Рішення

від 10.07.2006 по справі 20-2/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" липня 2006 р. справа № 20-2/323

За позовом прокурора Балаклавського району міста Севастополя

                      (99042, м. Севастополь, вул. 7 Листопаду, 3) в інтересах держави  

в особі Державного управління екології та природних ресурсів в місті Севастополі

                      (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61)

до відповідача садівничого товариства “Фіолент”

                       (99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 13/88)

про відшкодування збитків у сумі 11247,89 грн.    

Суддя Шевчук Н.Г.                  

представники  сторін:

представник прокуратури міста Севастополя –Шульга А. М., посвідчення № 438 від 20.02.2006;

позивача –Рижова О. В., довіреність № 8 від 18.01.2006;

                    Поздняков А. В., довіреність б/н від 10.07.2006

відповідача -  Пахольчак В. М., документ б/н від 08.08.2005;

                        Скребець М. А., довіреність б/н від 04.12.2003.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів в місті Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до садівничого товариства “Фіолент” (далі –СТ „Фіоленкт”) про відшкодування збитків у сумі 11247,89 грн., спричинених порушенням природоохоронного законодавства.    

Відповідач  позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що шкоди природному середовищу не завдано, а насипна дамба, зв'язує два схили яру, що перешкоджає ерозії грунту. Зазначені берегоукріпні роботи в районі земельної ділянки № 116  були схвалені в ході засідання адміністративної комісії Балаклавської районної адміністрації 08.04.2004 (а. с. 38).  Детальне обґрунтування викладено у відзиві на позов (арк.с. 34-37) та додатку до нього.

За клопотанням позивача суд призначив судову біологічну експертизу, проведення якої доручити Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз

За клопотанням сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”  пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 30 червня 2006 року по 10 липня 2005 року.

Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін  суд   встановив:

06 липня 2004 року Державним управлінням екології та природних ресурсів в місті Севастополі проведена перевірка дотримання природоохоронного законодавства  СТ “Фіолент”.

Перевіркою встановлено, що відповідач несанкціоновано розмістив будівельні  відходи  на схилі гори біля моря в районі ділянки № 116. Звалище будівельних  відходів на вказаному місці було зафіксовано 15.04.04 та займає площу 192 м2, об'ємом 768 м3, не ліквідовано, не виконано припис № 29 від 20.05.04. Зверху звалище присипано ґрунтом, на час перевірки поверх вище перелічених відходів насипані будівельні відходи площею 35 м2, об'ємом 80 м3 знизу на схилі на ґрунті –будівельні відходи висотою 0,4 м на площі 6 м2.

За результатами перевірки складено акт від 06.07.2005, яким встановлено порушення відповідачем вимог статті 46 Закону  України “Про охорону  земель”, статті 164 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України “Про відходи”.

Відповідно до “Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 та зареєстрована  в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2715 відповідачу був нарахований розмір збитків для відшкодування -  11247,89 грн.

Вказана сума збитків відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 164 Земельного кодексу України встановлено, що охорона земель включає захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

Відповідно до статті 46 Закону України “Про охорону земель” при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:

- виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;

- максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами;

- зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів;

- запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;

- рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому.

Статтею 1 Закону України “Про відходи” встановлено, що відходи -  будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 17 Закону України “Про відходи” передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані  запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів.

Згідно статті 33 Закону України “Про відходи”, статті 46 Закону України “Про охорону земель” забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою від 13.12.2005 суд призначив судову біологічну експертизу, проведення якої доручив Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення спеціалістів судом були поставлені наступні  питання:

- чи присутні у складі земельної ділянки із західної сторони СТ “Фиолент” відходи (будівельні у тому числі)?

- чи є у складі земель (територія західної сторони СТ “Фиолент”) кількісні чи якісні зміни, та відповідно чи є вказані землі забрудненими?

         -          чи має місце заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу? Якщо так, то в якому розмірі?

Проведеною експертизою встановлено, що у складі земельної ділянки, розташованої з західної сторони СТ “Фіолент”,  відходів, у розумінні статті 1 Закону України “Про відходи” не виявлено (арк. с. 113-124).

До складу вказаної земельної ділянки входять уламки бетону та керамічної плитки, які не містять  водорозчинних речовин, які  могли б проникати до ґрунту та забруднювати його,

Штучно  зроблений насип на схилі яру збільшує площу платоподібної поверхні, перешкоджає збільшенню абразивних процесів  та зменшує об'єми яру.  Спричинення шкоди навколишньому середовищу  не має місця.

З висновків експертизи вбачається, що відповідач не спричинив шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки  здійснив заходи щодо перешкоджання збільшення абразивних процесів  та зменшення обсягів яру.

За таких обставин підстав для задоволення позову не вбачається.

За проведення судової експертизи відповідачем платіжним дорученням № 14 від 20.02.2006 було сплачено авансовий платіж у сумі 453,44 грн. Відповідно до калькуляції Кримського науково дослідного інституту судових експертиз (арк.с. 112, 119) вартість проведеної судової експертизи складалось 871,81 грн.

Згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи при відмові в позові покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                          В И Р І Ш И В :

1.          У задоволені позову відмовити.

2.          Стягнути з Державного управління екології та природних ресурсів в місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61, код у ЕДРПОУ 24035606, р/р 31513903800007 у УДК у м. Севастополі, МФО 824509) на користь садівничого товариства “Фіолент”  (99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 13/88, код у ЕДРПОУ 23448602, р/р 260053011245 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) витрати по оплаті судової експертизи у сумі 453,44 грн. (чотириста п'ятдесят три грн. 44 коп.).

3.          Стягнути з Державного управління екології та природних ресурсів в місті Севастополі (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, код у ЕДРПОУ 26225794, р/р 31513903800007 у УДК у м. Севастополі, МФО 824509) на користь Кримського науково дослідного інституту судових експертиз (99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 13/88, код у ЕДРПОУ 23448602, р/р 35224001000218 в  УДК в АР Крим, МФО 824026) витрати по оплаті судової експертизи у сумі 418,37 грн. (чотириста вісімнадцять грн. 37 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                 Н. Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 17.07.06