Рішення

від 08.01.2014 по справі 910/16972/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16972/13 08.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Девілон» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ООО «Дружба» простягнення 62 745,64 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:Шаповалов Д.В

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Девілон» (надалі - ТОВ «Девілон») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО «Дружба» (надалі - ТОВ «ООО «Дружба») про стягнення 62 745,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки №п/10 від 24.04.2013 р. здійснив поставку товару, а відповідач в свою чергу частково оплатив поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 62 745,64 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 13 250,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/16972/13 та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відрядженні справу №910/16972/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва справу №910/16972/13 прийнято до свого провадження суддею Стасюком С.В. та призначено до розгляду на 30.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. справу №910/16972/13 передано на розгляд судді Босому В.П. у зв'язку із поверненням його з відрядження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П.

В судових засіданнях 30.10.2013 р. та 11.12.2013 р. судом оголошувалась перерва до 11.12.2013 р. та 08.01.2014 р. відповідно.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 31.12.2013 р. до канцелярії суду подав клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності його представника, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

В судове засідання представник відповідача з'явився, надав пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що строк оплати поставленої продукції за спірним договором не настав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013 р. між ТОВ «Девілон» (постачальник) та ТОВ «ООО «Дружба» (покупець) було укладено договір поставки №п/10 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим договором строки продукцію, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.8 Договору зобов'язання постачальника поставити товар покупцю вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару та його супроводжувальних документів, підписання сторонами оформленої належним чином накладної, товарно-транспортної накладної та ін. та передачі покупцю податкової накладної та повного комплекту документів, передбачених пунктами 5.1 цього договору, оформлених згідно вимог чинного законодавства України та цього договору.

Пунктом 6.7 Договору визначено, що покупець сплачує 20% від суми виставленого рахунку, а решту - 80% зобов'язується сплатити в строк, що не перевищує 45 календарних днів.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 89 745,64 грн., що підтверджується видатковою накладною №К/1455 від 24.04.2013 р.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, сплативши на користь позивача суму передоплати у розмірі 27 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 62 745,64 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом було встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну 89 745,64 грн., що підтверджується видатковою накладною №К/1455 від 24.04.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.7 Договору визначено, що покупець сплачує 20% від суми виставленого рахунку, а решту - 80% зобов'язується сплатити в строк, що не перевищує 45 календарних днів.

Тобто, за умовами спірного Договору момент оплати за товар пов'язаний з виставленням відповідних рахунків.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, сплативши 24.04.2013 р. на користь позивача суму передоплати у розмірі 27 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

При цьому, рахунок на оплату поставленої продукції позивачем було направлено на адресу відповідача лише 30.12.2013 р., що підтверджується поштовими квитанціями №0060 та №0061та описами вкладення у цінний лист від 30.12.2013 р.

Таким чином, з урахуванням положень п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.7 Договору відповідач зобов'язаний сплатити вартість поставленої продукції у розмірі 62 745,64 грн. (89 745,64 грн. - 27 000,00 грн.) в строк, що не перевищує 45 календарних днів від виставлення позивачем рахунку на оплату (тобто, від 30.12.2013 р.).

В той же час, позовну заяву про стягнення заборгованості представником ТОВ «Девілон» подано до суду 03.09.2013 р., що підтверджується датою на вхідному штампі канцелярії господарського суду міста Києва.

За таких обставин, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання як на момент звернення позивача до суду, так і на момент винесення рішення у даній справі, не настав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, зазначена стаття передбачає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду .

В той же час судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі

62 745,64 грн. не настав, а відтак порушеного права позивача по сплаті відповідачем заборгованості у розмірі 62 745,64 грн. як на момент подання заяви, так і на момент розгляду даної справи по суті, не існувало.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон» необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.01.2014 р.

Суддя В.П. Босий