Постанова

від 14.01.2014 по справі 815/7420/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/7420/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року м. Одеса

12 год. 00 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Сербіні Р.І.

за участю сторін:

представник позивача - Гареєв Є.Ш. (за довіреністю)

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Сервіс-Техно» (код ЄДРПОУ 32288556) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0002412230 від 27.09.2013 року про сплату 72 883 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 18 221 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Сервіс-Техно» (код ЄДРПОУ 32288556) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0002412230 від 27.09.2013 року про сплату 72 883 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 18 221 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу про завищення ТОВ «Охорона-Cервіс-Техно» податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки задекларувавши суму податкового кредиту у розмірі 72 883 грн. 00 коп., позивач діяв відповідно до норм чинного законодавства, адже право на віднесення вказаної суми до податкового кредиту відповідного періоду виникло у підприємства у зв'язку з відшкодуванням вартості з податком на прибуток придбаних у ТОВ «Евертонбуд» послуг, що підтверджується відповідними наявними у позивача первинним документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в адміністративному позові (аркуші справи 4-14).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вхід. № 31781/13 від 12.11.2013 року від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що позивачем в порушення норм Податкового Кодексу України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 72 883 грн. 00 коп. по взаємовідносинам з ТОВ «Евертонбуд» без належного підтвердження. При проведенні перевірки повноти декларування cум податку на додану вартість, в результаті опрацювання відхиленя між підприємствами ТОВ «Евертонбуд», встановлених програмним продуктом Система «Податковий Блок», встановлено розбіжність між сумою податкових зобов'язань контрагента та сумою податкового кредиту позивача у розмірі 72 882 грн. 36 коп. Таким чином, перевіряючими було встановлено завищення ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» податкового кредиту за період квітень 2012 року на суму 72 883 грн. на підставі зазначеного, у ході проведення перевірки не знайшли свого підтвердження поставка товарів, виконання робіт та відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкові зобовязання з податку на додану вартість не виникли у постачальника ТОВ «Евертонбуд», не відображено у складі податкових зобов'язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди звітності обсяги поставки на суму 72 883грн. на підставі зазначеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (аркуші справи 170-175).

Заслухавши пояснення представників позивача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» зареєстроване у встановленому законодавством порядку, знаходиться на обліку в органах податкової служби та зареєстрований платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 577 від 03.09.2013 року, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, службовими особами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Евертонбуд» за період квітень 2012 року, за результатами якої складено акт № 1563/15-53-22-3/32288556 від 13.09.2013 року (аркуші справи 17-26).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002412230 від 27.09.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» з податку на додану вартість у сумі 91 104 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 72 883 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 221 грн. 00 коп., за порушення п.п. 198.1, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (аркуш справи 15).

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу було надано податкову декларації з податку на додану вартість за 04 місяць 2012 року з додатками, згідно з якою ТОВ «Охорона-сервіс-техно» задекларовано усього податкового кредиту за звітний період - 04 місяць 2012 року у сумі 81 444 грн. 00 коп., з яких по контрагенту ТОВ «Евертонбуд» на суму 72 882 грн. 36 коп. (аркуші справи 155-160).

Перевіркою повноти декларування сум податку на додану вартість відповідачем було встановлено розбіжності між сумами податкових зобов'язань контрагента ТОВ «Евертонбуд» та сумою податкового кредиту позивача з вказаним контрагентом у квітні 2012 року у розмірі 72 882 грн. 36 коп.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що правочини нібито укладені між ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» та контрагентом ТОВ «Евертонбуд» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до бази даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки було встановлено укладення цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування валових втрат та податкового кредиту.

Поряд з цим, відповідач як на підставу встановлених порушень посилається на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва МО ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Евертонбуд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період квітень 2012 року та вересень 2012 року» № 467/22-225/37758415 від 07.06.2013 року яким встановлено, що у квітні 2012 року та у вересні 2012 року господарська діяльність ТОВ «Евертонбуд» має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у томі числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо. Встановлено, що операції не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів.

За таких обставин, відповідачем зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності позивача з ТОВ «Евертонбуд» з підстав не підтвердження поставки товарів та виконання робіт, а відтак вбачається проведення фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та якими не підтверджується реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що висновки акту перевірки про завищення ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» податкового кредиту у період квітень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Евертонбуд» на суму 72 883 грн. 00 коп. необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки задекларувавши відповідну суму позивач діяв на законних підставах та відповідно до норм податкового законодавства України, оскільки його право на податковий кредит виникло у зв'язку з відшкодуванням вартості товару з податком на додану вартість за придбані послуги, згідно договорів укладених з ТОВ «Евертонбуд», про що свідчать виписані контрагентом податкові накладні. Приймання виконаних робіт від ТОВ «Евертонбуд» здійснювалось позивачем за актами здачі-прийому робіт. Розрахунки з постачальником здійснювались у безготівковій формі та повністю здійснені позивачем. Договори, на підставі яких формувався податковий кредит з ТОВ «Евертонбуд» недійсними у передбаченому законодавством порядку не визнані.

Судом встановлено, що між ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» та ТОВ «Евертонбуд» укладено наступні угоди, по яким здійснювались господарські операції на об'єктах замовника та позивачем формувався податковий кредит у квітні 2012 року:

№ 2703/3 від 27.03.2012 року, предметом якого є виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 28);

№ 0301-5 від 03.01.2012 року, предметом якого є зобов'язання виконавця - ТОВ «Евертонбуд» протягом усього строку дії договору забезпечити роботи по профілактичному обслуговуванню засобів сигналізації (аркуші справи 32-34);

№ 1503/1 від 15.03.2012 року, предметом якого є виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт по дообладнанню сейфів системою охоронної сигналізації (аркуш справи 62);

№ 1503 від 15.03.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт по дообладнанню сейфів системою охоронної сигналізації (аркуш справи 66);

№ 0604 від 06.04.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи відео спостереження (аркуш справи 70);

№ 2903 від 29.03.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 74);

№ 0504 від 05.04.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 78);

№ 2803 від 28.03.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 82);

№ 2703/6 від 27.03.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 86);

№ 2703/5 від 27.03.2012 року щодо виконання робіт з демонтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи відеоспостереження (аркуш справи 90);

№ 0904 від 09.04.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 94);

№ 1204 від 12.04.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи відеоспостереження (аркуш справи 98);

№ 2703/7 від 27.03.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 102);

№ 2703/8 від 27.03.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 106);

№ 1004 від 10.04.2012 року щодо виконання робіт з ремонту та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації (аркуш справи 110);

№ 1004/1 від 10.04.2012 року щодо виконання робіт з ремонту та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації (аркуш справи 114);

№ 1004/2 від 10.04.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи відеоспостереження (аркуш справи 118);

№ 1704 від 17.04.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи відеоспостереження (аркуш справи 122);

№ 1704/2 від 17.04.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації (аркуш справи 126);

№ 1704/1 від 17.04.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи відеоспостереження (аркуш справи 130);

№ 0503 від 05.03.2012 року щодо виконання робіт з монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронно-пожежної сигналізації, відеоспостереження та системи доступу (аркуш справи 134).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вищевказаними угодами, позивачем суду надано наступні письмові докази, які стали підставою для формування податкового кредиту за квітень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Евертонбуд»: протоколи договірної ціни, перелік об'єктів ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» обслуговуваних ТОВ «Евертонбуд» за квітень 2012 року, акти здачі-прийому виконаних робіт, податкові накладні та платіжні доручення (аркуші справи 29-31, 34-61, 63-65, 67-69, 71-73, 75-77, 79-81, 83-85, 87-89, 91-93, 95-97, 99-101, 103-105, 107-109, 111-113, 115-117, 119-121, 123-125, 127-129, 131-133, 135-137).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка відповідно до п. 21.7 ст. 201 цього Кодексу виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, відповідно до приписів п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Дослідивши надані позивачем письмові докази, з урахуванням наведених норм податкового законодавства, судом з'ясовано, що ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» цілком обґрунтовано відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України віднесло до податкового кредиту у період квітень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 72 882 грн. 36 коп., підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними, актами, платіжними документами тощо. Зазначені операції відображені в податковій декларації за відповідний період. Укладена угода між позивачем та ТОВ «Евертонбуд» є дійсною та виконано сторонами про що свідчать наявні в матеріалах справи документи; на час укладання та виконання господарських зобов'язань контрагенти були належним чином зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності та мали свідоцтва платників податку на додану вартість.

З аналізу законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, яке регулює спірні правовідносини акти виконаних робіт є документом підтверджуючим факт надання послуги. Перелік робіт та послуг визначених у актах виконаних робіт є змістом операції, яку задокументовано відповідним актом. Так, наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття виконаних робіт по перевезенню вантажів відповідають законодавчо встановленим вимогам до первинних документів, передбачених ст. 9 Закону України № 996 - XIV від 16.07.1999 року та вказують про обсяг кожної здійсненої операції та її цільове призначення.льове призначення.6 - ення.

З урахуванням виду господарської діяльності позивача згідно Статуту ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно», місця надання послуг, способу надання послуг, суд вважає за доцільне зазначити, що наданими документами (актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, тощо) підтверджується необхідність ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» здійснювати витрати на замовлення послуг з монтажу/демонтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт по обладнання та дообладнанню системи охоронної сигналізації, відео спостереження, тощо.

Таким чином, оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання було безпідставним та необґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що метою укладення договору з ТОВ «Евертонбуд» було отримання послуг по забезпеченню здійснення робіт з монтажу/демонтажу, профілактичному обслуговуванню засобів сигналізації, комплексу пусконалагоджувальних робіт систем охоронної сигналізації (пожежної сигналізації), тощо. Послуги за договорами з ТОВ «Евертонбуд» позивач придбавав для здійснення власної господарської діяльності згідно виду Статутної діяльності ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно». Факт виконання договірних зобов'язань підтверджений наданими суду первинними документами та доказами подальшого використання отриманих послуг (результатів отриманих послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, які є визначальними факторами для формування податкового кредиту. Ведення господарської діяльності контрагента позивача та його контрагентів з порушенням норм податкового законодавства не свідчать про ведення позивачем господарської діяльності, яка не відповідає нормам чинного законодавства та нормам Податкового кодексу України. Посилання відповідача на неможливість встановити факт надання послуг ТОВ «Евертонбуд» ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки контрагента позивача з його контрагентами є безпідставним, оскільки відсутність документів у контрагента не є підставою нікчемності правочину підприємства позивача, оскільки така підстава не передбачена нормами Цивільного кодексу України.

Суд погоджується з твердженнями позивача щодо повного виконання договірних зобов'язань з ТОВ «Евертонбуд» у квітні 2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи первинна документація, крім того, вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Евертонбуд», як на підставу встановлення порушень податкового законодавства позивача суд вважає недоцільними, з урахуванням того, що жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи державної податкової служби.

Під час виконання робіт, ТОВ «Евертонбуд» надало позивачу податкові накладні, на підставі яких ТОВ «Охорона-Сервіс-Техно» формувало податковий кредит, що відповідає приписам ст. 198 Податкового кодексу України.

На підтвердження виконання зобов'язання по оплаті шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів за придбані послуги в результаті виконаних ним ремонтно-будівельних робіт надані платіжні доручення, що не суперечить передбаченим умовам договорів та нормам податкового законодавства.

Таким чином, в процесі встановлення обставин у справі, судом з'ясовано, що в діях позивача щодо віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відсутні будь-які порушення норм податкового законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Наявна в матеріалах справи первинна документація (акти, накладні та інші) складені без порушень, містять необхідний обсяг інформації про виконувані роботи/послуги, що дає можливість стверджувати про реальний характер господарських операцій позивача.

Суд також зазначає, що якщо контрагентом платника, податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, за загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «БУЛВЕС АД» проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України у справі № 21-42а10 від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнка П.В.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання було безпідставним та необґрунтованим.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002412230 від 27.09.2013 року, оскільки в судовому засіданні позивачем доведено дотримання всіх умов, встановлених чинним законодавством, під час формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість сплачених у ціні товару по взаємовідносинам з ТОВ «Евертонбуд», що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту. Суми податку на додану вартість, за рахунок яких було сформовано податковий кредит підтверджені відповідними первинними документами. За таких обставин № 0002412230 від 27.09.2013 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Евертонбуд», оскільки задекларовані ТОВ «Охорона-сервіс-Техно» суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із вказаним контарегнтом за квітень 2012 року підтверджені належним чином оформленою первинною документацією, яка також підтверджує реальність здійснюваних операцій (виконання робіт, надання послуг) та фактичну їх виконаність. За таких обставин, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0002412230 від 27.09.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Сервіс-Техно» (код ЄДРПОУ 32288556, місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 53) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0002412230 від 27.09.2013 року про сплату 72 883 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 18 221 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в одеській області № 0002412230 від 27.09.2013 року про сплату 72 883 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 18 221 грн. - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Сервіс-Техно» (код ЄДРПОУ 32288556, місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 53) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 20 (двадцять) коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 14 січня 2014 року.

Суддя Я.В. Балан