Постанова

від 25.12.2013 по справі 826/16987/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2013 року 16 год. 27 хв. № 826/16987/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Ільюшин О.В. (довіреність від 16.10.2013р. б/н), відповідача - Бондаренко С.М. (довіреність від 27.11.2013р. № 26-57-10-18), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Груп» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 серпня 2013 року № 0000312203 та № 000032203, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива Груп» (далі - ТОВ «Перспектива Груп», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 серпня 2013 року № 0000312203 та № 000032203.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ від 09.08.2013р. № 74/26-57-22-03-07/36173541, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Перспектива Груп» з питань дотримання податкового законодавства по господарських взаємовідносинах з контрагентом ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на наступному: 1) оскільки документальна перевірка позивача була проведена у відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, то ДПІ згідно норм п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу не мала права приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013р. за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; Акт ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17.01.2013р. № 165/22-40/34795572 про неможливість проведення перевірки ПП «Унісон Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень, вересень, жовтень 2012 року не являється належним доказом нікчемності правовідносин ТОВ «Перспектива Груп» з названим контрагентом; висновки відповідача про нікчемність правочинів позивача з ПП «Унісон Дизайн» не доведені вироком суду; реальність здійснення господарських операцій за договорами на виконання робіт підтверджуються належними чином складеними первинними і розрахунковими документами; на момент укладення та виконання спірних договорів обидві Сторони (як Замовник, так і Виконавець) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, мали необхідні дозвільні документи. Таким чином, висновки ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що викладені в Акті перевірки від 09.08.2013р. № 74/26-57-22-03-07/36173541, з посиланнями на недостовірні докази (вище загаданий Акт ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17.01.2013р. № 165/22-40/34795572), є безпідставними та необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що винесені без належних правових підстав.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення б/н і б/д, додаткові документи (а саме: копії постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Мартинюка О.Б. про призначення позапланової перевірки від 02.07.2013р., пояснень ОСОБА_4 від 03.06.2013р., відібраних оперуповноваженим УБЕЗ ГУМВС України в м. Києві майором міліції Зубенко І.П., протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 02.07.2013р.) В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Перспектива Груп» (Акт від 09.08.2013р. № 74/26-57-22-03-07/36173541) були встановлені порушення ним вимог пп. 14.1.28 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 і п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1 і 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, Наказу Міністерства фінансів «Про затвердження форми податкової накладної» від 01.11.2011р. № 1379, а саме: підприємством занижені податок на прибуток підприємства за ІІІ-ій квартали 2012 року на загальну суму 167 259, 00 грн. та податок на додану вартість за періоди липень-вересень 2012 року на загальну суму 159 295, 00 грн. Дані висновки перевіряючим були сформовані на підставі Акта ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17.01.2013р. № 165/22-40/34795572 про неможливість проведення перевірки ПП «Унісон Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень, вересень, жовтень 2012 року, постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Мартинюка О.Б. від 02.07.2013р. про призначення позапланової перевірки ТОВ «Перспектива Груп», винесеної по матеріалам кримінального провадження № 1201311000000597 від 28.05.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, та поясненнях ОСОБА_4 від 03.06.2013р., якими встановлені обставини, що підтверджують неможливість фактичного здійснення підприємством ПП «Унісон Дизайн» робіт, вказаних у наданих до перевірки договорах і актах виконаних робіт.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 29.07.2013р. по 02.08.2013р. на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 і п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Мартинюка О.Б. від 02.07.2013р. про призначення позапланової перевірки ТОВ «Перспектива Груп», винесеної по матеріалам кримінального провадження № 1201311000000597 від 28.05.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, та наказу ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.07.2013р. № 164, працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Перспектива Груп» (ідентифікаційний код 36173541) з питань дотримання податкового законодавства по господарських взаємовідносинах з контрагентом ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., за результатами якої складений Акт від 09.08.2013р. № 74/26-57-22-03-07/36173541 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 3 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Перспектива Груп» з контрагентом ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) протягом липня-вересня 2012 року (письмові договори на виконання робіт), за результатами яких позивач задекларував за ІІІ-ій квартал 2012 року суму валових витрат у розмірі 796 474, 39 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 159 295, 00 грн., в т.ч. за липень 2012 року в сумі 38 193, 00 грн., за серпень 2012 року - 67 985, 00 грн., за вересень 2012 року - 53 117, 00 грн.

При цьому під час проведення перевірки позивача перевіряючим були враховані:

- постанова старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Мартинюка О.Б. від 02.07.2013р. про призначення позапланової перевірки ТОВ «Перспектива Груп», винесеної по матеріалам кримінального провадження № 1201311000000597 від 28.05.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, в тексті якої зазначено наступне. У квітні 2012 року невстановлені слідством особи перереєстрували на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в органах державної влади Шевченківського району м. Києва підприємство ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) з метою прикриття незаконної діяльності, тим самим вчинили фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. В ході проведення досудового слідства встановлено, що постачальником товарів (послуг) на адресу ТОВ «Перспектива Груп» (ідентифікаційний код 36173541) було ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572). Опитаний засновник та директор вказаного підприємства-контрагента ОСОБА_4 показав, що весною 2012 року він втратив свій паспорт громадянина України. Згодом, він дізнався, що на його ім'я зареєстроване Приватне підприємство «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572). Ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності зареєстрованого на його ім'я підприємства він не мав. Податкову звітність, довіреності на представлення інтересів та інші документи від імені вказаного підприємства він не підписував та до податкових, банківських та інших установ не подавав.

Крім того, до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17.01.2013р. № 165/22-40/34795572 про неможливість проведення перевірки ПП «Унісон Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень, вересень, жовтень 2012 року, яким встановлено відсутність реальної можливості здійснення ПП «Унісон Дизайн» господарських операцій у червні, вересні, жовтні 2012 року внаслідок відсутності необхідних для цього основних фондів, трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, тощо.

На підставі вищевикладеного перевіряючий прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «Перспектива Груп» правових підстав для формування валових витрат і податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ПП «Унісон Дизайн» у липні-вересні 2012 року, на користь перевіряємого підприємства.

За результатами проведеної перевірки позивача працівником ДПІ встановлені порушення Товариством вимог пп. 14.1.28 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 і п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1 і 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, Наказу Міністерства фінансів «Про затвердження форми податкової накладної» від 01.11.2011р. № 1379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, внаслідок чого позивачем занижений податок на прибуток підприємства за ІІІ-ій квартали 2012 року на загальну суму 167 259, 00 грн. та податок на додану вартість за періоди липень-вересень 2012 року на загальну суму 159 295, 00 грн. (в т.ч. за липень 2012 року в сумі 38 193, 00 грн., за серпень 2012 року - 67 985, 00 грн., за вересень 2012 року - 53 117, 00 грн.).

22 серпня 2013 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 09.08.2013р. № 74/26-57-22-03-07/36173541 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 0000312203, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення пп. 14.1.28 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 і п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 1 і 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «Перспектива Груп» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 209 073, 75 грн., в т.ч. 167 259, 00 грн. - основний платіж, 41 814, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0000322203, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1 і 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, Наказу Міністерства фінансів «Про затвердження форми податкової накладної» від 01.11.2011р. № 1379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «Перспектива Груп» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 199 118, 75 грн., в т.ч. 159 295, 00 грн. - основний платіж, 39 823, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

При цьому у вищезгаданому листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

В ході судового розгляду було встановлено, що у травні-вересні 2012 року між ТОВ «Перспектива Груп» (Замовник), в особі директора ОСОБА_6, та ПП «Унісон Дизайн» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_4, були укладені однотипні письмові договори про виконання робіт (а саме: проведення електровимірювань та налагодження електрообладнання на певних об'єктах; пошуку та визначення пошкодження кабелю, технічного обслуговування, вимірювання та випробування мережі електроживлення; ремонту трансформатора; перевірки та випробування електрообладнання, тощо).

За умовами цих Договорів Виконавець виконує за дорученням Замовника певні роботи, використовуючи при цьому власні пристосування, обладнання, агрегати, запасні частини, комплектуючі та витратні матеріали. Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи згідно акта прийому-передачі виконаних робіт.

Розрахунки за даними Договорами здійснюються на підставі Договору про надання агентських послуг від 23.05.2012р. № 287, в національній валюті та в безготівковій формі.

На підтвердження фактів отримання результатів замовлених робіт від контрагента позивач надав до суду копії наступних документів:

- договорів про виконання робіт від 17.08.2012р. № 643, від 30.08.2012р. № 680, від 03.09.2012р. № 693, від 21.08.2012р. № 651, від 24.08.2012р. № 771, від 10.08.2012р. № 624, 03.09.2012р. № 691, від 03.09.2013р. № 690, від 26.09.2012р. № 783, від 08.08.2012р. № 619, від 11.09.2012р. № 729, від 30.08.2012р. № 678, від 05.09.2012р. № 703, від 21.08.2012р. № 650, від 17.09.2012р. № 749 (два договори з аналогічними реєстраційними реквізитами), від 05.09.2012р. № 702, від 11.09.2012р. № 726, від 20.08.2012р. № 648, від 30.08.2012р. № 679, від 11.09.2012р. № 728, від 03.09.2012р. № 692, від 10.09.2012р. № 720, від 11.09.2012р. № 727, від 05.09.2012р. № 701, від 05.09.2012. № 700, від 17.07.2012р. № 546, від 15.08.2012р. № 636, від 14.08.2012р. № 630, від 03.08.2012р. № 606, від 14.08.2012р. № 634, від 06.08.2012р. № 609, від 03.07.2012р. № 501, від 23.07.2012р. № 561, від 23.07.2012р. № 560, від 23.07.2012р. № 559, від 14.08.2012р. № 633, від 25.07.2012р. № 568, від 16.08.2012р. № 640, від 02.07.2012р. № 500, від 27.08.2012р. № 665, від 27.08.2012р. № 664, від 16.08.2012р. № 639, від 08.08.2012р. № 617, від 20.08.2012р. № 647, від 02.07.2012р. № 495, від 15.08.2012р. № 635, від 02.07.2012р. № 496, від 24.05.2012р. № 366, від 20.07.2012р. № 555, від 01.08.2012р. № 590, від 01.08.2012р. № 589, від 01.08.2012р. № 588, від 14.08.2012р. № 632, від 07.06.2012р. № 426, від 14.08.2012р. № 631, від 02.07.2012р. № 499, від 13.07.2012р. № 536, від 09.08.2012р. № 622, від 13.07.2012р. № 540, від 07.08.2012р. № 613, від 08.08.2012р. № 618, від 09.08.2012р. № 621, від 31.05.2012р. № 388, від 09.08.2012р. № 620, від 02.08.2012р. № 603, від 19.07.2012р. № 551, від 11.07.2012р. № 529, від 02.08.2012р. № 602, від 27.07.2012р. № 575, від 25.07.2012р. № 567, від 24.05.2012р. № 366, від 17.07.2012р. № 545, від 13.07.2012р. № 539, від 13.07.2012р. № 538, від 20.06.2012р. № 466, від 13.07.2012р. № 537, від 17.07.2012р. № 544, від 20.06.2012р. № 474, від 20.06.2012р. № 460, від 20.06.2012р. № 461, від 20.06.2012р. № 462, від 20.06.2012р. № 463, від 20.06.2012р. № 473, від 20.06.2012р. № 472, від 20.06.2012р. № 471, від 20.06.2012р. № 470, від 20.06.2012р. № 469, від 20.06.2012р. № 468, від 20.06.2012р. № 467, від 04.07.2012р. № 508, від 25.07.2012р. № 566, від 04.07.2012р. № 506, від 24.05.2012р. № 364, від 24.05.2012р. № 365, від 25.06.2012р. № 482, від 23.07.2012р. № 558, від 02.07.2012р. № 498, від 12.07.2012р. № 534, від 18.06.2012р. № 453, від 11.07.2012р. № 528, від 16.06.2012р. № 452, від 02.07.2012р. № 497, від 04.07.2012р. № 506, від 23.05.2012р. № 292;

- актів здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 955 769, 27 грн. (з ПДВ), які не містять такого обов'язкового реквізиту первинного документа як місце його складання;

- податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість на 159 294, 88 грн.;

- фрагменти виписок з рахунку в банківській установі за 27.07.2012р., 03.08.2012р., 08.08.2012р., 13.08.2012р., 20.08.2012р., 21.08.2012р., 31.08.2012р., 05.09.2012р., 06.09.2012р., 10.09.2012р., 11.09.2012р., 12.09.2012р., 18.09.2012р., 24.09.2012р., 25.09.2012р., 28.09.2012р., 10.10.2012р., 16.10.2012р., 17.10.2012р., 22.10.2012р., 24.10.2012р., 26.10.2012р. та 29.10.2012р. з відомостями про перерахування на користь ПП «Унісон Дизайн» коштів на загальну суму 952 769, 27 грн. (з ПДВ) за роботи згідно договору від 23.05.2012р. № 287 (при цьому посилання на реквізити відповідних спірних догорів про виконання робіт в таких виписках відсутні);

- договору про надання агентських послуг від 25.05.2012р. № 287, згідно якого Замовник (ПП «Унісон Дизайн») доручає, а Виконавець (ТОВ «Перспектива Груп») зобов'язується надати платні послуги по пошуку потенційних клієнтів серед юридичних і фізичних осіб для виконання на їх користь Замовником робіт по електровимірам, монтажу та наладки електрообладнання, а також пусконалагоджувальних робіт.

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі перелічених вище Договорів про виконання робіт та договору про надання агентських послуг від 25.05.2012р. № 287, зокрема: платіжних доручень позивача на оплату спірних робіт за договорами про виконання робіт; будь-яких первинних і розрахункових документів, оформлених на виконання та/або за результатами виконання ТОВ «Перспектива Груп» і ПП «Унісон Дизайн» договору про надання агентських послуг від 25.05.2012р. № 287 (в т.ч. доручення на представлення ТОВ «Перспектива Груп» інтересів ПП «Унісон Дизайн» у взаємовідносинах з третіми особами, зокрема: укладення договорів із безпосередніми замовниками робіт), тощо, позивач суду не надав.

Додатково на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних документів: довідок органу статистики відносно ТОВ «Перспектива Груп» станом на 07.02.2012р. і ПП «Унісон Дизайн» станом на 18.05.2012р.; ліцензійної та дозвільної документації ТОВ «Перспектива Груп» (чинної на момент укладення спірних правочинів), та свідоцтва про атестацію вимірювальної електротехнічної лабораторії Товариства, - з якої вбачається наявність у позивача права на здійснення спірних робіт самотужки; ліцензійної документації ПП «Унісон Дизайн» (отриманої контрагентом позивача на день укладення договорів про виконання робіт від 23.05.2012р.); фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Перспектива Груп», оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Перспектива Груп» по рахункам бухгалтерського обліку 10, 11, 12, 13; організаційно-розпорядчих документів по поточній діяльності ТОВ «Перспектива Груп» (штатного розкладу станом на 01.08.2013р., наказів підприємства щодо призначення/переведення та звільнення фізичних осіб на певні посади/з посад); договору оренди нежитлових приміщень від 30.01.2012р. № 218/12, укладеного між позивачем (Орендарем) і ПрАТ «Мехбуд» (Орендодавцем) щодо тимчасового платного користування приміщенням, тощо.

Одночасно позивач не надав суду жодних документальних доказів на підтвердження факту використання ТОВ «Перспектива Груп» результатів спірних господарських операцій з метою отримання прибутку (в т.ч., договорів, укладених Товариством з контрагентами замовниками робіт і послуг (в т.ч. за дорученням ПП «Унісон Дизайн»), та оформлених на їх виконання первинних і розрахункових документів).

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними правочинами і наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «Перспектива Груп» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про виконання спірних робіт саме підприємством ПП «Унісон Дизайн».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання робіт, передбачених договорами про виконання робіт, перелік яких наведений вище, від ПП «Унісон Дизайн» належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання робіт належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту, є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Що ж до посилання позивача на відсутність у відповідача правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень за результатами проведення документальної перевірки, яка була призначена відповідно до норм пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, перевірка, на підставі якої позивачу донараховано грошові зобов'язання за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, призначена на виконання постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Мартинюка О.Б. від 02.07.2013р. в рамках кримінального провадження № 1201311000000597 від 28.05.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України («Фіктивне підприємництво») та відповідно на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

У відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 86.9 ст. 86 цього Кодексу та п. 7 розд. IV наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Одночасно в силу норм п. 58.4 ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори , прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами .

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства чинного на момент прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є саме податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013р. № 0000312203 і № 000032203 були прийняті ДПІ за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, призначеної відповідно до постанови СУ ГУМВС України в м. Києві Мартинюка О.Б. від 02.07.2013р. рамках кримінального провадження № 1201311000000597 від 28.05.2013р., порушеного за фактом вчинення кримінального правопорушення, предметом якого є безпосередньо фіктивне створення юридичної особи, а не ухилення від сплати податків і зборів, суд не вбачає протиправності у діях відповідача щодо прийняття таких податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Груп» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова