Ухвала

від 02.04.2009 по справі 22а-9351/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009 року                                                Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого  -

Алєксєєва В.О.

суддів            

- Бітова А.І.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Петровій А.В.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову

Дніпровського районного суду міста Херсона від 02 вересня 2008 року по

адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання зробити

перерахунок підвищення до пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до

ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги

«Дітям війни».

Зазначив,

що є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, а відтак, з 01 січня 2006

року його щомісячна пенсія, відповідно до статті 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» (Закон) від 18 листопада 2004 року №2195-VI, повинна

збільшитись на 30% мінімальної пенсії за віокм.

Посилаючись

на наведене, позивач просив суд відновити пропущений строк для звернення до

суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період 01.01.2006 року

до 31.12.2007 року.

Постановою

Дніпровського районного суду м.Херсона від 02 вересня 2008 року  адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено

частково.

Зобов'язано

ОСОБА_1 здійснити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30%

мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09.07.2007 року

по 30.09.2007 року, за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. В задоволені іншої

частини позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.

В

апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в

зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та

процесуального права.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1,

перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних

вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга

ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Судом

першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 має статус дитини війни, відповідно до

посвідчення №101562, виданого 22.01.2002 року.

Відповідно

до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право на

державну соціальну підтримку, зокрема на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної

пенсії за віком.

Такі

виплати у 2006-2007 роках не проводились.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що

Рішенням Коституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано

неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний

бюджет на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», а Рішенням Конституційного Суду України від 22

травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41

розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін

до деяких законодавчих актів України», а тому пенсійний орган мав діяти у

відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З такими

висновками погоджується колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного

суду.

Відповідно

до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» останнім пенсії

або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується

замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом

17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено

на 2006 рік дію статті 6 Закону.

Законом

України від 19 січня 2006 року №3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет

України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункти 17 статті 77, а

стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям

війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у

2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у

порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом

Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки

Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до

пенсії дітям війни, то вимоги позивачки, що стосуються 2006 року, задоволеню не

підлягають.

Дію

статті 6 Закону на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19

грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урухуванням

положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році

підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є

інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру

надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з

тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007

(справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення

пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»

щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.

Відповідно

до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або

їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чиннисть з дня

ухвалення Коституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким

чином, суд першої інстанції вірно визнав право позивачки на підвищення пенсії

за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Доводи

апеляційної скарги про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке

йдеться в статті 28 Закону України «Про загальнеобов'язкове державне пенсійне

страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються

лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 акону, є

непереконливим.

Положення

статті 28 Закону України «Про загальнеобов'язкове державне страхування» не є

перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за

віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією

за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім

передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що

суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при

вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків

суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не

підлягає.

Керуючись

ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст.

254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а

постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 02 вересня 2008 року -

залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після

її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної

сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 квітня 2009  року.

Головуючий:

                                   /підпис/                                             Алєксєєв

В.О.

Суддя:                                   /підпис/                                             Бітов

А.І.

Суддя:                                   /підпис/                                             Ступакова

І.Г.

Вірно.

Суддя:                                                                                   Помічник

судді: