Рішення

від 09.01.2014 по справі 915/1982/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року Справа № 915/1982/13

за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України /Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154/

до відповідача: Приватного підприємства "Солодкий кошик" /вул. Київська, 59, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200/

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: громадянин ОСОБА_1 /АДРЕСА_1 /

про стягнення 6316,73 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Овчиннікова Д.В.(довіреність від 27.12.2013 № 4/37141)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього в порядку регресу майнової шкоди в сумі 6316,73 грн.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що третя особа, яка є працівником відповідача, керуючи незабезпеченим транспортним засобом (ГАЗ-33021, д.н. НОМЕР_1), допустила зіткнення з іншим забезпеченим транспортним засобом (ВАЗ-2103, д.н. НОМЕР_2), чим завдала майнової шкоди громадянину ОСОБА_3, що згідно з п/п а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» стало підставою для виплати позивачем вказаній особі страхового відшкодування в розмірі 6316,73 грн. У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив позивачу в порядку регресу вказану суму, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.11.2013 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 03.12.2013 о 15 год. 00 хв. Цією ж ухвалою до участі у справі на стороні відповідача була залучена третя особа без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 03.12.2013 розгляд справи був відкладений на 17.12.2013 о 16 год. 30 хв. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, неподанням учасниками судового процесу витребуваних судом доказів та необхідністю з'ясування поважності причин невиконання позивачем вимог ухвали суду від 04.11.2013.

Ухвалою суду від 17.12.2013 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 09.01.2014 об 11 год. 00 хв. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та третьої особи, неподанням учасниками судового процесу витребуваних судом доказів та необхідністю витребування судом нових доказів по справі.

Відповідач свого представника в судове засідання 09.01.2014 втретє не направив, вимоги ухвал суду від 04.11.2013, від 03.12.2013 та від 17.12.2013 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Третя особа в судове засідання 09.01.2014 знову не з'явилась, доказів, витребуваних судом, не подала.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутнього представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Станом на 14.06.2010 третя особа була працівником відповідача, а саме працювала водієм-експедитором на транспортному засобі ГАЗ 33021, д.н. НОМЕР_1, що підтверджується поданими позивачем суду засвідченими копіями виписки з наказу відповідача від 21.04.2010 № 13 "Про закріплення водіїв за транспортними засобами" (а.с. 79), наказу відповідача від 26.05.2006 № 13-К "Щодо особового складу" (а.с. 80), трудової книжки (а.с. 81), а також поясненнями позивача та жодним чином не спростовується відповідачем і третьою особою.

15.02.2010 ФОП ОСОБА_4 уклала з АСТ "Вексель" договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № ВС/9068756 (а.с. 77).

Згідно з цим полісом:

- забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ГАЗ 33021, д.н. НОМЕР_1;

- особою, цивільно - правова відповідальність якої застрахована за даним полісом, є ФОП ОСОБА_4;

- строк дії договору з 15.02.2010 до 14.02.2011.

31.03.2010 гр. ОСОБА_3 уклав з СТзДВ "Глобус" договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом (а.с. 14).

Згідно з цим полісом:

- забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 2103, д.н. НОМЕР_2;

- особою, цивільно - правова відповідальність якої застрахована за даним полісом, є ОСОБА_3;

- строк дії договору з 31.03.2010 до 30.03.2011.

Постановою господарського суду м. Києва від 18.05.2010 у справі № 44/282-б страховик АСТ "Вексель" був визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач пояснив суду, що вказана постанова суду є чинною. Відповідач і третя особа вказану обставину не спростували.

14.06.2010 о 10 год. 10 хв., тобто після визнання господарським судом АСТ "Вексель" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу ВАЗ-2103, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, та транспортного засобу ГАЗ-33021, д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 Дана обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 14.06.2010 серія ВА1 № 011625, поясненнями позивача та іншими доказами.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.07.2010 у справі № 3-1713/2010р. винним у скоєнні вказаного ДТП був визнаний гр. ОСОБА_1, у зв'язку з чим він був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Відповідно до п/п 18.1.3. п. 18.1. ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції станом на 18.05.2010, дія договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена: з інших підстав, передбачених законом або договором.

Згідно з частинами 6-8 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції станом на 18.05.2010, у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення , припиняються , за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Страхувальники за договорами страхування, дії яких припиняються на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством. Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції станом на 18.05.2010, при здійсненні ліквідаційної процедури цілісний майновий комплекс страховика може бути проданий тільки у разі згоди покупця взяти на себе зобов'язання страховика-банкрута за договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дня визнання страховика банкрутом.

Згідно з п. 20.3. ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції станом на 18.05.2010, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки, для виконання яких у страховика, який ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами МТСБУ.

Отже, у вищевказаних нормах права законодавець передбачив, що у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, за винятком, якщо при здійсненні ліквідаційної процедури був проданий цілісний майновий комплекс страховика. При цьому, обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виконує ліквідаційна комісія.

Таким чином, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.02.2010 (поліс № ВС/9068756), укладений між ФОП ОСОБА_4 та АСТ "Вексель", припинив свою дію з 18.05.2010, а отже транспортний засіб ГАЗ 33021, д.н. НОМЕР_1, станом на 14.06.2010 не був забезпечений. На підтвердженні іншого (продажу ЦМК АСТ "Вексель") учасниками судового процесу не подано суду жодного доказу.

28.09.2010 гр. ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 9-10). За результатами проведених досліджень, 18.10.2010 позивачем була складена довідка № 1 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та виданий наказ від 28.10.2010 № 3065 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 в розмірі 6316,73 грн., яка була сплачена позивачем 28.10.2010, що підтверджується платіжним дорученням від 28.10.2010 № 4349 (а.с. 28) та поясненнями позивача.

08.12.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією № 23492/3-2-05 про відшкодування йому в порядку регресу спірної суми майнової шкоди.

Відповідач вказану претензію не задовольнив, майнову шкоду в порядку регресу в сумі 6316,73 грн. позивачу не сплатив, у зв'язку з чим і виник спір у даній справі.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п/п а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції станом на 28.10.2010, забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Господарським судом встановлено, що договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.02.2010 (поліс № ВС/9068756), укладений між ФОП ОСОБА_4 та АСТ "Вексель", припинив свою дію з 18.05.2010, а отже транспортний засіб ГАЗ 33021, д.н. НОМЕР_1, станом на 14.06.2010 не був забезпечений. Крім цього, господарським судом встановлено, що за даним договором була застрахована цивільно-правова відповідальність однієї особи - ФОП ОСОБА_4

За встановлених обставин, господарський суд вважає, що позивач правомірно сплатив потерпілому страхове відшкодування в розмірі 6316,73 грн. внаслідок заподіяння незабезпеченим транспортним засобом ГАЗ 33021, д.н. НОМЕР_1, під керуванням працівника відповідача ОСОБА_1, шкоди забезпеченому транспортному засобу ВАЗ-2103, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, а тому позивач має право на регресний позов згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України до відповідача.

За цих підстав, позов позивача до відповідача підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, повідомлені суду позивачем.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження розміру заявлених до покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн., позивач подав суду контракт про надання правової допомоги від 04.10.2012 № 77, укладений позивачем з адвокатом ОСОБА_6 (посвідчення адвоката - а.с. 38), додаткову угоду від 31.07.2013 № 34 до вказаного контракту та платіжне доручення від 13.08.2013 № 2679 про сплату витрат на оплату послуг адвоката в сумі 750,00 грн.

Оцінивши подані докази, господарський суд вважає, що покладенню на відповідача підлягають лише сплачені позивачем витрати на оплату послуг адвоката в сумі 750,00 грн.

Також, на відповідача підлягає покладенню сплачений позивачем судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Солодкий кошик" (вул. Київська, 59, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200, код 34311801) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154, код 21647131) майнову шкоду в порядку регресу в сумі 6316 (шість тисяч триста шістнадцять) грн. 73 коп., судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 13.01.2014.

Суддя Д.О.Бездоля