Рішення

від 06.12.2013 по справі 643/19287/13-ц

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/19287/13-ц

2/643/5825/13

06.12.2013 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючий суддя: Сиротников Р.Є.

при секретарі судового засідання Лебединській Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 інвестиційно-будівельна компанія»

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення штрафу та визнання права власності,

встановив:

Позивач - ТОВ «ОСОБА_1 інвестиційно-будівельна компанія» - звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_3. В позовній заяві позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код 293901239) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 інвестиційно-будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 35348586) 35 000 гривень штрафу; визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 інвестиційно-будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 35348586) орендарем земельної ділянки площею 0,0559 га за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 148 (кадастровий номер земельної ділянки 821124008) замість Акціонерного комерційного банку «БАЗИС» за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2001 року, посвідченим 23.05.2001 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 4588 та зареєстрованим у виконавчому комітеті ОСОБА_1 міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.05.2001 р. за № 100/01; визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 інвестиційно-будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 35348586) на об'єкт будівництва - квартирний багатоповерховий житловий будинок по вулиці Роганській, 148 у м. Харкові, який має загальну площу 3 250,30 кв. метрів і складається із 104 квартир.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.12.2013 г. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 міську раду, оскільки, як встановлено судом, земельна ділянка площею 0,0559 га за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 148 (кадастровий номер земельної ділянки 821124008) належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Харкова.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник першого відповідача (другий відповідач) проти позовних вимог в частині стягнення штрафу заперечував, у судовому засіданні пояснив, що строк договору поруки, укладеного другим відповідачем з першим відповідачем та позивачем на дату звернення з позовом сплив; щодо позовних вимог про визнання права представник першого відповідача (другий відповідач) заперечень не висунув.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада свого представника в судове засідання не направила, про час та місце судового розгляду сповіщені належним чином. Заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору на будівництво в порядку пайової участі від 10.05.2012 р. перший відповідач (забудовник) зобов'язався збудувати і передати позивачу (замовнику, пайовику) об'єкт будівництва, а позивач (замовник, пайовик) зобов'язався взяти участь у фінансуванні будівництва в обсязі 100 % необхідного фінансування і прийняти закінчений будівництвом об'єкт. Об'єктом будівництва відповідно до вказаного договору сторони визначили квартирний багатоповерховий житловий будинок загальною площею орієнтовно 3300,00 кв.метрів, розташований на земельній ділянці площею 0,0559 га за адресою: м.Харків, вул. Роганська, 148 (кадастровий номер земельної ділянки 821124008).

Згідно із п. 1.2 вказаного договору на будівництво в порядку пайової участі від 10.05.2012 р. площа вказаних об'єкта нерухомого майна, вказаного у п. 1.1 цього Договору, остаточно уточнюється після технічної інвентаризації нерухомості.

Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що перший відповідач (забудовник) повинен був закінчити будівництво об'єкта й передати його позивачу (замовнику) не пізніше 31 січня 2013 року. Зазначений обов'язок першим відповідачем не виконано.

Згідно із п. 5.2 вказаного договору на будівництво в порядку пайової участі від 10.05.2012 р. у випадку порушення строків виконання першим відповідачем (забудовником) своїх зобов'язань за цим договором перший відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 30 % від повного обсягу пайової участі в будівництві, визначеної у п. 2.1 договору, яка складає 1 650 000,00 грн. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Таким чином, відповідно до умов договору перший відповідач повинен сплатити позивачу штраф у сумі 1 650 000 * 30 % = 495 000,00 грн.

Відповідно до довідки першого відповідача вартість фактично виконаних робіт з добудови об'єкту незавершеного будівництва, який перший відповідач зобов'язався добудувати та передати позивачу згідно із вищевказаним договором станом на 28.02.2013 р. складає 260 000,00 гривень, що разом із вартістю самого об'єкта будівництва, сплаченою відповідачем за договором купівлі-продажу від 07.05.2012р. складає 510 000,00 гривень.

Разом з тим, суд сприймає критично та відхиляє доводи позивача про те, що сума штрафу має бути стягнена з відповідачів солідарно на підставі договору поруки від 10.05.2012р. Суд зауважує, що відповідно до п. 2.2 укладеного сторонами договору поруки від 10.05.2012 р. вказаний договір поруки «діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України, при цьому сторони наголошують, що строк поруки становить один рік від дати укладення цього Договору (ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України)». Таким чином, порука другого відповідача відповідно до приписів ч. 4 ст.559 Цивільного кодексу України та умов п. 2.2 укладеного сторонами договору поруки від 10.05.2012 р. безповоротно припинилася 10.05.2013 р., в той час як позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом лише у листопаді 2013 року.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу також і з другого відповідача (солідарно з першим відповідачем) є необгрунтованими та задоволенню не підлягають. Отже, відповідальнім за сплату штрафу в сумі заявлених позовних вимог є лише перший відповідач.

Суд погоджується із твердженням позивача, що за своєю правовою природою укладений сторонами „10В» травня 2012 року договір на будівництво в порядку пайової участі є змішаним договором, положення якого слід оцінювати відповідно до вимог ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України. Дослідження змісту договору переконує суд в тому, що він значною мірою викладений і погоджений сторонами з урахуванням юридичної структури правовідносин за договором будівельного підряду, оскільки предмет цього договору сформульований подібно до договору будівельного підряду і цей договір містить усі істотні умови договору будівельного підряду, передбачені вимогами параграфів 1 та 3 глави 61 Цивільного кодексу України. У п. 7.1 вказаного договору сторонами зазначено: „...Питання приймання-передачі об'єкта будівництва за цим Договором, питання прав на об'єкт будівництва, питання гарантій якості та порядку усунення недоліків регламентуються за правилами, встановленими положеннями чинного законодавства з питань договору будівельного підряду. Гарантійний строк на об'єкт будівництва встановлюється у 10 роківВ» . Таким чином, до правовідносин сторін за договором від „10В» травня 2012 року на будівництво в порядку пайової участі мають з урахуванням вимог ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України у відповідній частині застосовуватись положення чинного законодавства про договір будівельного підряду, з урахуванням яких позивач посідає статусу замовника, а перший відповідач - підрядника.

Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України в редакції на час порушення першим відповідачем покладених на нього обов'язків і подання цього позову власником об'єкта будівництва є замовник, якщо інше не передбачено договором. В свою чергу, вищезазначеним договором на будівництво в порядку пайової участі від 10.05.2012 р. прямо передбачено, що питання прав на об'єкт будівництва регламентується вимогами закону щодо прав на об'єкт договору будівельного підряду. Таким чином, з урахуванням вищевикладених положень закону та укладеного сторонами договору на будівництво в порядку пайової участі від 10.05.2012 р. суд вважає, що у позивача виникло безпосередньо на підставі закону (можливість чого прямо передбачена ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України) право власності на спірний об'єкт будівництва.

Щодо вимог позивача в частині визнання позивача орендарем земельної ділянки орендарем земельної ділянки площею 0,0559 га за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 148 (кадастровий номер земельної ділянки 821124008) замість Акціонерного комерційного банку «БАЗИС» за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2001 року, посвідченим 23.05.2001 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 4588 та зареєстрованим у виконавчому комітеті ОСОБА_1 міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.05.2001 р. за №100/01, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 23.05.2001 р. між ОСОБА_1 міською радою Харківської області та Акціонерним комерційним банком «БАЗИС» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0559 га за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 148 (кадастровий номер земельної ділянки 821124008), посвідчений 23.05.2001 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 4588 та зареєстрований у виконавчому комітеті ОСОБА_1 міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.05.2001 р. за №100/01. Згідно п. 1.2 вказаного договору оренди земельної ділянки зазначена земельна ділянка площею 0,0559 га за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 148 (кадастровий номер земельної ділянки 821124008) передається в оренду Акціонерному комерційному банку «БАЗИС» на строк до 01.01.2026 р.

Згідно із ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, суд наголошує, що Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» не є попереднім землекористувачем стосовно позивача, рівно як і стосовно першого відповідача, адже перший відповідач, в межах діяльності якого виник спірний об'єкт будівництва, придбав це незавершене будівництво від Приватного підприємства «АН «РЕСТРІЕЛТ», після чого перший відповідач здійснив завершення будівництва об'єкта. Отже, ані перший відповідач, ані позивач не пов'язані жодними правовідносинами з користувачем відповідної земельної ділянки - Акціонерним комерційним банком «БАЗИС». Одночасно суд наголошує, що зазначене не позбавляє позивача права звернутися у встановленому порядку до органів місцевого самоврядування з метою вирішення питання про надання позивачу відповідної земельної ділянки у власність або у користування.

Отже, в частині вимог позивача в частині визнання позивача орендарем земельної ділянки площею 0,0559 га за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 148 (кадастровий номер земельної ділянки 821124008) замість Акціонерного комерційного банку «БАЗИС» за договором оренди земельної ділянки від 23.05.2001 року, посвідченим 23.05.2001 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 4588 та зареєстрованим у виконавчому комітеті ОСОБА_1 міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.05.2001 р. за №100/01, позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із встановлених законом способів захисту цивільних прав та інтересів судом. За приписами ст.392 Цивільного кодексу України власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається. Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 5 ст. 3 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 61, 64, 88, 110, 209, 213 - 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 інвестиційно-будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 35348586) 35 000 гривень штрафу.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 інвестиційно-будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 35348586) на об'єкт будівництва - квартирний багатоповерховий житловий будинок по вулиці Роганській, 148 у м. Харкові, який має загальну площу 3 250,30 кв. метрів і складається із 104 квартир.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 інвестиційно-будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 35348586) 4950 гривень на компенсацію витрат зі сплати судового збору .

Суддя Сиротников Р.Є.