Справа № 122/22692/13-ц
Провадження по справі 2/122/2807/13
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Домнікової М.В.,
при секретарі - Новікові В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримжитлокомплекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс» про розірвання договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, третя особа Регіональне управління в Автономній Республіці Крим Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримжитлокомплекс» (далі ТОВ «Кримжитлокомплекс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс» (далі ТОВ «Укржитлокомплекс») про розірвання договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, мотивуючі позовні вимоги тим, що 22.11.2006 року між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Кримжитлокомплекс» був укладений договір №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, з метою придбання житла, згідно з яким предметом договору є участь інвестора у фінансуванні будівництва з метою отримання у власність квартири шляхом внесення грошових коштів. Об'єктом інвестування є квартири №3, 203-квартирного вапняного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Балаклавська, літер А, 2-й поверх, 2-х кімнатна, площею 63,94 кв.м. згідно з умовами договору встановлений плановий термін закінчення та введення будинку в експлуатацію 4 квартал 2008 року. ОСОБА_1 на виконання умов вказаного договору були внесені на рахунок відповідача кошти в розмірі 196361,00 грн. Однак, ТОВ «Кримжитлокомплекс» не виконало умови договору, будівництво житлового будинку за зазначеною у договорі адресою відповідачем не здійснюється, що, на думку позивачки, є грубим порушенням умов існуючого договору. Фактично в період з липня по грудень 2008 року виконано тільки нульовий цикл будівництва, а з початку січня 2009 року будівництво без будь-яких обґрунтованих підстав будівництво повністю зупинено. Також невиконанням умов договору ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яку позивачка оцінює в 50000,00 грн. В цій частині позову ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона разом зі своєю сім'єю планувала вселитися у побудовані за спірним договором квартиру. Однак, у зв'язку з невиконання відповідачем умов договору, вона разом з родиною вимушена була з 2000 року проживати в одній кімнаті гуртожитку площею 17 кв.м. Крім того, все це поставило позивачку у скрутне матеріальне становище, призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми і рідними, призвело до настання інших негативних наслідків. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 16, 23, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 651, 1167 ЦК України позивачка просила суд: договір №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Кримжитлокомплекс» розірвати; стягнути з ТОВ «Кримжитлокомплекс» на користь позивачки сплачені нею кошти в сумі 196361,00 грн.; стягнути з ТОВ «Кримжитлокомплекс» на користь позивачки моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Позивачка підтримала заявлені позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві, просила вимоги задовольнити. Також у разі неявки належно повідомлених відповідачів ОСОБА_1 просила провести заочний розгляд справи.
Представник третьої особи вважала позов ОСОБА_1 обґрунтованим та не заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, повідомлені відповідно до вимог діючого законодавства, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у відсутність або ж відкладення судового засідання не надавали.
Цивільна справа розглядається судом у порядку частини 2 статті 197 ЦПК України.
З урахуванням згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 169, 224 ЦПК України.
Заслухавши доводи позивачки, думку представника третьої особи, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Судом встановлено, що 22.11.2006 року між ТОВ «Кримжитлокомплекс» в особі директора ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту, з однієї сторони та фізичною особою ОСОБА_1, з іншої сторони, був укладений договір №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла.
Згідно з пунктом 2 вказаного договору предметом договору є участь інвестора у фінансуванні будівництва (реконструкції) житла з метою отримання у власність квартири. Забудовник приймає участь в інвестуванні будівництва (реконструкції) об'єкта шляхом здійснення комплексу заходів по правовому, технічному та організаційному забезпеченню будівництва, внесенням грошових коштів та інших вкладів та інвестицій. Інвестор приймає участь в інвестуванні будівництва (реконструкції) об'єкта шляхом внесення грошових коштів (та матеріальних ресурсів) в інвестування своєї частки, подальшим отриманням її у свою власність, на умовах цього договору.
Відповідно до п.п. 3.1. договору №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2006 року об'єктом інвестування є квартира №3, 203-квартирного вапнякового житлового будинку, що розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Балаклавська, Літер А, 2 поверх, 2-х кімнатна, 63,94 кв.м.
За цим же договором відповідачем по справі були прийняті на себе зобов'язання по виконанню умов договору в строки, передбачені п.п.3.2, а саме плановий термін введення будинку в експлуатацію 4 кв. 2008 року.
07.12.2006 року між Регіональним управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі директора ОСОБА_3, що діяв на підставі Положення про регіональне управління Фонду, з однієї сторони та ОСОБА_1, з іншої сторони, був укладений кредитний договір №45, згідно з умовами якого Фонд від імені Держави надав ОСОБА_1 прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 194094,00 грн. строком повернення 118 кварталів з дати укладення кредитного договору. Кредит надавався на будівництво житла загальною площею 63,94 кв.м. за адресою: м. Сімферополь, вул. Балаклавська, літер А, квартира 3.
ОСОБА_1 на виконання п.п. 2.1, 2.4, 4.1, 4.3 договору №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла 03.10.2007 року були внесені на рахунок ТОВ «Кримжитлокомплекс» кошти в розмірі 196361,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року, а також листом Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» за вих.№591 від 03.10.2007 року про перерахунок грошових коштів.
Пунктом 6 договору №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2006 року передбачена відповідальність та вказано, що сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до цього договору та згідно з законодавством.
Відповідно до п.п.8.4. договір може припинити дію, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання однією зі сторін своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Із статей 610, 611 ЦК України убачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У зв'язку з тим, що до теперішнього часу будівництво будинку не завершено, його не введено в експлуатацію, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для розірвання договору №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, укладеного 22.11.2006 року між ТОВ «Кримжитлокомплекс» та ОСОБА_1, внаслідок істотного порушення договору ТОВ «Кримжитлокомплекс».
Відповідно до п.п.8.5 договору №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2006 року передбачено, що в будь-якому разі розірвання договору суми внесених інвестицій повертаються забудовником на рахунок інвестора в банку-агенті, у місячний строк з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору від інвестора.
Як було встановлено судом ОСОБА_1 03.10.2007 року були внесені на рахунок ТОВ «Кримжитлокомплекс» кошти в розмірі 196361,00 грн., які внаслідок розірвання договору мають бути повернуті Товариством позивачці по справі.
Звертаючись до суду із позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., ОСОБА_1 посилається на статті 23, 1167 ЦК України та зазначає, що зазначена шкода заподіяна позивачці протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Так, з системного аналізу цієї норми закону убачається, що вимоги про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди, розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, а також у випадках визначених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Як було встановлено вище, між сторонами по справі існують договірні правовідносини, що ґрунтуються на договорі №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2006 року.
Зазначеним договором, не передбачено обов'язку відшкодувати спричинену моральну шкоду, внаслідок порушення сторонами договору взятих на себе обов'язків.
Також позивачкою відповідна норма закону, за якою відповідач повинен відшкодувати їй моральну шкоду, не наведена та умовами, укладеного між сторонами по справі договору, як зазначалося вище, такий обов'язок не визначений.
Крім того, суд вважає, що з урахуванням встановлених судовим розглядом обставин по справі, а саме існування між сторонами саме правовідносин за договором №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2006 року, а не деліктних правовідносин, що регулюються наведеною позивачкою нормою - статтею 1167 ЦК України, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Кримжитлокомплекс» на її користь моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., з наведених нею підстав - статей 23, 1167 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
З відповідача ТОВ «Кримжитлокомплекс» у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 1963,61 грн.
На підставі статей 509, 525, 526, 530, 598, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримжитлокомплекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс» про розірвання договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, треті особа Регіональне управління в Автономній Республіці Крим Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» - задовольнити частково.
Розірвати договір №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, укладений 22 листопада 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримжитлокомплекс» та ОСОБА_1.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримжитлокомплекс» (м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 17, к.10, ЄДРПОУ 32924926, р/р 260098708 в КРД АППБ Аваль, МФО 324021) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Істочне, Джанкойського району, Крим, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія ЕЕ 676930, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 24.05.2002 року, тел.0506457643), сплачені за договором №45 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2006 року кошти в розмірі 196361 (сто дев'яносто шість тисяч триста шістдесят одну) гривню 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримжитлокомплекс» (м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 17, к.10, ЄДРПОУ 32924926, р/р 260098708 в КРД АППБ Аваль, МФО 324021) у дохід держави судовий збір в розмірі 1963 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят три) гривні 61 копійка.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Домнікова М.В.
Суд | Залізничний районний суд м. Сімферополя |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2013 |
Оприлюднено | 20.01.2014 |
Номер документу | 36547903 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Залізничний районний суд м. Сімферополя
Домнікова М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні