Рішення

від 10.01.2014 по справі 913/3297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 січня 2014 року Справа № 913/3297/13

Провадження №17/913/3297/13

За позовом Комунального підприємства «Алчевський міський ринок» , м. Алчевськ Луганської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ Луганської області

про стягнення 3042 грн. 00 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Хорольська О.В., довіреність № 965 від 16.12.2013;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 3042,00 грн., за договором про надання послуг по утриманню торгівельного місця в належному стані №1221 від 31.01.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.2014 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 23.12.2013 та 10.01.2014 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Комунальним підприємством "Алчевський міський ринок" (позивач у справі), як Адміністрацією, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі), як Підпримєцем/Користувачем, укладений договір про надання послуг по утриманню торгівельного місця в належному стані №1221 від 31.01.2013 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Адміністрація надає комплексну послугу по утриманню торгівельного місця у належному стані в яку входить:

- надання у користування торгівельного місця,

- утримання торгівельного місця у належному стані відповідно до п. 4.1.8 Договору,

- охорона нестаціонарної споруди (НП) підприємця та території ринку.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Адміністрація передає, а Підприємець/ Користувач приймає у користування торгівельне місце (частину території КП "Алчевський міський ринок" призначеної для торгівлі), під номером НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2, для здійснення продажу товару, на якій розташована НП Підприємця/користувача.

Як зазначено у п. 1.3 Договору, загальна площа торгівельного місця - 12,18 кв.м.

Згідно п. 3.1 Договору, розмір оплати за надану комплексну послугу складає 756,00 грн. в місяць, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата за послугу здійснюється шляхом внесення передплати за наступний місяць в каси підприємства або на розрахунковий рахунок підприємства, якій зазначений у п. 9 цього Договору.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що оплата за комплексну послугу ринку проводиться Підприємцем/користувачем незалежно від здійснення ним підприємницької діяльності та фактичного використання торгівельного місця.

Як зазначено у п. 6.1 Договору, він діє з моменту підписання на протязі одного року та рахується автоматично продовженим на невизначений строк у разі відсутності мотивованої заяви про розірвання договірних відносин.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з утримання торговельного місця НОМЕР_2, та утримував вказане торгівельне місце у належному стані. Однак, відповідач умови Договору у встановлені строки не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.07.2013 по 30.11.2013 року в сумі 3042,00 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноважного представника не забезпечив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносину сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Вищевказаний Договір за своєю правовою природою є договором на надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу послуги з утримання торгового місця за період з липня по листопад 2013 року на суму 3042,00 грн.

Згідно пункту 3.3 Договору, оплата за послугу здійснюється шляхом внесення передплати за наступний місяць в каси підприємства або на розрахунковий рахунок підприємства, якій зазначений у п. 9 цього Договору.

Відповідачем за вказаний період жодних оплат здійснено не було.

Статтею 538 ЦК України встановлено:

1. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

2. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

4. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, а при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно.

Отже, при нездійсненні відповідачем попередньої оплати за послуги, які позивачем були надані без попередньої оплати, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату одночасно з виконанням послуг. А оскільки вони надавались щомісячно, то оплата повинна була бути здійснена до останнього числа кожного місяця. товару.

Позивачем також було надіслано претензію № 537 від 04.10.2013 на адресу відповідача з вимогою оплатити існуючий борг, однак, відповідачем відповіді надано не було, боргу не оплачено.

З огляду на викладене, сума основного боргу 3042,00 грн. підтверджується матеріалами справ та не спростовується відповідачем, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити повністю в сумі 3042,00 грн. з віднесенням судових витрат на відповідача в повному обсязі, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Алчевський міський ринок» , м. Алчевськ Луганської області, вул. Совєтська, 4, ідентифікаційний код 36369062, борг у сумі 3042,00 грн., витрати по оплаті судового збору у сумі 1720,50 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 14.01.2014.

Суддя О.С.Фонова