданні ТОВБП "Кристал" бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року в розмірі 49 767 грн. є доводи контролюючого органу про заниження позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на вищезазначену суму.

При цьому, вказані доводи відповідач мотивував посиланням на те, що за даними перевірки розрахунки між позивачем та його контрагентами (Приватним підприємством "Віктор і К", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Синдикат", Товариством з обмеженою відповідальністю "Айварис") проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто, позивачем не здійснено фактичну сплату податку у ціні придбаних товарів, як того вимагають приписи пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

На момент виникнення та реалізації спірних відносин порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачався статтею 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вищезазначене свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції вірно зазначив, що фактичність вчинення господарських операцій між ТОВБП "Кристал" та ПП "Віктор і К", ТОВ "Компанія "Синдикат", ТОВ "Айварис" підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів, податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних.

Факт використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача підтверджується долученими до матеріалів справи оборотними відомостями по рахунку 201.

Відповідачем не заперечується товарність господарських операцій ТОВБП "Кристал" з ПП "Віктор і К", ТОВ "Компанія "Синдикат", ТОВ "Айварис" та правомірність віднесення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, ДПІ у м. Полтаві не заперечується та прямо відображено по тексту Акта перевірки, що станом на момент перевірки між ТОВБП "Кристал" та його контрагентами відсутня кредиторська заборгованість. Тобто, розрахунки між контрагентами проведено у повному обсязі.

При цьому, як встановлено матеріалами справи, частину розрахунків позивачем проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що передбачено статтею 601 Цивільного кодексу України.

З приводу доводів відповідача про те, що відповідно до положень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплачена у ціні придбаних товарів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив наступне.

Стверджуючи про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 49 767 грн. відповідач виходить з того, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума ПДВ, сплачена платником податку у ціні придбаних товарів (послуг) та за умови проведення розрахунків між сторонами виключно у грошовій формі.

Разом з тим, суд звернув увагу на хибність таких тверджень контролюючого органу, адже зазначена вище норма пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України не містить застережень щодо проведення розрахунків виключно у грошовій формі.

Так, у разі проведення між сторонами розрахунків шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, покупець фактично сплачує ПДВ, адже сума такого податку у будь-якому випадку враховується постачальником у ціні товарів (послуг).

Інших обґрунтованих доводів, що підтверджували б правомірність висновків контролюючого органу про завищення ТОВБП "Кристал" суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 49 767 грн. та, як наслідок, заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на вищезазначену суму, відповідачем не надано.

Враховуючи наведене вище, висновок ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем вимог підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Що стосується податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 27 листопада 2013 року №0013161501, судовим розглядом встановлено наступне.

Дане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 4738 грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 1184 грн. 50 коп.

Рішення про зменшення ТОВБП "Кристал" суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року на 4738 грн. відповідачем прийнято з огляду на доводи про складення Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (далі по тексту - ПАТ "Полтаваобленерго") податкових накладних від 31 травня 2013 року №№3202/23, 272/23 з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки останнім не вірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань з постачання електроенергії.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ПАТ "Полтаваобленерго" укладено договір від 16 грудня 2009 року №67 про постачання електричної енергії.

На підтвердження факту поставки ТОВБП "Кристал" електричної енергії у травні 2013 року постачальником 31 травня 2013 року виписано податкові накладні: №3202/23 на перетоки реактивної електричної енергії вартістю 1849 грн. 97 коп. (в т.ч., ПДВ - 308 грн. 33 коп.), №272/23 про поставку активної електричної енергії вартістю 26 577 грн. 46 коп. (в т.ч., ПДВ - 4429 грн. 58 коп.).

На підставі зазначених податкових накладних позивачем у травні 2013 року віднесено до податкового кредиту з ПДВ суму податку загалом в розмірі 4737 грн. 91 коп., що врахована при розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року.

Відповідно до положень пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року №1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Таким чином, податкова накладна, у разі дотримання умови щодо здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, повинна бути виписана не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Як встановлено судом, зазначені вище податкові накладні виписано у останній день місяця на загальний обсяг поставленої електричної енергії.

Крім того, до наведених податкових накладних додано акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії від 24 травня 2013 року /а.с. 42/.

З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими висновки податкового ревізора-інспектора у Акті перевірки про те, що ПАТ "Полтаваобленерго" невірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (послуг), що призвело до оформлення податкових накладних з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Фактичне виконання сторонами умов договору від 16 грудня 2009 року №67 про постачання електричної енергії у травні 2013 року підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтовано висновку про безпідставність доводів ДПІ у м. Полтаві щодо завищення ТОВБП "Кристал" суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року в розмірі 4738 грн.

Враховуючи визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням також неправомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1184 грн. 50 коп.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, що не було дотримано відповідачем по цій справі.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст.ст. 200,201 Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2013р. по справі № 816/6982/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2014 р.