Постанова

від 12.01.2007 по справі 8/778н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/778н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.01.07                                                                                 Справа № 8/778н-ад.

          Суддя   господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», місто Свердловськ Луганської області,

до  Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області, -          

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

заучастю прокурора –Негієвич І.В., - посвідчення №1084 від 08.12.05 року;

в присутності представників сторін:

від позивача –Желтишева В.О. –начальник юридичного відділу, - довіреність №23 від 11.01.07 року;

від  відповідача –Крівченко М.В. -  заступник начальника відділу, - довіреність №4 від 09.01.07 року; Баранова С.О. –головний державний податковий інспектор, - довіреність №1 від 09.01.07 року;  Крутько О.А. –головний державний податковий інспектор, - довіреність №11 від 11.01.07 року; Калашникова І.О. –заступник начальника державної податкової інспекції у місті Свердловську, - довіреність №12 від 11.01.07 року, -

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

           1)визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області (далі –ДПІ, - відповідач) від 07.11.06 року №0000662342/0 –про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Спільному підприємству з іспанським інвестором «Інтерсплав»(далі –СП «Інтерсплав», - позивач) за деклараціями за вересень-грудень 2005 року і січень 2006 року на загальну суму 4.639.699,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2.319.849,50 грн.;

           2)віднесення судових витрат на відповідача.

           Розпорядженням заступника голови –в.о. голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 01.12.06 року розгляд справи доручено судді цього суду Середі А.П.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 01.12.06 року, за участю представників сторін.

          На підставі ст. 150 КАСУ у судовому засіданні було голошено перерву з 19 грудня 2006 року до 12 січня 2007 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

          За клопотанням відповідача судовий процес відповідно до вимог ст. 41 КАСУ у повному обсязі зафіксовано технічними засобами.

           У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, мотивуючи їх посиланням на:

          1)невідповідність змісту акту перевірки №264-23-05827201">05827201 від 25.10.06 року «Про результати виїзної планової перевірки Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», код за ЄДРПОУ 05827201">05827201, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого  законодавства за період з 01.07.05 року по 30.06.06 року», складеного ДПІ, -  первинним документам позивача;

          2)необгрунтованість висновків про нібито завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі –ПДВ) у перевіряємому періоді  на 4.639.699,83 грн.;

          3)незаконність висновків ДПІ про завищення сум ПДВ у розмірі 4.639.699,83 грн., заявлених позивачем до бюджетного відшкодування.;

          4)повну правову та документальну доведеність суми ПДВ, заявленої ним до відшкодування;

          5)рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року по справі за заявою №803/02 «ІНТЕСПЛАВ»- проти України»(«справа за заявою СП «ІНТЕРСПЛАВ»на дії Податкової Адміністрації у місті Свердловську Луганської області України»), - згідно якому суд одностайно вважає, що:

          1.Було порушено ст. 1 Протоколу №1;

          2.(а)Держава-відповідач повинна сплатити Позивачу впродовж трьох місяців від дати, коли вирок набере чинності у відповідності до ст. 44 параграфа 2 Конвенції, всі судові витрати, які залишилися в домашніх судових розглядах, розглянутих по цій справі, а також 25000 євро в якості матеріальних збитків та 560 євро  стосовно вартості  і витрат, які повинні бути конвертовані в нацвалюту Держави-відповідача за курсом, який застосовується на дату розрахунку, плюс будь-який податок, який може стягуватися;

          (b) щодо закінчення вищезгаданих трьох місяців, до розрахунку простий відсоток повинен бути сплачений за вищевказаними сумами за ставкою, рівною найвищій ссудній ставці Центрального Євробанку впродовж періоду несплати, плюс пункти по трипроцентній ставці;

3.Відхиляє залишок вимог Позивача щодо справедливої компенсації.   

          Представники відповідача позов не визнали, про що також зазначено у відзиві на позов  №б/н від 01.12.06 року, - з посиланням на те, що факт надмірної сплати позивачем ПДВ до бюджету за спірний період НЕ знайшов свого підтвердження в ході перевірки (акт №№264-23-05827201">05827201 від 25.10.06 року).

Прокурор проти позову заперечує та вважає дії відповідача правомірними.

          Заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов наступного.

          І.1.  25.01.1989 року виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області СП «Інтерсплав», ідентифікаційний код 05827201">05827201, зареєстроване в якості суб»єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, у зв»язку з чим видано свідоцтво №05827201">05827201; тим же виконкомом підприємство перереєстроване:

14.03.1993 року, реєстраційний заипис №6/2199;

28.05.1997 року, реєстраційний запис №154;

14.06.1999 року, реєстраційний запис №04051610ю00110121;

02.10.2000 року, реєстраційний запис №177;

17.09.2001 року, реєстраційний запис №259(5);

11.04.2002 року, реєстраційний запис №316.

1.1. 13.07.1990 року ДПІ у місті Свердловську підприємство взято на податковий облік в якості платника податків, реєстраціний №324, а 16.07.1997 року тією ж ДПІ його взято на облік в якості платника ПДВ, свідоцтво №16573484, індивідуальний податковий номер платника ПДВ –05827201">058272012132.

2.Позивачем до ДПІ у місті Свердловську надано податкову звітність з ПДВ:

2.1. 20.10.05 року –податкову декларацію з ПДВ за вересень 2005 року, в якій заявлено право на відшкодування з бюджету ПДВ у сумі 1.996.502,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника податку у банку; розрахунок бюджетного відшкодування за той же період; розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за той же період та заяву  про повернення суми бюджетного відшкодування;

(У подальшму викладі цього пункту постанови за наступні звітні періоди (з жовтня 2005 року по січень 2006 року включно) мається на увазі подання позивачем вищенаведеного комплексу документів, хоча суд  буде посилатися лише на дані про податкову  декларацію з ПДВ);

2.2.  21.11.05 року –податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2005 року, в якій заявлено право на відшкодування з бюджету ПДВ у сумі 2.889.891,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на  розрахунковий рахунок платника податку у банку;

2.3. 20.12.05 року –податкову декларацію з ПДВ за листопад 2005 року, в якій заявлено право на відшкодування з бюджету ПДВ у сумі 2.643.154,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника податку у банку;   

2.4.  20.01.06 року  –податкову декларацію з ПДВ за грудень 2005 року, в якій заявлено право на відшкодування з бюджету ПДВ у сумі 2.198.849,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника податку у банку;

2.5. 20.02.06 року –податкову декларацію з ПДВ за січень 2006 року, в якій заявлено право на відшкодування з бюджету ПДВ у сумі 2.643.154,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника податку у банку;   

3. На виконання вимог підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями (далі –ЗУ №168/97-ВР) ДПІ у зв»язку з надходженням кожної такої декларації та заяви про  відшкодування з бюджету ПДВ здійснено невиїзні камеральні перевірки, за результатами яких складено ДОВІДКИ, а саме:

від 17.11.05 року №160000169 –про перевірку декларації та заяви за вересень 2005 року;

15.12.05 року №1600000188  - про перевірку декларації та заяви за жовтень 2005 року;

17.01.06 року №1600000005 –про перевірку декларації та заяви за листопад 2005 року;

від 16.02.06 року №00018/1640/058227201 – про перевірку декларації та заяви за грудень 2005 року;

від 16.03.06 року №00037/1640/05827201">05827201 –про перевірку декларації та заяви за січень 2006 року, -

згідно висновкам кожної з яких будь-які порушення чинного законодавства з боку СП «Інтерсплав»при обчисленні податкового зобов»язання та суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню на користь платника податку на додану вартість з бюджету, –не встановлено.

4. Крім того, позивачем надано до матеріалів справи наступні докази правомірності його дій як щодо визначення своїх податкових зобов»язань з ПДВ за період з 01.07.05 року по 30.06.06 року,  так і сум цього податку, які за той же період часу підлягають поверненню на його користь з державного бюджету:

4.1.Довідки про результати перевірок податкових декларацій з ПДВ за:

- період з 01.07.05 року по 31.08.05 року (позапланова виїзна документальна перевірка) , - №412/823-30/05827201">05827201 від 11.11.05 року;

- серпеь 2005 року (невиїзна (камеральна) перевірка), - №160000140 від 18.10.05 року, - згідно яким будь-які порушення чинного законодавства не виявлені;

4.2.Довідку про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВВ Компані» (код ЄДРПОУ 32649074) з питань правових відносин з СП «Інтерсплав»за листопад 2005 року, - згідно якій за результатами перевірки порушень не виявлено;

4.3. Довідки про результати  проведення ДПІ перевірок його податкових декларацій  з ПДВ та заяв про відшкодування  цього податку з бюджету за наступні після січня 2006 року періоди (за лютий 2006 року –довідка №00057/1640/05827201">05827201; за той же період - довідка від 22.05.06 року №2/23-30/05827201">05827201; за березень 2006 року - довідка  №00083/1640/05827201">05827201; за квітень 2006 року  - довідка №00102/1640/05827201">05827201;   та ін.), -

згідно з якими порушень податкового законодавства в діях платника податку на додану вартість не виявлено.  

5.На підтвердження правомірності своїх позовних вимог  (податкових зобов»язань, податкового кредиту, сум бюджетного відшкодування ПДВ ЗА СПІРНІ ПЕРІОДИ) позивач долучив до матеріалів справи:

-  податкові накладні (том 1,а.с. 147-150; том 2, а.с.1- 151; том 2, а .с. 1-43);

- дані ДПА України про те, що контрагенти, з яким у позивача укладено господарські договори, зареєстровані в якості платників податку на додану вартість (том 3, а.с.46-68);

- платіжні доручення про здійснення ним (позивачем) оплати вартості товарів та послуг, отриманих ним від своїх контрагентів, у тому числі ПДВ (том 3, а.с. 69- 150; том 4, а.с.1-31);

- письмові  підтвердження контрагентів позивача за господарськими договорами про те, що вони дійсно є юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку; що вони  відвантажували продукцію (товари, надавали послуги) позивачу по цій справі (повідомлення ТОВ «Спецметзбут»; документи ДП «Альфа-Схід-Трейдинг» за вих. №27/10-1 від 27.10.06 року (акт №88/23-30280309 від 19.12.05 року); повідомлення ПП «Ультрамет»; повідомлення ТОВ «Югамет»та довідка №545/23-2/24050215 від 26.10.06 року;  акт №694/23/32586346 від 20.10.06 року про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Валоріт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого  законодавства за період з 30.07.03 року по 30.06.06 року; та ін.).

6.Згідно інформації позивача, долученої до матеріалів справи,  ним за період з вересня 2005 року по січень 2006 року (включно) заявлено до вішкодування з державного бюджету наступні суми ПДВ (судом прийнято до уваги лише ті податкові періоди, які є предметом спору по цій справі):

вересень 2005 року –1996502 грн.

жовтень 2005 року –2889891 грн.,

листопад 2005 року  - 2643154 грн.,

грудень 2005 року -  2198849 грн,

січень 2006 року -  3313146 грн., -

а всього 13041542 грн. 00 коп.

6.1.З цих сум на його користь за результатами  невиїзних (камеральних) перевірок відшкодовано з державного бюджету за:

вересень 2005 року –1996502 грн.

жовтень 2005 року –2889891 грн.,

листопад 2005 року  - 2643154 грн.,

грудень 2005 року -  2198849 грн,

січень 2006 року -  3313146 грн., -

тобто всього 13041542 грн. 00 коп., - або ж уповному обсязі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач  належним чином документально довів суду факти:

надання ним встановленої чинним законодавством податкової звітності, яка цілком відповідає вимогам останнього;

для визначення своїх податкових зобов»язань  ним використані належні та припустимі документи, які у повному обсязі підтверджують його участь у господарських правовідносинах та повне і належне виконання своїх зобов»язань по них;

повної сплати  ціни товару (робіт, послуг) та ПДВ як частини їх вартості.

ІІ. 1.25.10.06 року фахівцями ДПІ у місті Свердловську (за участю фахівців Державної податкової адміністрації у Луганській області) здійснено виїзну планову перевірку СП «Інтерсплав»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.05 року по 30.06.06 року.

За її результатами складено акт №264-23-05827201">05827201 «Про результати виїзної планової перевірки Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», код за ЄДРПОУ -5827201, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період  з 01.07.05 року по 30.06.06 року».

1.1.Як сказано у розділі акту «Перевірка правильності визначення податкових зобов»язань за вересень-грудень 2005 року», платник ПДВ внаслідок віднесення до складу податкового кредиту загальної суми ПДВ, сплаченого при  отриманні електричної енергії, яка використовувалась для виробничих та невиробничих потреб готельного комплексу, занизив суму податкового зобов»язання з ПДВ за вересень–грудень 2005 року у розмірі 1493 грн.

1.2.В розділі акту «Перевірка правильності визначення податкового кредиту за вересень 2005 року-грудень 2005 року» фахівці дійшли висновку про те, що податковий кредит у сумі 11158313 грн. платником податку визначено вірно.

1.3.За результатами перевірки ДПІ зроблено висновок (пункт 3 розділу 4 «Висновок») про те, що позивачем порушено вимоги:

 п. 4.2 ст. 4 ЗУ №168/97-ВР, в результаті чого занижено суму податкових зобов»язань з ПДВ на 1493 грн (суд не приймаає до уваги цей абзац пункту 3 «Висновку», оскільки він не був підставою для винесення спірного податковго повідомлення-рішення);

 підпункту 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4; п.п. 7.4.5 п. 7.4; п.п. 7.5.1 п. 7.5  та підпунктів 7.7.2 та 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 ЗУ №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення  заявленої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у перевіряємому періоді у розмірі 4639699,83 грн, у тому числі помісячно:

за весерень 2005 року –1105513,33 грн.;

за жовтень 2005 року –  895413,93 грн.;

за листопад 2005 року – 737123,25грн.;

за грудень 2005 року –    818044,44 грн.;

за січень 2006 року –      1083604,88 грн.

           1.3.1.Як вбачається з розділу акту перевірки «Перевірка достовірностоі нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2005 року –січень 2006 року», підставами для такого висновку фахівців ДПІ стало наступне:

          вересень 2005 року:

          1)при проведенні зустрічних перевірок контрагента позивача –ДП «Альфа-Схід-Трейдинг» встановлено, що ПП «УкрбудМетпром»- контрагент по господарських відносинах ДП «Альфа-Схід-Трейдинг»- не підтвердило свої фінансово-господарські операції з останнім  за серпень 2005 року, - у зв»язку з чим визнано неправомірним відшкодування з бюджету на користь СП «Інтерсплав»у вересні 2005 року ПДВ у сумі 395622,65 грн.;

          2)ТОВ «ВВ-Компані»(контрагент позивача) у своїй відповіді на запит ДПІ у м. Свердловську за №28914/23-3-304 від 12.12.05 року не вказала чіткий та повний перелік постачальників лому та відходів алюмінію, - у зв»язку з чим визнано неправомірним відшкодування з бюджету на користь СП «Інтерсплав»у вересні 2005 року ПДВ у сумі 116666,67 грн.;

          3)на запит ДПІ у м. Свердловську ПП «Ультрамет-13-а»надало відповідь, з якої вияилося неможливм прослідкувати весь ланцюг його партнерів по господароських відносинах, - у зв»язку з чим  визнано неправомірним відшкодування з бюджету на користь СП «Інтерсплав»у вересні 2005 року ПДВ у сумі 458333,34 грн.;

          4)на запит ДПІ у м. Свердловську   ТОВ «Югамет»(контрагентом позивача)  надано відповідь, на підставі  якої ДПА не вдалося відслідкувати весь ланцюг взаємовідносин  цього Товариства з його партнерами по господарських правовідносинах, - у зв»язку з чим визнано неправомірним відшкодування з бюджету на користь СП «Інтерсплав»у вересні 2005 року ПДВ у сумі  134890,67 грн.;

          жовтень 2005 року:

          1)згідно відповіді на запит ДПІ - ТОВ «Спецметзбут»(контрагет позивача) мало у вересні 2005 року правовідносини з ПП «Сантер», яке, згідно твердженням акту, має ознаки фіктивності;

           2)на  запит ДПІ ТОВ «Валоріт»(конрагентом позивача) надано відповідь, згідно якій ДПІ не вдалося прослідкувати весь ланцюг господарських правовідносин цього Товариства з його партнерами по господарських правовідносинах; і т.д., -

у зв»язку з чим визнано неправомірним відшкодування на користь СП «Інтерсплав»у жовтні 2005 року ПДВ у сумі 895413,93 грн.;

          листопад-грудень 2005 року- січень 2006 року:

          з підстав, цілком аналогічних наведеним вище, фахівці ДПІ, з урахуванням відповідей територіальних органів Державної податкової служби України, дійшли висновку про неправомірність відшкодування з бюджету ПДВ на користь СП «Інтерсплав»:

           за листопад 2005 року –737123,25 грн.;

          за грудень 2005 року –818044,44 грн.;

          за січень 2006 року –1068579,97 грн., -

а всього –4639699,83 грн.

          Судом звернуто увагу на те, що у кожному випадку  визнання неправомірним відшкодування з бюджету ПДВ на користь СП «Інтерсплав», фахівці ДПІ у такий спосіб покладали на позивача відповідальність за правомірність дій юридичних осіб, які НЕ ПІДПОРЯДКОВАНІ позивачу та НЕ БУЛИ його конрагентами по господарських договорах та господарських  правовідносинах.

          2.У вищеназваному  акті перевірки наведено перелік юридичних осіб, у яких згідно з договорами СП «Інтерсплав»придбавало сировину, а саме:

          ТОВ «Валоріт», ТОВ «Югамет», ДП «Альфа-Схід-Трейдинг», ТОВ «ВВ-Компані», ТОВ «Спецметзбут», МПП «Ультрамет-13-а», ТОВ «Кримсплав»та ПП «Фірма «Рубідій».

          В акті відсутні будь-які дані про те, що будь-яке з цих підприємств у встановленому законом порядку припинено як юридичну особу; що будь-яке з них не зареєстроване в якості платника ПДВ   та т. і.

          В ході судового розгляду справи відповідач таких доказів також не надав.

          3.Акт перевірки не містить у собі  будь-яких даних про те, що позивач як платник податку на додану вартість при визначенні своїх податкових зобов»язань та суми відшкодування ПДВ з бюджету використав податкові накладні, які не відповідають вимогам підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

          В ході судового розгляду спору відповідач таких доказів до суду теж не надав.

          4.Як вбачається з примірника акту перевірки №264-23-05827201">05827201 від 25.10.06 року,  з ним були ознайомлені, але з невідомих причин не підписали його директор та головний бухгалтер підприємства.

Будь-які дані з цього приводу в акті відсутні; акт відмови від його підписання до суду не надано.

          Таким чином, оцінюючи докази, наведені у розділах І та ІІ цієї постанови, суд дійшов висновку про те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не доказав правомірність  свого спірного рішення, - що суперечить вимогам частини 2 ст. 71 КАСУ.  

          ІІІ.Заслухавши представників сторін та прокурора, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов ПІДЛЯГАЄ задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          1.Суд вважає, що дії позивача по цьому спору відповідають вимогам чинного законодавства.

            1.1. Так, згідно підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” сума  ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду  і сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          1.2.Позивач належним чином документально довів суду, що ним при визначенні своїх податкових зобов»язань та податкового кредиту у вересні-грудні 2005 року –січні 2006 року використані лише податкові накладні, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР.

          Відповідач не с простував  його доводи у цій частині.

          1.3.Наявними у справі доказами та відповідачем НЕ доведено, що позивачем податкові зобов»язання визначені з  порушенням вимог  абзацу першого підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7  того ж Закону, згідно якому:

          право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

          2.Згідно пункту 7.5 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР –

           датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

          7.5.1.дата здійснення першої з подій:

          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Матеріалами справи підтверджено, що позивач НЕ припустився порушень цих вимог.

          3.Як сказано у підпункті 7.7.2 п.7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР, -

           якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована на підставі підпункту 7.7.1 п.7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР має від'ємне значення, то:

          а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, що складає суму податку, фактично сплаченого одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг),;

          б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          3.1.Суд вважає, що дії позивача у даному випадку відповідають вимогам пункту 1.8 ст. 1 ЗУ №168/97-ВР, яким передбачено, що:

          бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою  податку у випадках, визначених цим Законом.

          Таким чином, норма, викладена у підпункті «а»підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезгаданого Закону, спростовує твердження ДПІ, викладені нею  як в акті перевірки, так і  приведені в судовому засіданні  з приводу того, що:

            позивач, щоб довести своє право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за спірні періоди, повинен надати докази сплати ним сум ПДВ, які входять до складу ціни товарів (робіт, послуг), сплаченої ним постачальникам (продавцям) останніх саме ДО БЮДЖЕТУ, а не на користь постачальників (продавців) товарів (робіт, послуг);

          навіть за наявності таких доказів бюджетне відшкодування може мати місце лише за наявності доказів  сплати постачальниками (продавцями) позивача сум ПДВ до бюджету.

          Закон №168/97-ВР не містить такої вимоги.

          Отже, на підставі досліджених матеріалів справи суд вважає, що позивачем вірно визначено суму цього податку за спірні податкові періоди, - тобто вересень-грудень 2005 року та січень 2006 року та суми бюджетного відшкодування з нього за ті ж періоди 2005-2006 років, що повністю підтверджується наявними у справі доказами.

          4.Що стосується висновків фахівців про неправомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування за:

          вересень 2005 року – у сумі  1105513,33 грн.;

          жовтень 2005 року –у сумі 895413,93 грн.;

          листопад 2005 року – у сумі 737123,25 грн.;

          грудень 2005 року –у сумі 818044,44 грн.;

          січень 2006 року –у сумі 1068579,97 грн., -

а всього –4639699,83 грн., - то суд вважає їх такими, що:

           не підтверджуються конкретними документами та іншими доказами,

           не грунтуються на фактичних обставинах справи,

          не відповідають чинному законодавству.

          Такий висновок витікає з наступного.

          4.1.Як уже сказано вище у цій постанові, ДПІ в акті перевірки не наведено жодного з доказів:

           фіктивності юридичних осіб –контрагентів позивача за договорами постачання сировини  (товарів, робіт, послуг)  та т.і.;

           не виявлено жодного факту виписки ними податкової накладної, яка б не відповідала вимогам чинного законодавства (підпунктам 7.2.1 та 7.2.4  пункту 7.2 ЗУ №168/97-ВР);

          жодного факту використання позивачем незаконно оформленої податкової накладної при визначенні своїх податкових зобов»язань.

          4.2.ДПІ по цьому спору дотримується позиції, яка свідчить про фактичне перекладення нею функцій органів державної податкової служби на позивача.

          Такий висновок витікає з оцінки підстав, згідно з якими ДПІ дійшла висновку про необгрунтованість вимог позивача –платника ПДВ –про відшкодування йому останнього з бюджету за вересень-грудень 2005 року та січень 2006 року, оскільки ДПІ не змогла здійснити моніторинг господарських правовідносин контрагетів позивача за господарськими договорами останніх  зі своїми контрагентами (тобто НЕВІДОМИМИ, ТРЕТІМИ особами для СП «Інтерсплав»).

          Така вимога  суперечить чинному законодавству, а саме:

          а)ЗУ №168/97-ВР, - який не містить у собі норми про відповідальність платника ПДВ за дії осіб, які не є ані підпорядкованими йому, ані стороною по господарських угодах, укладених таким платником ПДВ;

          б)вимогам ст.ст.203 та 215 Цивільного кодексу України, оскільки у справі немає доказів про визнання нечинною у встановленому законом порядку будь-якої угоди, укладеної  СП «Інтерсплав»;

           в)статті 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування», яка  не передбачає обов»язку  платника податку при здійсненні ним своїх господарських повноважень ПЕРЕВІРЯТИ законність та обгрунтованість державної реєстрації  своїх партнерів за договорами, вимагати від них надання даних про їх господарські зв»язки і т.д.;

          статті 10 того ж Закону, яка в числі прав платника податків не передбачає таких, про які йдеться у попередньому азбаці;

          г)статтей 8, 9 та 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», - згідно з якими функції здійснення контролю  за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов»язкових платежів), контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб»єктів підприємницької діяльності, обліком платників податків, виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів і т.д. -  покладено не на суб»єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, а на органи державної податкової служби України.

          4.3.ДПІ у своєму акті безпідставно дійшла висновку про порушення позивачем вимог підпункту 7.7.5  п. 7.7. ст. 7 ЗУ №168/97-ВР, оскільки редакцію названого підпункту на підставі Закону №2642-ІУ від 03.06.05 року змінено, - з вказаного часу ним врегульовано обов»язок  податкових органів впродовж 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації,  провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних (і далі –за текстом).

          Очевидно, про нову редакцію цього підпункту ДПІ повинно було бути відомо під час проведення перевірки, яка мала місце з 22.09.06 року по 20.10.06 року (тобто більше, ніж через рік після набрання чинності вищезгаданим Законом).

          ІУ. Позивачем при вирішенні питання про відшкодування з бюджету ПДВ за вересень-грудень 2005 року та січень 2006 року дотримано вимог підпункту 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР, в якому сказано:

платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку  у п»ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття,  для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додається розрахунок бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності,  та оригінали п»ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

У. Як уже сказано вище у цій постанові, підпункти 7.7.5 та 7.7.6 п. 7.7. ст. 7 ЗУ №168/97–ВР покладають на податкові органи  обов'язок провести впродовж 30 днів з дня надходження податкової декларації з ПДВ  камеральну перевірку заявлених у декларації з ПДВ даних та протягом 5-денного терміну надати до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь платника податку.

          На підставі цього висновку орган Державного казначейства сплачує платнику податку  належну йому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з державного бюджету на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

          Таким чином, оцінюючи докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що дії  ДПІ у місті Свердловську при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення №0000662342/0 від 07.11.06 року  не відповідають чинному законодавству, а саме вимогам:

           а) викладеним у статті 19 Конституції України, згідно якій:

          правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

б)статті 3 ЗУ №509-ХІІ, згідно якій:

органи державної податкової служби  України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями… органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень;

в)статтей 8,9 та 10 того ж Закону, - зміст яких наведено вище у цій постанові.

          За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення не може залишатися чинним, а позов підлягає задоволенню У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ.

          Керуючись частиною 1 ст. 94 КАС України, суд стягує з державного бюджету  на користь СП «Інтерсплав»понесені ним судові  витрати у сумі 3,40 грн.

Судом прийнято до уваги те, що відповідач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.101.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України; ст.ст. 8,9 та 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»; п.1.8 ст. 1;  п.п. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2; п. 7.3; п. 7.4; п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5  та 7.7.6 п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”, ст.ст.9 та 10 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування», керуючись ст.ст. 94, 158-162 та 167 КАС  України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення №0000662342/0 від 07.11.2006 року, прийняте Державною податковою інспекцією у місті Свердловську Луганської області.

          3.Стягнути з Державного бюджету з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –Відділення Державного казначейства у Ленінському районі  м. Луганська, банк –Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - на користь Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», ідентифікаційний код 05827201">05827201, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ Луганської області, –судові витрати у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 12.01.07 року за згодою представників сторін та прокурора оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 16.01.2007 року.

Суддя                                                                                                          А.П.Середа