Постанова

від 04.12.2013 по справі 801/835/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2013 р. Справа №801/835/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду АР Крим Суворова С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Жилавтосервіс-Керч"

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Торг Вест Лайт"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022201 від 03.01.2013р.

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 16.01.2013 року надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Жилавтосервіс-Керч" до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022201 від 03.01.2013р.

В ході розгляду справи, здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Керченську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів в АР Крим.

Позов мотивований тим, що позивачем правомірно визначені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на підставі належним чином оформлених первинних документів в результаті здійснення господарських операцій з контрагентами, що відповідає вимогам податкового законодавства України.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Жилавтосервіс-Керч» зареєстроване юридичною особою 03.10.2008 року за адресою: 98300, АР Крим, м. Керч вул. Гудованцева, буд 4, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.22), та перебуває на обліку в ДПІ у м. Керчі.

Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим ДПС на підставі пп.20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20 розділу 1, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП «Жилавтосервіс-Керч» (код ЄДРПОУ 36198330) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Торг Вест Лайт» (37739570) за грудень 2011 року та ТОВ «Донтрансторг» (36061529) за період 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт №1644/22-01/36198330 від 21.12.2012 року (далі - акт перевірки, а.с.8-19).

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення позивачем, зокрема, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що привело до заниження податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року в сумі 2 415,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000022201 від 03.01.2013 року про нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій в сумі 3 018,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 2 415,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 603,75 грн. (а.с.7).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновки відповідача про здійснення позивачем операцій з придбання товарів у контрагента - ТОВ «Торг Вест Лайт» за відсутності їх реального товарного характеру є безпідставними та спростовуються первинними документами та відповідачем неправомірно в ході перевірки використаний акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Торг Вест Лайт» від 12.04.2012 року. З цих підстав позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 року протиправним.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав не встановлення факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торг Вест Лайт» та вважає, що надані до перевірки первинні документи складені без наміру створити реальні правові наслідки. Крім того, відповідач вказує на відсутність первинних документів, які підтверджують транспортування ТМЦ від контрагента позивача до КП «Жилавтосервіс-Керч», у зв'язку з чим прийняте податкове повідомлення є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, надав оцінку доказам у справі, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Жилавтосервіс-Керч» відповідачем досліджувалися декларації з податку на прибуток, ПДВ, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунок, податкова накладна, журнали-ордера, оборотно-сальдові відомості, рахунок-фактура (а.с.12).

З акту перевірки №1644/22-01/36198330 від 21.12.2012 року вбачається, що в ході проведення перевірки позивача ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС використано дані акту від 12.04.2012 року за №116/22-507/37739570 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Торг Вест Лайт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за грудень 2011 року.

В акті перевірки відповідач зазначив, що за результатами опрацювання Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2011р., за інформацією ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Валзар-ЛТД", код ЄДРПОУ 36927479 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р.) було встановлено, що один з контрагентів позивача - ТОВ "Валзар-ЛТД", який був постачальником ТМЦ, проданих у подальшому ТОВ "Торг Вест Лайт" до КП "Жилавтосервіс-Керч", був знятий з обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України від 11.07.2011р. за Постановою суду у справі №2а-9798/11/2670.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Валзар-ЛТД" у грудні 2011р.

Аналізуючи діяльність ТОВ "Торг Вест Лайт", відповідач в акті перевірки зауважив на недостатність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, через що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Суд не погоджується із висновками відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання: ТОВ «Валзар-ЛТД - ТОВ «Торг Вест Лайт» - КП «Жилавтосервіс-Керч», оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, є суперечливими та бездоказовими.

Так, у грудні 2011 року позивач мав правовідносини з ТОВ «Торг Вест Лайт» щодо придбання товару - г/циліндр штовхаючої плити у кількості 2 одиниці на загальну суму 13800,00 грн., у тому числі ПДВ 2300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 09.12.2011р. №12091 (а.с.68).

Товар отриманий працівником позивача, що підтверджується відповідним підписом на видатковій накладній. Повноваження працівника на отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджуються відповідною довіреністю №272 від 09.12.2011 р.

На оплату товару ТОВ "Торг Вест Лайт" був виписаний рахунок №12091 від 09.12.2011 р. (а.с.63), який оплачений позивачем в повному обсязі платіжним дорученням №1503 від 13.12.2011 р. (а.с.61).

Як пояснив представник позивача отримані від ТОВ "Торг Вест Лайт" г/циліндри штовхаючої плити використані ним у власній господарській діяльності шляхом їх встановлення на транспортні засоби згідно договору позики майна комунальної власності від 24.06.2011 року, укладеним між КП «Жилавтосервіс-Керч» (Користувач)та Керченською міською радою (Позикодавець) (а.с.85-86).

На підставі виписаної постачальником податкової накладної №127 від 09.12.2011 р. позивачем включені витрати з придбання ТМЦ від ТОВ «Торг Вест Лайт» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єктів оподаткування.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування визначеній ст.138 ПК України.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн (п.138.2 ст.138 ПК України).

Згідно п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Первинними документами, наданими позивачем підтверджується, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і такі документи відображають реальність господарських операцій по ланцюгу ТОВ «Валзар-ЛТД - ТОВ «Торг Вест Лайт» - КП «Жилавтосервіс-Керч».

Стосовно твердження відповідача про відсутність у позивача первинних документів, які б свідчили про транспортування товару до позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби з печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, відсутність дорожніх листів та/або товарно-транспортних накладних не може бути підставою вважати, що відсутні докази придбання та використання товарів у господарській діяльності.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товару) суд вважає даний висновок податкового органу необґрунтованим.

Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача про нікчемність правочину з підстав не знаходження ТОВ «Торг Вест Лайт» за юридичною адресою, оскільки вказані обставини не є підставою вважати угоду нікчемною. Доказів відсутності ТОВ «Торг Вест Лайт» за місцезнаходженням на час здійснення поставки товару у грудні 2011 року відповідачем не надано.

Не приймається до уваги Акт незнаходження контрагента позивача за юридичною адресою від 23.02.2012 року, оскільки він складений після здійснення господарської операції.

Суд також зазначає, що позивач, як платник податку, відповідає лише за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо.

Суд вказує на протиправність нарахування грошових зобов'язань за актом зустрічної звірки ТОВ «Торг Вест Лайт» від 12.04.2012 року, оскільки він не є належним доказом. Складання відповідачем таких документів, як акти звірок не передбачено Податковим кодексом України, тому що такого виду перевірки не існує.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства "Жилавтосервіс-Керч" є обґрунтованими, які належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС форми «Р» №0000022201 від 03.01.2013 року про нарахування Комунальному підприємству "Жилавтосервіс-Керч" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій в сумі 3 018,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 2 415,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 603,75 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» (ЄДРПОУ 36198330, 98300, м. Керч, вул. Гудованцева, 4, АР Крим) суму сплаченого судового збору в розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.