Ухвала

від 16.12.2013 по справі 2а-12359/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року м. Київ К/800/7235/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2012

у справі № 2а-12359/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕ ШОУ ТАЙМ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0006832230 від 30.08.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Альбіон 2011» за квітень 2012 року, складено акт № 1061/22-30/36528957 від 08.08.2012, в якому зафіксовані порушення: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 300 000 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 30.08.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006832230 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 375 000 грн., в т.ч.: 300 000 грн. основного платежу та 75 000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошове зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що контрагент позивача - ТОВ «Альбіон 2011» не знаходиться за юридичною та фактичною адресами, стан платника податків - 3 - прийнято рішення про припинення; операції ТОВ «Альбіон 2011» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів господарської діяльності; відповідно до бази даних «Система автоматизованого співстановлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів» за квітень 2012 року встановлено розбіжність між сумою податкового зобов'язання ТОВ «Альбіон 2011» та сумою податкового кредиту ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» на 300 000 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.03 та 20.03.2012 між ТОВ «Медіа Максимум» (замовник) та ТОВ «Альбіон 2011» (виконавець) укладено договори про надання послуг, відповідно до яких виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати йому послуги під час створення замовником аудіовізуальних творів.

Згідно умов додаткової угоди до договору від 20.03.2012 сторони домовились змінити найменування ТОВ «Медіа Максимум» на найменування ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ».

Факт виконання вказаних договорів судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актами прийому-передачі, податковою накладною на суму 1 800 000 грн., в т.ч. ПДВ - 300 000 грн., банківськими виписками, зразками готової продукції - випусками телевізійної передачі «Говорить Україна» та СD-дисках.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» правомірно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Альбіон 2011», який, на час вчинення господарських операцій з позивачем та виписки останньому податкової накладної, був зареєстрований платником податку на додану вартість та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, з урахуванням штрафних санкцій, є протиправним.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 201.1, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються обов'язкові реквізити; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатись на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно положень п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

В судовому порядку було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість сплачені у вартості придбаних послуг, що підтверджується також податковими накладними та не оспорюється відповідачем; дані про припинення юридичної особи, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних відсутні.

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, виданої особою, що зареєстрована платником податку на додану вартість, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний