8/778н-ад
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
У Х В А Л А
Іменем України
19.03.2007 року Справа № 8/778н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Лазненко Л.Л.
Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.02.2007. Розпорядженням від 26.02.2007 склад судової колегії змінено.
при секретарі
судового засідання Черніковій Я.В.
за участю представників сторін
від позивача Желтишева В.О., дов. №85 від 15.01.07
від відповідача Матузова М.А., дов. №17 від 27.01.07,
Калашникова І.О., дов. №12 від 11.01.07,
Зелінська С.М., дов. №13 від 11.01.07
Врембяк А.Ч., дов. №10 від 09.01.07
Баранова С.О., дов. №1 від 09.01.07
прокурор Шидлаускас П.В., посв. №129 від 09.10.06
Розглянувши
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловськ
Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 12.01.2007
у справі № 8/778н-ад
за позовом Спільного підприємства з іспанським інвестором
„Інтерсплав”, м. Свердловськ
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Свердловськ
Луганської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Постановою господарського суду Луганської області від 12.01.07 у справі №8/778н-ад (суддя Середа А.П.) задоволено позов Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», м. Свердловськ Луганської області до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області, визнано протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000662342/0 від 07.11.06 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Спільному підприємству з іспанським інвестором „Інтерсплав” за деклараціями за вересень-грудень 2005 року і січень 2006 року на загальну суму 4639699 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 2319849 грн. 50 коп.
Постанова господарського суду з посиланням на норми п.п. 7.2.1 п. 7.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 та п.п. 7.7.2, 7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон про ПДВ) № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, статті 19 Конституції України, статтей 8-10 Закону України «Про державну податкову службу»мотивована обґрунтованістю заявлених вимог.
На підставі досліджених матеріалів справи місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначено суму податку на додану вартість за спірні періоди –вересень-грудень 2005 року та січень 2006 року та суми бюджетного відшкодування за ці ж періоди, а податкове повідомлення-рішення № 0000662342/0 від 07.11.06 не відповідає чинному законодавству.
Державна податкова інспекція у м. Свердловську (ДПІ у м. Свердловську) –відповідач у справі, не погодилась з прийнятою постановою та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та постановити нове судове рішення про відмову у задоволення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме пункт 1.8 статті 1 Закону про ПДВ, відповідно до якого бюджетне відшкодування –це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою податку.
Пунктом 7.7.10 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджет, в свою чергу доходи Державного бюджету складаються із сум податків сплачених платниками податків.
Судом не взято до уваги результати проведених зустрічних перевірок та аналіз даних звітності підприємств контрагентів позивача, якими встановлено невиконання підприємством п. 1.8, п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.5 Закону про ПДВ.
Також судом не здійснено належного з'ясування сплати зазначеної у платіжному дорученні суми ПДВ за конкретними податковими накладними. Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 29.03.04 за № 377/8976, визначено, що реквізити, «призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
На думку скаржника посилання в платіжних дорученнях на договір є недостатнім для вирішення питання щодо надмірної сплати суми ПДВ за податковими накладними, які платник включає до податкових декларацій спірного періоду. Крім того, дати та суми зазначені в платіжних дорученнях не співпадають з датами та сумами податкових накладних оспорюваного періоду.
Спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав»(СП «Інтерсплав») вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить постанову господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор, що приймав участь у судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими, а постанову господарського суду Луганської області від 12.01.07 у справі № 8/778н-ад такою, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ВСТАНОВИЛА:
Спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав», позивач у справі, зареєстрований як платник податку на додану вартість у державній податковій інспекції у м. Свердловську, про що має свідоцтво платника податку № 16573184НВ № 840370, індивідуальний податковий номер 058272012132.
ДПІ у м. Свердловську з 22.09.06 по 20.10.06 проведена виїзна планова перевірка СП «Інтерсплав»з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.05 по 30.06.06 за результатами якої складено акт № 264-23-05827201 від 25.10.06 (а.с. 15-80, т. І).
Проведеною перевіркою встановлено ряд порушень позивачем податкового законодавства, в тому числі підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.2, 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у перевіряємому періоді у розмірі 4639699 грн. 83 коп., у тому числі:
за вересень 2005 –1105513 грн. 33 коп.,
за жовтень 2005 –895413 грн. 93 коп.,
за листопад 2005 –737123 грн. 25 коп.,
за грудень 2005 –818044 грн. 44 коп.,
за січень 2006 –1083604 грн. 88 коп.,
Підставою для таких висновків стало те, що до розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2006 року включено ПДВ в сумі 15024 грн. 91 коп. – фактично сплачений постачальнику у грудні 2005 року, а податковий кредит виник у жовтні 2005 року, про що зроблено запис у журналі–ордері по рахунку 634 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками за сировину”, а також результати зустрічних перевірок контрагентів позивача за ланцюгом постачання, якими не встановлено надмірної сплати податку до бюджету.
На підставі зазначеного акту перевірки, згідно з підпунктом «б» пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 (Закон 2181) і підпунктом 7.2.1, пункту 7.2, підпунктом 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97 із змінами і доповненнями –прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.06 №0000662342/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі:
за вересень 2005 –1105513 грн.,
за жовтень 2005 –895413 грн.,
за листопад 2005 –737123 грн.,
за грудень 2005 –818044 грн.,
за січень 2006 –1083604 грн.,
всього: 4639699 грн.
та нараховано штрафні санкції в сумі 2319849 грн. 50 коп. (а.с. 14, т. І).
Позивач не погодився з вказаним податковим повідомлення-рішенням та подав адміністративний позов, в якому просить господарський суд визнати його протиправним та нечинним.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаючись на матеріали перевірки, позивач вказав, що в його діях порушення норм законодавства України про оподаткування в частині визначення сум ПДВ, що заявлені до відшкодування, відсутні. Відповідно відсутні підстави для донарахування йому податкових зобов'язань у сумі визначеній у рішенні, що оскаржується, а також застосування фінансових санкцій. Позивач вважає, що він притягується до фінансової відповідальності не передбаченої законодавством.
Постановою господарського суду Луганської області від 12.01.07 у справі №8/778н-ад позов задоволено.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР із подальшими змінами і доповненнями в редакції Закону, чинній на дату виникнення правовідносин (далі по тексту Закон про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.
Пунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції за період з вересня 2005 року по січень 2006 року позивачем визначено суму бюджетного відшкодування правильно.
Сума податкового кредиту та фактична оплата отриманих товарів, послуг документально підтверджена (акт перевірки, додатки № 4, 4.1 та 10) поданими позивачем податковими накладними та платіжними дорученнями (т. 2, 3).
За результатами невиїзних (камеральних перевірок), здійснених відповідачем (а.с. 91-124, т. 5) проведене відшкодування з державного бюджету.
Згідно акту № 264-23-05827201 від 25.10.06 виїзної планової перевірки позивача у справі, відповідач, посилаючись на результати зустрічних перевірок контрагентів позивача за ланцюгом постачання, дійшов висновку про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в розмірі 4639699 грн. 83 коп. за період з вересня 2005 року по січень 2006 року включно, оскільки не встановлено надмірної сплати податку до бюджету (а.с. 15-80, т. І).
Проте з такими висновками відповідача погодитися не можна, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Із зазначеного акту перевірки вбачається, що у перевіряємому періоді з 01.07.05 по 30.06.06 основними постачальниками позивача були 8 підприємств:
- ТОВ „Валоріт” (м. Луганськ, код 32586346, договір №25/04к від 03.11.2004);
- ТОВ „Югамет” (м. Луганськ, код 24050215, договір №2/05к від 12.01.2005, №86/05к від 29.11.2005);
- ДП „Альфа-Схід-Трейдінг” (м. Луганськ, код 30280309, договір № 66/04к від 28.12.2004);
- ТОВ „ВВ „Компані” (м. Луганськ, код 32649074, договір № 68/05к від 18.08.2005);
- ТОВ „Спецметзбут” (м. Київ, код 30519994, договір №104/05к від 29.12.2005, №13/04к від 31.03.2004);
- МПП „Ультрамет-13А” (м. Луганськ, код 32474272, договір № 40/05к від 14.02.2005);
- ТОВ „Кримсплав” (м. Севастополь, код 30476013, договір№64/04к від 22.12.2004);
- ПП фірма „Рубідій” (м. Луганськ, код 33433119, договір №81/05к від 20.10.2005)
Виконання умов договорів підтверджено первинними документами.
Позивач повністю розрахувався з цими підприємствами за придбаний товар.
За результатами зустрічної перевірки цих постачальників за період з вересня 2005 по січень 2006 по взаємовідносинах з позивачем розбіжностей не встановлено.
Операції з поставки товарів, що не вплинули на базу оподаткування позивача не мають значення для вирішення даного спору.
Крім того, висновки податкового органу, що ТОВ «ВВ-Компані», постачальник позивача, має ознаки фіктивності спростовуються матеріалами справи, а саме копією акту Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 07.08.06 № 444/23649074 «Про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Компані», код ЄДРПОУ 32649074 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 25.09.03 по 31.03.06. За результатами перевірки за весь перевіряємий період донараховано ПДВ в сумі 2482 грн. 30 коп. (а.с. 98-122, т. 4).
Усі дані про «фіктивність»підприємств по ланцюгу постачальників позивача наведені в акті перевірки не доведені належними доказами.
Судова колегія вважає, що тільки факт відсутності підприємства за юридичною адресою, не може бути підтвердженням фіктивного підприємництва.
Закон про ПДВ не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджетну, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Щодо необґрунтованого включення позивачем до розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2006 року в рядок 3 ПДВ в сумі 150249 грн. 91 коп. –фактично сплаченого постачальникам у грудні 2005 р. по податковому кредиту, що виник у жовтні 2005, судова колегія вважає, що цей висновок податкового органу є неправомірним з огляду на приписи підпункту 7.7.2 „а” пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000662342/0 від 07.11.06.
Враховуючи викладене судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанова господарського суду Луганської області від 12.01.07 у справі № 8/778н-ад прийнята судом при повному і об'єктивному з'ясуванні обставин з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також принципів справедливості, добросовісності та розумності.
У судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений та надісланий сторонам у п”ятиденний строк.
Керуючись статтями 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206 та розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську на постанову господарського суду Луганської області від 12.01.2007 у справі №8/778н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 12.01.2007 у справі №8/778н-ад залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Л.Л. Лазненко
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 525718 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Якушенко Р.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні