Ухвала

від 19.11.2013 по справі 2а-15226/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15226/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська група "Гарантія-Аудит" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська група "Гарантія-Аудит" до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про визнання нечинною та скасування вимоги від 01.10.2012 № Ю-2877/9,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська група "Гарантія-Аудит" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, в якому просив визнати нечинною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу від 01.10.1012 року № Ю-2877/9.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Група «Гарантія-Аудит» (далі - ТОВ «Аудиторська Група «Гарантія-Аудит») (код ЄДРПОУ 36425582) перебуває на обліку в УПФУ в Печерському районі м. Києва та у відповідності до вимог п.10 ч.1 ст. 1, ч.3 ст.4 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником зазначеного внеску (страхувальником).

Сума єдиного внеску, що підлягала сплаті за червень-серпень 2012 року, була визначена страхувальником самостійно, у зв'язку з чим склала 66 082,57 грн.

01 жовтня 2012 року на підставі поданої платником звітності та даних карток особового рахунку УПФУ в Печерському районі м. Києва 01 жовтня 2012 року було сформовано вимогу про сплату боргу за №Ю-2877/9.

Позивач заперечує правомірність зазначеної вимоги про сплату боргу, у зв'язку з чим просить визнати її нечинною та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі по тексту - Закон №2464-VI).

Згідно із визначенням, наведеним у пункті 2 статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положенням частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено порядок обчислення і сплати єдиного внеску, яким зокрема визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно частини 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 994/18289 від 27.10.2010 (далі - Інструкція № 21-5), сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно пункту 6.3. Інструкції № 21-5, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Тобто, за нормами чинного законодавства, вимога формується на весь борг, що значиться за боржником станом на вказану дату. Тому на таких умовах і була сформована та надіслана позивачу вимога № Ю-2877/9 від 01.10.2012 року, що підтверджується наявними в справі доказами.

Отже, посилання апелянта як на підставу для скасування вимоги на відсутність номеру та дати акту перевірки, номеру рішення/рішень, на підставі яких сформовано вимогу є необґрунтованими.

Крім того, як було вірно встановлено судом першої інстанції, дана вимога містить тільки борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сформована на підставі даних картки особового рахунку у відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому не містить боргу зі сплати фінансової санкції та пені. Оскільки перевірки не було проведено та акт не складався вимога не містить вказівку на борг, який би, ймовірно, міг виникнути при проведенні такої перевірки.

Згідно особової картки позивача, недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 24 579,25 грн.

Таким чином, вимога про сплату боргу № Ю-2877/9 від 01.10.2012 була винесена УПФУ в Печерському районі міста Києва на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

За таких обстави, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська група "Гарантія-Аудит"- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.