Постанова

від 09.12.2013 по справі 805/6539/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 р. Справа №805/6539/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 20 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі Сімонові Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон»

до відповідача-1 Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів в Донецькій області

відповідача-2 управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці

Донецької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2013

за участі

представників позивача - Азарова О.А.

представника відповідача - Краснопера Р.А.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон» з адміністративним позовом (з урахуванням подальшої зміни позовних вимог) до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області, управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.04.2013 №0000811502/2565, 0000791502/2564 та частково - №0000801502/2563.

В обґрунтування заявлених вимог позивач навів, що не погоджується з висновками проведеної відповідачем-1 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року. У відповідному акті перевірки відображене порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, яке полягає у віднесенні до складу податкового кредиту за вересень 2012 року ПДВ суми 104 740 грн. з вартості імпортованого за ВМД 700190000/2012/001953 від 06.09.12 кремнію металевого марки 533 у кількості 24 тони, що призвело до завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за жовтень 2012 року на суму 104 293 грн. Позивач з посиланням на надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку стверджує про наявність у нього права на податковий кредит за операцією з ввезення кремнію металевого на митну територію України. Висновки відповідача-1 про відсутність доказів сплати ПДВ, подальшого транспортування товару, неможливості використовувати його у господарській діяльності, позивач спростовує наданими доказами та посиланнями на норми Податкового кодексу України.

Крім того, позивач не визнає відображене у акті перевірки порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 6 666,67 грн., внаслідок чого завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. та занижене податкове зобов'язання з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 1250 грн. Наявна у позивача податкова накладна заповнена належним чином, а тому надає право на включення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, що наведені вище.

Відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у запереченнях на позов та наданих у подальшому поясненнях. Зокрема наводить, що видана ТОВ «Трейд Коммодіті» податкова накладна №25 від 26.10.2012р. на суму 40 000 грн., у т.ч ПДВ 6 666, 67 грн. заповнена всупереч встановленому порядку, оскільки податкова адреса покупця наведена у ній не на державній мові. Тому позивач не мав права включати відповідну суму до складу податкового кредиту.

Також зазначає про неможливість підтвердити сплату податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року у сумі 104 тис.грн., оскільки позивачем не наданий договір з декларантом, який приймав участь у митному оформленні спірного товару - ТОВ «Констянтинівська інвестиційна група». Крім того, неможливо підтвердити транспортування імпортованого позивачем кремнію від м.Одеси до м.Костянтинівка, оскільки у міжнародній товарно-транспортній накладній зазначений перевізник - ТОВ «Діал-транс», з яким у позивача відсутні договірні відносини. Також вказує на не підтвердження факту зберігання та наявності кремнію через відсутність довіреностей на його одержання, не проведення інвентаризації, невідповідностей марки кремнію у документах бухгалтерського обліку. Наведені обставини на думку відповідача-1 свідчать про неправомірне включення сплаченого при митному оформленні імпорту кремнію металевого ПДВ до складу податкового кредиту та суми від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Одним з доводів на користь такого висновку відповідач-1 також зазначає неможливість використання кремнію у господарській діяльності позивача, оскільки за результатами проведеного ДРГП «Донецькгеологія» його лабораторного дослідження, надані позивачем зразки не є кремнієм металевим.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, що наведені вище.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Матеріали справи містять заяву відповідача-2 про вирішення справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, ідентифікаційний код 31266421 (т.1 а.с. 12).

Відповідач-1 - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів в Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах здійснює передбачені Податковим кодексом України (надалі - ПКУ) функції. Відповідач є правонаступником Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Відповідач-2 - управління Державної казначейської служби України у м.Костянтинівці Донецької області у відповідності до ч. 3 ст. 19, ч.2 ст. 45 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. З урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 03.12.2013 предметом спору не є стягнення коштів з Державного бюджету, однак у зв'язку з відсутністю у КАС України інституту виключення особи з кола відповідачів (окрім заміни належним відповідачем), відповідач-2 залишається стороною даної справи.

Відповідачем-1 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року. Результати перевірки оформлені актом №452/15-2-312661121 від 04.04.2013 (надалі - Акт перевірки).

У даному акті (з урахуванням уточнень, зазначених у відповіді на заперечення №2562/10/15-213-5 від 17.04.2013, т.1 а.с. 62) відображене порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, яке полягає у віднесенні до складу податкового кредиту за вересень 2012 року ПДВ суми 104 740 грн. з вартості імпортованого за ВМД 700190000/2012/001953 від 06.09.12 кремнію металевого марки 533 у кількості 24 тони. Таке призвело до завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за жовтень 2012 року на суму 104 293 грн.

Крім того, відповідачем-1 встановлене порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 6 666,67 грн.,внаслідок чого завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. та занижене податкове зобов'язання з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 1250 грн.

Також у Акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПКУ, внаслідок чого завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за жовтень 2012 року у розмірі 630 грн.

На підставі Акту перевірки 17.04.2013 року відповідачем-1 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000801502/2563 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року на суму 104 923 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 52462 грн. (т.1 а.с. 49);

№0000811502/2565 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1250грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 625 грн. (т.1 а.с. 48);

№0000791502/2564 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. (т.1 а.с. 50).

На вимогу суду відповідачем-1 наданий розрахунок основної суми податку та штрафних (фінансових) санкцій за переліченими податковими повідомленнями-рішеннями (т.1 а.с. 193). З урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 03.12.2013 позивач не оскаржує перше з наведених вище податкових повідомлень-рішень у частині основного платежу 630 грн. та штрафної санкції - 315 грн., оскільки визнає пов'язане з цими сумами порушення (т.1 а.с. 30). Що стосується останніх двох податкових повідомлень-рішень, вони у повному обсязі пов'язані з відображеним у Акті перевірки порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ, внаслідок якого завищений податковий кредит з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 6 666,67 грн.

Що стосується цього останнього порушення, відповідачем у Акті перевірки наведене, що позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною, яка оформлена з порушенням п.2 наказу Мінфіну України «Про затвердження форми податкової накладної» №1379 від 01.11.2011р. А саме, видана ТОВ «Трейд Коммодіті» податкова накладна №25 від 26.10.2012р. на суму 40 000 грн., у т.ч ПДВ 6 666, 67 грн. заповнена не державною мовою у частині місця знаходження (податкової адреси) покупця.

Судом встановлено, що вказана податкова накладна у частині податкової адреси покупця - ТОВ «Оріон» заповнена російською мовою (85114, Донецкая обл.. г. Констатниновка, ул. Октябрьская, 301, т.1 а.199). Як пояснив позивач, таке обумовлене зазначенням адреси на російській мові у свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ цієї особи №06211115 від 18.12.2000р.

Згідно з ч.2 п. 201.1 ст. 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З цього переліку вбачається, що обов'язковим реквізитом податкової накладної є місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку. Податкова адреса покупця до обов'язкових реквізитів податкової накладної не належить.

У той самий час п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071) передбачено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з

урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

З наведеного слідує, що Порядком заповнення податкової накладної такий реквізит накладної, як податкова адреса покупця, передбачений.

При ухваленні постанови суд враховує, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що вказаною нормою ПК України до відсутності податкової накладної прирівнюється порушення при її оформленні саме ст. 201 ПК України, а не Порядку заповнення податкової накладної.

Зважаючи на те, що при оформленні виданої ТОВ «Трейд Коммодіті» податкової накладної №25 від 26.10.2012р. на суму 40 000 грн., у т.ч ПДВ 6 666, 67 грн. вимоги статті 201 ПК України не порушені, вона надає право позивачеві на включення відповідної суми до складу податкового кредиту.

Таке обумовлює безпідставність висновків відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 6 666,67 грн., внаслідок чого завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. та занижене податкове зобов'язання з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 1250 грн.

Відтак позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2013р. №0000811502/2565, яким ТОВ «Оріон» збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1 875 грн. (у тому числі основний платіж - 1 250 грн., штрафні (фінансові) санкції - 625 грн.); 0000791502/2564, яким ТОВ «Оріон» зменшено суму від'ємного значення з ПДВ по декларації за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно порушення, внаслідок якого відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000801502/2563 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року на суму 104 923 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 52462 грн. судом встановлене наступне.

Між позивачем та XINGTAI DAQIANG METAL MATERIALS CO., LTD (Китай) укладений зовнішньоекономічний контракт №DQ-1703 від 07.05.2012 (т.1 а.с. 74-79). Згідно з умовами даного контракту контрагент позивача зобов'язаний поставити кремній металевий марки 533 з вмістом Si 97% у кількості 24 тони загальною вартістю 51 840 доларів США.

На підтвердження виконання даного контракту позивачем надана копія вантажної митної декларації №700190000/2012/001953 07.09.2012 (т.1 а.с. 82). Згідно з нею на митну територію України ввезений кремній металевий марки 533 з вмістом кремнію (Si) мін. 98,7%.

При цьому у графі «Подробиці розрахунків» вказаної ВМД зазначене про сплату ПДВ при митному оформленні (код платежу 028) у сумі 104 740,27 грн. Оплата за митне оформлення декларанту позивача - ТОВ «Костянтинівська інвестиційна група» підтверджується випискою руху коштів за банківським рахунком позивача від 11.09.2012 та договором від 30.06.2011 (т.1 а.с. 81, 84-85).

07.09.2012 позивач оприбуткував одержаний від XINGTAI DAQIANG METAL MATERIALS CO., LTD кремній металевий 533, про що складений прибутковий ордер №28. Згідно наданим оборотно-сальдовим відомостям по рахунку 281 за вересень 2012 року, за період з 01.09.2012 по 31.12.2012, квітень 2013 року та за період з 01.04.2013 по 02.09.2013 у бухгалтерському обліку позивача значиться на зберіганні кремній металевий у кількості 24 тони на суму 460 641,56 грн. (без ПДВ).

У поясненнях від 19.10.2012 року №31 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року позивачем зазначено, що у рядку 14.1 вказаної декларації відображено вартість імпортованого за ВМД №700190000/2012/001953 від 06.09.2012 товару. Згідно протоколу про результати лабораторних досліджень ДРГП «Донецькгеологія» від 12.09.2012 за хімічним складом товар не є тим, що зазначений у ВМД. Таке обумовлює неможливість його використання для подальшої реалізації, а сплаченої митним органам суми ПДВ 104 740 грн. - до податкового кредиту за вересень 2012 (т.1 а.с. 127).

У подальшому позивач уточнив значення цього рядка, подавши за січень 2013 р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за вересень 2012 року. Листом від 26.03.2013 №6 позивач пояснив, що первинне не включення сум ПДВ до складу податкового кредиту пов'язане з небажанням декларувати суму ПДВ до відшкодування.

Під час проведення перевірки відповідач-1 звертався до позивача з листами:

- від 19.03.2013 №1672/10/15-213-5 з проханням надати протокол про результати лабораторних досліджень ДРГП «Донецькгеологія» від 12.09.2012, а також письмові пояснення щодо якості кремнію металевого та його подальшого використання (т.1 а.с. 136);

- від 27.03.2013 №2015/10/15-213-5 з вимогою в порядку п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с. 141);

- від 27.03.2013 №2014/10/15-213-5 з вимогою в порядку п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ надати доступ до складського приміщення для огляду та підтвердження наявності залишків кремнію металевого (т.1 а.с. 140).

У відповідь позивач надав відповідачеві-1 листи:

- від 20.03.2013 №5 у якому повідомлялося про те, що на підприємстві інвентаризація товарно-матеріальних цінностей не проводилася (т.1 а.с. 137);

- від 28.03.2013 №8 у якому зазначене про неможливість проведення інвентаризації у зв'язку з відсутністю на робочому місці керівника підприємства, який є матеріально відповідальною особою (т.1 а.с. 142);

- від 26.03.2013 №6, де містяться пояснення про те, що зазначення у листі від 19.10.2012 про неналежну якість одержаного за ВМД від 07.09.2012 кремнію металевого мало формальний характер. Цей лист складений на прохання інспектора податкової служби з метою уникнення декларування від'ємного значення податкових зобов'язань з ПДВ. Спірний кремній металевий на час написання листа не реалізований (т.1 а.с. 145).

З урахуванням наведеного листування відповідач-1 дійшов наступних висновків.

По-перше, про неможливість підтвердити сплату податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року, оскільки позивачем не наданий договір з декларантом, який приймав участь у митному оформленні спірного товару - ТОВ «Констянтинівська інвестиційна група». У наданому позивачем платіжному дорученні на користь цього підприємства не визначено, що кошти перераховуються саме для сплати ПДВ при митному оформленні (т.1 а.с. 32-34).

По-друге, про неможливість підтвердити транспортування кремнію від м.Одеси до м.Костянтинівка. Такого висновку відповідач-1 дійшов через зазначення у міжнародній товарно-транспортній накладній (СMR) перевізника - ТОВ «Діал-транс», з яким у позивача відсутні договірні відносини. Позивачем наданий договір та первинні документи щодо організації послуг з переведення експедитором - ТОВ «Дамас Логістік», які не містять інформації щодо змісту господарської операції - маршруту транспортування, транспортного засобу, пунктів навантаження та розвантаження (т.1 а.с. 35-36).

По-третє, про не підтвердження факту зберігання та наявності кремнію через відсутність довіреностей на його одержання, не проведення інвентаризації, невідповідностей марки кремнію у документах бухгалтерського обліку (марка 000454 або марка 533) (т.1 а.с. 37-39).

По-четверте, про неможливість використання кремнію у господарській діяльності, оскільки за результатами його лабораторного дослідження, проведеного ДРГП «Донецькгеологія», надані позивачем зразки не є кремнієм металевим (т.1 а.с. 41-42).

З урахуванням наведеного відповідач-1 дійшов висновку про не підтвердження належним чином факту здійснення господарської операції з придбання кремнію металевого марки 533, за наслідками якої у позивача виникло право на податковий кредит, що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ та завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ на 104 293 грн.

При вирішенні питання про застосування норм права до спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 тієї самої статті визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

У свою чергу цією нормою встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

З наведених норм слідує, що право на податковий кредит у разі ввезення товарів на митну територію України виникає за умови сплати суми ПДВ, яка посвідчена належним чином оформленою митною декларацією.

При цьому відповідно до ч. 1. ст.. 291 Митного кодексу України (надалі - МКУ) обов'язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення.

Згідно з ч. 5 ст. 255 того самого кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Як встановлено судом, позивачем під час перевірки була надана копія вантажної митної декларації №700190000/2012/001953 07.09.2012 (т.1 а.с. 82). У графі «Подробиці розрахунків» цієї ВМД зазначене про сплату ПДВ при митному оформленні (код платежу 028) у сумі 104 740,27 грн.

З моменту оформлення цієї митної декларації (митна декларація оформлена на паперовому носії та у вигляді електронного документу у відповідності до ч.3 ст. 257 МКУ мають однакову юридичну силу) позивач набув право на податковий кредит з ПДВ.

Зважаючи на наведене суд не приймає до уваги посилання відповідача-1 на відсутність у платіжному дорученні від 06.09.2012р. відокремленої суми ПДВ, яку позивач сплатив декларантові. Відповідно до ч.1 ст. 293 МКУ особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Вказане платіжне доручення підтверджує перерахування позивачем коштів декларантові, а не суми ПДВ до бюджету.

Належним підтвердженням сплати декларантом ПДВ у сумі 104 740,27 грн. є закінчення митного оформлення, що посвідчується митною декларацією №700190000/2012/001953 07.09.2012. Таким чином, позивачем доведене виникнення у нього права на включення до податкового кредиту у вересні 2012 року зазначеної суми ПДВ.

Що стосується доводів відповідача-1 про не підтвердження перевезення кремнію металевого на митній території України, суд вважає за необхідне зауважити, що таке не визначено переліченими вище нормами податкового законодавства як умова виникнення у платника податку права на податковий кредит.

Крім того, відповідно до ст.. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи (з визначення транспортно-експедиторської діяльності, яке наведене у ст..1 цього закону, слідує, що такою особою може бути перевізник) у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені. У такому випадку клієнт не має договірних відносин з перевізником.

Позивачем наданий договір від 01.11.2011, за яким ТОВ «Дамас Логістік» приймає зобов'язання з організації перевезення і транспортно-експедиційного обслуговування позивача (т.1 а.с. 152-157). Заявкою від 28.08.2012 №3/2012 підтверджується залучення вказаного підприємства для організації перевезення кремнію металевого з м. Одеси до м.Костянтинівка (т.1 а.с. 158). З урахуванням цього, зазначення у СМR від 06.09.2012 перевізника - ПП «Діал Транс», з яким позивач не мав договірних відносин, не свідчить про відсутність транспортування спірного товару (т.1 а.с. 138).

Стосовно посилання відповідача-1 на не підтвердження факту зберігання та наявності кремнію суд зазначає, що це також не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з встановленим органом доходів та зборів порушенням п.198.3 ст. 198 ПКУ. Як вже зазначалося, датою виникнення права на податковий кредит є дата закінчення митного оформлення товару. Подальші дії (події) з товаром, (окрім використання не в оподатковуваних операціях або не в межах господарської діяльності платника) не можуть ретроспективно вплинути на це право.

Крім того, судом встановлено, що наведені у листі позивача від 28.03.2013 №8 обставини, за яких неможливо провести інвентаризацію на вимогу відповідача-1 (знаходження керівника та матеріально відповідальної особи у відрядженні) підтверджуються наказом про відрядження №6 від 28.03.2013, посвідченням про відрядження №КУ-000007 від 28.03.2013, рахунком - фактурою, накладною від 28.03.2013 №846, ТТН від 28.03.2013, податковою накладною від 28.03.2013 №846. Після повернення з відрядження керівником позивача був виданий наказ №3 від 01.04.2013, на підставі якого проведена інвентаризація. Згідно з актом інвентаризації від 01.04.2013р. фактично встановлена наявність кремнію металевого 533 у кількості 24,368 т.

Зазначення різних марок кремнію металевого у первинних документах та бухгалтерському обліку позивач пояснює відсутністю у останньому марок кремнію взагалі (00454 є не маркою кремнію, а його кодом у програмі 1-С). З урахуванням відсутності у бухгалтерському обліку позивача інших марок кремнію металевого, облік у визначений позивачем спосіб не позбавляє облікові регістри інформативності та не суперечить визначеним ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову зв'язність в Україні» принципам бухгалтерського обліку.

Що стосується доводів відповідача-1 про неможливість використання кремнію у господарській діяльності позивача судом встановлено наступне.

На вимогу суду листом від 18.09.2013 державне регіональне геологічне підприємство «Донецькгеологія» надало протокол лабораторних досліджень №П 858-09-12, проведених за замовленням позивача від 10.09.2012 №338. З нього вбачається, що лабораторним дослідженням були піддані три проби, надані замовником. За результатами дослідження було встановлено, що відібрані зразки не є кремнієм металевим. У протоколі також зазначено, що він стосується досліджень тільки даних проб.

З цього застереження можливо зробити висновок про те, що результати даних досліджень не можуть стосуватися усієї партії кремнію, що одержана позивачем. Суд враховує, що у відповідності до пункту 3.2 розділу 3 ГОСТу 2169-69 «Кремній технічний. Технічні умови» від партії упакованого кремнію проби відбирають від кожного другого вантажного місця. Кількість точок відбору проб повинна бути не меншою, ніж п'ять.

Як вже зазначалося, для лабораторних досліджень позивачем було надано три проби. При цьому судом не встановлена особа, яка відбирала проби, устаткування та методи такого відібрання. З листа від 18.09.2013 ДРГП «Донецькгеологія» та з пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що акти відбору проб, на які маються посилання у протоколі досліджень, не можуть бути надані вказаними особами.

Згідно з п. 6 зовнішньоекономічного контракту №DQ-1703 від 07.05.2012 між позивачем та XINGTAI DAQIANG METAL MATERIALS CO., LTD (Китай) якість товару повинна підтверджуватися сертифікатом якості. Продавець несе повну відповідальність за відповідність якості товару умовам контракту.

Матеріали справи містять копію сертифікату аналізів від 2012.06.07 №DQ-1206, згідно з яким частина кремнію (Si) у кремнії металевому складає 98,7%. Саме такий зміст кремнію зазначений у ВМД №700190000/2012/001953 07.09.2012., за якою кремній металевий був ввезений позивачем на митну територію України.

Таким чином, матеріали справи містять суперечливі докази якості товару, що був ввезений позивачем. Протокол дослідження ДРГП «Донецькгеологія», на який посилається відповідач-1 у Акті перевірки, не може беззаперечно свідчити про неможливість використання усього одержаного позивачем товару у його господарській діяльності. Він суперечить наданому під час митного оформлення сертифікату якості. Крім того, підготування до дослідження (недостатня кількість проб, не встановлення особи, відповідальної за відібрання проб та методів такого відібрання) не дозволяє екстраполювати його результати на всю партію товару.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до п.п. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. З цього слідує, що визначальною ознакою господарської діяльності є спрямованість на одержання доходу.

Позивачем надана копія договору №261113 від 26.11.2013р. у відповідності з яким позивач (продавець) приймає на себе зобов'язання передати у власність ТОВ «Аргадон» (покупця) товар, визначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. У свою чергу ТОВ «Аргадон» приймає зобов'язання прийняти та оплатити вказаний товар з відстроченням платежу 180 днів з моменту отримання товару. Специфікаціями від 02.12.2013р. та 03.12.2013 р. до вказаного договору передбачено, що товаром є кремній металевий у кількості 4,8 т. та 4,2 т. загальною ціною 111840 грн., у т.ч. ПДВ та 97860 грн. з ПДВ відповідно. На підтвердження виконання даного договору позивачем надана копія видаткової накладної №РН-0000021 від 02.12.2013р., податкової накладної №1 від 02.12.2013р., товарно-транспортної накладної від 02.12.2013р., видаткової накладної №РН-0000022 від 03.12.2013р., податкової накладної №2 від 03.12.2013р., товарно-транспортної накладної від 02.12.2013р.

Цими документами підтверджується продаж позивачем частини кремнію металевого 533, внаслідок якого позивач зможе одержати дохід Це підтверджує зв'язок між придбанням вказаного кремнію з господарською діяльністю позивача та спрямованість такого придбання на одержання доходу позивачем.

З урахуванням наведеного на підставі сукупності зібраних у справі доказів суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем-1 обставин, на підставі яких він зазначив у Акті перевірки про порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, яке призвело до завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за жовтень 2012 року на суму 104 293 грн.

Відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС від 17.04.2013р. №0000801502/2563, у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за жовтень 2012 року на суму 104 293 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 52 147 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 86, 87, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області, управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.04.2013 №0000811502/2565, 0000791502/2564 та частково - №0000801502/2563 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС від 17.04.2013р:

- №0000811502/2565, яким ТОВ «Оріон» збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1 875 грн. (у тому числі основний платіж - 1 250 грн., штрафні (фінансові) санкції - 625 грн.);

- №0000801502/2563, яким ТОВ «Оріон» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за жовтень 2012 року на суму 104 293 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 52 147 грн.;

- 0000791502/2564, яким ТОВ «Оріон» зменшено суму від'ємного значення з ПДВ по декларації за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» (код - 31266421, адреса 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул.. Октябрьська, 301) судові витрати з судового збору у сумі 1 637 грн. 32 коп. (одна тисяча шістсот тридцять сім гривень 32 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 09 грудня 2013р. Постанова виготовлена у повному обсязі 16 грудня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.