Постанова

від 05.12.2013 по справі 819/2406/13-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2406/13-a

05 грудня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

секретаря Бойко Н.Б.

за участю:

представник позивача Кізейкова О.І.

представника відповідача Лось О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЕ-Сервіс» до Тернопільської митниці Міндоходів про визнання недійсним рішення №403020000/2013/000026/2 від 16.04.2013,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЕ-Сервіс» (далі - ТзОВ «ІЕ-Сервіс», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання недійсним рішення Тернопільської митниці (М/п «Чортків») про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000026/2 від 16 квітня 2013 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року допущено заміну первинного відповідача Тернопільської митниці Державної митної служби правонаступником Тернопільською митницею Міндоходів.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що при митному оформленні товарів (гель плямовивідний Astro), які ввозились на територію України згідно з контрактом № 02/2012 від 20 серпня 2012 року, укладеним між ТзОВ «ІЕ-Сервіс» (покупець) та польською фірмою «Global Pollena S.A.» (продавець), товариство самостійно визначило їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та заявило цей показник у митній декларації від 16 квітня 2013 року № 403020000/2013/000765, до якої були додані належні і достатні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. На думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Позивач не погодився з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг в режимі під гарантійне зобов'язання відповідно до розділу Х МК України, здійснив коригування їх митної вартості згідно з рішенням митного органу, подавши нову митну декларацію. Просить визнати недійсним рішення Тернопільської митниці (М/п «Чортків») про коригування митної вартості товарів №403020000/2013/000026/2 від 16 квітня 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та додатково пояснив, що у митного органу, з урахуванням частини третьої статті 53 Митного кодексу України не було підстав витребовувати у декларанта додаткові документи, оскільки надані ТзОВ «ІЕ-Сервіс» при митному оформленні документи не мали розбіжностей чи ознак підробки, та містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів. Митний орган неправомірно відмовив у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

В судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с. 35-40). Пояснила суду, що за результатами перевірки документів та відомостей, поданих до митного оформлення, посадовою особою митного поста, встановлено, що довідка про транспортні витрати від 16.04.2013 та рахунок №17 від 11.04.2013 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме числового значення суми страхування та витрат на навантаження, вивантаження та обробку, які згідно умов поставок міжнародних правил ІНКОТЕРМС FCA повинні бути надані продавцем товару.

Окрім цього, під час митного оформлення задекларованих товарів та проведеним аналізом попередніх оформлень вищевказаного товару, що ввозився і декларувався в попередніх періодах 2013 року, встановлено, що митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, є істотно нижчою, ніж той, що декларувався раніше. Відтак, у посадової особи митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості. У зв'язку з неподанням позивачем додаткових документів для визнання заявленої митної вартості, митний орган, на думку представника відповідача, законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості, підстави для його скасування відсутні.

Як слідує з додаткових пояснень представника відповідача, на момент пред'явлення товару до митного оформлення в Тернопільській митниці була відсутня інформація про митні оформлення ідентичних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття відповідачем рішення № 403020000/2013/000026/2 від 16 квітня 2013 року, тому не можливо визначити митну вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, ТзОВ «ІЕ-Сервіс» з 12 липня 2012 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12 липня 2012 року (а.с. 12), діє на підставі статуту (а.с. 5-11), є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

16 квітня 2013 року на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20 серпня 2012 року № 02/2012, укладеного між ТзОВ «ІЕ-Сервіс» (покупець) та фірмою «Global Pollena S.A.», Польща (продавець) та рахунку-фактури (інвойсу) FAEP000020/2013 від 26 березня 2013 року позивач ввіз на територію України товар - «мийні засоби та засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі, гель плямовивідний Astro - 12000 поліетиленових пакетів по 100 мл».

Для митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, 16 квітня 2013 року позивач подав до Тернопільської митниці (м/п «Чортків») в електронному вигляді митну декларацію (МД-2) № 403020000/2013/000765 від 16.04.2013 року (а.с. 41), в якій задекларував до митного оформлення товар - «мийні засоби та засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі, гель плямовивідний Astro - 12000 поліетиленових пакетів по 100 мл. в кожному містить в своєму складі, в тому числі: менше 5% аніонних поверхнево-активних речовин, неіонні поверхнево-активні речовини, 5%-15% перекису водню. Торгівельна марка Astro без вмісту абразивних речовин», та такі документи, зазначені в графі 44 ВМД: зовнішньоекономічний контракт від 20 серпня 2012 року №02/2012 з доповненням № 10 до контракту від 20.08.2013 року (а.с. 15-18); рахунок-фактуру (інвойс) від 26 березня 2013 року №FAEP000020/2013 (а.с. 23); міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) від 10 квітня 2013 року № 260973 (а.с. 24); уніфіковану митну квитанцію МД-1 № 20910Е № 0307954 від 12 квітня 2013 року; картку обліку особи, яка здійснює операції з товаром № 403/2013/0000004 від 04 січня 2013 року; довідка про транспортні витрати б/н від 16.04.2013 (а.с. 25); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 17 від 11 квітня 2013 року (а.с. 26); банківський документ - платіжне доручення № 14 від 28 березня 2013 року (а.с. 22); копію декларації країни відправлення №13PL444010Е0021808 від 10 квітня 2013 року (а.с. 27).

В графах 12, 45 ВМД декларант вказав митну вартість товару, визначену за ціною контракту, яка становить 14649,43 грн. або 5436 PLN. Декларант надав документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість у вказаному розмірі.

Згідно пояснень представника відповідача, 16 квітня 2013 року під час виконання посадовою особою митного поста «Чортків» Тернопільської митниці митної формальності «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів» при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості вищезазначеного товару АСАУР згенеровано форму контролю за кодом 105-2 «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

Одночасно із митною декларацією декларантом подано і декларацію митної вартості №403020000/2013/000765 від 16.04.2013, згідно із якою митну вартість товару декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Згідно із проведеним аналізом, за результатами перевірки документів та відомостей, поданих до митного оформлення, посадовою особою митного поста «Чортків» Тернопільської митниці встановлено, що довідка про транспортні витрати від 16.04.2013 та рахунок 17 від 11.04.2013 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: числового значення суми страхування та витрат на навантаження, вивантаження та обробку, які згідно умов поставок міжнародних правил ІНКОТЕРМС FCA повинні бути надані продавцем товару.

У декларації митної вартості №403020000/2013/000765 від 16.04.2013 декларантом позивача в п. 21 «витрати на завантаження, розвантаження та обробку» та в п. 22 «витрати на страхування» не зазначено числових значень даних витрат, які являються складовими митної вартості товару.

Окрім цього, в результаті перевірки документів та відомостей, поданих до митного оформлення, використовуючи інформацію спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу ЄАІС Держмитслужби України «Цінова інформація» та згідно з проведеним аналізом попередніх оформлень вищевказаного товару, що ввозився та декларувався позивачем у попередніх періодах 2013 року, посадовою особою митного поста «Чортків» Тернопільської митниці встановлено, що митна вартість на товар, заявлений до митного оформлення 16 квітня 2013 року за митною декларацією № 403020000/2013/000765, є істотно нижчою від митної вартості товарів, оформлених митним постом «Чортків» раніше.

У зв'язку з цим та з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованих товарів інспектор митної служби запропонував декларанту подати додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, про що декларанту надіслано відповідне повідомлення в електронній формі (а.с. 58).

При цьому суд відзначає, що відповідачем не запропоновано подати декларанту жодних документів щодо підтвердження витрат на страхування, навантаження, вивантаження та обробку, щодо умов поставок міжнародних правил ІНКОТЕРМС FCA.

16 квітня 2013 року ТзОВ «ІЕ-Сервіс» на вимогу посадової особи митної служби повідомило, що не можуть представити таких документів ближчим часом, тому, що отримання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями займає великий проміжок часу. А через те, що на митному посту «Чортків» відсутній склад тимчасового зберігання, простій транспортного засобу приведе до значних фінансових збитків. Тому просять провести митне оформлення з використанням фінансової гарантії, передбаченої частино. 7 статті 55 Митного кодексу України (а.с. 59).

У судовому засіданні представник позивача таку відмову надати додаткові документи обґрунтував незаконністю вимог інспектора митної служби з урахуванням положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України.

Також судом встановлено, що 16.04.2013 року митний орган прийняв рішення №403020000/2013/000026/2 про коригування митної вартості товару, визначивши митну вартість товару, що імпортувався за контрактом від 20 серпня 2012 року № 02/2012 та інвойсом від 26 березня 2013 року (а.с. 64-65). Як слідує з даного рішення (графа 33), у зв'язку з тим, що у митного органу наявна інформація щодо митної вартості товарів, раніше визнаних (визначених) митними органами (рішення про коригування митної вартості за №403020000/2013/000015/2 від 22.02.2013 (а.с. 64-65) та не поданні документів для підтвердження митної вартості, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини - тому застосування першого методу є неможливим.

Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товарів. В результаті проведеної консультації з декларантом, - дійшли згоди про неможливість визначення основи вартості згідно з положенням ст.ст. 58-63 Митного кодексу України. Митна вартість визначена за резервним методом визначення митної вартості відповідно до вище зазначених рішень про коригування митної вартості.

Того ж дня, Тернопільська митниця (м/п «Чортків») відмовила у митному оформленні товару та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №403020000/2013/00028 у зв'язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості № 403020000/2013/000026/2 від 16 квітня 2013 року (а.с. 60-61).

В подальшому 16 квітня 2013 декларант подав нову митну декларацію (МД-2) №403020000/2013/000779, в якій задекларував цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішення про коригування митної вартості № 403020000/2013/000027/2 від 16 квітня 2013 року (а.с. 66). Митним постом «Чортків» Тернопільської митниці проведено митне оформлення товару у відповідності до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України під забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

ТзОВ «ІЕ-Сервіс» сплачені додаткові митні платежі внаслідок коригування митної вартості (різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом) у розмірі 831,26 грн., товар випущено у вільний обіг.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані з митним контролем та митним оформленням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України) від 13 березня 2013 року № 4495-VI, який набув чинності з 01 червня 2012 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та десятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються вказані у даній статті витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед яких, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України суд вважає, що Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України щодо виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої-другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни , адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 МК України. Таким чином, лише у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребовувати, а декларант - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Як встановлено судом посадовою особою митного органу вчинялись дії щодо виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів і у спірних правовідносинах підставою для витребування митним органом додаткових документів стало те, що згідно з інформацією спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу ЄАІС Держмитслужби України «Цінова інформація» та аналізу попередніх оформлень товару з'ясувалось, що митна вартість на товар, заявлений позивачем до митного оформлення, є істотно нижчою від митної вартості товарів оформлених митним постом «Чортків» раніше.

Представник Тернопільської митниці пояснила суду, що підставою вимагати від декларанта додаткові документи та відомості для прийняття рішення про визначення заявленої декларантом митної вартості ввезених товарів стало також те, що в поданих декларантом документах відсутні числові значення складових митної вартості товарів, а саме: відсутні відомості у пунктах 21 декларації митної вартості «витрати на навантаження, розвантаження та обробку» та 22 «витрати на страхування». З'ясовуючи дані обставини, суд встановив, що позивач включив до митної вартості товару ціну товару, загальна сума якого становить 5436 PLN (або 14649,43 грн. ), та витрати на транспортування у розмірі 831,26 грн., які підтверджені довідкою про транспортні витрати від 16 квітня 2013 року (а. с. 25) та рахунком від перевізника на оплату транспортних послуг № 17 від 11 квітня 2013 року (а. с. 26). З даних документів слідує, що до транспортних витрат включена сума страхування перевезення, окремо страхування товару не здійснювалось.

Розділом Ш Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, визначено, що у графі 20 ДМВ додаткового аркушу А до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ); у графі 21 зазначаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, графі 22 - витрати на страхування оцінюваних товарів.

Позивач не поніс витрат на навантаження, вивантаження та обробку товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрат на страхування товарів, а тому у відповідних графах декларації митної вартості проставлене нульове значення.

Зі змісту документів, які поданні позивачем 16 квітня 2013 року для митного оформлення товару, судом встановлено, що жодних недоліків у таких документах не було, вони містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості . Про це свідчить також відсутність записів в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості щодо встановлення будь-яких розбіжностей у документах, що подані позивачем на підтвердження митної вартості товарів. Крім того, зважаючи на додаткові пояснення представника відповідача, суд зазначає, що витребувані додатково документи у ТзОВ «ІЕ-Сервіс» жодним чином не стосуються складової митної вартості - витрат на навантаження, вивантаження, та витрат на страхування товару. Таким чином, всі відомості, необхідні для перевірки числового значення складової митної вартості були представлені декларантом. Крім того, про вказані обставини митний орган не інформував декларанта під час митного оформлення товару, не проводив митних консультацій з метою з'ясування даних обставин, а витребувані митним органом додаткові документи не стосуються обставин формування додаткової складової митної вартості.

Інших переконливих фактів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості у спірному випадку зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В даній справі судом також не встановлено існування яких-небудь обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Суд відзначає, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність у митного органу інформації про те, що товар, який задекларовано особою, розмитнювався раніше за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже як вбачається з обставин справи митна вартість раніше оформлених товарів є вищою через її коригування митним органом, що підтверджується відомостям графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару № 403020000/2013/000027/2 від 16 квітня 2013 року та рішенням про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000015/2 від 22 лютого 2013 року. Крім того, нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи наведене суд дійшов до висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, а визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару. Подані ТзОВ «ІЕ-Сервіс» документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 МК України. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Аналогічну правову позицію з даного питання було викладено в постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року та 11 вересня 2012 року, яка полягає у наступному:

- за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування цим органом переліку документів, передбачених пунктом 11 Порядку № 1766, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення цього органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості;

- ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі ч. 2 ст. 3 КАС України, враховуючи встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, суд приходить до переконання, що рішення про коригування митної вартості товару №403020000/2013/000026/2 від 16.04.2013 здійсненно безпідставно, необґрунтовано без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним і підлягає до скасування.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 69, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (м/п "Чортків") про коригування митної вартості товару №403020000/2013/000026/2 від 16.04.2013.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІЕ-Севіс" (Тернопільська область, Чортківський район, селище Нагірянка, вулиця Садова, будинок 6, ідентифікаційний код 38192367) сплачений судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 11 грудня 2013 року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.