ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/4193/13-а
20 грудня 2013 року 15год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Давидюк М.С.,
відповідача: представник Старійчук А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Вент-Ресурс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вент Ресурс» (далі - ТОВ «Вент Ресурс») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2013 №0005192342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 46972,00грн. (46971,00грн. - за основним платежем, 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 15.11.2013 №0005202342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54467,00грн. (40869,00грн. - за основним платежем, 13598,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі яких прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що господарські операції з ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» мали реальний характер, оформлені належними первинними документами бухгалтерського обліку, які надавалися для перевірки, а правочини між сторонами не є нікчемними в розумінні закону та не визнавався недійсним в установленому порядку. Податковий кредит та витрати за наслідками господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем сформовано відповідно до вимог чинного законодавства. Придбані у вказаних контрагентів товари та роботи були використані позивачем у власній господарській діяльності. Таким чином, висновок ревізора про те, що господарські операції позивача з ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання - є безпідставним та необґрунтованим. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідачем позов не визнано з підстав, викладених у письмових запереченнях.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав подані заперечення та суду пояснив, що позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту віднесено суми за господарськими операціями з ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт», які фактично не відбулися, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, вчинялися з метою отримання податкової вигоди. Згідно з актами ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 12.06.2013 №483/22-40/31074182 та ДПІ у Франківському районі м.Львова від 16.04.2013 №656/22-10/32483792, у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Зазначені контрагенти проводили транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином, позивач не мав права формувати валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт», а відтак, висновки акта перевірки та оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Вент Ресурс» (код ЄДРПОУ 33538606) зареєстроване як юридична особа (ТОВ «Комфорт Сервіс Р») 13.05.2005 (виписка з єдиного державного реєстру серії ААБ №036224), на податковому обліку в органах державної податкової служби перебуває з 13.05.2005 за №28-124-2972, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом від 03.06.2005 №100344892. Згідно з рішенням учасників товариства (протокол від 04.07.2011 №1), ТОВ Комфорт Сервіс Р» перейменовано на ТОВ «Вент Ресурс».
Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру АА № 735532 основними видами діяльності підприємства за КВЕД-2010 є: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, 22.23 - виробництво будівельних виробів, 27.33 - виробництво електромонтажних пристроїв, 43.32 - установлення столярних виробів, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу.
У перевіреному періоді свою діяльність ТОВ «Вент Ресурс» здійснювало на підставі правовстановлюючих документів та ліцензії на здійснення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (в т. ч. монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання) №589745 з терміном дії до листопада 2015 року.
З 17.10.2013 по 23.10.2013 ДПІ у м.Рівному проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Вент Ресурс» (код ЄДРПОУ 33538606) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Західелектрокомплект» (код ЄДРПОУ 31074182) та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» (код ЄДРПОУ 32483792) за період з 01.03.2011 по 31.03.2013, за наслідками якої складено акт від 30.10.2013 №798/17-16-22-01/33538606.
У вказаному акті перевірки зафіксовано наступні порушення:
- п.44.1 ст.44 розділу І, п.138.2, п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), ТОВ "Вент-Ресурс" до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, віднесено витрати по безтоварним операціям з ТОВ "Західелектрокомплект" та ПП "Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт" на загальну суму 201682,00грн., у тому числі за: І квартал 2011 року на суму 29177,00грн., II квартал 2011 року на суму 40704,00грн., III квартал 2011 року на суму 81733,00 грн., IV квартал 2011 року на суму 50068,00грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 46971,00грн., у тому числі за: І квартал 2011 року на суму 7294,00грн., II квартал 2011 року на суму 9362,00грн., ІІІ квартал 2011 року на суму 18799,00грн., IV квартал 2011 року на суму 11516,00грн.;
- п.44.1 ст.44 розділу І, п.185.1 ст.185, п.п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 розділу V ПК України, ТОВ "Вент-Ресурс" завищено податковий кредит по безтоварним операціям з ТОВ "Західелектрокомплект" та ПП "Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт" на загальну ПДВ - 40869,00грн., у тому числі за: березень 2011 року - 5835,00грн., травень 2011 року - 7840,00грн., серпень - 2011 року - 9904,00грн., вересень 2011 року - 9411,00грн., жовтень 2011 року - 7,00грн., листопад 2011 року - 7872,00грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 40869,00грн., в тому числі за: березень 2011 року - 5835,00грн., травень 2011 року - 7840,00грн., серпень 2011 року - 9904,00грн., вересень 2011 року - 9411,00грн., жовтень 2011 року - 7,00грн., листопад 2011 року - 7872,00 грн.
На підставі акта перевірки від 30.10.2013 №398/17-16-22-01/33538606 ДПІ у м.Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013 №0005192342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 46972,00грн. (46971,00грн. - за основним платежем, 1,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 15.11.2013 №0005202342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54467,00грн. (40869,00грн. - за основним платежем, 13598,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
Як вбачається з акта перевірки, збільшення позивачу оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань було здійснено у зв'язку з наступним:
1.Ревізор, посилаючись на акт ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 12.06.2013 №483/22-40/31074182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Західелектрокомплект» (код 31074182) щодо підтвердження господарських відносин з ПП «СМУ 600», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Викуп», ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «ЕЙС Констракшен Менеджмент», ТОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «БК «АРС», ТОВ «АРСТ рейд», ТОВ «Телеміст-Н», ТОВ «ТермоВуд» за лютий-березнь 2012 року», за відсутності у вказаному переліку підприємств ТОВ «Вент-Ресурс», зробила висновок про фіктивний характер правочинів, здійснених позивачем з контрагентом ТОВ «Західелектрокомплект» і як наслідок, визнала завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за такими господарськими операціями.
2. Ревізор, посилаючись на акт ДПІ у Франківському районі м.Львова від 16.04.2013 №656/22-10/32483792 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» з питань господарських відносин з ТОВ «Лідерком», ТОВ «АРСТ рейд», ПП «Викуп» за період 2011-2012 роки», за відсутності у вказаному переліку підприємств ТОВ «Вент-Ресурс», зробила висновок про фіктивний характер правочинів, здійснених платником податку з контрагентом ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» і, як наслідок, визнала завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за такими господарськими операціями.
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу від 30.03.2011 ТОВ «Комфорт Сервіс Р» (надалі - ТОВ «Вент Ресурс») як покупцем отримано від продавця ТОВ «Західелектрокомплект» (продавця) вентиляційне обладнання (установки конденсуючі, ящики, ізолятори, шини мідні, трансформатори струму, коробки випробовування, металоконструкції, панелі для встановлення лічильників, лічильники), яке відповідно до п.2.1 договору було поставлено на склад покупця (договір оренди складського приміщення від 01.03.2011 №27/2011).
Отримання позивачем вказаного товару підтверджується видатковими накладними: №РН-3103-07 від 31.03.2011, №РН-3103-08 від 31.03.2011, №РН-0808-02 від 08.08.2011, №РН-0808-01 від 08.08.2011, №РН-1208-02 від 12.08.2011, №РН-2608-07 від 26.08.2011, №РН-2608-08 від 26.08.2011, №РН-2608-09 від 26.08.2011, №РН-2309-02 від 23.09.2011, №РН-2809-03 від 28.09.2011, №РН-2810-02 від 28.10.2011.
Розрахунки між контрагентами було здійснено у безготівковій формі. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 та, як зазначено в акті перевірки, заборгованість за розрахунками відсутня.
За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Західелектрокомплект» було виписано для позивача податкові накладні від 31.03.2011 №42 на суму 34128,00грн. (у т.ч. ПДВ 5688,00грн.), від 31.03.2011 №43 на суму 884,40грн. (у т.ч. ПДВ 147,40грн.), від 08.08.2011 №8 на суму 4711,02гн. (у т.ч. ПДВ 785,17грн.), від 08.08.2011 №9 на суму 891,60грн. (у т.ч. ПДВ 148,60грн.), від 08.08ю.2011 №10 на суму 25584,00грн. (у т.ч. ПДВ 4264,00грн.), від 26.08.2011 №36 на суму 1308,00грн. (у т.ч. ПДВ 218,00грн.), від 26.08.2011 №38 на суму 6930,00грн. (у т.ч. ПДВ 1155,00грн.), від 26.08.2011 №39 на суму 2191,32грн. (у т.ч. ПДВ 365,22грн.), від 23.09.2011 №43 на суму 52478,40грн. (у т.ч. ПДВ 8746,40грн.), від 28.09.2011 №50 на суму 3985,20грн. (у т.ч. ПДВ 664,20грн.), від 28.10.2011 №60 на суму 42,48грн. (у т.ч. ПДВ 7,08грн).
Вказані податкові накладні включені позивачем у встановленому порядку до реєстру отриманих і виданих податкових накладних відповідного періоду.
Отримане від ТОВ «Західелектрокомплект» вентиляційне обладнання (установки конденсуючі, ящики, ізолятори, шини мідні, трансформатори струму, коробки випробовування, металоконструкції, панелі для встановлення лічильників, лічильники) ТОВ «Вент Ресурс» використало у власній господарській діяльності, зокрема:
1. Виконуючи договір підряду, укладений з ПП «Кук» (замовник) щодо виконання вентиляційних монтажних робіт №090311-01 від 09.03.2011 - проведено роботи з поставки та виконання вентиляційно-монтажних робіт на об'єкті за адресою м.Львів вул. О.Фреда, 7. Виконання вказаних робіт підтверджується первинними документами: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за лютий 2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за лютий 2012 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за лютий 2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за лютий 2012 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за травень 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за травень 2012 року, податковими накладними №1 від 01.04.2011, №15 від 30.04.2011, №4 від 13.05.2011, №8 від 31.05.2011.
2. Виконуючи договір підряду, укладений з ТОВ «Фозі Фуд» (замовник) від 18.05.2011 №18/05-01 - проведено роботи з технічного переоснащення магазину «Сільпо» за адресою м.Київ, вул.Боженка, 107. Виконання вказаних робіт підтверджується первинними документами: актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за жовтень 2011 року, підсумковою відомістю ресурсів, актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за жовтень 2011 року, підсумковою відомістю ресурсів, актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за серпень 2011 року, підсумковою відомістю ресурсів, податковими накладними №2 від 04.08.2011, №10 від 23.08.2011.
3. Виконуючи договір підряду, укладений з ТОВ «Фозі Фуд» (замовник), від 14.06.2011 №14/06-02 - проведено роботи з технічного переоснащення магазину «Сільпо» за адресою м.Кременчук, вул.Київська, 5-а. Виконання вказаних робіт підтверджується первинними документами: актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за серпень 2011 року, підсумковими відомостями ресурсів, податковою накладною №3 від 09.08.2011.
4. Виконуючи договір підряду, укладений з ТОВ «Фозі Фуд» (замовник), від 04.07.2011 №04/07-01 - проведено роботи з технічного переоснащення магазину «Сільпо» за адресою м.Київ, вул.Братиславська, 52. Виконання вказаних робіт підтверджується первинними документами: актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за серпень 2011 року, підсумковими відомостями ресурсів, актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за жовтень 2011 року, підсумковими відомостями ресурсів, податковими накладними №1 від 04.08.2011, №8 від 19.08.2011, №9 від 23.08.2011, №12 від 31.10.2011.
Крім того, на виконання умов договорів від 27.05.2010 №102/10, від 30.08.2011 №111/11 та від 30.08.2011 №112/11, ТОВ «Комфорт Сервіс Р» (надалі - ТОВ «Вент Ресурс») як покупцем та замовником робіт отримано від ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» (продавця та виконавця) електрообладнання (щити автоматики до установки, зовнішні пристрої автоматики, частотні перетворювачі, клапани з електричним приводом, кабель, профілі, лотки, гофрова труба, шпильки, шайби, гайки для кріплення), яке відповідно до п.1.2 договору було поставлено на склад покупця (договір оренди складського приміщення №27/2011 від 01.03.2011) та окремі роботи з прокладання кабелів та встановлення датчиків і приладів на об'єкті будівництва за адресою м.Львів вул. О.Фреда, 7.
Отримання позивачем вказаного товару та робіт підтверджується видатковими накладними №РН-0000002 від 30.05.2011, №РН-0000006 від 17.11.2011, №РН-0000007 від 17.11.2011 та актами здачі - приймання робіт №ОУ-00000-10, №УО-000009А.
Розрахунки між контрагентами було здійснено у безготівковій формі. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 та, як зазначено в акті перевірки, дебіторська заборгованість по розрахунках з ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» становить 12765,00грн.
За наслідками вказаних господарських операцій ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» було виписано для позивача податкові накладні від 30.05.2011 №3 на суму 47040,00грн. (у т.ч. ПДВ 7840,01грн.), від 05.08.2011 №1 на суму 7805,00грн. (у т.ч. ПДВ 1300,84грн.), від 30.08.2011 №4 на суму 10000,00грн. (у т.ч. ПДВ 1666,67грн.), від 30.09.2011 №4 на суму 2195,00грн. (у т.ч. ПДВ 365,83грн.), від 30.09.2011 №5 на суму 12805,00грн. (у т.ч. ПДВ 2134,17грн.), від 17.11.2011 №2 на суму 26095,00грн. 9у т.ч. ПДВ 4349,16грн.), від 17.11.2011 №3 на суму 11639,40грн. (у т.ч. ПДВ 1939,92грн.), від 17.11.2011 №4 на суму 9500,00грн. (у т.ч. ПДВ 1583,34грн.).
Вказані податкові накладні включені позивачем у встановленому порядку до реєстру отриманих і виданих податкових накладних відповідного періоду.
Отримані від ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» матеріали ТОВ «Вент Ресурс» використало у власній господарській діяльності, зокрема:
1. Виконуючи договір підряду, укладений з ПП «Кук» (замовник), на виконання вентиляційних монтажних робіт від 09.03.2011 №090311-01 (підтверджуючі документи вказані вище).
2. Виконуючи договори підряду, укладені з ТОВ «Фозі Фуд» (замовник) від 18.05.2011 №18/05-01, від 14.06.2011 №04/07-01, від 04.07.2011 №04/07-01 (підтверджуючі документи вказані вище).
Рух ТМЦ, отриманих від ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий дім Безпека Інтеграція Комфорт» відслідковується на складі ТОВ «Вент Ресурс» та відображено у картках рахунку №20 (виробничі запаси) з березня 2011 року по липень 2011 року та з серпня 2011 року по березень 2013 року.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті.
В силу вимог пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, надання послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, надання послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України).
Відповідно до п.п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.п.а) п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.2 статті 198 ПК України передбачає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).
Згідно зі ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Частиною 2 статті 3 Закону №996-ХIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.1 Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.
Як встановлено у ході судового розгляду, складені позивачем та його контрагентами ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» вищевказані документи повністю розкривають зміст господарських операцій, їх кількісні та вартісні показники, підтверджують рух активів ТОВ «Вент Ресурс», є первинними у розумінні Закону №996-XIV, а відтак є належними доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.
Відповідно до ст.83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Жодних зауважень до оформлення первинних документів у акті перевірки не зазначено, висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарської операції - не підтверджено.
Згідно з п.201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
На момент виписування обумовлених податкових накладних контрагенти позивача, ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт», були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з веб-сайту Міністерства доходів і зборів України http://minrd.gov.ua, внесеними згідно з п.183.13 ст.183 ПК України.
Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» були виписані позивачу податкові накладні, які відповідають вимогам ст.201 ПК України, наказу ДПА України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №401/18696, що був чинним до 16.12.2011.
Відповідно, сформований позивачем на підставі виписаних вказаними контрагентами податкових накладних податковий кредит підтверджений належними та допустимими доказами.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» були зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.
Ні установчі, ні статутні документи вказаних контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагентів та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагентам позивача свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Норми ПК України не ставлять формування валових витрат та податкового кредиту в залежність від подання чи неподання звітності контрагентами платника податку до податкового органу та декларування ними у такій звітності податкових зобов'язань.
Отож, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування повинен нести безпосередньо той платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустив правопорушення.
Та обставина, що контрагенти позивача мали господарські взаємовідносини з підприємствами, які були задіяні у схемах ухилення від сплати податків, не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до валових витрат та складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість такому постачальнику товару.
Також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності та обережності i йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускає його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
Таким чином, дії ТОВ «Вент Ресурс» як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Суд критично оцінює висновки відповідача про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» як таких, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, і спрямовані на отримання податкової вигоди.
Згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Отже, нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Крім того, вимога про встановлення нікчемності правочину у разі наявності відповідної суперечки підлягає судовому розгляду. За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за правочинами, здійсненими з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Фактично ж висновки ж акта перевірки про безтоварність/нікчемність господарських операцій позивача з ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» базуються на даних, що містяться у акті ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 12.06.2013 №483/22-40/31074182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Західелектрокомплект» (код 31074182) щодо підтвердження господарських відносин з ПП «СМУ 600», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Викуп», ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «ЕЙС Констракшен Менеджмент», ТОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «БК «АРС», ТОВ «АРСТ рейд», ТОВ «Телеміст-Н», ТОВ «ТермоВуд» за лютий-березень 2012 року» та акті ДПІ у Франківському районі м.Львова від 16.04.2013 №656/22-10/32483792 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт» з питань господарських відносин з ТОВ «Лідерком», ТОВ «АРСТ рейд», ПП «Викуп» за період 2011-2012 роки».
Разом з тим, вищевказані акти не є достатніми і незаперечними доказами фіктивності здійснених вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій з позивачем і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені. Крім того, такі акти складені податковими органами за збігом тривалого часу після завершення господарських операцій ТОВ «Вент Ресурс» з ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт».
Крім того, суд вважає, що такі обставини, як відсутність у контрагентів виробничо-промислових потужностей не може бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних фондів та транспортних засобів, а також найманої праці шляхом укладення не трудових, а цивільно-правових договорів. Такі доводи органу державної податкової служби не можуть буди підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.
За таких обставин, податковий орган безпідставно позбавив позивача права на включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум, плачених упродовж перевіреного періоду вказаним контрагентам у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, а отже відповідачем безпідставно донараховано позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток і податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.
Крім того, відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за N34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Всупереч цим вимогам, акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення, містить лише цитування актів ДПІ у Личаківському районі м.Львова та ДПІ у Франківському районі м.Львова та припущення щодо неможливого підтвердження придбання позивачем товарів і робіт у ТОВ «Західелектрокомплект» та ПП «Торговий Дім Безпека Інтеграція Комфорт». Акт перевірки ДПІ у м.Рівному не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленими контрагентами.
Натомість, первинні документи, які зазначені у акті перевірки, підтверджують реальність виконання правочинів між позивачем та його контрагентом.
Тобто, акт перевірки, на підставі якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, як джерело доказової бази при виявленні порушення вимог податкового та іншого законодавства, був складений з ігноруванням наявних у позивача первинних документів, що фіксують здійснені ним господарські операції, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Частиною 2 ст.8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР (із змінами та доповненнями), Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Так, у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (№3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівному не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.11.2013 №0005192342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 46972,00грн. (46971,00грн. - за основним платежем, 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 15.11.2013 №0005202342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54467,00грн. (40869,00грн. - за основним платежем, 13598,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 15.11.2013 №0005192342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 46972,00грн. (46971,00грн. - за основним платежем, 1,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 15.11.2013 №0005202342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54467,00грн. (40869,00грн. - за основним платежем, 13598,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вент-Ресурс" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2013 |
Оприлюднено | 13.01.2014 |
Номер документу | 36560010 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Дудар О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні