Рішення

від 10.01.2014 по справі 912/1871/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 рокуСправа № 912/1871/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/1871/13

за позовом: Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК",

про визнання договору недійсним

та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК"

до відповідача за зустрічним позовом: Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"

про стягнення 189 008,00 грн.,

представники сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом) - участі не брали ;

від відповідача (позивач за зустрічним позовом) - Ткаченко В.В., довіреність № 45/11 від 11.11.13;

14.11.2013 року Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" звернувся до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013 укладеного між позивачем та відповідачем недійсним з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України.

У своєму заперечені від 03.12.2013 року ТОВ "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" позовні вимоги Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне. Між сторонами орендні відносини склались з 2002 року. Договори оренди учбового корпусу в 2011 році переукладались щомісяця у зв'язку з існуючими обмеженнями у ректора інституту Барно О.М. в правоздатності на укладення договорів найму (оренди) рухомого та нерухомого майна на суму, що не перевищує 50 000 грн. Приблизно з 2008 року орендар почав неналежно виконувати свої обов'язки по сплаті орендної плати. У зв'язку із збільшенням заборгованості орендодавець змушений був звертатись до господарського суду за захистом свого порушеного права та стягнення орендної плати разом із штрафними санкціями.

Звертає увагу суду, що проект договору на 2013 рік було підготовлено орендарем на власний розсуд, підписано зі свого боку орендарем і направлено відповідачу (за первісним позовом) на підпис; п.3.3 Договору оренди застосовується лише у випадку неналежного виконання обов'язків орендарем, взятих на себе за договором; відповідно до ст. 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Просить відмовити в задоволенні первісного позову повністю.

04.12.2013 на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" про стягнення з Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" заборгованості з орендної плати в сумі 189 008,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013 за період з вересня по грудень 2013 включно.

Ухвалою суду від 09.12.2013 прийнято до розгляду зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" до вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 189 008,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013 за період з вересня по грудень 2013 включно.

У судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом повністю. Вимоги за первісним позовом не визнав, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК" (орендодавець) та Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"(орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою м. Кіровоград, вул.Покровська,73, загальною площею 2362,60 кв.м. (далі - Договір оренди від 01.01.2013 року).

За умовами вказаного договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування приміщення учбового корпусу за адресою: м.Кіровоград, вул.Покровська,73. Загальна площа приміщень, що здаються в оренду, складає 2 362,6 кв.м., а саме: перший поверх загальною площею 679,9 кв.м. (за виключенням каб. №1, площею 16,9 кв.м., каб. № 2 площею 17,1 кв.м., каб. № 5 площею 18,4 кв.м., їдальні площею 106 кв.м.), 2 поверх площею 619,8 кв.м., 2 поверх площею 610,1 кв.м., 4 поверх площею 611,2 кв.м.

Вартість майна, що передається в оренду, складає 8 000 000,00 грн.

Умовами договору визначено, що приміщення, що орендується, надається орендарю для організації навчального процесу територіально відокремленого підрозділу орендаря - "Кіровоградський інститут розвитку людини "Україна" (п.1.3. договору Оренди).

Відповідно до п. 6.1 договору Оренди, орендар зобов'язався передати орендарю в оренду приміщення згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

На підставі акту приймання-передачі від 01.01.2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Покровська,73, а саме: перший поверх загальною площею 679,9 кв.м. (за виключенням каб. №1, площею 16,9 кв.м., каб. № 2 площею 17,1 кв.м., каб. № 5 площею 18,4 кв.м., їдальні площею 106 кв.м.), 2 поверх площею 619,8 кв.м., 2 поверх площею 610,1 кв.м., 4 поверх площею 611,2 кв.м. Загальна площа приміщень, що здаються в оренду, складає 2 362,6 кв.м. (а.с.12).

У вказаному акті також зазначено, що стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду, придатне для використання відповідно до п. 1.3 цього Договору.

Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплено печатками.

Розмір орендної плати та порядок її сплати сторонами узгоджено у розділі № Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата за приміщення, що орендується, складає 20 (двадцять) грн. за кв.м. на місяць, в тому числі ПДВ.

Орендна плата перераховується Орендодавцю щомісяця попередньою оплатою за наступний місяць (п.3.2).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцю з врахуванням штрафу в розмірі орендної плати за місяць за кожен місяць прострочення (п.3.3).

До орендної плати не входять комунальні платежі (електроенергія, опалення, водопостачання та водовідведення, тощо), користування телефонними номерами, які сплачуються Орендарем самостійно у встановлені терміни (п.3.4).

Строк дії договору сторони узгодили у п. 9.1. Договору: з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року.

Із тексту договору оренди від 01.01.2013 року вбачається, що сторонами узгодженій й інші обов'язкові умови, передбачені нормами чинного законодавства для договорів оренди.

Позивач за первісним позовом просить визнати недійсним вказаний договір з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне.

Договірні відносини між сторонами виникли з 2007 року, починаючи з 2009 року відповідач за зустрічним позовом, користуючись своїм становищем власника приміщення, постійно фактично змушував позивача підписувати договори оренди на його умовах, оскільки позивач надає освітні послуги та обтяжений зобов'язаннями по укладених із студентами договорами.

Також позивач зазначає, що у своїх листах № 7 від 19.03.2009 року, № 3 від 08.05.2010 року, № 5 від 16.06.2010 року відповідач за первісним позовом висловлював своє невдоволенням результатами співпраці за несвоєчасною сплатою орендної плати позивачем, проте договори оренди переукладалися.

Небажання відповідача наприкінці 2012 року укладати договір і фактично примушування укласти договір на умовах 2011 року, призвело до ситуації, що позивач за первісним позовом розпочав свою діяльність у 2012/2013 навчальному році без договору оренди приміщення.

Під загрозою зриву навчального процесу та невиконання умов укладених із студентами договорів про надання освітніх послуг, а відтак і втрату відповідних ліцензій на освітню діяльність, 01.01.2013 року відповідачем був запропонований до підписання договір оренди приміщення, до якого, як зазначає позивач, вже не можливо було внести зміни.

Позивач у позовній заяві також вказує, що договір оренди від 01.01.2013 року містить вкрай невигідні умови, зокрема п. 3.2., відповідно до якого орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем з урахуванням штрафу в розмірі орендної плати за місяць за кожен місяць прострочення і обумовив для позивача настання негативних наслідків майнового характеру.

Зважаючи, що орендна плата за місяць складає 47252,00 грн., а штраф за несвоєчасну сплату умовами договору передбачено в сумі 283 512,00 грн., що перевищує орендну плату за березень 2013 року в шість разів, зазначає позивач, тому існують всі обставини необхідність яких передбачена ст. 233 ЦК України, та просить визнати договір оренди від 01.01.2013 року недійсним.

Відповідач за первісним позовом вважає вимоги позивача необґрунтованими, зазначає, що договір оренди від 01.01.2013 року був підписаний в редакції, запропонованій позивачем за первісним позовом.

Вважає, що його права, як орендодавця, порушені відповідачем за зустрічним позовом, оскільки орендар, починаючи з вересня 2013 року не сплачує кошти за оренду приміщення, а тому просить у зустрічній позовній заяві стягнути з відповідача за зустрічним позовом заборгованість по орендній платі за період з вересня по грудень 2013 року включно, у сумі 189 008,00 грн. на підставі п. 3.1., 3.2., 4.2 Договору та норм ст. 525,530, ч.1 ст. 612, ст. 759, 762 ЦК України та ст. 193, 291 ГК України.

Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача по первісній позовній заяві про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013 року не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України.

Позивач за первісним позовом обґрунтовує свої вимоги посиланням на ч.3 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої необхідними умовами чинності правчину є вільне волевиявлення учасника правочину щодо укладення такого правочину та відповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК , якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Господарським судом враховуються положення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до норм яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не виконано вимоги ухвал суду від 15.11.2013 року , від 23.12.2013 року та не подано господарському суду документів, які б підтверджували доводи позивача за первісним позовом, що за відсутності тяжкої обставини правочин (договір оренди від 01.01.2013) не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах; письмові пояснення та відповідні докази на їх підтвердження щодо вчинення правочину (договору оренди від 01.01.2013) позивачем під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, чим відповідач скористався; докази затримки виплати орендної плати; копію ліцензії за 2013 рік на освітню діяльність; документи на підтвердження кількості студентів, яким позивач надає освітні послуги в орендованому приміщенні; копії рішень господарських судів про які йде мова у тексті позовної заяви; докази примушення позивача до укладення договору оренди на умовах 2011 року; копію рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2013; докази звернення позивача до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди від 01.01.2013 (за наявності); письмово уточнити найменування відповідача.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що проект оспорюваного договору готувався відповідачем за первісним позовом, а тому він (позивач за первісним позовом) був позбавлений можливості внести до нього зміни. Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що такий проект готувався позивачем за первісним позовом. Проте, матеріали справи не містять доказів, які свідчать хто саме із сторін готував проект спірного договору.

Вказане свідчить, що позивачем за первісним позовом не доведено належними доказами обставин, щодо факту примушування позивача щодо укладення спірного договору на вкрай невигідних умовах та за відсутності вільного волевиявлення позивача за первісним позовом, а також невідповідність волевиявлення позивача його внутрішній волі.

За таких обставин господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог по первісній позовній заяві повністю.

Вимоги позивача за зустрічною позовною заявою підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

До матеріалів справи подано акт приймання-передачі від 01.01.2013 року до Договору оренди від 01.01.2013 року, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Покровська,73, а саме: перший поверх загальною площею 679,9 кв.м. (за виключенням каб. №1, площею 16,9 кв.м., каб. № 2 площею 17,1 кв.м., каб. № 5 площею 18,4 кв.м., їдальні площею 106 кв.м.), 2 поверх площею 619,8 кв.м., 2 поверх площею 610,1 кв.м., 4 поверх площею 611,2 кв.м. , загальна площа приміщень, що здаються в оренду, складає 2 362,6 кв.м. (а.с.12).

У вказаному акті також зазначено, що стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду, придатне для використання відповідно до п. 1.3 цього Договору.

Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплено печатками.

Вищенаведене свідчить, що позивачем за зустрічним позовом виконано зобов'язання, передбачені умовами договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013р.

При цьому, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, передбачені п.п. 31., 3.2. Договору в частині своєчасної сплати на користь орендодавця орендної плати.

Згідно розрахунку позивача сума заборгованості відповідача по орендній платі за період вересень-грудень 2013 року складає 189 008,00 грн. (з врахуванням умов договору щодо попередньої оплати відповідповідно до п.3.2. Договору).

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються главою 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 759 цього кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами статей 11, 509, 525, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доказів сплати боргу в сумі 189 008,00 грн. по орендній платі за період вересень-грудень 2013 року, відповідно до умов Договору оренди нежитлового приміщення відповідачем за зустрічним позовом до господарського суду не подано.

З урахуванням вищезазначеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі факти, викладені в зустрічній позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в сумі 189 008,00 грн. за період вересень-грудень 2013 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд враховує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 012201 (а.с.25), повне найменування юридичної особи, якій присвоєно КОД ЄДРПОУ 23677937, , відповідно до запису у вказаному реєстрі, є: "товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК".

Згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на судовий збір по первісному позову покладаються на позивача по первісному позову, по зустрічному позову - на відповідача по зустрічному позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог по первісному позову відмовити повністю.

Вимоги позивача за зустрічним позовом задовольнити повністю.

Стягнути з Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", 04071, м. Київ, вул.Хорива,1-г, код ЄДРПОУ 30373644 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК", 25004, м. Кіровоград, вул.Поктровська,73, код ЄДРПОУ 23677937 заборгованість в сумі 189 008,00 грн. та судовий збір в сумі 3 780,16 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 14.01.14

Суддя Т. В. Макаренко