Ухвала

від 28.01.2014 по справі 805/6539/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року справа №805/6539/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Казакова Т.М., за участю представника позивача Азарова О.А., представника відповідача Краснопера Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у справі № 805/6539/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повдомлень-рішень від 17.04.2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повдомлень-рішень від 17.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у нього наявні права на податковий кредит за операцією з ввезення кремнію металевого на митну територію України. Висновки податківців про відсутність доказів сплати ПДВ, подальшого транспортування товару, неможливості використовувати його у господарській діяльності, позивач спростовує наданими доказами та посиланнями на норми Податкового кодексу України.

Позивач не визнає відображене у акті перевірки порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 6 666,67 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. та занижене податкове зобов'язання з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 1250 грн. Наявна у нього податкова накладна заповнена належним чином, а тому надає право на включення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у справі № 805/6539/13-а позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС від 17.04.2013 р:

- № 0000811502/2565, яким ТОВ «Оріон» збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1 875 грн. (у тому числі основний платіж - 1 250 грн., штрафні (фінансові) санкції - 625 грн.);

- № 0000801502/2563, яким ТОВ «Оріон» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за жовтень 2012 року на суму 104 293 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 52 147 грн.;

- № 0000791502/2564, яким ТОВ «Оріон» зменшено суму від'ємного значення з ПДВ по декларації за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вказує, на порушення податкового законодавства встановлені актом перевірки, на завищення позивачем сум податкового кредиту, що податкова накладна, надана позивачем, не відповідаєт вимогам порядку її заповнення, ненадоно договору з декларантом, не підтверджено перевезення товару.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, встановила наступне:

Костянтинівською об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 452/15-2-312661121 від 04.04.2013 року, яким встановлено порушення:

п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, яке полягає у віднесенні до складу податкового кредиту за вересень 2012 року ПДВ суми 104 740 грн. з вартості імпортованого за ВМД 700190000/2012/001953 від 06.09.2012 кремнію металевого марки 533 у кількості 24 тони, це призвело до завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за жовтень 2012 року на суму 104 293 грн.

п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 6 666,67 грн.,внаслідок чого завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. та занижене податкове зобов'язання з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 1250 грн.

п. 200.4 ст. 200 ПКУ, внаслідок чого завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за жовтень 2012 року у розмірі 630 грн.

За результатами встановлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000801502/2563 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року на суму 104 923 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 52462 грн. (т.1 а.с. 49);

№ 0000811502/2565 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1250 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 625 грн. (т.1 а.с. 48);

№ 0000791502/2564 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. (т.1 а.с. 50).

З наявного у матеріалах справи розрахунку основної суми податку та штрафних (фінансових) санкцій за переліченими податковими повідомленнями-рішеннями (т.1 а.с. 193), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 03.12.2013 року позивач не оскаржує податкове повідомлення-рішення у частині основного платежу 630 грн. та штрафної санкції - 315 грн., оскільки визнає пов'язане з цими сумами порушення (т.1 а.с. 30). Що стосується інших податкових повідомлень-рішень, вони у повному обсязі пов'язані з відображеним у Акті перевірки порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ, внаслідок якого завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 6 666,67 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 6 666,67 грн., від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн. та занижене податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 1250 грн. Як вбачається з матеріалів справи до такого висновку податковий орган прийшов з огляду на те, що позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною, яка оформлена з порушенням п. 2 наказу Мінфіну України «Про затвердження форми податкової накладної» № 1379 від 01.11.2011 р. А саме, видана ТОВ «Трейд Коммодіті» податкова накладна № 25 від 26.10.2012 р. на суму 40 000 грн., у т.ч ПДВ 6 666, 67 грн. заповнена не державною мовою у частині місця знаходження (податкової адреси) покупця, а саме російською мовою (85114, Донецкая обл.. г. Констатниновка, ул. Октябрьская, 301, т. 1 а.199).

Колегія суддів важає зазначений висновок податкового органу безпідставним відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що вказаною нормою ПК України до відсутності податкової накладної прирівнюється порушення при її оформленні саме ст. 201 ПК України, а не Порядку заповнення податкової накладної, вирожене у зазначенні адреси російсою мовою.

Відтак суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2013 р. № 0000811502/2565, яким ТОВ «Оріон» збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1 875 грн. (у тому числі основний платіж - 1 250 грн., штрафні (фінансові) санкції - 625 грн.); 0000791502/2564, яким ТОВ «Оріон» зменшено суму від'ємного значення з ПДВ по декларації за жовтень 2012 року на суму 5 417 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000801502/2563 яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року на суму 104 923 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 52462 грн. судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що: між позивачем та XINGTAI DAQIANG METAL MATERIALS CO., LTD (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № DQ-1703 від 07.05.2012 р. (т.1 а.с. 74-79). Згідно з умовами даного контракту контрагент позивача зобов'язаний поставити кремній металевий марки 533 з вмістом Si 97% у кількості 24 тони загальною вартістю 51 840 доларів США.

На підтвердження виконання даного контракту позивачем надана копія вантажної митної декларації № 700190000/2012/001953 07.09.2012 р. (т. 1 а.с. 82). Згідно з нею на митну територію України ввезено кремній металевий марки 533 з вмістом кремнію (Si) мін. 98,7%.

При цьому у графі «Подробиці розрахунків» вказаної ВМД зазначене про сплату ПДВ при митному оформленні (код платежу 028) у сумі 104 740,27 грн. Оплата за митне оформлення декларанту позивача - ТОВ «Костянтинівська інвестиційна група» підтверджується випискою руху коштів за банківським рахунком позивача від 11.09.2012 р. та договором від 30.06.2011 р. (т. 1 а.с. 81, 84-85).

07.09.2012 р. позивач оприбуткував одержаний від XINGTAI DAQIANG METAL MATERIALS CO., LTD кремній металевий 533, про що складено прибутковий ордер № 28. Згідно наданим оборотно-сальдовим відомостям по рахунку 281 за вересень 2012 року, за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р., квітень 2013 року та за період з 01.04.2013 по 02.09.2013 у бухгалтерському обліку позивача значиться на зберіганні кремній металевий у кількості 24 тони на суму 460 641,56 грн. (без ПДВ).

У поясненнях від 19.10.2012 року № 31 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року позивачем зазначено, що у рядку 14.1 вказаної декларації відображено вартість імпортованого за ВМД № 700190000/2012/001953 від 06.09.2012 року товару. Згідно протоколу про результати лабораторних досліджень ДРГП «Донецькгеологія» від 12.09.2012 за хімічним складом товар не є тим, що зазначений у ВМД. Таке обумовлює неможливість його використання для подальшої реалізації, а сплаченої митним органам суми ПДВ 104 740 грн. - до податкового кредиту за вересень 2012 року (т.1 а.с. 127).

У подальшому позивач уточнив значення цього рядка, подавши за січень 2013 р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за вересень 2012 року. Листом від 26.03.2013 р. № 6 позивач пояснив, що первинне не включення сум ПДВ до складу податкового кредиту пов'язане з небажанням декларувати суму ПДВ до відшкодування.

Під час проведення перевірки податковий орган звертався до позивача з листами:

- від 19.03.2013 р. № 1672/10/15-213-5 з проханням надати протокол про результати лабораторних досліджень ДРГП «Донецькгеологія» від 12.09.2012, а також письмові пояснення щодо якості кремнію металевого та його подальшого використання (т.1 а.с. 136);

- від 27.03.2013 р. № 2015/10/15-213-5 з вимогою в порядку п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (т. 1 а.с. 141);

- від 27.03.2013 р. № 2014/10/15-213-5 з вимогою в порядку п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ надати доступ до складського приміщення для огляду та підтвердження наявності залишків кремнію металевого (т.1 а.с. 140).

У відповідь позивач надав листи:

- від 20.03.2013 р. № 5 у якому повідомлялося про те, що на підприємстві інвентаризація товарно-матеріальних цінностей не проводилася (т.1 а.с. 137);

- від 28.03.2013 р. № 8 у якому зазначено про неможливість проведення інвентаризації у зв'язку з відсутністю на робочому місці керівника підприємства, який є матеріально відповідальною особою (т. 1 а.с. 142);

- від 26.03.2013 р. № 6, де містяться пояснення про те, що зазначення у листі від 19.10.2012 про неналежну якість одержаного за ВМД від 07.09.2012 р. кремнію металевого мало формальний характер. Цей лист складений на прохання інспектора податкової служби з метою уникнення декларування від'ємного значення податкових зобов'язань з ПДВ. Спірний кремній металевий на час написання листа не реалізований (т. 1 а.с. 145).

З урахуванням наведеного листування податковий орган дійшов висновків, про неможливість підтвердити сплату податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року, оскільки позивачем не наданий договір з декларантом, який приймав участь у митному оформленні спірного товару - ТОВ «Констянтинівська інвестиційна група». У наданому позивачем платіжному дорученні на користь цього підприємства не визначено, що кошти перераховуються саме для сплати ПДВ при митному оформленні (т. 1 а.с. 32-34), та про неможливість підтвердити транспортування кремнію від м. Одеси до м. Костянтинівка. Такого висновку Костянтинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області дійшла через зазначення у міжнародній товарно-транспортній накладній (СMR) перевізника - ТОВ «Діал-транс», з яким у позивача відсутні договірні відносини.

Проте, матеріали справи містять у собі договір та первинні документи щодо організації послуг з переведення експедитором - ТОВ «Дамас Логістік», які не містять інформації щодо змісту господарської операції - маршруту транспортування, транспортного засобу, пунктів навантаження та розвантаження (т. 1 а.с. 35-36).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час перевірки надана копія вантажної митної декларації № 700190000/2012/001953 07.09.2012 року (т. 1 а.с. 82). У графі «Подробиці розрахунків» цієї ВМД зазначене про сплату ПДВ при митному оформленні (код платежу 028) у сумі 104 740,27 грн.

З моменту оформлення цієї митної декларації (митна декларація оформлена на паперовому носії та у вигляді електронного документу у відповідності до ч. 3 ст. 257 МКУ мають однакову юридичну силу) позивач набув право на податковий кредит з ПДВ.

Враховуючи викладене колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу, на відсутність у платіжному дорученні від 06.09.2012 р. відокремленої суми ПДВ, яку позивач сплатив декларантові. Відповідно до ч. 1 ст. 293 МКУ особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Вказане платіжне доручення підтверджує перерахування позивачем коштів декларантові, а не суми ПДВ до бюджету.

Належним підтвердженням сплати декларантом ПДВ у сумі 104 740,27 грн. є закінчення митного оформлення, що посвідчується митною декларацією №700190000/2012/001953 07.09.2012. Таким чином, позивачем доведено виникнення у нього права на включення до податкового кредиту у вересні 2012 року зазначеної суми ПДВ.

Також, не знаходять підтвердження у матеріалах справи доводи податкового органу про не підтвердження перевезення кремнію металевого на митній території України. Суд вважає за необхідне зауважити, що таке не визначено переліченими вище нормами податкового законодавства як умова виникнення у платника податку права на податковий кредит.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи (з визначення транспортно-експедиторської діяльності, яке наведене у ст. 1 цього закону, слідує, що такою особою може бути перевізник) у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені. У такому випадку клієнт не має договірних відносин з перевізником.

Здійснення перевезення, підтверджено договором від 01.11.2011 р., за яким ТОВ «Дамас Логістік» приймає зобов'язання з організації перевезення і транспортно-експедиційного обслуговування позивача (т. 1 а.с. 152-157). Заявкою від 28.08.2012 р. № 3/2012 підтверджується залучення вказаного підприємства для організації перевезення кремнію металевого з м. Одеси до м. Костянтинівка (т.1 а.с. 158). З урахуванням цього, зазначення у СМR від 06.09.2012 перевізника - ПП «Діал Транс», з яким позивач не мав договірних відносин, не свідчить про відсутність транспортування спірного товару (т. 1 а.с. 138).

Стосовно посилання апелянта на не підтвердження факту зберігання та наявності кремнію суд зазначає, що це також не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з встановленим органом доходів та зборів порушенням п. 198.3 ст. 198 ПКУ. Як вже зазначалося, датою виникнення права на податковий кредит є дата закінчення митного оформлення товару. Подальші дії (події) з товаром, (окрім використання не в оподатковуваних операціях або не в межах господарської діяльності платника) не можуть вплинути на це право.

З матеріалів справи вбачається, що наведені у листі позивача від 28.03.2013 № 8 обставини, за яких неможливо провести інвентаризацію на вимогу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області (знаходження керівника та матеріально відповідальної особи у відрядженні) підтверджуються наказом про відрядження №6 від 28.03.2013 р., посвідченням про відрядження № КУ-000007 від 28.03.2013, рахунком - фактурою, накладною від 28.03.2013 № 846, ТТН від 28.03.2013, податковою накладною від 28.03.2013 р. № 846. Після повернення з відрядження керівником позивача був виданий наказ № 3 від 01.04.2013, на підставі якого проведена інвентаризація. Згідно з актом інвентаризації від 01.04.2013р. фактично встановлена наявність кремнію металевого 533 у кількості 24,368 т.

Зазначення різних марок кремнію металевого у первинних документах та бухгалтерському обліку позивач пояснює відсутністю у останньому марок кремнію взагалі (00454 є не маркою кремнію, а його кодом у програмі 1-С). З урахуванням відсутності у бухгалтерському обліку позивача інших марок кремнію металевого, облік у визначений позивачем спосіб не позбавляє облікові регістри інформативності та не суперечить визначеним ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову зв'язність в Україні» принципам бухгалтерського обліку.

Колегія суддів також не приймає доводи апеляційної скарги про неможливість використання позивачем кремнію у власній господарській діяльності, оскільки такий висновок спростовується матеріалами справи, оскільки з наявной у матеріалах справи копії договору № 261113 від 26.11.2013 р. укладений з ТОВ «Аргадон», за яким позивачем реалізовано частину кремнію металевого 533, ТОВ «Аргадон», що підтверджує зв'язок між придбанням вказаного кремнію з господарською діяльністю позивача та спрямованість такого придбання на одержання доходу позивачем.

Відповідно до п.п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податквого кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС від 17.04.2013 року № 0000801502/2563, у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за жовтень 2012 року на суму 104 293 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 52 147 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у справі № 805/6539/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 28.01.2014 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко О.О. Шишов