Постанова

від 09.01.2014 по справі 826/18836/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 січня 2014 року 13:36 справа №826/18836/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплекс" доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проскасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплекс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Спецбудкомплекс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Оболонському районі), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 липня 2013 року №0005332202 та №0005342202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року відкрито провадження у справі №826/18836/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 30 грудня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 30 грудня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі від 08 липня 2013 року №0005332202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 152.1, 152.3 статті 152 Податкового кодексу України ТОВ "Спецбудкомплекс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 234 781,25 грн., в тому числі за основним платежем - 1 019 920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 214 861,25 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі від 08 липня 2013 року №0005342202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Спецбудкомплекс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 197 577,50 грн., в тому числі за основним платежем - 958 062,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 239 515,50 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 18 червня 2013 року №68/22.2-10/33596977 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Спецбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 33596977) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Інженерно-Будівельна компанія "Аркон" (ЄДРПОУ 36173505), ТОВ "Артель В.М." (код ЄДРПОУ 34956843), ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" (код ЄДРПОУ 37848367) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 152.1, 152.3 статті 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 1 019 920,00 грн., у тому числі за IV квартал 2011 року, І квартал та IV квартал 2012 року; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 958 062,00 грн., у тому числі за листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, листопад, грудень 2012 року.

Вказані в Акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує наступним: за отриманою податковою інформацією, зокрема актами про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача - ТОВ "Інженерно-Будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп", встановлено відсутність реального здійснення господарських операція вказаними підприємствами та порушення вимог Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість; згідно протоколу допиту особа, яка значить директором ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" - Ререкін О.Ю., вказав про непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства; ТОВ "Спецбудкомплекс" не надало до перевірки документи по взаємовідносинам із ТОВ "Інженерно-Будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" або відповідний протокол виїмки, який є підтвердженням відсутності таких документів.

Наведена інформація, на думку відповідача, виключає можливість ТОВ "Спецбудкомплекс" формувати витрати та податковий кредит з податку на додану вартість по господарським операціям із вказаними контрагентами.

Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції з постачальниками підтверджені первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Спецбудкомплекс" дотримано передбачені умови для формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "Спецбудкомплекс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В частині висновків Акта перевірки про завищення позивачем валових витрат податкового кредиту з податку на додану вартість суд звертає увагу на наступне

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Спецбудкомплекс" та його контрагентами - ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що 03 жовтня 2011 року між ТОВ "Спецбудкомплекс" (генпідрядник) та ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон" (підрядник) укладено договір підряду №0310/2, відповідно до якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати "Будівельно-монтажні роботи з тепло-, водопостачання майданчика 1 РЦ РСП "Київцентраеро" та будівлі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в аеропорту Бориспіль ОРП України"

Згідно з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2011 року, січень та лютий 2012 року підрядник виконав обумовлені договором роботи, зокрема роботи з улаштування дорожнього покриття зі збірних залізобетонних плит, улаштування піщаної основи під трубопроводи, установлення люка, мурування стін приямків і каналів, улаштування каналізаційних колодязів, на загальну суму 954 231,00 грн.

ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон" виписало позивачу податкові накладні, що датовані листопадом, груднем 2011 року та січнем, лютим 2012 року, на загальну суму 954 231,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 159 038,50 грн.

30 листопада 2012 року між ТОВ "Спецбудкомплекс" (генпідрядник) та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" (субпідрядник) укладено договір підряду №30/11, відповідно до якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Житловий будинок по проїзду Івана Богуна, 5 в м. Житомирі (ІІ черга будівництва, паркінг з інженерними забезпеченням, під'їзна дорога)" та договір підряду №12 від 25 грудня 2012 року, за яким субпідрядник зобов'язується виконувати будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Поточний ремонт локомотивного депо та покрівлі складу Київ-Петрівської філії ПрАТ Київ-Дніпровського МППЗТ".

Відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2012 року субпідрядник виконав обумовлені договором роботи, зокрема роботи з свердлення отворів у стінах, заповнення віконних прорізів, фарбування стін, улаштування покрівель, ґрунтування поверхонь, улаштування пароізоляції, на загальну суму 2 881 887,00 грн.

ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" виписало позивачу податкові накладні, що датовані листопадом, груднем 2012 року, на загальну суму 2 881 887,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 480 314,50 грн.

26 грудня 2012 року між ТОВ "Спецбудкомплекс" (генпідрядник) та ТОВ "Артель В.М." (субпідрядник) укладено договір підряду №24, за умовами якого субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Ремонтно-будівельні роботи приміщень та будівель Житомирської філії Київ-Дніпровського МППЗТ м. Житомир вул. Промислова".

Відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року субпідрядник виконав обумовлені договором роботи, зокрема роботи з штукатурення, пробивання отворів, облицювання поверхонь, установлення вентиляційних решіток, на загальну суму 1 912 251,00 грн.

ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" виписало позивачу податкові накладні, що датовані груднем 2012 року, на загальну суму 1 912 251,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 318 708,50 грн.

В розрахунок за поставлений роботи ТОВ "Спецбудкомплекс" перерахувало на рахунки постачальників грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками банку.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В Акті перевірки (стор. 7) відповідачем зазначено, що ТОВ "Спецбудкомплекс" в ході проведення перевірки не надало документального підтвердження взаємовідносин із ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" та протокол виїмки документів, які були вилучені згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва по справі №757/10562/13-к про проведення обшуку в нежилих офісних та складських приміщеннях, що використовуються в своїй діяльності посадовими особами ТОВ "Спецбудкомплекс".

Суд встановив, що згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2013 року по справі №757/10562/13-к задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України та надано дозвіл на проведення обшуку в нежилих офісних та складських приміщеннях, що використовуються в діяльності ТОВ "Спецбудкомплекс".

На підставі вказаної ухвали відповідно до протоколу обшуку від 22 травня 2013 року, складеного старшим слідчим СВ РСУ МВС України Черноморець С.Є., вилучено документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "Спецбудкомплекс", у тому числі по взаємовідносинам із ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп".

ТОВ "Спецбудкомплекс", отримавши наказ ДПІ у Оболонському районі від 05 червня 2013 року №3 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, повідомило відповідача листом від 06 червня 2013 року №06/06-13-82 про неможливість надання до перевірки документів фінансово-господарської діяльності підприємства у зв'язку з їх вилученням співробітниками Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2013 року по справі №757/10562/13-к, надавши копію такої ухвали.

У свою чергу ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2013 року по справі №757/10562/13-к надано дозвіл на проведення обшуку в нежилих офісних та складських приміщеннях, що використовуються в діяльності ТОВ "Спецбудкомплекс".

Наведене вказує, що відповідач до початку перевірки ТОВ "Спецбудкомплекс" був повідомлений про вилучення документів фінансово-господарської діяльності підприємства правоохоронним органом - Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, враховуючи вилучення правоохоронними органами документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ "Спецбудкомплекс", у тому числі по взаємовідносинам із ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп", такі документи не вважаються відсутніми. При цьому на платника податків не покладено обов'язку надавати контролюючому органу копію протоколу про вилучення відповідних документів.

Натомість Податковий кодекс України визначає порядок дій контролюючого органу у випадку вилучення до початку або під час проведення перевірки оригіналів первинних та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів правоохоронним органами.

Так, згідно пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Враховуючи викладене, відповідач, знаючи про вилучення документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ "Спецбудкомплекс", повинен був звернутись до Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України із письмовим запитом про надання для проведення перевірки копій вилучених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів та перенести термін проведення перевірки ТОВ "Спецбудкомплекс", у тому числі розпочатої, до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

У свою чергу відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про його звернення до правоохоронного органу з метою надання копій вилучених документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ "Спецбудкомплекс", у тому числі по взаємовідносинам із ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп", або забезпечення доступу до них.

Крім того, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин, не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому суд звертає увагу, що ймовірні порушення податкового законодавства підприємством-постачальником не є підставою для позбавлення правового значення відповідних первинних та податкових документів, що видані цим постачальником.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформацією , розміщено в мережі Інтернет (наприклад http://www.ua-region.com.ua/33596977) ТОВ "Спецбудкомплекс" здійснює діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель, електромонтажних робіт, діяльність у сфері архітектури тощо.

Позивач має ліцензію на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури АВ555561, видану 21 вересня 2010 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

Ліцензії на здійснення аналогічного виду діяльності мають також контрагенти позивача ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп", а саме АД031553 від 29 лютого 2012 року та АД035320 від 23 травня 2012 року відповідно.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що придбані у ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" будівельні роботи замовлялись позивачем з метою виконання господарських зобов'язань перед замовниками об'єктів будівництва - ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух), Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та ПАТ Холдинговою компанією "Київміськбуд", на підтвердження чого позивач надав в матеріали справи копії відповідних договорів підряду, договірної ціни, довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, листування із замовниками, актів обстежень.

Співставлення змісту первинних документів та доказів реальності господарських операцій вказує, що ТОВ "Спецбудкомплекс" здійснювало витрати на придбання у ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" будівельних робіт для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Так само відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що підприємства-контрагенти не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям або не вчиняли фактичних дій, спрямованих на виконання таких зобов'язань.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував витрати (витрати) за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" у зв'язку з придбанням у них робіт.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за порушення законодавства продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" не приймаються до уваги, оскільки такі акти за своєю сутністю не можуть встановлювати та підтверджувати порушення вимог податкового чи іншого законодавства, та не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання товарів і послуг з метою провадження господарської діяльності, висновки Акта перевірки про порушення Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" будівельних робіт безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп" - були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ "Спецбудкомплекс" правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Аркон", ТОВ "Артель В.М." та ТОВ "МК "Інтерпрайм Груп", а висновки Акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі від 08 липня 2013 року №0005332202 та №0005342202 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Спецбудкомплекс" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплекс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 08 липня 2013 року №0005332202 та №0005342202.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплекс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко