Постанова

від 23.12.2013 по справі 805/16783/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 р. Справа №805/16783/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 10 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

судді Бєломєстнова О.Ю.

за участі секретаря Сімонова Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Комунального лікувально-профілактичного закладу «Добропільська центральна міська лікарня»

до відповідача-1 Добропільської об'єднаної державної фінансової інспекції

відповідача-2 Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування п. 1 вимоги №22-14/371 від 27.06.2013

за участі представників позивача - Бабкова В.Д., Борисенко Т.А.

представників відповідача-2 - Атаєвої А.О., Філіпова О.П.

ВСТАНОВИВ:

Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Добропільська центральна міська лікарня» звернувся до суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправним та скасування п. 1 вимоги №22-14/371 від 27.06.2013 в частині зобов'язання поновити в обліку активи (13621,37 л. бензину А-92 на суму 140 981,22 грн.), відобразити їх як нестачу та стягнення вартості з винних осіб, в іншому випадку - відшкодувати порушення на суму 140 981,22 грн. за рахунок цих осіб в порядку, встановленому ст. 130-136 КЗпПУ.

Ухвалою від 09.12.2013 до участі у справі у якості другого відповідача залучена Державна фінансова інспекція в Донецькій області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та неправомірність висновків ревізії, на підставі яких була прийнята спірна вимога. Зокрема позивач посилається на безпідставність твердження відповідача про незаконне списання палива на медичний автомобіль Тойота у зв'язку з частковим виходом з ладу спідометрового обладнання. Автомобіль 1997 року випуску, має 100% знос, його модель є застарілою а тому нового спідометру придбати не виявилося можливим. При цьому існувала необхідність у перевезенні хворих, аналізів, матеріально-технічному забезпеченні лікарні. У зв'язку з цим було прийняте рішення про використання при обліку пробігу автомобіля добового одометру, який був справним. Крім того, позивач посилається на постанови Добропільського міського суду, якими скасовані прийняті за наслідками ревізії постанови про притягнення посадових осіб позивача до дисциплінарної відповідальності.

Представники позивача у судове засідання з'явилися, просили задовольнити вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та наданих у подальшому поясненнях.

Представники відповідача-1 у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. На вимогу суду надали письмові пояснення, у яких додатково до доводів, наведених у акті ревізії вказують про необхідність застосування до спірних правовідносин у відповідності до ст. 8 ЦК України (за аналогією закону) Інструкції про порядок утримання і експлуатації спідометрового обладнання автомобілів від 01.07.1987 №Р301265-0333-87. Відповідно до ст. 128 КАС України справу розглянуто у відсутність представників відповідача-1.

Представники відповідача-2 у судове засідання з'явилися, адміністративний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні. Правом надання письмових заперечень не скористалися. Усно заперечували з підстав, що повторюють доводи акту ревізії.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач - комунальний лікувально-профілактичний заклад «Добропільська центральна міська лікарня» є суб'єктом господарювання - юридичною особою, код ЄДРПОУ 01990447 (т.1 а.с.21).

Відповідач-1 - Добропільська об'єднана державна фінансова інспекція є структурним підрозділом територіального органу Державної фінансової інспекції, який у спірних правовідносинах реалізує функції, передбачені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Цей орган має адміністративну процесуальну дієздатність, вважається суб'єктом владних повноважень, оскільки статтями 3, 48, 50 КАС України статус юридичної особи не визначений як обов'язковий для такого суб'єкта.

Відповідач-2 - державна фінансова інспекція в Донецькій області є територіальним органом Державної фінансової інспекції - юридичною особою публічного права.

Відповідачем-1 -була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. За результатами проведеної ревізії відповідачем-1 був складений акт № 10 від 29.05.2013 (надалі - Акт ревізії, а.с. 23-83).

На підставі цього акту 27.06.2013 відповідачем-1 була прийнята вимога №22-14/371 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності (надалі - Вимога, а.с. 108-110). У пункті 1 даної вимоги зазначено, що в ході ревізії встановлений факт незаконного списання бензину марки А-92 на автомобіль Toyota HI ACE державний номер НОМЕР_2 в кількості 13 621,375 л. на загальну суму 140 981,22 грн. в порушення п. 1.2, 1.3 Інструкції про порядок утримання і експлуатації спідометрового обладнання автомобілів від 01.07.1987 №Р301265-0333-87, п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.

У зв'язку з встановленим порушенням позивача зобов'язано поновити в обліку активи на вказану суму; в разі відсутності майна відобразити нестачі; стягнути вартість нестач з винних осіб. В іншому випадку зобов'язано відшкодувати порушення на суму 140 981,22 грн. за рахунок винних осіб, що допустили незаконне списання у порядку та розмірі, встановленому ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Позивач оскаржує дану вимогу у зазначеній вище частині.

Більш докладно зміст порушення викладений у Акті ревізії (а.с. 51). Так, відповідачем-1 зазначено, що на балансі позивача обліковується автомобіль Toyota HI ACE державний номер НОМЕР_2 (надалі - Автомобіль). Спідометр на даному автомобілі знаходиться у неробочому стані, про що позивачем складений акт від 29.01.2008р. У цьому акті зазначено, що показання спідометру складають 64 599 км.

Залученим під час ревізії експертом-товарознавцем було проведене обстеження вказаного автомобіля, яке підтвердило неробочий стан спідометру.

Згідно останнього шляхового листа станом на 31.03.2013 показання спідометру склали 46862 км. Показання спідометру під час контрольного зняття станом на 10.04.2013 склали 64 371км.

З урахуванням наведеного відповідач-1 зазначив у Акті ревізії, що існує три показника спідометра, які суперечать один одному, тому встановити фактичний пробіг Автомобіля не має можливості.

Згідно шляхових листів за період з 01.01.2011 по 31.03.2013 на Автомобіль списано палива А-92 у кількості 13 621,375 л. на загальну суму 140 981,22 грн. Саме на цю суму відповідач-1 визначив незаконним списання пального.

Позивач не оспорює фактичних обставин щодо несправності спідометра на Автомобілі, однак під час ревізії (додаток 29 до Акту ревізії) та у судовому засіданні його представники пояснили, що для обліку кілометражу використовували добовий одометр, який був справним. Придбати новий спідометр чи відремонтувати наявний не виявилося можливим через застарілість моделі автомобіля.

Судом встановлено, що на обліку у позивача знаходиться автомобіль Toyota HI ACE, 1997 року випуску, який за даними інвентарної картки обліку основних засобів №1987 був введений в експлуатацію у 1998 році, державний номер до перереєстрації НОМЕР_3, після - НОМЕР_2 (а.с.131-132).

Комісією позивача у складі механіка, водія та бухгалтера був складений акт без дати та номера, за змістом якого встановлений вихід з ладу спідометру на автомобілі НОМЕР_3. Як зазначено у цьому акті, станом на 29.01.2008 показання спідометру складають 64 599 (а.с. 138).

Позивачем здійснювалися заходи з придбання нового спідометру, для чого до специфікації до договору №23 від 03.03.2008 з ФОП ОСОБА_5 на постачання запасних частин був включений спідометр (а.с. 142). Крім того, позивач звертався до вказаної особи з листом від 12.03.2008р. з проханням терміново поставити спідометр для спірного Автомобіля (а.с. 139). Як пояснив у судовому засіданні керівник позивача, постачальник не знайшов необхідного спідометру у зв'язку з тим, що модель автомобіля 1997 року випуску знята з виробництва. У зв'язку з неможливістю поставити необхідний спідометр сторонами вказаного договору укладена додаткова угода №2 від 20.05.2008, якою спідометр виключений зі специфікації (а.с. 144).

Позивачем на вимогу суду наданий посібник користувача Автомобіля, з якого вбачається, що він обладнаний двома приборами обліку пробігу. Зокрема одометром, який призначений для реєстрації повної відстані, що пройшов автомобіль. Окрім одометру автомобіль обладнаний лічильником пробігу, який може бути встановлений на нуль з метою запису дистанції кожної поїздки (а.с.134).

Залучений під час ревізії експерт товарознавець ОСОБА_6 письмово повідомив, що за результатами проведеного ним дослідження автомобіль Тойота держ. номер НОМЕР_2 технічно справний, одометр добовий у робочому стані, загальний пробіг КТС у неробочому стані.

З пояснень представників сторін у судовому засіданні з'ясовано, що зазначенні у Акті ревізії суперечливі за твердженням відповідачів показання спідометрового обладнання (станом на 29.01.08 - 64599 км., 31.03.2013 - 46862 км., 10.04.2013- 64371 км.) обумовлені використанням при визначенні пробігу різних приборів - одометра та лічильника пробігу. Відповідачем-1 під час ревізії визначений пробіг станом на 10.04.2013 за одометром, який не працює. Позивач при заповненні подорожніх листів використовував лічильник пробігу, робочий стан якого підтверджений експертом.

При вирішенні питання щодо правомірності та обґрунтованості спірної частини Вимоги суд виходить з наступного.

Як вбачається з Акту ревізії, відповідачем-1 встановлене порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.

Дані норми визначають мету бухгалтерського обліку, обов'язок з перевірки первинних документів за формою та змістом, відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах даних. Вони безпосередньо не регулюють питань визначення кількості палива, що підлягає списанню.

Підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального є подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми N 3, що передбачено п. 1.3 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи (у спірному періоді була чинною, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року N 74, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 березня 1998 р. за N 149/2589).

Не зважаючи на те, що відповідачем-1 норми даної Інструкції не визначені як порушені, суд вважає, що вона підлягає застосуванню при вирішенні спору, оскільки ця інструкція регулює відносини щодо визначення кількості палива, яке було використано та підлягає списанню.

Витрати пального відображаються у розділі 4 Подорожнього листа службового легкового автомобіля. У відповідності до п. 2.7 зазначеної вище Інструкції показники цього розділу заповнюються наступним чином: дані графи 15 "Загальний пробіг" дорівнюють різниці між показаннями спідометра при поверненні автомобіля до гаража (ряд. 5, розділ II) та перед його виїздом з гаража (ряд. 4, розділ II).

З цього слідує, що підставою для визначення пробігу службового автомобіля з метою обліку кількості витраченого пального є показання спідометру.

Законодавчо поняття спідометра не визначено (не є тотожнім поняттю спідометрового обладнання). Як вже зазначалося, спірний Автомобіль обладнаний двома приборами визначення пробігу - одометром та лічильником пробігу. Положень щодо того, який з них підлягає застосуванню, Інструкція про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи не містить.

З Акту ревізії вбачається, що відповідачем-1 було встановлене порушення п.п. 1.2, 1.3 Інструкції про порядок утримання і експлуатації спідометрового обладнання автомобілів від 01.07.1987 №Р301265-0333-87 (надалі - Інструкція).

У відповідності з цими пунктами автомобілі, що експлуатуються на підприємствах, організаціях та установах (незалежно від їх відомчої приналежності) повинні бути обладнані справним та опломбованим спідометровим обладнанням. Експлуатація автомобіля з несправним спідометровим обладнанням, порушеним пломбуванням та не посвідченим Держпосвідчувачем, забороняється.

Суд зауважує, що у Акті ревізії не наведено порушення інших норм, які б безпосередньо регулювали списання пального або ведення обліку пробігу автомобіля.

Відповідачем-1 лише констатується неможливість встановлення фактичного пробігу автомобіля через несправність спідометрового обладнання, на підставі чого ним визначений як незаконно списаний увесь бензин на спірний Автомобіль за 2011-2013 роки.

Такий висновок суд вважає помилковим.

Як вже було зазначене, фактичний пробіг автомобіля можливо визначити за допомогою двох приладів. Вихід з ладу одного з них (одометру) не виключає здатність іншого виконувати відповідні функції. За результатами проведеного експертом обстеження, добовий одометр Автомобіля визнаний працездатним (а.с. 98), а тому він може фіксувати пробіг Автомобіля.

Зважаючи на відсутність у Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи обмежень, які б не дозволили використання при заповненні рядка 15 подорожнього листа лічильника пробігу, не можна вважати її положення порушеними.

Суд враховує можливість зовнішнього впливу на дані лічильника пробігу (обнуління шляхом застосування кнопки «скидання»), але вважає, що така можливість не може призвести до збільшення пробігу, що обліковується. Відповідно, наявність такої можливості не може спричинити завищення в обліку кількості пального, яке витрачено Автомобілем.

Суд також вважає неправомірним відображення у Акті ревізії порушення п.п. 1.2, 1.3 Інструкції про порядок утримання і експлуатації спідометрового обладнання автомобілів. Як вже зазначалося, ці пункти визначають обов'язкове використання справного та опломбованого обладнання та заборону експлуатації автомобілів у випадку несправності такого обладнання.

З наведених посилань у Акті ревізії можливо зробити висновок, що відповідач-1 під час ревізії виходив з того, що експлуатація позивачем спірного Автомобілю з несправним спідометром була протиправною, що у свою чергу призвело до незаконного списання на нього бензину. Суд вважає неможливим застосування Інструкції до спірних правовідносин з огляду на наступне.

По-перше, пунктом 1.4 Інструкції визначено, що її вимоги розповсюджуються на вантажні та легкові автомобілі згідно з переліком, у якому відсутні автомобілі Тойота. У такому разі при використанні спірного Автомобіля дана Інструкція обов'язкового характеру для позивача не має.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-2 на статтю 8 ЦК України, у відповідності з якою якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Спірні правовідносини не можна віднести до цивільних. У відповідності зі ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Застосування за аналогією документу технічного характеру, тим більше не у цивільних правовідносинах, суд вважає неможливим. Відтак Інструкція не може бути застосована при експлуатації спірного Автомобіля позивача, що виключає її порушення.

По-друге, пункт 1.2 інструкції (автомобілі повинні бути обладнані справним та опломбованим спідометровим обладнанням) має декларативний характер, не передбачає юридичних наслідків її порушення. Такі наслідки передбачені пунктом 1.3 Інструкції, згідно з якою у разі несправності спідометрового обладнання експлуатація автомобіля забороняється.

Суд вважає, що ці положення суперечать приписам Конституції та законів України. Так, у відповідності до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються правовий режим власності. Також, відповідно до ч.3 ст. 134 ГК України правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом. З цього слідує, що обмеження права користування (експлуатації), як одного з повноважень власника, можливо лише з підстав, визначених законами. Інструкція не відноситься до Законів України, а отже не може встановлювати заборону експлуатації Автомобіля. Сторонами не заперечується, що Автомобіль пройшов контроль технічного стану КТЗ (відповідний протокол є дійсним до 27.10.2014, а.с. 153-156).

Зважаючи на наведене, порушення Інструкції щодо спірного Автомобіля не має для позивача юридичних наслідків.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про недоведеність відповідачами фактичних спотворень при обліку пробігу спірного Автомобіля, які б спричинили незаконне списання бензину на нього. За наявності відомостей про міста, до яких виїжджав Автомобіль, можливості з'ясування відстані між цими містами, відповідачем-1 визначений як незаконно списаний увесь бензин на Автомобіль. Відповідачами не доведена неможливість чи протиправність використання для обліку пробігу справного лічильника пробігу Автомобіля. Посилання у Акті ревізії на порушення Інструкції визнані судом протиправними.

Вказує обумовлює задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. 2-15, 17-20, 69, 70-72, 86, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов комунального лікувально-профілактичного закладу «Добропільська центральна міська лікарня» до Добропільської об'єднаної державної фінансової інспекції, державної фінансової інспекції в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування п. 1 вимоги №22-14/371 від 27.06.2013 в частині зобов'язання поновити в обліку активи (13621,37 л. бензину А-92 на суму 140 981,22 грн.), відобразити їх як нестачу та стягнення вартості з винних осіб, в іншому випадку - відшкодувати порушення на суму 140 981,22 грн. за рахунок цих осіб в порядку, встановленому ст. 130-136 КЗпПУ задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати п. 1 вимоги Добропільської об'єднаної державної фінансової інспекції №22-14/371 від 27.06.2013 в частині зобов'язання поновити в обліку активи (13621,37 л. бензину А-92 на суму 140 981,22 грн.), відобразити їх як нестачу та стягнення вартості з винних осіб, в іншому випадку - відшкодувати порушення на суму 140 981,22 грн. за рахунок цих осіб в порядку, встановленому ст. 130-136 КЗпПУ.

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального лікувально-профілактичного закладу «Добропільська центральна міська лікарня» (85000, м.Добропілля, вул.. Гагаріна, 3, ЄДРПОУ 01990447) судові витрати з судового збору у сумі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 23 грудня 2013р. Постанова складена у повному обсязі 30 грудня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.