донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.12.2013 справа №5009/3646/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Марченко О.А. суддівРадіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Василенко О.О. - за довіреністю № 01-17/0002 від 02.01.2013 р.; від відповідача:Рудь К.Л. - довіреність б/н від 12.11.2013 р., Гаврилович І.Т. - директор згідно з випискою з ЄДРПОУ; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2013 р. (повний текст підписано 17.10.2013 р. у справі№5009/3646/12 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовомЗапорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравбуд», м. Запоріжжя про стягнення збитків у розмірі 23563,60 грн..
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2013 р. у справі № 5009/3646/12 Запорізькій обласній раді, м. Запоріжжя відмовлено у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравбуд», м. Запоріжжя про стягнення 23563,60 грн. збитків.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Запорізька обласна рада, м. Запоріжжя звернулась з апеляційною скаргою, в якій остання просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравбуд», м. Запоріжжя 23563,60 грн. збитків, завданих нестачею частини орендованого на підставі договору від 28.10.2004 року майна.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а також тим, що висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового акта місцевим господарським судом безпідставно не прийнято до уваги розмір збитків, визначений на підставі стандартизованої оцінки майна, зважаючи на неможливість визначення розміру збитків за незалежною оцінкою з огляду на відсутність майна.
Позивач наполягає на задоволенні апеляційної скарги, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти скарги заперечує, просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Запорізька обласна рада звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравбуд», з врахуванням заяви про уточнення, про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства «Здравбуд» від 28.10.2004 року; виселення відповідача з нежитлових приміщень, що є предметом оренди за договором оренди від 28.10.2004 р., та стягнення збитків у розмірі 23563,60 грн., заподіяних внаслідок втрати частини об'єкта оренди.
Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравбуд» мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства «Здравбуд» від 28.10.2004 року щодо своєчасної оплати орендної плати та збереження предмета оренди, в результаті чого майно частково втрачено, а територіальній громаді завдано збитків у розмірі 30344,60 грн., що позивач підтверджує актом оцінки збитків від 26.07.2012р., які частково відшкодовано відповідачем в розмірі 6781,00 грн. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст.611,762, 783, 779 ЦК України, ст.ст.118, 216, 218, 283 ГК України, а також ст.ст. 18, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року позовні вимоги Запорізької обласної ради задоволено в повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2013р. рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року скасовано, відмовлено Запорізькій обласній раді у задоволенні позову повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2013 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. скасовано, рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 року в частині стягнення з відповідача 23563,60 грн. вартості відсутнього орендованого майна скасовано, в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області, в іншій частині рішення господарського суду запорізької області залишено без змін.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2013 року Запорізькій обласній раді відмовлено у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравбуд» про стягнення збитків в розмірі 23563,60 грн., завданих нестачею частини орендованого майна цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства «Здравбуд».
Відмовляючи у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравбуд» суд першої інстанції виходив із не доведеності факту та розміру заподіяних в результаті дій відповідача збитків орендованому майну.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи № 5009/3646/12; розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї; заслухавши пояснення представників сторін; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Запорізької обласної ради та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2013р. у справі № 5009/3646/12 з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Так, 28.10.2004 р. між Запорізькою обласною державною адміністрацією та ТОВ "Здравбуд" укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства "Здравбуд". Згідно з п. 1.1. договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства "Здравбуд", склад і вартість якого визначено відповідно до доданих акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу ДКП «Здравбуд», складеного станом на 01.10.2004 року, та становить 27100,00грн.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Тимчасової методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 17.10.2003 р. № 24, та становить без ПДВ за перший місяць оренди жовтень 2004 р. - 238,48 грн., з коригуванням в подальшому на індекс інфляції за жовтень 2004 р. після його офіційного опублікування. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується орендарем до обласного бюджету, щомісяця до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Пунктом 5.3 договору передбачений обов'язок орендаря забезпечити збереження орендованого майна підприємства, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Відповідно до положень пункту 5.6 договору орендар зобов'язаний щомісяця, до 20 числа, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря).
Згідно з вимогами пункту 5.8 договору встановлюється обов'язок орендаря погасити кредиторську заборгованість державного комунального підприємства "Здравбуд", що рахувалась на момент його передачі в оренду (у тому числі із заробітної плати працівникам підприємства).
Строк дії договору - з моменту підписання і до 28.10.2014 р. (пункт 10.1 договору).
Як вказано вище, за рішенням суду від 26.11.2012 року, яке в цій частині залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2013 року, договір оренди від 28.10.2004 року розірвано.
Матеріалами справи підтверджено, що за актом приймання - передачі ТОВ "Здравбуд" прийняло від позивача майно, розташоване за адресою:
- м. Запоріжжя, вулиця Чкалова, 68/вулиця Промислова, 16 - адміністративна будівля літери А, А-1; навіс шлакоблоковий; сарай дерев'яний, інвентарний номер 79; бетонозмішувач, інвентарний номер 162; газовий апарат, інвентарний номер 33; комп'ютер, інвентарний номер 99; касовий апарат, інвентарний номер 101; котел К 1-9, інвентарний номер 65-71; силовий трансформатор, інвентарний номер 67; станок КСМ, інвентарний номер 17; паркан УПП, інвентарний номер 39; стрічкова пилка, інвентарний номер 23; ножиці НД -33 -16 , інвентарний номер 57; автомобіль ГАЗ -52, інвентарний номер 56-84; автомобіль ЗАЗ 1102, інвентарний номер 0030; автомобіль ЗИЛ - 555, інвентарний номер 45-17; автомобіль МАЗ - 504, інвентарний номер 25-36; напівприцеп МАЗ - 5205, інвентарний номер 52-05; автобус ПАЗ-672 М, інвентарний номер 68, 78;
- м. Запоріжжя, вулиця Краснова, 20 - будівля арматурного цеху, інвентарний номер 14; будівля розчинного - бетонного вузлу 3, інвентарний номер 13; будівля котельні, інвентарний номер 5; будівля кузні, інвентарний номер 8; будівля цеху по виробництву фарби, інвентарний номер 15; будівля розчинного - бетонного вузлу И-3, інвентарний номер 16; будівля цеху столярного, інвентарний номер 10; кіоск трансформаторний, інвентарний номер 7. Технічна характеристика майна на момент передачі його в оренду - задовільна.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, Державною фінансовою інспекцією України проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності Запорізької обласної ради за 2010 р. - 2012 р.
За результатами проведеної перевірки 27.06.2012 року складено Акт № 080-23/13, з якого вбачається, що перевіркою стану використання та збереження майна ДКП "Здравбуд" встановлено погіршення загального стану 11 будівель і споруд цілісного майнового комплексу та відсутність 17 одиниць майна, переданого в оренду, залишковою вартістю 6780,16 грн. відсутні (в тому числі автомобілі). Також у зазначеному акті відображено, що під час проведення зустрічної перевірки збитки, завдані втратою предмета оренди за договором оренди від 28.10.2004 року, відшкодовано ТОВ «Здравбуд» в розмірі 6780,16 грн., зобов'язано створити комісію для визначення розміру нестачі матеріальних цінностей залишковою вартістю 6780,16 грн., переданих в оренду відповідачу, шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів.
Позивачем складений Акт оцінки збитків, які завдано територіальній громаді в особі Запорізької обласної ради внаслідок розкрадання цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства "Здравбуд", згідно з яким розмір збитків, завданих внаслідок втрати предмета оренди становить 30344,60 грн.
Зважаючи, що відповідачем частково відшкодовано позивачу збитки в розмірі 6781,00 грн., позивачем направлено відповідачеві вимогу про відшкодування 23563,60 грн. збитків.
Вимога позивача про відшкодування вказаних збитків залишена відповідачем без відповіді та задоволення, зважаючи на що позивачем заявлено даний позов.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок нестачі частини орендованого майна територіальній громаді завдано 23563,60 грн. збитків, розмір яких визначений в Акті збитків, розраховано із застосуванням стандартизованої оцінки, зважаючи на неможливість проведення незалежної оцінки у зв'язку з відсутністю майна.
Відповідно до ст.4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як зазначено вище, предметом позову є стягнення з відповідача заподіяних внаслідок втрати частини майна цілісного майнового комплексу збитків в розмірі 23563,60 грн., заявлених на підставі ст.ст.610, 611, 779 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218 ГК України та ст.ст. 18, 27 Закону України «Про оренду Державного та комунального майна».
Згідно з ч.2 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
Частиною 1 ст. 27 вказаного Закону встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Як вже вказувалось вище, договір оренди від 28.10.2004 року розірвано за рішенням суду від 26.11.2012 року, яке в цій частині залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2013 року.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним з правових наслідків порушення зобов'язання (договору).
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч.2. ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст.225 Господарського кодексу України, зокрема:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При цьому, умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:
1) протиправність поведінки;
2) збитки, як результат протиправної дії;
3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;
4) вина особи, що заподіяла збитки.
На ряду з зазначеним, цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню збитків настає при наявності зазначених умов у сукупності.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Частиною 2 ст.623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Тобто, вказані фактичні обставини викладаються у позовній заяві як підстави позовних вимог та саме на позивача покладається обов'язок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:
- по-перше, факт заподіяння йому збитків;
- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;
- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги про стягнення збитків в розмірі 23563,60 грн., заподіяних внаслідок втрати майна, витікають з порушення прав позивача саме за договором оренди від 28.10.2004 року.
Наявними в матеріалах справи актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 28.10.2004 року, актом № 080-23/13 від 27.06.2012 року і Довідкою № 08 від 12.06.2012 року, складеними за результатом проведення Державною фінансовою інспекцією України ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за 2010-2011 роки та зустрічної звірки стану використання та зберігання нерухомого майна-цілісного майнового комплексу ДКП «Здравбуд» у відповідача, підтверджується залишкова вартість втрачених 17 одиниць товарно-матеріальних цінностей (обладнання, станки, 5 одиниць автотранспорту) в розмірі 6780,16 грн.
Тобто, як підтверджується вказаними вище документами внаслідок неналежного контролю за станом і збереженням майна допущено його недостачу (збитки) залишковою вартістю 6780,16 грн., які повністю відшкодовано відповідачем.
Позивач стверджує, що розмір збитків, завданих внаслідок втрати частини предмета оренди за договором оренди від 28.10.2004 року, має визначатися на підставі стандартизованої оцінки, оскільки проведення незалежної оцінки неможливе враховуючи відсутність об'єкта оцінки.
Однак, дане твердження є помилковим зважаючи, що відповідно до п. 110 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 року, на підставі якої позивачем застосовано стандартизовану оцінку, така оцінка збитків проводиться, зокрема, при відсутності вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку, проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, інформація про відсутнє майно міститься в Акті приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства «Здравбуд» за договором оренди від 28.10.2004 р.; при укладенні договору від 28.10.2004 року пунктом 1.1 сторони визначили, що склад та вартість предмета оренди сторонами визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації, а отже за наявності даних щодо відсутнього майна, застосування стандартизованої оцінки при визначенні розміру збитків є безпідставним. Протилежного позивачем не доведено. Тому, твердження позивача не приймаються колегією суддів до уваги.
У зв'язку з наведеним, заявлений до стягнення розмір збитків колегією суддів вважається недоведеним, а Акт оцінки збитків не може беззаперечно свідчити про розмір збитків позивача та безспірно прийматись судом в якості доказу по даній справі.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравбуд», м. Запоріжжя про стягнення збитків у розмірі 23563,60грн. є недоведеними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Отже, враховуючи те, що позивачем не представлено суду належних та допустимих, у відповідності з вимогами ст.ст.33-34 ГПК України, доказів на підтвердження того, що внаслідок протиправних дій відповідача йому завдано збитки в розмірі 30344,60 грн., вартість втраченого майна в розмірі 6781,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи в їх сукупності, відшкодована відповідачем позивачу, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності правових підставі для задоволення позову Запорізької обласної ради та вважає правомірною відмову останній у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарським судом в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Рішення господарського суду Запорізької області з мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.
Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2013р. у справі № 5009/3646/12 з мотивів, зазначених апеляційним судом, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2013р. у справі № 5009/3646/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
У судовому засіданні 10.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено 13.12.2013р.
Головуючий О.А. Марченко
Судді: О.О. Радіонова
В.М. Татенко
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.12.2013 |
Оприлюднено | 09.01.2014 |
Номер документу | 36532070 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Марченко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні