Рішення

від 25.12.2013 по справі 398/7691/13-ц

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/7691/13-ц РІШЕННЯ

Іменем України

"25" грудня 2013 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Тимченко Л.М.

при секретарі Міщенко С.А.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАгроКом», як третя особа вказано Управління Держземагентства в Олександрійському районі, про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 (надалі Позивач) 13 вересня 2013 року звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАгроКом» (надалі Відповідачі) про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що в лютому 2012 року матір'ю позивача як законним представником був укладений договір між позивачем та ТОВ «УкрАгроКом» про оренду земельної ділянки строком на 10 років, яка належить йому відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю. Вказаний договір був укладений між ним та ТОВ «УкрАгроКом», однак в порушення вимог ст. 32 ЦК України не було отримано згоди органу опіки та піклування на укладення цього договору.

В судовому засіданні позивач та його представник на позовних вимогах наполягають, посилаючись на викладені обставини. Просять суд застосувати наслідки нікчемного правочину, зобов'язавши ТОВ «УкрАгроКом» повернути земельну ділянку.

Інтереси позивача в суді за угодою представляла адвокат ОСОБА_1

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, визнає, що договір оренди земельної ділянки в лютому 2013 року було укладено між господарством «УкрАгроКом» та неповнолітнім, за якого договір підписала його мати, (оскільки на час укладення договору оренди земельної ділянки позивач був неповнолітнім), договір оренди землі було зареєстровано, його виконано. Просить суд врахувати, що за оренду земельної ділянки позивач отримує орендну плату у відповідності до умов договору оренди землі матір'ю отримувалась орендна плата за землю, надавши копії платіжних відомостей.

Інтереси відповідача в суді по довіреності представляла Смалиус І.В.

Представник Управління Держземагентства в Олександрійському районі

в судове засідання з'явилася, пояснивши суду, вказаний договір оренди був зареєстрований в березні 2012 року відповідно до Порядку ведення Книг записів про державну реєстрацію Державних акті та право власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 року. Інших документів, крім вказаних постанова не вимагала.

Інтереси Управління Держземагентства в Олександрійському районі по довіреності представляла Овчаренко О.Г.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст.ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести перед судом ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд виходить з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання.

Правовідносини сторін врегульовані ст.ст3, 11-14, 15, 16, 22, 220, 328, 334, 355, 368, 369, 1216 ЦК України, ст. 19 Сімейного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 19 Сімейного кодексу України визначена участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів неповнолітніх.

Cтаттею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені відповідно статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 6, ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Згідно вимог ст. 32 ЦК України неповнолітня особа вчиняє правочини за згодою батьків, піклувальників.

Ст. 71 ЦК України визначає, що опікун не має права без дозволу опіки та піклування укладати угоди, які підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.

За змістом ст.ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За загальним правилом недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Судом достовірно встановлено, що позивач є власником земельної ділянки № 502 площею 4,4989 га, яка розташована на території Дівочепільської сільської ради, Олександрійського району та посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серія ЯИ № 027961 (кадастровий номер 3520382400:02:000:0555) на його ім'я - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Між неповнолітнім ОСОБА_2, за якого договір підписала його мати та ТОВ «УкрАгроКом» 15 лютого 2012 року було укладено договір оренди землі. Вказаний договір оренди землі було зареєстровано в управлінні Держкомзему в Олександрійському районі (запис в реєстрі земель від 16 березня 2012 року № 352030004002379). Сторони визнали, що згода органу опіки та піклування при укладенні вказаного договору оренди землі дійсно була відсутня.

З огляду на викладене суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Суд не приймає до уваги та не погоджується із доводами відповідача, що при реєстрації договорів оренди землі відповідно до вимог Порядку ведення Книг записів про державну реєстрацію Державних акті та право власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року, який діяв до 01 січня 2013 року, заборонялося вимагати інші документи та відомості, не передбачені вказаною постановою, оскільки умови договору оренди землі мали відповідати вимогам ст. 32 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких обставин суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та визнати укладений договір оренди землі не дійсним та застосувати наслідки нікчемного правочину.

Судові витрати суд вважає необхідним віднести на відповідача.

Враховуючи викладені обставини та керуючись ст.ст. 3-15, 16, 20, 22, 32, 71, 203, 204, 215, 216, 221-224, 1212 ЦК України, Законом України «Про оренду землі» та ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Договір оренди землі від 15 лютого 2012 року укладений між неповнолітнім ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрАгроКом» в особі генерального директора Кузьменка Анатолія Івановича щодо оренди земельної ділянки площею 4,4989 га, яка розташована на території Дівочепільської сільської ради, Олександрійського району та зареєстрований в управлінні Держкомзему в Олександрійському районі (запис в реєстрі земель від 16 березня 2012 року № 352030004002379) - визнати недійсним.

Земельну ділянку № 502 площею 4, 4989 га, яка розташована на території Дівочепільської сільської ради, Олександрійського району та посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серія ЯИ № 027961 (кадастровий номер 3520382400:02:000:0555) повернути її власнику - ОСОБА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАгроКом» на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійсьий міськрайонний суд протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду Л.Тимченко