Рішення

від 24.12.2013 по справі 910/20413/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20413/13 24.12.13

За позовомДержавного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВІАТЕХСЕРВІС» Простягнення 76020,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шпортило Я.І. - по дов.

Від відповідача Добрунов П.І. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс» 76 020,00 грн. - суми штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору № 52-32.1-4 від 26.01.2012р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 19.11.2013р., просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2012р. між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс» було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 52-32.1.-4 від 26.01.2012р.

Згідно з Договором ТОВ НВФ «Авіатехсервіс» зобов'язується поставити Замовникові «Світильники та освітлювальне устаткування інші (Запасні частини до світлосигнального обладнання злітно-посадкової смуги ЗПС-1)» (п.п. 1.1,1.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, Товар поставляється Постачальником Замовнику протягом 90-та робочих днів з дати перерахування Замовником передоплати на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 4.1.1 Договору встановлено, що Замовник перераховує суму передоплати Постачальнику протягом 15 банківських днів після підписання Договору.

Так, матеріалами справи доведено, що на виконання умов Договору, Позивачем було перераховано Постачальнику суму попередньої оплати у розмірі 325 800,00 грн. (відповідно до п.4.1.1 Договору) 9 лютого 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №442 від 09.02.2012.

Враховуючи вимоги п.5.1 Договору, Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити Товар Аеропорту протягом 90 робочих днів з дати перерахування авансу, а саме до 21 червня 2012 року.

Однак, в порушення вимог Договору, ТОВ НВФ «Авіатехсервіс» здійснило остаточну поставку Товару лише 10 жовтня 2012 року, що підтверджується Видатковою накладною №РН-11 від 10.10.2012, чим фактично перевищило строк поставки Товару більш ніж на 30 календарних днів.

Відповідно до п.7.1 Договору, за порушення строку поставки понад 30-ть календарних днів, з Відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7% від ціни Договору.

ДП МА «Бориспіль» звернулося до ТОВ НВФ «Авіатехсервіс» з претензією від 20.03.2013 №35-28/5-25 щодо сплати штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору у розмірі 76 020,00 грн.

За розрахунком Позивача, станом на час звернення до суду, сума штрафу ТОВ НВФ «Авіатехсервіс» перед ДП МА «Бориспіль» складає 76 020,00 грн. і залишається не сплаченою.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що покупець здійснив попередню оплату в сумі 325 800,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.5.1 Договору терміни поставки товару - протягом 90 робочих днів з дати перерахування замовником передоплати, визначено п.4.1.1. договору на поточний рахунок постачальника.

Суду доведено, що Відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання з поставки товару.

Частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Отже, з урахуванням положень ст.ст. 254, 530 Цивільного кодексу України, графіку поставки та дати надходження коштів, відповідач був зобов'язаний поставити товар у строки передбачені п.5.1., а саме до 21 червня 2012р.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по поставці товару у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що у разі порушення встановлених Договором строків поставки товарів Постачальник (Відповідач) повинен сплатити Замовнику (Позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від ціни договору, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту виконання постачальником зобов'язань за договором.

За порушення строку поставки понад 30 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% від ціни договору.

Таким чином, за прострочення терміну поставки товару з відповідача належить стягнути 7% штрафу в сумі 76020,00 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Твердження Відповідача, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності не приймаються судом, оскільки вони спростовуються долученими до позовної заяви доказами та нормами чинного законодавства, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно з ч.3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В матеріалах справи міститься копія претензії ДП МА «Бориспіль» від 20.03.2013р. №35-28/5-25 до ТОВ «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс» про сплату штрафних санкцій у розмірі 76 020,00грн. за неналежне виконання умов договору №52-32.1-4 від 26.01.2012р.

Крім того, до матеріалів справи долучено також копію листа ТОВ «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс» від 14.05.2013р. №11/05/13 у відповідь на претензію ДП МА «Бориспіль» від 20.03.2013 №35-28/5-25, з якого вбачається, що Відповідач визнає свій обов'язок по сплаті 76 020,00грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору №52-32.1-4 від 26.01.2012р.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що в травні 2013р. Відповідачем вчинено дію, що свідчить про визнання нею обов'язку по сплаті Позивачу 76 020,00грн. штрафних санкцій, то таким чином щодо даної позовної вимоги, в розумінні ст. 264 ЦК України, відбулось переривання перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Авіатехсервіс» (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, оф. 709, код ЄДРПОУ 31807330) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) 76 020 (сімдесят шість тисяч двадцять) грн. штрафу 7%, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 08.01.2014р.