Рішення

від 24.12.2013 по справі 428/4280/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Александрова Н.В.

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 428/4280/13-ц

Провадження № 22ц/782/5465/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Коротенка Є.В.,

суддів - Околота Г.М., Cтупіної Я.Ю.,

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» про зобов'язання змінити дату звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Лукас Альтернатива» про зобов'язання змінити дату звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та просив:

- зобов'язати ТОВ «Лукас Альтернатива» змінити дату його звільнення з 21.03.2013 року на наступний робочий день після отримання ним листа від відповідача про можливість отримання трудової книжки -10.05.2013 року;

- стягнути з ТОВ «Лукас Альтернатива» на його користь 1000 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути з ТОВ «Лукас Альтернатива» на відшкодування матеріальної шкоди 5286 грн.;

- стягнути з ТОВ «Лукас Альтернатива» на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

При цьому позивач посилався на наступні обставини.

З 24.10.2012 року він працював торговим представником в ТОВ «Лукас Альтернатива». Наказом № 38-К від 21.03.2013 року його звільнили з займаної посади за згодою сторін згідно ст.36 КЗпП України, але відповідач видав йому трудову книжку із значною затримкою, чим порушив ст.47 КЗпП України.

22 березня 2013 року позивач повинен був вийти на нову роботу в ПП «Теплохім», де йому була запропонована посада виконавця робіт з окладом в розмірі 3500 грн., але за відсутності трудової книжки у нього виникли проблеми з працевлаштуванням, у зв'язку з чим він зазнав матеріальної шкоди, так як йому було відмовлено в працевлаштуванні за відсутності у нього трудової книжки, тому завдану матеріальну шкоду він оцінює в розмірі 5286 грн., згідно того прибутку, який він міг би отримати у разі працевлаштування в ПП «Теплохім».

Крім того, оскільки позивач не мав змоги влаштуватися на нову роботу або стати на облік в центр зайнятості, як безробітній, що позбавило його можливості утримувати себе та свою сім'ю, вважає, що йому діями відповідача також була завдана і моральна шкода, розмір якої він оцінює в розмірі 2000 грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.11.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Лукас Альтернатива» про зобов'язання змінити дату звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди були задоволені частково.

Суд вирішив:

- зобов'язати ТОВ «Лукас Альтернатива» змінити дату звільнення ОСОБА_2, внесену до його трудової книжки, з 21.03.2013 року на 08.05.2013 року;

- стягнути з ТОВ «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 968 грн. 75 коп., на відшкодування матеріальної шкоди - 5286 грн., на відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Лукас Альтернатива» про зобов'язання змінити дату звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положення ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, судом встановлено, що позивач працював торговим представником в ТОВ «Лукас Альтернатива» з 24.10.2012 року (а.с.27).

Наказом № 38-К від 21.03.2013 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади за згодою сторін згідно ст.36 КЗпП України (а.с.25).

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція), при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Враховуючи, що ТОВ «Лукас Альтернатива» не надало суду доказів належного виконання ним своїх обов'язків щодо вчасної видачі трудової книжки звільненому позивачеві, приймаючи до уваги розмір середньої заробітної плати ОСОБА_2 та інші обставини справи, з огляду на положення ст.47 КЗпП України та п. 4.1 Інструкції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем були порушені трудові права позивача щодо можливості вчасного отримання трудової книжки, а тому суд ухвалив обгрунтоване та законне рішення щодо зміни дати звільнення ОСОБА_2, внесеної до його трудової книжки, з 21 березня 2013 року на 08 травня 2013 року та щодо стягнення з ТОВ «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 968 грн. 75 коп.

Крім того, із апеляційної скарги ТОВ «Лукас Альтернатива» вбачається, що апелянт не навів належних та обгрунтованих доводів на заперечення проти висновків суду першої інстанції про зобов'язання ТОВ «Лукас Альтернатива» змінити дату звільнення ОСОБА_2, внесену до його трудової книжки, з 21.03.2013 року на 08.05.2013 року, та про стягнення з ТОВ «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 968 грн. 75 коп.

При цьому колегія суддів апеляційного суду Луганської області під час розгляду справи в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Лукас Альтернатива» про зобов'язання змінити дату звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановила.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, приймаючи до уваги положення ст.237-1 КЗпП України, дійшов правильного висновку про спричинення позивачеві моральної шкоди внаслідок неправомірних дій ТОВ «Лукас Альтернатива» щодо невчасної видачі трудової книжки при звільненні.

Разом із тим, у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На порушення зазначених вимог суд першої інстанції, визначаючи розмір моральної шкоди, виходячи із обставин справи, не врахував вимоги розумності та справедливості і завищив розмір відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи характер дій відповідача, інші обставини справи, вимоги розумності та справедливості, відшкодування моральної шкоди слід встановити в розмірі 500 грн.

Крім того, стягуючи з ТОВ «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 5286 грн., суд першої інстанції, в порушення положень ст.ст.60, 212 ЦПК України, не взяв до уваги, що в матеріалах справи відсудні достатні належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивач дійсно мав намір працювати в ПП „Теплохім", що у цьому підприємстві були в наявності відповідні вакансії та що керівництво ПП „Теплохім" позивач влаштовував би як потенційний робітник у разі наявності у нього трудової книжки (приймаючи до уваги наявність відповідної освіти, кваліфікації, досвіду роботи та інше).

Наявна в матеріалах справи копія заяви ОСОБА_2 від 22.03.2013 року на ім'я директора ПП „Теплохім" не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ, оскільки ця копія ніким не посвідчена, резолюція, яка на ній міститься, невідомо якою особою поставлена, а позивач належним чином не пояснив, яким чином саме у нього є в наявності копія цієї заяви.

Також із повідомлення № 13/06-3002 від 31.10.2013 року Сєвєродонецького міського центру зайнятості чітко вбачається, що в період з лютого по квітень 2013 року включно ПП „Теплохім" звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН до Сєвєродонецького МЦЗ не подавались, що, з огляду на положення п.4 ч.3 ст.50 Закону України „Про зайнятість населення" та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 „Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за № 1534/11814, свідчить про відсутність у вказаний час на зазначеному підприємстві вільних вакансій (а.с.49).

При таких обставинах, на думку колегії суддів, позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Лукас Альтернатива» про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, згідно із п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ „Лукас Альтернатива" задовольнити частково, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 листопада 2013 року змінити, зменшити розмір суми, стягнутої з ТОВ на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, з 1000 (однієї тисячі) грн. до 500 (п'ятисот) грн. Рішення в частині стягнення з ТОВ «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 5286 грн. скасувати.Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Лукас Альтернатива» про відшкодування матеріальної шкоди відмовити. В іншій частині рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 листопада 2013 року залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 листопада 2013 року змінити.

Зменшити розмір суми, стягнутої з товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, з 1000 (однієї тисячі) грн. до 500 (п'ятисот) грн.

Рішення в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 5286 грн. скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 листопада 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: