Постанова

від 30.12.2013 по справі 2а-6045/10/1770

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6045/10/1770

30 грудня 2013 року 16год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Корзинюк Н.Г., Катеринчук Ю.В.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Спільного підприємства "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" до Державної податкової інспекції у м.Рівному головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство «Рівненське заготівельно-виробниче підприємство» (далі - СП «РЗВП») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2010 №0002342342/0, від 03.08.2010 №0002342342/1, від 28.09.2010 №0002342342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3031,00грн. (2755,00грн. - за основним платежем, 276,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 16.06.2010 №0001892342/0, від 16.07.2010 №0001892342/1, від 28.09.2010 №0001892342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122647,00грн. (81764,00грн. - за основним платежем, 40884,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 17.06.2010 №0001001742/0/17-123, від 14.07.2010 №0001001742/1/17-123, від 27.09.2010 №0001001742/2/17-123, від 10.12.2010 №0001001742/3/17-123 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1545,81грн. (515,27грн. - за основним платежем, 1030,54грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

У зв'язку з реорганізацією податкового органу під час розгляду справи судом було допущено заміну відповідача, ДПІ у м.Рівне, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та пояснили суду, що висновки акта перевірки є незаконними, що тягне неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Жодних порушень податкового законодавства позивачем допущено не було. Так, позивач вважає правомірним включення до складу валових витрат відсотків, нарахованих і сплачених згідно з кредитним договором. Кошти за таким договором використані СП «РЗВП» за цільовим призначенням (для придбання та модернізації основних фондів), тобто у господарській діяльності підприємства (елементом якої є укладання договорів оренди та отримання відповідної плати за використання орендованих основних засобів). Тобто, позивачем повністю дотримано вимоги пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вказали, що СП «РЗВП», подаючи податкову звітність з податку на додану вартість, керувалося наказом Державної податкової інспекції України від 21.01.2009 №8, підпунктом 5.13.2 якого передбачено, що суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії закону, чинного до внесення змін Законом №639, включаються із знаком «-» до рядка 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом №639. Вказана норма поширюється на сільськогосподарські підприємства, які мали статус суб'єкта спеціального режиму оподаткування у 2008 році та втратили його з 1 січня 2009 року. На момент подання декларації за грудень 2008 року СП «РЗВП» було сільськогосподарським підприємством, а тому зобов'язане дотримуватися вимог зазначеного наказу. Відтак, висновки про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2009 року на суму 67969,00грн. є безпідставними. Зазначили, що підприємство не занижувало податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2009 року на суму 13759,00грн., ним було лише у встановленому порядку відкориговано показники податкової декларації (рядок 8.3), оскільки з жовтня 2008 року було помилково завищено податок на додану вартість на цю ж суму у зв'язку з подвійним включенням одних і тих же сум податку на додану вартість у вартість послуг з переробки продукції. Зауважили, що розрахунок коригування був прийнятий податковим органом без зауважень. Пояснили, що працівникам підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виплачена фінансова допомога у січні 2009 року з каси у вигляді грошових винагород в сумі 1645,00грн. та 100,00грн. відповідно до ювілейних дат. Податок з доходів фізичних осіб в сумі 246,75грн. та 15,00грн. був утриманий і перерахований у грудні 2008 року, оскільки накази були видані у грудні 2008 року та в цьому ж місяці були ювілейні дати. Щодо інших порушень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», які відображені в акті перевірки та стали підставою для збільшення податкових зобов'язань оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, жодних пояснень не надали, фактично визнавши ці порушення. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем позов не визнано з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення, тотожні письмовим запереченням, зокрема, пояснила суду, що проведеною перевіркою виявлено порушення СП «РЗВП» ряду норм податкового законодавства. Так, позивачем, в порушення пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.1, пп.«а» п.20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.3, п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2035, не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 136,19грн. внаслідок неправомірного застосування податкової соціальної пільги до доходу працівника ОСОБА_7 у вигляді заробітної плати у місяці припинення з ним трудових відносин. Крім того, порушивши пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.«д» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» п.20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», позивачем не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2009 році в сумі 261,75грн. у випадку, коли працедавцем за рахунок коштів підприємства надано працівникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 додаткове благо - фінансову допомогу (цінні подарунки до ювілейних дат), без оподаткування вказаним податком. В порушення пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.10 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» СП «РЗВП» не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2009 році в сумі 117,33грн. - не оподатковано суму відшкодування середньомісячної заробітної плати звільненому працівнику ОСОБА_8 за рішенням Рівненського міського суду від 05.03.2009 в сумі 782,22грн. Також позивачем, в порушення вимог абз.5 пп.1.22.1, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4. абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валовий дохід за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 на 90764,00грн. Зокрема, підприємством неправомірно включено до складу валових витрат відсотки, нараховані і сплачені за користування коштами згідно з кредитними договорами, які не використовувалися у господарській діяльності. Крім того, СП «РЗВП» в порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.11.21, п.11.1.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 81764,00грн. (в т.ч.: за січень 2009 року - на 67969,00грн., за липень 2009 року - на 13795,00грн.). Зокрема, позивачем безпідставно перенесено суму ПДВ 67969,00грн. з р.24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарського підприємства за грудень 2008 року до рядка 8.4 податкової декларації за січень 2009 року. Крім того, підприємством жодним чином підтверджено правомірність проведення коригування показника рядка 8.4 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року на суму (-)13795,00грн. Враховуючи встановлені порушення, оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 13.05.2010 по 27.05.2010 ДПІ у м.Рівне проведено планову виїзну перевірку Спільного підприємства «Рівненське заготівельно-виробниче підприємство» (код ЄДРПОУ 01785517) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, за наслідками якої складено акт від 09.06.2010 №799/23-100/01785517.

У вказаному акті зафіксовано, зокрема, наступні порушення:

- пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) - у звітних деклараціях з податку на додану вартість за січень-березень, липень-жовтень 2009 року було завищено р.26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 81614,00грн., що призвело до заниження сплати ПДВ у р.27 «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» в сумі 81764,00грн., в тому числі: лютий 2009 року - 67898,00грн., березень 2009 року - 71,00грн., липень 2009 року - 5705,00грн., жовтень 2009 року - 3361,00грн., листопад 2009 року - 4729,00грн.;

- абз.5 пп.1.22.1, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 3912,00грн. (в тому числі: за І квартал 2010 року - на суму 3912,00грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 172196,00грн.;

- пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.«д» пп.4.2.9, пп.4.2.10 п.4.2 ст.4, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» п.20.2 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (із змінами і доповненнями), п.3, п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2035 - не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2009 році в сумі 515,27грн.

На підставі акта перевірки від 09.06.2010 №799/23-100/01785517 та за наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м.Рівне прийнято, зокрема, оспорювані податкові повідомлення-рішення від 16.07.2010 №0002342342/0, від 03.08.2010 №0002342342/1, від 28.09.2010 №0002342342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3031,00грн. (2755,00грн. - за основним платежем, 276,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 16.06.2010 №0001892342/0, від 16.07.2010 №0001892342/1, від 28.09.2010 №0001892342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122647,00грн. (81764,00грн. - за основним платежем, 40884,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 17.06.2010 №0001001742/0/17-123, від 14.07.2010 №0001001742/1/17-123, від 27.09.2010 №0001001742/2/17-123, від 10.12.2010 №0001001742/3/17-123 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1545,81грн. (515,27грн. - за основним платежем, 1030,54грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Щодо податкових повідомлень-рішень від 16.07.2010 №0002342342/0, від 03.08.2010 №0002342342/1, від 28.09.2010 №0002342342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3031,00грн. (2755,00грн. - за основним платежем, 276,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акта перевірки від 09.06.2010 №799/23-100/01785517 та рішення ДПІ у м.Рівне від 14.07.2010 №31122/25-09 про результати розгляду первинної скарги.

Вказаним рішенням ДПІ у м.Рівне від 14.07.2010 №31122/25-09 збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток, визначені податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2010 №00018823342/0, на 2755,00грн. основного платежу та на 276,00грн. штрафної (фінансової) санкції.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №2а-3864/10/1770 за позовом СП «РЗВП» до ДПІ у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2010 №0001882342/0 та від 16.07.2010 №00018823342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4303,00грн. (3912,00грн. - за основним платежем, 391,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вказані податкові повідомлення-рішення були винесені ДПІ у м.Рівне на підставі акта перевірки від 09.06.2010 №799/23-100/01785517, у зв'язку з висновками податкового органу про порушення СП «РЗВП» пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР - віднесення до складу валових витрат відсотків за користування кредитними коштами, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, що призвело до завищення валових витрат за 2009 рік в сумі 36679,00грн. та за І квартал 2010 року в сумі 15743,00грн.

Постановою суду від 14.09.2010 у справі №2а-3864/10/1770 позов СП «РЗВП» задоволено повністю: визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.06.2010 №0001882342/0 та від 16.07.2010 №00018823342/1.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 у справі №35017/10/9104 постанову суду першої інстанції від 14.09.2010 у справі №2а-3864/10/1770 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 у справі №К/800/54829/13 відмовлено Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області у відкритті касаційного провадження на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013.

Таким чином, правомірність формування СП «РЗВП» валових витрат за 2009 рік в сумі 36679,00грн. та за І квартал 2010 року в сумі 15743,00грн. шляхом віднесення до їх складу відсотків за кредитними договорами підтверджена у судовому порядку та не потребує доказування.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 16.07.2010 №0002342342/0, від 03.08.2010 №0002342342/1, від 28.09.2010 №0002342342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3031,00грн. (2755,00грн. - за основним платежем, 276,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 16.06.2010 №0001892342/0, від 16.07.2010 №0001892342/1, від 28.09.2010 №0001892342/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122647,00грн. (81764,00грн. - за основним платежем, 40884,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) суд зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки від 09.06.2010 №799/23-100/01785517, визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в сумі 81764,00грн. основного платежу здійснено податковим органом у зв'язку з встановленням наступних порушень:

- в сумі 67969,00грн. - занижено податкове зобов'язання за січень 2009 року у зв'язку з неправомірним перенесенням до рядка 8.4 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року показника рядка 22 податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) сільськогосподарського підприємства за грудень 2008 року;

- в сумі 13795,00грн. - занижено податкове зобов'язання за липень 2009 року у зв'язку з непідтвердженням первинними документами правомірності коригування у липні 2009 року (розрахунок вх.№96339 від 20.08.2009) сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними для СПД ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_10

Як вбачається з матеріалів справи, СП «РЗВП» упродовж 2008 року подавало до ДПІ у м.Рівне три податкових декларації з податку на додану вартість: основну, декларацію переробного підприємства згідно з п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), декларацію сільськогосподарського підприємства згідно з п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР.

Тобто, до 01.01.2009 позивачем застосовувався спеціальний режим оподаткування. передбачений ст.8-1 Закон №168/97-ВР. З 01.01.2009 вказаний режим оподаткування на СП «РЗВП» не поширювався.

Станом на 01.01.2009 у рядку 24 «Сума ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядження платника податку для цільового використання, і не відображається в особовому рахунку платника (значення цього рядка переноситься до рядка 22 податкової декларації (скороченої) наступного звітного періоду)» податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) сільськогосподарського підприємства зазначено суму 67969,00грн. Вказану суму СП «РЗВП» було перенесено до рядка 8.4 «Коригування податкових зобов'язань (+ чи -), інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року зі знаком «-».

Відповідно до п.11.21 ст.11 Закону №168/97-ВР, до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР, до 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 31.10.2008 N639-VI «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції статтю 8-1 Закону №168/97-ВР, якою визначено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства (далі - спеціальний режим оподаткування). Крім того, виключено підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, а також пункти 11.21 і 11.29 статті 11 Закону.

Відповідно до статті 8-1 Закону №168/97-ВР, обрати спеціальний режим оподаткування може сільськогосподарське підприємство, яке провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

При цьому, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно (пункт 8-1.6 статті 8-1 Закону №168/97-ВР).

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (пункт 8-1.7 8-1 Закону №168/97-ВР).

Таким чином, спеціальний режим оподаткування поширюється на поставку сільськогосподарських товарів, виготовлених (вирощених, відгодованих, виловлених або зібраних (заготовлених) на власних або орендованих виробничих потужностях (включаючи продукти обробки (переробки) таких товарів), і не поширюється на поставку сільськогосподарських товарів, виготовлених (вирощених, відгодованих, виловлених або зібраних (заготовлених) на давальницьких умовах (включаючи продукти обробки (переробки) таких товарів).

Враховуючи зазначені норми, у суб'єктів господарювання, які до 01.01.2009 використовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, встановлений пунктами 11.21. та 11.29 статті 11 Закону №168/97-ВР, і на яких не поширюється спеціальний режим оподаткування, що застосовується з 01.01.2009, сума податку на додану вартість, відображена в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону №168/97-ВР) та/чи сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону №168/97-ВР) за останній податковий період 2008 року, до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, не переноситься і з бюджету не відшкодовується.

Вказане передбачено також роз'ясненням Державної податкової адміністрації України - лист від 30.04.2009 №9193/7/16-1517.

Таким чином, позивачем неправомірно перенесено до рядка 8.4 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року показника рядка 22 податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) сільськогосподарського підприємства за грудень 2008 року, у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2009 року на 67969,00грн.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 16.06.2010 №0001892342/0, від 16.07.2010 №0001892342/1, від 28.09.2010 №0001892342/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 101954,00грн. (67969,00грн. - за основним платежем, 33985,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) є правомірними та скасуванню не підлягають.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, СП «РЗВП» у липні 2009 року подано відповідачу розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№96339 від 20.08.2009), згідно з яким позивачем відкориговано (зменшено) податкові зобов'язання на загальну суму 13795,00грн. за наступними податковими накладними (зменшено на суми):

- контрагент СПД ОСОБА_9 - податкові накладні від 31.10.2008 №179 (14598,00грн. обсяг поставки, 2919,62грн. ПДВ), від 28.11.2008 №747 (9067,07грн. обсяг поставки, 1815,21грн. ПДВ), від 31.12.2008 №211 (8894,93грн. обсяг поставки, 1778,99грн. ПДВ);

- контрагент ПП ОСОБА_10 - податкові накладні від 31.01.2009 №79 (6056,56грн. обсяг поставки, 1211,32грн. ПДВ), від 13.02.2009 №174 (8152,70грн. обсяг поставки, 1630,54грн. ПДВ), від 31.01.2009 №271 (10657,77грн. обсяг поставки, 2131,56грн. ПДВ), від 30.04.2009 №274 (11537,94грн. обсяг поставки, 2307,59грн. ПДВ).

З вказаними контрагентами позивачем укладено договори щодо надання послуг з виготовлення ковбасних виробів: з СПД ОСОБА_9 - від 01.10.2008, з ПП ОСОБА_10 - від 02.01.2009.

Згідно з умовами вказаних договорів СП «РЗВП» (Продавець) зобов'язується надавати послуги з виготовлення ковбасних виробів та передавати у власність відповідно СПД ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_10 (Покупцю). Для виготовлення ковбасних виробів Покупець зобов'язаний надавати сировину (м'ясо, сало або голови), або оплачувати вартість закупленої сировини. Покупець зобов'язується оплачувати вартість переробки та вартість допоміжних матеріалів згідно з калькуляцією на кожен вид ковбаси.

Як вбачається з матеріалів справи, у звітах з переробного виробництва за період жовтень 2008 року - квітень 2009 року було допущено помилки - завищено податок на додану вартість всього на суму 13795,00грн., а саме:

- на суму 12638,42грн. - внаслідок помилкового включення податку на додану вартість у вартість послуг переробки двічі (у т.ч.: жовтень 2008 року - на 2749,24грн., листопад 2008 року - на 1682,37грн., грудень 2008 року - на 1677,52грн., січень 2009 року - на 1118,49грн., лютий 2009 року - на 1513,48грн., березень 2009 року - на 1847,08грн., квітень 2009 року - на 2050,24грн.);

- на суму 1156,41грн. - внаслідок помилкового включення в загальну суму податку на додану вартість, що визначалася із загальної вартості (плати) за надану послугу, суми податку на додану вартість, яка була включена у вартість продукції, що підлягала переробці (давальницької сировини - сала, що використовувалося для виробництва білково-жирової емульсії) (у т.ч.: жовтень 2008 року - на 170,38грн., листопад 2008 року - на 132,84грн., грудень 2008 року - на 101.47грн., січень 2009 року - на 92,83грн., лютий 2009 року - 117,06грн., березень 2009 року - на 284,48грн., квітень 2009 року - на 257,35грн.).

Вказані обставини підтверджуються звітами по переробному виробництву за період жовтень 2008 року - квітень 2009 року, калькуляціями на ковбасу «Богатирська 2 гатунку» та «Свинячі ребра копчені 2 гатунку», звітами з використання емульсії свинячої шкури і БЖЕ по переробному виробництву за період жовтень 2008 року - квітень 2009 року.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

З врахуванням вимог наведених норм та у зв'язку з допущеними помилками, СП «РЗВП» було надіслано контрагентам розрахунки відкоригованого значення податку на додану вартість від 31.07.2009 №1, від 31.07.2009 №2, від 31.07.2009 №3, від 31.07.2009 №4, від 31.07.2009 №5, від 31.07.2009 №6, від 31.07.2009 №7 та подано ДПІ у м.Рівне розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№96339 від 20.08.2009).

Таким чином, суд прийшов до висновку про правомірність проведення позивачем коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у бік зменшення на суму 13795,00грн. Висновки податкового органу про зворотне спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пп.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. N327, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (далі - Порядок N327), у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у позивача під час проведення перевірки первинних документів, що підтверджують правомірність здійснених коригувань, оскільки податковий орган жодних доказів на підтвердження цих обставин, всупереч вимогам пп.2.3.2 п.2.3 Порядку N327 не надав.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 16.06.2010 №0001892342/0, від 16.07.2010 №0001892342/1, від 28.09.2010 №0001892342/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20694,00грн. (13795,00грн. - за основним платежем, 6899,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) є протиправними та підлягають до скасування.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 17.06.2010 №0001001742/0/17-123, від 14.07.2010 №0001001742/1/17-123, від 27.09.2010 №0001001742/2/17-123, від 10.12.2010 №0001001742/3/17-123 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1545,81грн. (515,27грн. - за основним платежем, 1030,54грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) суд зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки від 09.06.2010 №799/23-100/01785517, визначення позивачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 515,27грн. основного платежу вказаними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено податковим органом у зв'язку з встановленням наступних порушень:

- 136,19грн. - неправомірне застосування податкової соціальної пільги до доходу працівника ОСОБА_7 у вигляді заробітної плати у місяці припинення з ним трудових відносин;

- 261,75грн. - надання за рахунок коштів підприємства працівникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 додаткового блага - фінансової допомоги (цінні подарунки до ювілейних дат) без оподаткування податком з доходів фізичних осіб;

- 117,33грн. - неоподаткування суми відшкодування середньомісячної заробітної плати звільненому працівнику ОСОБА_8 за рішенням Рівненського міського суду від 05.03.2009 в сумі 782,22грн.

Порушення щодо неутримання і неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумах 136,19грн. та 117,33грн. фактично визнано представниками позивача в судовому засіданні, жодних пояснень та доказів в обґрунтування неправомірності висновків відповідача в цій частині позивачем суду не надано.

Висновки податкового органу про неправомірне неутримання і неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 261,75грн. суд вважає безпідставними, враховуючи таке.

Відповідно до пп.3.1.3 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (далі - Закон №889-IV), об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

В силу вимог пп.«д» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону №889-IV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Пунктом 1.1 статті 1 Закону №889-IV передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Згідно з пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону №889-IV, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону №889-IV, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

Підпунктом «а» пункту 19.2 статті 19 Закону №889-IV передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом СП «РЗВП» від 23.12.2008 №178 «Про привітання з нагоди 50-річчя з Дня народження» завідуюча підсобним господарством ОСОБА_5 нагороджена цінним подарунком у розмірі місячного посадового окладу.

Місячний посадовий оклад ОСОБА_5 становить 1645,00грн. Кошти у вказаному розмірі були виплачені даному працівнику з каси підприємства у січні 2009 року згідно з видатковим касовим ордером від 23.01.2009 №12.

Нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 246,75грн. було здійснено позивачем у грудні 2008 року, що підтверджується відповідними відомістю нарахування заробітної плати по підсобному господарству за грудень 2008 року, розрахунково-платіжною відомістю №НЗП-000117 за грудень 2008 року, звідним для відрахування у фонди за грудень 2008 року, випискою з банківського рахунку СП «РЗВП» станом на 22.01.2009.

Крім того, наказом СП «РЗВП» від 30.12.2008 №181 «Про привітання з нагоди 50-річчя з Дня народження» вантажника ОСОБА_6 нагороджено цінним подарунком у розмірі 100,00грн.

Кошти у вказаному розмірі були виплачені даному працівнику у січні 2009 року згідно з видатковим касовим ордером від 22.01.2009 №9.

Нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 15,00грн. було здійснено позивачем у грудні 2008 року, що підтверджується відповідними відомістю нарахування заробітної плати по холодильнику за грудень 2008 року, розрахунково-платіжною відомістю №НЗП-000116 за грудень 2008 року, звідним для відрахування у фонди за грудень 2008 року, випискою з банківського рахунку СП «РЗВП» станом на 22.01.2009.

Таким чином, позивачем як податковим агентом виконано вимоги Закону №889-IV щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб до виплати фінансової допомоги працівникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Висновки податкового органу про зворотне спростовані під час судового розгляду справи.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 17.06.2010 №0001001742/0/17-123, від 14.07.2010 №0001001742/1/17-123, від 27.09.2010 №0001001742/2/17-123 та від 10.12.2010 №0001001742/3/17-123 є протиправними та підлягають до скасування в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 785,25грн. (261,75грн. - за основним платежем, 523,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 16.07.2010 №0002342342/0, від 03.08.2010 №0002342342/1, від 28.09.2010 №0002342342/2 повністю, від 16.06.2010 №0001892342/0, від 16.07.2010 №0001892342/1, від 28.09.2010 №0001892342/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20694,00грн. (13795,00грн. - за основним платежем, 6899,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), від 17.06.2010 №0001001742/0/17-123, від 14.07.2010 №0001001742/1/17-123, від 27.09.2010 №0001001742/2/17-123 та від 10.12.2010 №0001001742/3/17-123 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 785,25грн. (261,75грн. - за основним платежем, 523,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Спільного підприємства "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 0,66грн. (шістдесят шість копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.