Постанова

від 06.11.2013 по справі 801/6857/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2013 р. (12 год. 34 хв.) Справа №801/6857/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., представника позивача Смолякова І.В., представника відповідача Шиліна В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства "Дора"

до Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Обставини справи: Підприємство "Дора" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АР Крим (під час розгляду справи змінено на правонаступника Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим), про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 7/25144881 від 22.05.2013р. у сумі 13500 грн., прийнятого за актом про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Дора", код ЄДРПОУ 25144881, № 27/25144881 від 12.04.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідач при проведенні перевірки порушив вимоги чинного законодавства, оскільки позивачу перед початком позапланової виїзної перевірки не було надано копії наказу на проведення перевірки та направлень. В зв'язку з чим, позивач не мав можливості встановити обставини, які стали підставою проведення позапланової виїзної перевірки. Також позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було допущено порушень ст. 11 Закону України № 481 від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного І плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст. 226 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, надавши пояснення по суті спору. Обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 89-90).

У судовому засіданні 25.10.2013р. був допитаний в якості свідка - головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "Дора" зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 14.04.1998р. та має статус юридичної особи: код ЄДРПОУ 25144881, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою АА № 820167 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8, 9).

Позивач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Сімферополі з 16.04.1998р. з за реєстраційним номером 7306 (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2013р. відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 12.04.2013р. № 27/25144881 (а.с. 11-12).

Акт перевірки містить відомості про встановлення факту продажу горілки „Приватна колекція" місткістю один літр та міцністю 40% обертів за ціною 55,50 грн. Дата продажу була встановлена 12.12.2012р. Продавець, який фактично здійснив розрахункову операцію на зворотній стороні фіскального чеку поставив підпис. Вищевказана горілка місткістю один літр та міцністю 40% обертів на момент продажу 12.12.2012р. згідно з постановою КМ України від 30.10.2008р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами, внесеними постановою КМ України від 07.11.2012р. № 1017, складала 57,00 грн. Фактично горілка була продана за ціною 55,50 грн., чим порушено вищевказані постанови КМ України.

Також у ході проведення перевірки встановлено факт зберігання однієї пляшки коньяку місткістю 0,25 літру, міцністю 40% обертів „Таврія" класік Gold Reserye, виробництва ВАТ АПФ „Таврія", датою розливу 10.06.2010р., за ціною у продажі 60,00 грн. без марки акцизного податку. Вищевказана пляшка коньяку знаходилась на вітрині магазину у вільному продажі разом із цінником, чим порушено ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) та ст. 226 ПК України.

Згідно із висновками акту встановлено: факт продаж алкогольного напою за ціною нижче від встановленої мінімальної роздрібної ціни, чим порушено постанову КМ України № 957 (із змінами); факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку, чим порушено ст. 11 Закону України № 481/95-ВР та ст. 226 ПК України (із змінами) (а.с. 12).

В акті зазначено, що до нього додаються чек та фото пляшки без марки акцизного податку (а.с. 12).

На підставі акту перевірки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АР Крим прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 22.05.2013р. № 010173, яким до позивача застосований штраф у розмірі 1350 грн. (а.с. 15).

Вказане рішення було скероване на адресу Підприємства «Дора» рекомендованим відправленням з супровідним листом № 3511/2-315 від 23.05.2013р. (а.с. 14,16)

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки та рішенням про застосування фінансових санкцій від 22.05.2013р. № 010173, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи правомірність дій та рішення відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ст. 16 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

З наказу № 12 від 12.04.2013р. № 45 вбачається, що відповідачем було призначено проведення фактичної перевірки об'єкту, який належить ПП «Дора» (ЄДРПОУ 25144881) за адресою: м. Сімферополь, вул. Красноармійська, 98 (а.с. 61).

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами статті 80 ПК України.

У п. 80.1 ст. 80 ПК України зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80 ПК України.

Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 Кодексу.

Згідно п. 81.1 наведеної статті посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених абзацом першим пункту 81.1 статті 81, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що йому не було вручено копію наказу на проведення перевірки.

Проте такі твердження спростовуються наступним.

З матеріалів справи слідує, що на підставі наказу № 45 від 12.04.2013р. головному державному податковому ревізору-інспектору Філіппову В.В. та головному державному податковому ревізору-інспектору ОСОБА_3 були виписані направлення від 12.04.2013р. на проведення фактичної перевірки № 100 та № 99 відповідно (а.с. 62).

У наведених направленнях є відмітка, про те директор ПП «Дора» Д’яченко А.В. з направленнями на проведення перевірки в магазині за адресою: м. Сімферополь, вул. Красноармейська, 98 ознайомилась 12.04.2013р., один примірник отримано, копію наказу від 12.04.2013р. № 45 отримано під розпис (а.с. 12).

Наведене свідчить, що перед початком проведення перевірки відповідачем були дотримані умови визначені ст. 81 ПК України щодо пред'явлення та вручення копії наказу про призначення перевірки та копії направлень на її проведення.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки з підстав, зазначених у ст. 81 ПК України.

В матеріалах справи є акт відмови від підписання акту перевірки (а.с. 79)

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки, за результатами якої був складений акт № 27/25144881 від 12.04.2013р. є правомірним, здійсненими на підставі та у межах повноважень, визначених діючим законодавством України

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 7/25144881 від 22.05.2013р. у сумі 13500 грн., прийнятого за актом про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Дора", код ЄДРПОУ 25144881 № 27/25144881 від 12.04.2013р. суд вважає необхідним зазначити наступне.

Як вже зазначалось, згідно з висновками перевіркою встановлено: факт продажу алкогольного напою за ціною нижче від встановленої мінімальної роздрібної ціни, а саме однієї пляшки горілки „Приватна колекція" місткістю один літр та міцністю 40% обертів за ціною 55,50 грн., чим порушено постанову КМ України № 957 (із змінами); факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку, а саме факт зберігання однієї пляшки коньяку місткістю 0,25 літру, міцністю 40% обертів „Таврія" класік Gold Reserye, виробництва ВАТ АПФ „Таврія", датою розливу 10.06.2010р., за ціною у продажі 60,00 грн. без марки акцизного податку, чим порушено ст. 11 Закону України № 481/95-ВР та ст. 226 ПК України (із змінами).

У акті зазначено, що до нього додаються: касовий чек, фото пляшки коньяку без МАП.

Відповідно до постанови КМ України від 30.10.2008р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується до 28 лютого 2013р., на горілку та лікеро-горілчані вироби, код виробів згідно УКТЗЕД 2208 30 - 2208 90, складає 142,50 грн.

Отже, за один літр 40-відсоткового спирту розмір мінімальної оптово-відпускної ціпи на окремі види алкогольних напоїв складає 57,00 грн.

Відповідач стверджує, що позивачем у магазині «Валенсія» 12.12.2012р. була здійснена продаж однієї пляшки горілки „Приватна колекція" місткістю один літр та міцністю 40% обертів за ціною 55,50 грн., а також зберігання однієї пляшки коньяку місткістю 0,25 літру, міцністю 40% обертів „Таврія" класік Gold Reserye, виробництва ВАТ АПФ „Таврія", датою розливу 10.06.2010р., за ціною у продажі 60,00 грн. без марки акцизного податку.

У судовому засіданні 25.10.2013р. був допитаний в якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_3, який пояснив, що він з іншим інспектором проводив перевірку у магазині «Валенсія», який належить ПП «Дора». Перевірка почалась стандартно, перед початком її проведення директору Д’яченко були пред'явлені необхідні документи, вона з ними ознайомилась та отримала копії під розпис у направленнях. Свідок зазначив, що директору був пред'явлений чек від 12.12.2012р. про продаж алкоголю на суму 55,50 грн. Продавець, який здійснював розрахункову операцію саме 12.12.2012р., на зворотній стороні чеку написав назву проданого алкоголю, це була 1 пляшка горілки «Приватна колекція» ємкістю 1 літр та зазначив своє прізвище - ОСОБА_4. ОСОБА_3 пояснив, що 12.12.2012р. була здійснена закупка у вільній формі без проведення в цей день перевірки, та зазначив, що не має значення, коли саме була здійснена закупка, яка встановлює факт порушення. Свідок також пояснив, що при огляді алкогольних напоїв він виявив одну пляшку коньяку без марки акцизного податку. Наведена пляшка була сфотографована, та фото було додано до акту.

Позивач стверджує, що продавець з прізвищем - ОСОБА_4 в магазині «Валенсія» ніколи не працював, алкогольні напої з найменуванням горілка „Приватна колекція" та коньяк „Таврія" класік Gold Reserye в магазині не реалізовувались.

В матеріалах справи є копія чеку від 12.12.2012р., з якого вбачається продаж алкоголю на суму 55,50 грн. (а.с. 80).

Проте, з чеку неможливо ідентифікувати, що був здійснений продаж саме однієї пляшки горілки „Приватна колекція" місткістю один літр та міцністю 40% обертів.

Крім того, згідно із інвентаризаційним описом товарних залишків в магазині «Валенсія» вул. Красноармійська, 98 станом на 01.12.2012р. та станом на 01.01.2013р. відсутні алкогольні напої з найменуванням: горілка „Приватна колекція" та коньяк „Таврія" класік Gold Reserye (а.с. 19-20).

Про відсутність поставки у жовтні, листопаді та грудні 2012р. алкогольних напоїв з найменуванням: горілка „Приватна колекція" та коньяк „Таврія" класік Gold Reserye свідчать також додані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (а.с.23,24,25 26, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 34, 36, 37, 38, 39 40, 42, 43, 46).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній додаток до акту, а саме фото пляшки коньяку без марки акцизного податку.

На неодноразові пропозиції суду надати фото пляшки коньяку без марки акцизного податку, яке було додано до акту перевірки, представник відповідача пояснив, що не має можливості надати таке фото в зв'язку з його відсутністю у відповідача.

У ч. 1 ст. 69 КАС України наведено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач у порядку ст. 71 КАС України не надав доказів на підтвердження порушень, викладених у акті перевірки від 12.04.2013р. № 27/25144881.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, враховуючи, що зазначені у акті перевірки порушення спростовуються матеріалами справи, суд вважає, що спірне рішення не може бути визнане таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 7/25144881 від 22.05.2013р. є протиправним.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

В адміністративному позові позивач просить суд скасувати рішення відповідача без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в АР Крим, про застосування фінансових санкцій від 22.05.2013р. № 010173.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 135,00 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено квитанцією № ПН 299 від 04.07.2013р. (а.с. 2).

У судовому засіданні, яке відбулось 06.11.2013 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 11.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в АР Крим, про застосування фінансових санкцій від 22.05.2013р. № 010173.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства "Дора" (код за ЄДРПОУ 25144881) судові витрати з сплати судового збору в розмірі 135,00 грн. (сто тридцять п'ять грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.