Постанова

від 13.01.2014 по справі 905/6963/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.01.2014р. справа №905/6963/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: М'ясищева А.М., Сгара Е.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Русланова Г.М. за посвідченням;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Макаров А.М. - директор.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмет», м. Димитров Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. (повний текст від 29.11.2013р.) у справі №905/6963/13 (суддя О.М. Сковородіна)

за позовом Прокурора м. Димитрова в інтересах держави в особі Димитровської міської ради, м. Димитров Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмет», м. Димитров Донецької області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Димитрова звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Димитровської міської ради, м. Димитров Донецької області, з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмет», м. Димитров Донецької області, про внесення змін до пунктів 5,10,11,12,13 договору оренди земельної ділянки від 01.02.2006р., укладеного між Димитровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмет», зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 01.02.2006р. за №040615900008 шляхом укладання додаткової угоди, та викладення зазначених пунктів в наступній редакції:

« 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6416985,68грн.

10. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і складає: 192509,57грн.на рік, а саме - 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

11. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

12. Орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, на поточний рахунок власника землі №33212812700034, одержувач міській бюджет код ЄДРПОУ 34686500, банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 13050200.

13. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

Орендна плата у кожному наступному році сплачується з урахуванням коефіцієнтів індексації за попередні роки.»

Рішенням від 28.11.2013р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки в порядку ст.89 ГПК України від 10.12.2013р. у справі №905/6963/13) господарський суд Донецької області заявлені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі з посиланням на приписи ЦК України, Закону України «Про оренду землі», умови укладеного між сторонами договору оренди землі та рішення Димитровської міської ради №V/58-34 від 23.06.2010р.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю вищевказане рішення господарського суду Донецької області та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом були невірно застосовані норми ст.ст.19, 58 Конституції України, ст.288 Податкового кодексу України, ст.ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 651 ЦК України, оскільки норми ст.288 ПК України вступили в силу з 01.01.2011р. та не можуть бути застосовані до правовідносин оренди, які виникли між сторонами в 2006 році. Крім того, за твердженням апелянта, орендна плата за земельні ділянки не є регульованою ціною органу місцевого самоврядування, оскільки не є тарифом на послуги, та її зміна всупереч умовам договору по Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноваження місцевих рад не відноситься.

Вищевикладене, на думку скаржника, свідчить про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а отже - є підставою для його скасування.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор м. Димитрова вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 17.12.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Димитровської міської ради №IV/30-20 від 14.06.2005р. ТОВ «Донмет» було надано земельну ділянку площею 3,6008га строком на 10 років під розміщення виробничо-технологічного комплексу з виготовлення металоконструкцій.

01.02.2006р. між Димитровською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмет» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований у ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 01.02.2006р. за №040615900008), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - категорії промисловість, яка розташована у м. Димитров на пров. Лісовий, 1, загальною площею 3,6008га, в тому числі: 0,2073га - під капітальною забудовою, 3,3935га - під проїздами, проходами. Договір укладено на 10 років (пункти 1, 2, 8 договору).

Згідно п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3009908,72грн.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і складає: 30099,09грн. (п.10 договору).

Відповідно до пункту 11 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 12 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, на поточний рахунок власника землі №33218812500034, одержувач міський бюджет код ЄДРПОУ 24165177, банк одержувача УДК Донецька, МФО 834016, код платежу 13050200.

Згідно п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.34 договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачаться, що вищевказана земельна ділянка була передана орендарю за актом приймання-передачі від 01.02.2006р.

Рішенням Димитровської міської ради №V/31-50 від 06.08.2008р. було встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендарям, у яких розмір орендної плати згідно договорів оренди складає менш ніж 3% від нормативної грошової оцінки.

Рішенням Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Димитров та введено її в дію з 01.01.2009р.

23.06.2010р. Димитровська міська рада прийняла рішення №V/58-34, яким затвердила розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Димитров. Разом з цим, рішенням Димитровської міської ради №VI/53-31 від 13.03.2013р. зазначене рішення було визнано таким, що втратило чинність (що спростовує посилання суду першої інстанції на вищевказаний нормативний акт Димитровської міської ради як чинний і не скасований у встановленому законом порядку), а також затверджено новий розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Димитров. Згідно додатку до вказаного рішення, міською радою встановлені 3-7% від нормативної грошової оцінки землі при вирахуванні орендної плати за інші землі промисловості.

З наведеного вбачається, що господарським судом Донецької області зроблено невірне посилання на рішення Димитровської міської ради №V/58-34 від 23.06.2010р., оскільки воно скасовано рішенням Димитровської міської ради №VI/53-31 від 13.03.2013р., проте, згідно з додатками до вказаних рішень, відсотки для розрахунку орендної плати за земельні ділянки інших земель промисловості залишились незмінними - 3-7%.

В матеріалах справи також наявні листи Димитровської міської ради №02/02-13в-1012 від 19.08.2008р., №02/02-13в-1105 від 30.09.2009р., №01-08 від 21.03.2012р., №01-11 від 02.04.2012р., №01/02-40в-0430 від 11.04.2013р., з якими позивач звертався, зокрема, до відповідача, та пропонував привести укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки у відповідність з вимогами законодавства та вказаними нормативними актами міської ради. Разом з цим, докази направлення зазначених листів на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні.

Відсутність доказів вчинення відповідачем дій, направлених на приведення спірного договору у відповідність з вимогами чинного законодавства та приписами вказаних нормативних актів міської ради, зумовили звернення прокурора до суду в інтересах позивача з відповідним позовом.

Як вже зазначалось вище, господарський суд Донецької області заявлені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно п.п. 288.5.1-2 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.1 ст. 274 вказаного Кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України (чинні на момент укладання спірного договору), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Димитровська міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Димитровської міської ради №V/31-50 від 06.08.2008р. було встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендарям, у яких розмір орендної плати згідно договорів оренди складає менш ніж 3% від нормативної грошової оцінки. Рішенням Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Димитров та введено її в дію з 01.01.2009р.

Крім того, рішенням Димитровської міської ради №VI/53-31 від 13.03.2013р. було визнано таким, що втратило чинність рішення Димитровської міської ради №V/58-34 від 23.06.2010р., затверджено новий розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Димитров. Згідно додатку до вказаного рішення, міською радою встановлені 3-7% від нормативної грошової оцінки землі при вирахуванні орендної плати за інші землі промисловості.

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу №310 від 18.09.2013р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданої у користування відповідачу, складає 6416985,68грн.

Таким чином, розмір річної орендної плати за займану відповідачем земельну ділянку повинен складати 192509,57грн. (6416985,68*3%), а отже пункти 5 та 10 спірного договору не відповідають приписам чинного законодавства та вказаним нормативним актам міської ради.

Матеріали справи не містять доказів приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства у досудовому порядку.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

У пункті 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, оскільки з наявних в матеріалах справи рішень Димитровської міської ради вбачається про затвердження ставок, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, за наявності в договорі оренди землі умов про можливість перегляду розміру орендної плати, враховуючи приписи чинного земельного та податкового законодавства, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та можливість їх задоволення.

Щодо внесення змін до пунктів 11, 12 і 13 спірного договору, апеляційний господарський суд зазначає, що з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача з приводу внесення саме вказаних змін до спірного договору, а також взаємозв'язок зазначених пунктів зі змістом договору, заявлені позовні вимоги не суперечать діючому законодавству і також підлягають задоволенню в цій частині.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами та обставинами справи, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. у справі №905/6963/13 ґрунтується на об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що посилання суду першої інстанції на не чинне рішення Димитровської міської ради №V/58-34 від 23.06.2010р. не призвело до неправильного вирішення спору по суті, що виключає можливість застосування в даному випадку приписів ст.104 ГПК України.

Відносно вимог апеляційної скарги про скасування рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2013р. у справі №905/6963/13 судова колегія вважає за необхідне наголосити, що з урахуванням наявної в матеріалах справи ухвали від 10.12.2013р. оскаржуваний судовий акт фактично було винесено 28.11.2013р., допущену судом описку в порядку ст. 89 ГПК України виправлено, тому апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга саме на рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. у справі №905/6963/13.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. (повний текст від 29.11.2013р.) у справі №905/6963/13 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмет», м. Димитров Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. (повний текст від 29.11.2013р.) у справі №905/6963/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: А.М. М'ясищев

Е.В. Сгара

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

2-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС