Рішення

від 25.11.2013 по справі 428/4280/13-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/4280/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Александрової Н.В.,

при секретарі - Голуб Т.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» про зобов’язання змінити дату звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» про зобов’язання змінити дату звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що він працював торговим представником в ТОВ «ЛУКАС АЛЬТЕРНАТИВА» з 24 жовтня 2012 року. Наказом від 21.03.2013 року № 38К його було звільнено з займаної посади за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, але в останній робочій день відповідач не видав йому трудову книжку, чим порушив ст. 47 КЗпП України, відповідно до якої власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, при цьому, незважаючи на його неодноразові звернення, ним була направлена заява на ім’я ТОВ «ЛУКАС АЛЬТЕРНАТИВА» з проханням видати йому трудову книжку з відміткою її фактичного отримання. Після цього йому був надісланий лист, де зазначено, що його трудова книжка знаходиться в центральному офісі ТОВ «ЛУКАС АЛЬТЕРНАТИВА» за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 107, де він може її отримати.

Вважає, що у разі затримки видачі трудової книжки днем звільнення вважається день видачі трудової книжки, про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58. На підставі цього дата його звільнення підлягає зміни на дату - наступний робочий день після отримання ним листа від ТОВ «ЛУКАС АЛЬТЕРНАТИВА» про можливість отримання трудової книжки, тобто 10.05.2013 року.

22 березня 2013 року він повинен був вийти на нову роботу в ПП «Теплохім», де йому була запропонована посада виконавця робіт з окладом у розмірі 3500 гривень, але по причині відсутності трудової книжки у нього виникли проблеми з працевлаштуванням, у зв’язку з чим він зазнав матеріальної шкоди, так як йому було відмовлено в працевлаштуванні за відсутності у нього трудової книжки, тому завдану матеріальну шкоду він оцінює у розмірі 5286 гривні, згідно того прибутку, який він міг би отримати у разі працевлаштування в ПП «Теплохім».

Крім того, оскільки він не мав змоги влаштуватися на нову роботу або стати на облік у центр зайнятості як безробітний, що позбавило його можливості утримувати себе та свою сім’ю, вважає, що йому діями відповідача також була завдана і моральна шкода, розмиір якої він оцінює у розмірі 2000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав обставини, викладені в якості обгрунутвання вимог, просив позов задовольнити та зобов’язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» змінити дату звільнення ОСОБА_1, внесену до його трудової книжки, з 21 березня 2013 року на 10 травня 2013 року, стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1000 грн., матеріальну шкоду у розмірі 5286 грн. 00 коп., а також моральну шкоду у розмірі 2000 грн. Крім того пояснив, що він отримав лист про можливість отримання трудової книжки лише 08.05.2013 року, а оскільки в нього не було грошей на поїздку, фактично отримав трудову книжку 23.05.2013 року в бухгалтерії відповідача у м. Луганську, а потягом часу затримки видачі трудової книжки він не мав можливості працювати, знаходився на утриманні своєї дружини, яка працює медичною сестрою, що задало йому моральних страждань через неможливість утримати дружину та малолітню дитину.

Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, крім того пояснив, що доказом наявності вакансії може бути лише відомості з центру зайнятості, куди підприємствами подаються звіти про наявні в них трудові вакансії.

Вислухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював торговим представником в ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ЛУКАС АЛЬТЕРНАТИВА» з 24 жовтня 2012 року. Наказом № 38К від 21.03.2013 року його було звільнено з займаної посади за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач, звертаючись до суду за захистом своїх трудових прав, зазначає, що в порушення вимог діючого законодавства йому не було видано трудову книжку в день звільнення, що завдало йому збитків, у зв’язку з неможливістю бути працевлаштованим на іншу роботу, тому просить змінити дату звільнення, стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, матеріальну шкоду, а також моральну шкоду.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог, але будь-яких конкретних відомостей або доказів щодо цих заперечень не надав.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 Цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Враховуючи положення ст. 47 КЗпП України та п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників, враховуючи пояснення позивача та відсутність будь-яких конкретних відомостей від відповідача щодо причин затримки видачі позивачу в день звільнення трудової книжки, яка фактично була отримана позивачем лише 24.05.2013 року, суд вважає, що відповідачем було порушено ст. 47 КЗпП України, а отже і трудові права позивача, а тому вимоги позивача про зміну дати звільнення, з урахуванням наданих ним пояснень, що лист про можливість отримати трудову книжку він отримав 08.05.2013 року, підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зміни дати звільнення ОСОБА_1, внесеної до його трудової книжки, з 21 березня 2013 року на 08 травня 2013 року.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Частковому задоволенню, з урахуванням встановлених судом порушень трудових прав позивача, підлягають і вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1000 грн., так як згідно наданого розрахунку видно, що позивач здійснював розрахунок, виходячи з затримки видачі йому трудової книжки протягом 32 робочих днів, тобто у зв’язку з отриманим повідомленням 08.05.2013 року і можливості її отримання в наступний робочий день, а саме лише 10.05.20013 року, однак судом дату звільнення було визначено як 08.05.2013 року, тому фактична затримка у видачі трудової книжки становить 31 робочий день, а розмір середнього заробітку за час затримки складає 968 грн. 75 коп., виходячи з середньої заробітної плати 31,25 грн.

Згідно ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

На думку суду, також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 5286 грн. 00 коп., яка виразилась у втраті можливості працевлаштуватись на іншу роботу, оскільки згідно копії заяви від 22.03.2013 року на адресу директора ПП «Теплохім», позивачу було відмовлено у прийомі на роботу через відсутність трудової книжки, при цьому згідно наданого штатного розкладу ПП «Теплохім», станом на 01.02.2013 року була вакансія виконувача робіт з окладом 3525 грн., на яку розраховував позивач згідно наданих ним у судовому засіданні пояснень. При цьому, з 22 березня 2013 року, з урахуванням визначеного посадового окладу у 3500 грн., позивач був позбавлений можливості отримати заробітну плату у сумі 5286 грн.

Посилання представника відповідача, щодо підтвердження наявності в ПП «Теплохім» вакансії через надання відомостей з центру зайнятості та з цих підстав відмові у задоволенні в цій частині вимог позивача, суд не бере до уваги, так як ПП «Телохім» суду надано штатний розклад, згідно якого є наявними вакансії, а ненадання даним підприємством цих відомостей до центру зайнятості населення не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог, а лише фактом порушення ПП «Теплохім» трудового законодавства

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні порушення з боку відповідача щодо невидачі в день звільнення трудової книжки, необхідності його звернення до суду для захисту своїх трудових прав, передбачених Конституцією України, що призвело до втрати ним можливості працевлаштування, у зв’язку з чим відсутності коштів на утримання себе та своєї родини, враховуючи роз’яснення, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму ВС України № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. з наступними змінами, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, виходячи з принципів розумності, зваженості та справедливості, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 82, 88, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» про зобов’язання змінити дату звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» змінити дату звільнення ОСОБА_1, внесену до його трудової книжки, з 21 березня 2013 року на 8 травня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 968 грн. 75 коп., матеріальну шкоду у розмірі 5286 грн. 00 коп., а також моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за вимушений прогул в межах сплати платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. В. Александрова