Рішення

від 09.01.2014 по справі 918/1072/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2014 р. Справа № 918/1072/13

за позовом Публічного Акціонерного Товариства акціонерний Комерційний Банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" в особі Відділення № 1 АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Поліхім"

про стягнення збитків в сумі 84 911,00 грн. за Договором оренди № ВБ/1000/086/11 від 24.06.2011 року

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Панчук Н.Г., дов. № 176 від 28.09.2012 року

від відповідача: Скринник О.Г., паспорт МЮ № 212940 від 02.10.2009 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Відділення № 1 АКБ «Індустріалбанк» (надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «Поліхім» (надалі-відповідач) про стягнення збитків в розмірі 76 488,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

24.06.2011 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння та користування об'єкти нерухомого майна та виробниче обладнання.

Згідно з п. 4.1. договору, до якого додатковими угодами № 1 від 23.12.2011 року, № 2 від 23.03.2012 року, № 3 від 24.05.2012 року вносилися зміни, строк оренди починається з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі та діє по 25.06.2012 року включно.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 24.06.2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння та користування об'єкти нерухомого майна та виробниче обладнання. Як зазначеному у вказаному акті, майно знаходиться у стані, придатному для використання.

17.07.2012 року між сторонами підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв з тимчасового користування нежитлове приміщення, що є предметом оренди, а саме: будівлю млина. В акті приймання-передачі зазначено, що будівля млина, що передається орендарем, знаходиться в непридатному до подальшого використання стані і не може використовуватися власником згідно з умовами договору оренди.

26.01.2012 року у зв'язку з виявленими пошкодженнями позивачем відповідачу надіслано претензію про усунення за власний рахунок пошкоджень будівлі млина, однак відповіді на вказану претензію відповідач не надав.

Згідно з висновком № 08 будівельно-технічного дослідження від 05.03.2012 року, підготовленим судовим експертом ППФ «Україна-сервіс», вартість відновлювального ремонту будівлі млина склала 76 488,00 грн.

Станом на день звернення до суду будівля млина не відремонтована та не приведена до початкового належного стану, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 76 488,00 грн. збитків.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. ст. 509, 526, 530, 610, 611, 779, 780, 786 ЦК України, ст.ст.. 2, 20, 179Є, 180, 193, 198, 199, 216, 218, 220, 230, 231, 283-286 ГК України.

Ухвалою суду від 19.07.2013 року порушено провадження, судове засідання призначено до судового розгляду на 30.07.2013 року.

Ухвалою суду від 30.07.2013 року розгляд справи відкладено на 06.08.2013 року.

Ухвалою суду від 06.08.2013 року провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, проведення експертизи доручено Волинському відділенню Львівського НДІ судових експертиз.

На вирішення експерта поставлено такі питання: Чи підлягає відновлювальному ремонту будівля млина, що знаходиться за адресою: вул. Старомильська,32, м. Здолбунів, Здолбунівський район, Рівненська область. Якщо так, то який розмір збитків, завданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліхім» у вигляді витрат, які мусить зробити Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» для відновлення свого порушеного права (вартість відновлювального ремонту будівлі млина)? Якщо ні, то який розмір збитків, завданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліхім» у вигляді витрат, яких зазнало Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» у зв'язку із знищенням будівлі млина? Розмір збитків визначити станом на день пред'явлення позову.

Судового експерта попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Витрати, пов'язані із проведенням судової будівельно-технічної експертизи, покладено на позивача.

23.12.2013 року через службу діловодства господарського суду матеріали справи разом із висновком експерта повернулися до господарського суду.

Ухвалою суду від 24.12.2013 року провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 09.01.2014 року.

09.01.2014 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 84 911,00 грн. збитків.

Оскільки вказана заява подана у порядку та в строк, визначені ст. 22 ГПК України, відтак приймається судом.

Відповідач у судовому засіданні надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких зазначив, що збитки, заявлені позивачем до стягнення, завдані у зв'язку з розкраданням орендованого майна. Відповідачем подано заяву про злочин, особи, які здійснювали таке розкрадання, затримані правоохоронними органами, однак вироку суду щодо зазначених осіб станом на час розгляду даної справи немає. Відтак, відповідач вважає, що збитки завдані не з його вини, а з вини третіх осіб, а тому проти задоволення позовних вимог заперечує.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2011 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння та користування наступне майно: будівлю млина, загальною площею 801,8 кв.м., будівлю прохідної з вагою, загальною площею 42,1 кв.м., будівлю котельні, загальною площею 484,7 кв.м., будівлю сушки. Загальною площею 149,8 кв.м., будівлю спиртозбереження, загальною площею 119,0 кв.м., будівлю складу, загальною площею 553,5 кв.м., будівлю цеху безалкогольних напоїв, загальною площею 996,4 кв.м., будівлю цеху плодопереробки, загальною площею 1457,7 кв.м., будівлю складу тари, загальною площею 3508,1 кв.м., а також виробниче обладнання: стабілізатор тиску пари, 1 шт., 2008 р.в., пропорційний регулюючий клапан, 1 шт., 2008 р.в., насоси гвинтові, 3 шт., 2008 р.в., електро-частотний регулятор швидкості, 2 шт., 2008 р.в., трьохступеневий кожухотрубний стерилізатор безперервної дії,ю 1 шт., 2008 р.в., комплект системи автоматики і обладнання до трьох степеневого стерилізатора безперервної дії, 1 шт., 2008 р.в. (п. 1.1. договору).

Майно, що орендується, знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Щепкіна,13 та вул. Старомильська,32 (п. 1.2. договору).

За п. 2.1. договору майно, що орендується, буде використовуватися орендарем, у своїй підприємницькій діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з п. 1.3. договору майно, що орендується, належить орендодавцю на праві власності, зокрема будівлі, визначені в п. 1.1. договору, на підставі договору іпотеки нерухомого майна, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав, виданими КП «Здолбунівське міське бюро технічної інвентаризації» № 29169366, № 29169064, № 29169721, № 29169512 від 01.03.2011 року; виробниче обладнання на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 01.02.2011 року, акту приймання-передачі предмета застави рухомого майна (обладнання) від 15.03.2011 року.

Станом на день укладення цього договору балансова вартість майна, що орендується, становить 5 578 163,00 грн. (п. 1.4. договору).

За приписами ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.4. договору приймання-передача майна, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників орендодавця та представників орендаря. Майно, що орендується, повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом трьох календарних днів з моменту підписання даного договору. При передачі майна, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується орендодавцем та орендарем. Майно, що орендується, вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі.

Як встановлено судом із матеріалів справи, за актом приймання-передачі майна від 24.06.2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння та користування об'єкти нерухомого майна та виробниче обладнання. Як зазначеному у вказаному акті, майно знаходиться у стані, придатному для використання.

Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані (ч. 3 ст. 767 ЦК України).

Згідно з п. 4.1. договору, до якого додатковими угодами № 1 від 23.12.2011 року, № 2 від 23.03.2012 року, № 3 від 24.05.2012 року вносилися зміни, строк оренди починається з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі та діє по 25.06.2012 року включно.

За п. 6.1. договору орендодавець має право здійснювати контроль та перевірку порядку використання орендарем майна, що орендується, відповідно до умов даного договору.

24.01.2012 року представниками позивача проведено перевірку порядку використання орендованого майна, за результатами якої складено акт обстеження. У вказаному акті зазначено, що на головному фасаді 1-го поверху будівлі млина відсутні вхідні двері в приміщення №№ 1, 7, 8 згідно з поверхового плану технічного паспорту на будівлю млина. У приміщеннях №№ 1, 9, 13, 15, 19 відсутні міжповерхові металеві сходи. Вирізані металеві двотаври перекриття між першим та другим поверхами. В результаті перевірки двотаврів встановлено руйнування міжповерхового перекриття. У приміщенні № 3 вибито проєм в зовнішній стіні розміром 1,5мх2,0 м. Між поверхами приміщень №№ 9,15 частково розібране дерев'яне перекриття. На даний час, у зв'язку із відсутністю дверей, доступ в приміщення необмежений. Охорона відсутня.

26.01.2012 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію, в якій зобов'язано орендаря негайно привести орендоване майно до належного стану, в якому воно надавалося в оренду, а саме: за власний рахунок усунути всі пошкодження нерухомого майна - будівлі млина.

Разом з тим, відповідач орендоване нерухоме майно - будівлю млина у стан, придатний до його використання, не привів, пошкоджень не усунув.

21.02.2012 року між позивачем та ППФ «Україна-Сервіс» укладено договір на будівельно-технічне дослідження. На виконання вказаного договору судовим експертом ППФ «Україна-Сервіс» Мамченко А.В., який має вищу інженерно-технічну освіту, кваліфікацію судового експерта згідно з свідоцтвом № 88 (дійсне до 24.09.2013 року), підготовлено висновок № 08 будівельно-технічного-дослідження від 05.03.2012 року, згідно з якими вартість відновлювального ремонту будівлі млина за адресою: м. Здолбунів, вул. Старомильська,32, станом на 03.03.2012 року становить 76 488,00 грн.

Пунктами 8.1.-8.6. договору повернення орендодавцю майна, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, яка складається із представників орендодавця та представника орендаря. Орендар зобов'язаний передати орендодавцю майно, що орендується, протягом трьох днів з дати закінчення строку дії договору. Протягом строку, визначеного п. 8.2. договору, орендар зобов'язаний підготувати майно до передачі орендодавцю. При передачі майна, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується орендодавцем та орендарем. Майно, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі. Майно, що орендується, повинно бути передане орендодавцю у тому стані, в якому воно було передане в оренду з урахуванням нормального зносу.

У силу вимог ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

17.07.2012 року між сторонами підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв з тимчасового користування нежитлове приміщення, що є предметом оренди, а саме: будівлю млина. В акті приймання-передачі зазначено, що будівля млина, що передається орендарем, знаходиться в непридатному до подальшого використання стані і не може використовуватися власником згідно з умовами договору оренди.

Частиною 3 ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Згідно з п. 7.1. договору орендар зобов'язався дотримуватися належного режиму експлуатації та зберігання майна, що орендується, відповідно до технічної документації; усувати можливість доступу до майна, що орендується, некомпетентних осіб; утримувати майно, що орендується, у повній справності; нести усі витрати з експлуатації, що орендується; здійснювати за власний рахунок поточний ремонт, усувати несправності за поломки майна, що орендується, тощо.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Усупереч наведеному відповідач свої обов'язки щодо утримання майна у повній справності та належному стані не виконав, внаслідок чого позивач зазнав збитків.

Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 773 ЦК України).

За приписами ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 8064 від 28.11.2013 року встановлено, що в результаті демонтажу металевих балок перекриття зруйнована лише 1/5 частина міжповерхового залізобетонного покриття, яка підлягає відновлювальному ремонту, також можуть бути встановлені металеві сходи, дверні та віконні блоки замість демонтованих, тобто будівля млина, що знаходиться за адресою: вул. Старомильська,32 в м. Здолбунів, підлягає відновлювальному ремонту. Вартість відновлювального ремонту будівлі млина при виконанні робіт підрядним способом з врахуванням загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, податків та обов'язкових платежів становить 84 911,00 грн.

Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги фактичні обставин справи, з яких вбачається, що пошкодження будівлі млина сталося під час її використання орендарем внаслідок неналежного виконання умов договору оренди, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а отже про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановляє наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір та витрати, пов'язані із проведенням судової будівельно-технічної експертизи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Поліхім» (вул. Щепкіна,13, м. Здолбунів, Здолбунівський район, Рівненська область, 35703, код ЄДРПОУ 23304346) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (вул. 40 років Радянської України, 39д, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 13857564) 84 911,00 грн. збитків, 2 754,00 грн. витрат, пов'язаних із проведенням судової будівельно-технічної експертизи, 1 720,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складене 09.01.2014 року.

Суддя Андрійчук О.В.