Ухвала

від 10.01.2014 по справі 121/1849/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/1849/13-ц

4-с/121/11/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Веденмеєр М.В., при секретарі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті скаргу ОСОБА_1 Республіканського підприємства В«Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» про скасування постанов державного виконавця та зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Кримське Республіканське підприємство В«Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» звернулося до суду зі скаргою в якій просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 30 жовтня 2013 року та зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції прийняти до свого провадження даний виконавчий лист.

Вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення від 27 березня 2013 року з тих підстав, що не зазначено у виконавчому документі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника. Однак, вважає вказаному постанову незаконною, оскільки державний виконавець повинен самостійно запитати таку інформацію у відповідних органах податкової служби у встановленому законом порядку.

Представник заявника ОСОБА_1 Республіканського підприємства В«Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» надала суду письмову заяву про розгляд скарги у її відсутність, доводи скарги підтримує та просить її задовольнити у повному обсязі.

Представник Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції також надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та у задоволені скарги просила відмовити.

За таких обставин суд, вважає, що дану скаргу можливо розглянути за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши скаргу, матеріали цивільної справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, - учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Судом, встановлено, що заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 27 березня 2013 року позов ОСОБА_1 Республіканського підприємства В«Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» , задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер не відомий ) на користь ОСОБА_1 Республіканського підприємства В«Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» В» (98612, Крим, м. Ялта, вул. Кривошти 27, рр 260043100070001 Ялтинської філії АБ В«ПівденнийВ» , МФО 384522, ОКПО 03348005) заборгованість за надання послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) гривень, судові витрати в сумі 76 (сімдесят шість) гривен 47 копійок, а всього копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовлено (а.с.32).

За заявою представника ОСОБА_1 Республіканського підприємства В«Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» - 17 травня 2013 року Ялтинським міським судом АР Крим було видано виконавчий лист щодо примусового виконання з судового рішення від 27 березня 2013 року (а.с.35).

За результатами розгляду заяви заявника про примусове виконання вказаного вище виконавчого листа головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 було відмовлено в прийняті до провадження виконавчих документів та у відкриті виконавчого провадження з примусового виконання даних виконавчих листів, з тих підстав, що вони не відповідають вимогам ст. 18 ЗУ України В«Про виконавче провадженняВ» , а саме: не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, що сприяє примусовому виконанню, про що було постановлено постанову 30 жовтня 2013 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII В«Про інформаціюВ» зазначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Правовий режим податкової інформації визначається Кодексом та іншими законами.

Згідно з пунктом 63.12 статті 63 Кодексу інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Кодексу зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п. 3 ч. 3 статті 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» (далі - Закон) державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тобто, у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру (реєстраційного номеру облікової картки платника податків) у рішенні суду, судовому наказі, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 цього Закону, державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника.

Порядком надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 23.12.2011 № 1701/357/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1528/20266, затверджено Протокол № 1 про обмін інформацією, терміни, структуру, формат файлів запитів та відповідей.

Крім того, згідно зі ст. 32 Конституції України, ст. 302 ЦК України ніхто без згоди особи не може збирати та поширювати конфіденційну інформацію про неї чи її персональні дані.

Таким чином, як державний виконавець, не звернув уваги на те, що індивідуальний ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_3 суду не відомий, у зв'язку з чим і не був зазначений в рішенні суду.

Посилання державного виконавця на положення ст. 26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» не можна визнати обґрунтованим, і таке посилання є формальним, оскільки данні виконавчі листи містять основні його реквізити та відповідають вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», - державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що скарга заявника обґрунтована, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки оскаржувана постанова є неправомірною з викладених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 210, 219, 302, 389, 383 ЦПК України, ч. 2 ст. 19, 32, 55 Конституції України, ст. 16, п. 63.12 ст. 63, п. 74.2 ст. 74 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII В«Про інформаціюВ» , ст. 1, п. 3 ч. 3 ст. 11, 25 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , Порядком надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 23.12.2011 № 1701/357/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1528/20266, затверджено Протокол № 1 про обмін інформацією, терміни, структуру, формат файлів запитів та відповідей, п. 5 Наказу Державної судової адміністрації України № 30/44 від 26 лютого 2013 року, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 Республіканського підприємства В«Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» , - задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 30 жовтня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) щодо стягнення з з ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер не відомий ) на користь ОСОБА_1 Республіканського підприємства В«Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» В» (98612, Крим, м. Ялта, вул. Кривошти 27, рр 260043100070001 Ялтинської філії АБ В«ПівденнийВ» , МФО 384522, ОКПО 03348005) заборгованість за надання послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) гривень, судові витрати в сумі 76 (сімдесят шість) гривен 47 копійок, а всього копійок.

Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції прийняти до свого провадження виконавчий лист № 121/1849/13-ц ( 2/121/930/13) про стягнення з ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер не відомий ) на користь ОСОБА_1 Республіканського підприємства В«Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берегу КримуВ» В» (98612, Крим, м. Ялта, вул. Кривошти 27, рр 260043100070001 Ялтинської філії АБ В«ПівденнийВ» , МФО 384522, ОКПО 03348005) заборгованість за надання послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) гривень, судові витрати в сумі 76 (сімдесят шість) гривен 47 копійок, а всього копійок.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

СУДДЯ: